Ухвала суду № 106642241, 06.10.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 жовтня 2022 року № 320/6860/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 28.08.2019 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальних заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та невиплати з 28 серпня 2019 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 28 серпня 2019 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд.40).

14.05.2022 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз`яснення судового рішення в частині того, чи повинно Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області при заміні мінімальної заробітної плати (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) на прожитковий мінімум для працездатних осіб змінювати і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний рік і проводити нарахування і виплату підвищення до пенсії на основі розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідні роки.

За результатами автоматизованого розподілу вказана заява 16.08.2022 була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.03.2020 у справі №240/4946/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88602338).

Верховний Суд в ухвалах від 26.02.2019 у справі №802/1961/17-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80109842) та від 17.01.2019 у справі №802/2257/17-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79272590) зазначив, що виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Отже, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

У заяві про роз`яснення судового рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість такого рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Обґрунтовуючи заяву про роз`яснення судового рішення, позивач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 здійснює нарахування підвищення до пенсії на основі розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 серпня 2019 року, не враховуючи при цьому зміни розміру прожиткового мінімуму.

Як зазначено вище, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 28 серпня 2019 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 30.11.2021 №12995-21011/Б-02/8-1000/21 повідомило позивачу, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №320/6860/20 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 28.08.2019.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Відповідач зазначив, що вказаним Законом запроваджено нову розрахункову величину для визначення тих чи інших виплат шляхом заміни мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Отже, при перерахунку пенсії відповідно до рішення суду застосовані два прожиткові мінімуми для працездатних осіб станом на 01.08.2019, розмір якого становив 2007 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зазначило, що оскільки в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 не зазначено проводити в подальшому перерахунки пенсії в зв`язку із змінами прожиткового мінімуму, тому пенсію позивача розраховано в прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.08.2019.

Аналогічна за змістом відповідь була надана позивачу Департаментом пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України листом від 29.12.2021 №37931-39662/Б-03/8-2800/21 у відповідь на його скаргу.

Отже, матеріали справи, свідчать про те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 28.08.2019 застосувало в якості розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі станом на 01.08.2019 (2007,00 грн.), з приводу чого суд зазначає таке.

Зобов`язуючи Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 28 серпня 2019 року здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, суд зазначив, суд у рішенні від 05.01.2021, зазначив, що мінімальна заробітна плата визначається згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

З огляду на зміст резолютивної частини рішення від 05.01.2021 та положення чинного законодавства, словосполучення "відповідний рік" означає, що нарахування та виплата позивачу з 28.08.2019 відповідного підвищення до пенсії має здійснюватись на рівні двох мінімальних прожиткових мінімумів, розмір якого встановлений законом про Державний бюджет України на кожен рік, в якому здійснюється нарахування та виплата.

Отже, нарахування та виплата позивачу відповідного підвищення за період з 28.08.2019 по 31.01.2019 здійснюється із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 1 січня 2019 року; за 2020 рік - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", на 1 січня 2020 року; за 2021 рік - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року; за 2022 рік - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року. У подальшому зміна показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає обов`язковому врахуванню територіальним органом Пенсійного фонду України при обчисленні підвищення до пенсії позивача.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне роз`яснити третій пункт резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №320/6860/20 в частині необхідності здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, з 28.08.2019 підвищення до пенсії на рівні двох мінімальних прожиткових мінімумів, розмір якого встановлений законом про Державний бюджет України на кожен рік, в якому здійснюється нарахування та виплата такого підвищення.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - задовольнити.

2. Роз`яснити третій пункт резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №320/6860/20 в частині необхідності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, з 28.08.2019 підвищення до пенсії на рівні двох мінімальних прожиткових мінімумів, розмір якого встановлений законом про Державний бюджет України станом на 1 січня відповідного календарного року, в якому здійснюється нарахування та виплата такого підвищення.

3. Копію ухвали (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Дудін С.О.