Рішення № 106642476, 04.10.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року

справа № 380/2506/21

провадження № П/380/2549/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А-Траст`до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю «А-Траст» (далі позивач, ТОВ «А-Траст») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.01.2021 № 0007550704, № 0007520704, прийняті на підставі акту перевірки від 31.12.2020 № 2893/13-01-07-04/42992273 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ А-траст (42992273) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «А-Траст» (ЄДРПОУ 42992273) у жовтні 2020 року розмірі 6 149 960 грн.

Ухвалою від 25.02.2021 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 28.07.2021 суд у зв`язку з реорганізацією відповідача уточнив назву відповідача - Головне управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090).

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 28.07.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки в акті перевірки податковий орган ґрунтує на тому, що «у первинних документах, виписаних ТОВ «Торговий дім «ОЗИМА» (ТОВ «Маямілідергрупп») (41584657), ТОВ «Алеф Систем»(43039282), ТОВ «Еко-Трейд Захід» (41438881) для ТОВ «А-Траст» зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. У зв`язку з цим податкові та видаткові накладні не мають юридичної сили первинних документів, відповідно ТОВ «А-Траст» неправомірно відображено у регістрах бухгалтерського обліку взаємовідносини з ТОВ «Торговий дім «ОЗИМА» (ТОВ «Маямілідергрупп») (41584657), ТОВ «Алеф Систем»(43039282), ТОВ «Еко-Трейд Захід» (41438881) та сформовано податкову звітність на підставі таких первинних документів. Зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про нереальність господарських операцій із ТОВ «Торговий дім «ОЗИМА» (ТОВ «Маямілідергрупп»), ТОВ «Алеф Систем», ТОВ «Еко-Трейд Захід» є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд його скасувати.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 05.04.2021 вх. № 22573, у якому зазначає, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ТОВ «Торговий дім «ОЗИМА» (ТОВ «Маямілідергрупп»), ТОВ «Алеф Систем», ТОВ «Еко-Трейд Захід», а отже безпідставно занижено суму ПДВ. Відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає.

У судовому засіданні 07.09.2022 суд заслухав вступну промову представника позивач, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

ТОВ А-траст зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності 46.18 діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами.

У період з 15.12.2020 по 23.12.2020 ГУ ДПС у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «А-Траст» (код ЄДРПОУ 42992273) податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що 31.12.2020 складено акт № 2893/13-01-07-04/42992273 (далі акт перевірки).

Згідно з актом перевірки, відповідач встановив порушення позивачем:

-п. 198.1, п. 198.3 ст. 198; п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством за жовтень 2020 року завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 6 149 960 грн;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198; п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством за жовтень 2020 року завищено суму ПДВ, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) в сумі 5 138 294,49 грн;

-п. 85.2, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу - підприємством не надано у повному обсязі документів, що належать до предмета перевірки.

Вказані в акті перевірки порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про нереальне вчинення операцій з придбання підприємством сільськогосподарських культур в ТОВ «Торговий дім» ОЗИМА» (ТОВ «Маямілідергрупп) (41584657), ТОВ «Алеф Систем» (43039282), ТОВ «Еко-Трейд Захід» (41438881) не дають права ТзОВ „А-Траст на формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від вищезазначених контрагентів.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідач 28.01.2021 виніс податкове повідомлення-рішення:

- № 0007520704, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 6 149 960,00 грн та застосовано 1 537 490,00 грн штрафних санкцій;

-№ 0007550704, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 5 138 294,00 грн

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, визначений у пункті 200.5 статті 200 ПК України. Зокрема, це особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

За змістом цієї норми особи, які хоча і мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо податковий кредит, тобто сума, на яку платник податку на додану вартість може зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, нарахована внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі у тексті - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Також, відповіднодо статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Тобто, зарахування здійснюється у зв`язку із здійсненням операції платника податку шляхом реалізації його товарів, виконаних ним робіт, наданих ним послуг, які є підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу Українипри позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За змістом пункту 200.4 цієї статті при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У спірних правовідносинах податковий орган висновками, викладеними у акті перевірки, поставив під сумнів факт реальності господарських операцій ТОВ «А-Траст» із його контрагентами ТОВ «Торговий дім «ОЗИМА» (ТОВ «Маямілідергрупп»), ТОВ «Алеф Систем», ТОВ «Еко-Трейд Захід».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Торговий дім «ОЗИМА» (ТОВ «Маямілідергрупп»), ТОВ «Алеф Систем», ТОВ «Еко-Трейд Захід» позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Торговий дім «ОЗИМА» (ТОВ «Маямілідергрупп»).

Між ТОВ «А-траст» (покупець) та ТОВ «Маямілідергрупп» (постачальник) укладено договір поставки продукції від 14.04.2020 № ВПК-14/04/20-АТР.

Згідно з п. 1.1 договору постачальник поставляє (продає) у власність Покупцеві, а Покупець приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом дії цього Договору продукцію з якісними показниками, вказаними у додатку до цього Договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна умови та строки поставки Товару, місце прийому - передачі, строки оплати Товару узгоджуються сторонами шляхом вказування їх у Додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього Договору та становлять його невід`ємну частину.

Згідно з Додатком № КУК 15/04/20-АТР до Договору поставки продукції від 14.04.2020 № ВПК-14/04/20-АТР Постачальник приймає на себе зобов`язання передати (продати), а Покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити Товар наступного асортименту, в наступних кількостях, за наступними цінами: Кукурудза українського походження, врожай 2019 року у кількості 3 280,00, Загальна сума- 17 056 000,00 грн.

Між ТОВ «А-траст» (покупець) та ТОВ «Маямілідергрупп» (постачальник) укладено договір поставки продукції від 14.04.2020 № ВПП-14/04/20-АТР.

Згідно з п. 1.1 договору постачальник поставляє (продає) у власність Покупцеві, а Покупець приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом дії цього Договору продукцію з якісними показниками, вказаними у додатку до цього Договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна умови та строки поставки Товару, місце прийому - передачі, строки оплати Товару узгоджуються сторонами шляхом вказування їх у Додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього Договору та становлять його невід`ємну частину.

Згідно з Додатком № ПШЕ 15/04/20-АТР до Договору поставки продукції від 14.04.2020 № ВПП-14/04/20-АТР Постачальник приймає на себе зобов`язання передати (продати), а Покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити Товар наступного асортименту, в наступних кількостях, за наступними цінами:

- Пшениця 2-го класу українського походження, врожай 2019 року, кількість - 1170,00 тонн, ціна за тонну - 6 170,0 грн; загальна сума: 2 789 105,0;

- Пшениця 3-го класу українського походження, врожай 2019 року, кількість - 330,0 тонн, ціна за тонну - 6 140,0 грн;

- Пшениця 4-го класу українського походження, врожай 2019 року, кількість 490,0 тонн, ціна за тонну 6 200,0 грн; кількість 80,0 тонн, ціна за тонну - 5 400,0 грн.

Між ТОВ «А-траст» (покупець) та ТОВ «Маямілідергрупп» (постачальник) укладено договір поставки продукції від 14.04.2020 № ВПЯ-14/04/20-АТР.

Згідно з п. 1.1 договору постачальник поставляє (продає) у власність Покупцеві, а Покупець приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом дії цього Договору продукцію з якісними показниками, вказаними у додатку до цього Договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна умови та строки поставки Товару, місце прийому - передачі, строки оплати Товару узгоджуються сторонами шляхом вказування їх у Додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього Договору та становлять його невід`ємну частину.

Згідно з Додатком № ЯЧМ № 15/04/20-АТР до Договору поставки продукції від 14.04.2020 № ВПЯ-14/04/20-АТР Постачальник приймає на себе зобов`язання передати (продати), а Покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити Товар наступного асортименту, в наступних кількостях, за наступними цінами: Ячмінь українського походження, врожай 2019 року, кількість 1 450,0 тонн; ціна за одиницю - 5 230,0; Загальна сума (в т.ч. ПДВ) - 7 583 500,0 грн.

На виконання умов договорів від 14.04.2020 № № ВПК-14/04/20-АТР, ВПП-14/04/20-АТР, ВПЯ-14/04/20-АТР ТОВ « Маямілідергрупп» виписано для ТОВ «А-Траст» видаткові та податкові накладні на загальну суму 36 899 760,77 грн (в тому числі ПДВ 6 149 960,14 грн).

Згідно з умовами Договорів поставки, які досліджено під час перевірки, постачальник постачає товар партіями на умовах СРТ та/або DAP та/або DAT - ТОВ «Аскет Шиппінг» (м. Дніпро) та/або «Дніпро карго Лімітед» та/або Термінал Акварель, Дніпро та/або СП ТОВ «Трансбалктермінал», Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 58 та/або Південний морський торговий термінал ТОВ «ТІс Зерно» та/або м. Миколаїв, ТОВ МСП «Ніка тера» та/або Миколаївський морський порт та/або морський порт «Чорноморськ» (ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ) та/або ТОВ «Євронєшторг» та/або ТОВ «Аскет Шиппінг», м. Бердянськ, вул.Туристична, 1 і ТОВ «Аскет Шиппінг» та/або Миколаївський морський порт, Україна Зерновий термінал ТОВ «Грінткрекс») та/або ТОВ «М.В. Карго» та/або ТОВ «Аскет Шиппінг», м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 13/8 та/або Україна м. Одеса, площа Митна, 1 Одеський морський торгівельний порт , причал № 9-13, ТОВ «Новолог2 та/або м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 2 та/або ТОВ «ЄВТ ГРЕЙН» та/або ТОВ «Лентакс ЮГ» та/або с. Молодіжне (ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008»), Одеська область та/або м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 32 ТОВ «Транс Сервіс», критий склад напільного зберігання № 8, розташований на причалі № 12, ДП «Морський торгівельний порт Чорноморськ» та/або ТОВ «ІЗТ» в порту м. Чорноморськ та/або ДП «Миколаївський морський торгівельний порт», Термінал «Нікморсервіс» та/або ДП «Миколаївський морський торгівельний порт», «Агроальфатермінал» та/або ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ» (базис поставки відповідно до Інкотермс 2010 року). Спосіб перевезення - насипом.

Суми податку на додану вартість, згідно з податковими накладними, отриманими від ТОВ «Маямілідергрутпп», ТзОВ «А-Траст» включено до податкового кредиту на загальну суму 6 149 960,14 грн, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, додатку 5 до Податкових декларацій з податку на додану вартість та у рядку 10.1 Податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2020 року на загальну суму 6 149 960,14 грн та включено у загальну суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2020 року в розмірі 6 149 960,14 грн (таблиця 2 додатку 3 до Декларації з ПДВ за жовтень 2020 року ).

При цьому, перевіркою встановлено, що ТОВ «А-Траст» проводило для ТОВ «Торговий дім «ОЗИМА» (ТОВ «Маямілідергруп») (41584657) оплату за зернові культури (пшениця, кукурудза, ячмінь) на загальну суму 36 899 760,77 грн в безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями від 19.10.2020 № 20 на суму 50 000,0 грн; від 19.10.2020 № 21 на суму 2 279 000.0 грн; від 20.10.2020 № 21 на суму 1 200 000,0 грн; від 22.10.2020 № 22 на суму 6 203000.0 грн; від 23.10.2020 № 22 на суму 3 900 000,0 грн; від 27. 10.2020 № 23 на суму 1 125 039,1 грн; від 27.10.2020 № 24 на суму 1 165 000,0 грн; від 27.10.2020 № 25 на суму 2 622 800,0 грн; від 28.10.2020 № 26 на суму 550 500,9 грн; від 28.10.2020 № 27 на суму 5 549 660,1 грн від 28.10.2020 № 28 на суму 3 500 776,68 грн; від 28.10.2020 № 28 на суму 8 753 984,0 грн.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Алеф Систем».

Між ТОВ «Алеф Систем» (Постачальник) та ТОВ «А-Траст» (Покупець) укладено договори поставки сільськогосподарської продукції від 24.04.2020 № 24/04-1 та від 27.04.2020 № 27/04-1, відповідно до яких Постачальник поставляє (продає) у власність Покупцеві, а Покупець приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом дії цього Договору сільськогосподарську продукцію, з якісними показниками, вказаними у додатку до цього Договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна умови та строки поставки Товару, місце прийому - передачі, строки оплати Товару узгоджуються сторонами шляхом вказування їх у Додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього Договору та становлять його невід`ємну частину.

На виконання умов договорів від 24.04.2020 № 24/04-1 та від 27.04.2020 № 27/04-1 ТОВ «Алеф Систем» виписано для ТОВ «А-Траст» видаткові та податкові накладні на загальну суму 44 936 218,85 грн (в тому числі ПДВ 7 489 369,81 грн).

Предмет поставки - Пшениця 2-го, 3-го, 4-го класів українського походження врожаю 2019 року.

Суми податку на додану вартість, згідно з податковими накладними від 24.04.2020 №№ 500, 501, 502, 503, 504, отриманими від ТОВ «Алеф Систем», ТОВ «А-Траст» включено до податкового кредиту на загальну суму 3 373 652,04 грн, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, додатку 5 до Податкових декларацій з податку на додану вартість та у рядку 10.1 Податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2020 року на загальну суму 3 373 652,04 грн. та включено у загальну суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за червень 2020 року в розмірі 2 762 480,86 грн. (таблиця 2 додатку 3 до Декларації з ПДВ за червень 2020 року), за липень 2020 року в розмірі 611 171,18 грн. (таблиця 2 додатку 3 до Декларації з ПДВ за липень 2020 року).

Суми податку на додану вартість, згідно з податковими накладними від 27.04.2020 № №1000, 1001, 1002, від 28.04.2020 №1050, отриманими від ТОВ «Алеф Систем», які вказані в таблиці, ТОВ «А-Траст» включено до податкового кредиту на загальну суму 4 115 717,77 грн, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, додатку 5 до Податкових декларацій з податку на додану вартість та у рядку 10.1 Податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2020 року на загальну суму 4 115 717,77 грн та включено у загальну суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за жовтень 2020 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «А-Траст» проводило для ТОВ «Алеф Систем» оплату за пшеницю на загальну суму 20 291 912,23 грн в безготівковій формі згідно з наступними платіжними дорученнями: від 05.06.2020 № 9 на суму 2 200 000,0 грн; від 10.06.2020 № 13 на суму 9 800 000,0 грн, від 12.06.2020 № 12 на суму 2 000 000,0 грн; від 16.06.2020 № 13 на суму 2 100 000,0 грн; від 24.06.2020 № 14 на суму 516 000,0 грн; від 10.07.2020 № 15 на суму 3 675 912,23 грн.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Еко-Трейд Захід».

Між ТОВ «А-траст» (покупець) та ТОВ «Еко-Трейд Захід» (постачальник) укладено договір поставки продукції від 21.07.2019 № ВПР-14/04/20-АТР.

Згідно з п. 1.1 договору постачальник поставляє (продає) у власність Покупцеві, а Покупець приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом дії цього Договору продукцію з якісними показниками, вказаними у додатку до цього Договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна умови та строки поставки Товару, місце прийому - передачі, строки оплати Товару узгоджуються сторонами шляхом вказування їх у Додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього Договору та становлять його невід`ємну частину.

Згідно з Додатком № РАП 21/07/19-АТР до Договору поставки продукції від 21.07.2019 № ВПР-14/04/20-АТР Постачальник приймає на себе зобов`язання передати (продати), а Покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити Товар наступного асортименту, в наступних кількостях, за наступними цінами: ріпак українського походження, насипом, врожай 2019р, кількість метричних тонн 1000,0; ціна за одиницю - 10550,0.

На виконання умов Договору поставки продукції від 21.07.2019 № ВПР-21/07/20 ТОВ «Еко-Трейд Захід» виписано для ТОВ «А-Траст» видаткові та податкові накладні на загальну суму 6 135 460,33 грн (в тому числі ПДВ - 1 022 576,72 грн).

Суми податку на додану вартість, згідно з податковими накладними від 24.07.2019 № 1086, від 25.07.2019 № 1143, від 26.07.2019 № 1334, отриманими від ТОВ «Еко-'Грейд Захід», які вказані в таблиці, ТОВ «А-Траст» включено до податкового кредиту на загальну суму 1 022 576,72 грн, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, додатку 5 до Податкових декларацій з податку на додану вартість та у рядку 10.1 Податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2019 року на загальну суму 1 022 576,72 грн та включено у загальну суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за жовтень 2020 року.

На підтвердження реального виконання вказаного договору позивач надав суду товарно-транспортні накладні від 23.07.2019, від 24.07.2019, від 25.07.2019.

Суд звертає увагу, що, відповідач не стверджує про невірність здійснених розрахунків податкового кредиту у Деклараціях, а у наслідку, розрахунку від`ємного значення з податку на додану вартість, помилки (описки) у Декларації, а лише не погоджується зі сформованим позивачем податковим кредитом внаслідок нереальних та сумнівних, на думку відповідача, господарських операцій позивача з його контрагентами.

Суд зазначає, що всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом у України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

При цьому, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Подібні висновки міститься в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 804/939/16 (адміністративне провадження № К/9901/376/17), від 26.06.2018 у справі № 826/3006/14 (адміністративне провадження № К/9901/2453/18), від 27.11.2018 у справі № 826/11629/1 (адміністративне провадження №К/9901/50057/18) від 06.11.2018 у справі № К/9901/3443/18.

Необґрунтованими є також посилання податкового органу, як на підставу неправомірності формування даних податкового обліку, на відсутність у позивача довіреностей на отримання товару. Суд зазначає, що відсутність довіреностей на отримання товарів не є підтвердженням безтоварності господарських операцій, оскільки наявність таких довіреностей не передбачена положеннями чинного законодавства. Вказане відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.05.2018 у справі № 815/423/17.

Крім того, податковий орган безпідставно посилається на отриману податкову інформацію щодо порушення контрагентами позивача норм податкового законодавства.

Так, законодавство передбачає можливість використання податковим органом інформаційних баз контролюючих органів з метою виконання покладених на останніх функцій та завдань. Разом з тим, наявна у інформаційних базах ДПС інформація не може в розумінні процесуального закону бути доказом стосовно реальності або нереальності господарських операцій.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 804/1984/16, яку суд враховує в силу імперативної норми ч. 5 ст. 242 КАС України. У цій постанові суд вказує на те, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої, та злагодженості дій між ними. Крім того, колегія суддів зазначила, що висновки про відсутність у контрагентів по ланцюгу постачання трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Суд також ураховує позицію Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № П/811/3228/14. У вказаній постанові Верховний Суд зазначає, що будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, у тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема, посилання контролюючого органу на наявність актів як критерію оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки під час складення таких актів жодні первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У постанові від 13.10.2020 у справі № 0340/1408/18 Верховний Суд зазначив, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у постачальників контрагента чи у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не можуть бути самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18 зазначив, що не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей для виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Відповідач також ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «Торговий дім «ОЗИМА» (ТОВ «Маямілідергрупп»), ТОВ «Алеф Систем», з огляду на те, що до перевірки не було надано доказів транспортування ТМЦ.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Щодо відсутності сертифікатів походження зернових культур, то суд зазначає, що сертифікати не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції. Тому, відсутність таких сертифікатів не може підтверджувати відсутність господарської операції.

Такі висновки, узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 12.02.2021 у справі № 804/2317/18.

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковим органом таких доказів не наведено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

Не подано ГУ ДПС у Львівській області і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ А-траст як платника податку, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ А-траст розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок ТОВ А-траст та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

З огляду на викладене податкові повідомлення-рішення від 28.01.2021 № 0007550704, № 0007520704 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ А-траст (ЄДРПОУ 42992273) у жовтні 2020 року розмірі 6 149 960 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до підп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Стаття 200 ПК України визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Пунктом 200.15 статті 200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (далі Порядок № 26), який набрав чинності 01.04.2017.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру (пункт 6 Порядку № 26).

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (пункт 7 Порядку № 26).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 26, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (пункт 14 Порядку № 26).

Враховуючи зазначені норми законодавства, перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом Казначейства на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, який формується шляхом автоматичного внесення до нього контролюючим органом заяв платників податків про повернення сум бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження, або даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника за результатами адміністративного або судового оскарження. Узгодження за результатами судового оскарження відбувається з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування належних позивачу, задля забезпечення доступу органу, що здійснює казначейське обслуговування для подальшого її виконання.

Наведене свідчить, що для ефективно захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «А-Траст» (ЄДРПОУ 42992273) у жовтні 2020 року розмірі 6 149 960 грн.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставленого податкового повідомлення-рішення відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «А-Траст» (вул. Луганська, 3, м. Львів, 79034, ЄДРПОУ 42992273) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43968090) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.01.2021 № 0007550704.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.01.2021 № 0007520704.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «А-Траст» (ЄДРПОУ 42992273) у жовтні 2020 року розмірі 6 149 960 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь товариства з обмеженою відповідальністю «А-Траст» 24970,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 04.10.2022.

Суддя Кедик М.В.