Рішення № 106641922, 22.09.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2022 року м. Ужгород№ 260/248/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_1 ;

представника позивача - Ференц Р.Я.;

представника відповідача - Пилип М.Д.;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Довжанської сільської ради Іршавського району (вул. Велика, буд. 7, с. Довге, Іршавський район, Закарпатська область, 90154) про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Довжанської сільської ради Іршавського району про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням сільського голови № 04-01/30 від 27 грудня 2019 року позивача було звільнено за прогул без поважних причин (відсутність на робочому місці більше трьох годин з 13:00 год. по 17:00 год. 26 грудня 2019 року). З даним розпорядженням позивач не погоджується, а своє звільнення вважає незаконним та політично вмотивованим, посилаючись на те, що 26 грудня 2019 року вона перебувала на робочому місці в Довжанській сільській раді Іршавського району, однак після обіду відбула по службовим справам за скаргами мешканців села, в межах покладених на неї повноважень, а саме: знаходилася на огляді приватизованих земельних ділянок в с. Довге, в урочищі «Зарінок», де невідомими громадянами протиправно вивезено сміття з кладовища. Позивач наголошує, що необхідність її виїзду на місце викиду вищевказаного сміття на земельних ділянках в усній формі було погоджено з сільським головою, який уповноважив позивача провести візуальний огляд засмічення земельних ділянок. Позивач зазначає, що 26 грудня 2019 року близько 14:00 год. вона була змушена звернутися по медичну допомогу до лікаря - дерматолога Іршавської РЛ у зв`язку з раптовим погіршенням стану здоров`я, а саме: відчувши нестерпним алергічний зуд із висипом по всьому тілу, що підтверджується відповідною медичною довідкою виданою 24.01.2020 року №24. Позивач вказує, що на підтвердження причин відсутності її на роботі та на спростування доводів прогулу, нею 27.12.2019 року були надані письмові пояснення, однак відповідачем не було їх зареєстровано у встановленому порядку і не долучено до матеріалів особової справи. Крім того, позивач наголошує, що відповідачем не було узято до уваги факт її перебування на амбулаторному лікуванні в лікаря дерматолога в м. Іршава 26.12.2019 року з 14:00 год. по 16:30 год., що на переконання позивача виключає наявність прогулу без поважних причин. Також, позивач зазначає, що факт поважності причин її відсутності на роботі 26 грудня 2019 року підтверджується посадовою інструкцією інженера землевпорядника, згідно якої на позивача покладено обов`язок «здійснювати контроль за використанням та охороною земель, додержанням землевласниками та землекористувачами земельного законодавства тощо», в тому числі належне виконання вказаних повноважень передбачає розгляд скарг з безпосереднім виїздом землевпорядника на місце спірної земельної ділянки. Крім того, позивач наголошує, що її було звільнено без згоди профспілкової організації. З огляду на викладене позивач просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також, в судовому засіданні позивач пояснила суду, що їй передзвонила мешканка села та повідомила, що на її земельну ділянку протиправно висипали сміття з цвинтаря, у зв`язку з чим 26 грудня 2019 року після обідньої перерви, яка закінчується о 13:00 год., позивач поїхала оглянути вказану земельну ділянку. У зв`язку з висипом, який з`явився у позивача, вона приблизно о 14:00 год. була змушена звернутися до лікаря, який знаходиться у м. Іршава. Позивач пояснила суду, що вона не попереджала на роботі про те, що змушена звернутися до лікаря, оскільки проїжджаючи повз Довжанську сільську раду Іршавського району вона побачила, що там відсутнє авто сільського голови, а тому зробила висновок, що такий не на роботі. Також, позивач в судовому засіданні повідомила, що письмові пояснення до відповідача поштою не надсилала.

Позивач та представник позивача просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на те, що на підставі п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України, згідно розпорядження сільського голови № 04-01/30 від 27 грудня 2019 року позивача було звільнено з роботи за прогул (відсутність на робочому місці більше трьох годин з 13:00 год. по 17:00 год. 26 грудня 2019 року). Так, 26.12.2019 року позивач була відсутня на робочому місці з 13.00 год. до 17.00 год., тобто до закінчення робочого дня без поважних причин. Про те куди і для яких цілей позивач відлучалася в цей час вона не повідомляла. В цей проміжок часу сільський голова ОСОБА_2 неодноразово намагався додзвонитися до позивача, але остання жодного разу трубку так і не взяла. Від надання письмових пояснень, щодо причин відсутності на роботі з 13:00 год. по 17:00 год. 26 грудня 2019 року позивач відмовилася, що підтверджується відповідним Актом фіксації відмови від надання письмових пояснень. Також, представник відповідача наголошував, що позивачем не надавалися до відповідача жодні докази, щодо її перебування на амбулаторному лікуванні у лікаря дерматолога в м. Іршава 26.12.2019 року з 14:00 год. по 16:30 год. Крім того, представник відповідача зазначає, що позивач на дату винесення розпорядження про її звільнення не була членом профспілкової організації. З огляду на викладене представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що розпорядженням сільського голови за № 04-01/30 "Про звільнення за прогул без поважних причин" від 27 грудня 2019 року, відповідно до п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України, позивача було звільнено з посади інженера землевпорядника сільської ради з 27.12.2019 року, у зв`язку з прогулом без поважних причин 26 грудня 2019 року з 13:00 год. по 17:00 год. (а.с. 4).

Як підтверджується розпорядженням №04-01/30 від 27 грудня 2019 року "Про звільнення за прогул без поважних причин" підставою прийняття такого слугували: Акт про відсутність на роботі 26.12.2019 року, Акт про відмову від надання пояснень ОСОБА_1 щодо відсутності на роботі 26.12.2019 року з 13:00 год. по 17:00 год., Табель обліку робочого часу (а.с. 4).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Статтею 40 КЗпП України визначені підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Так, згідно доповідної записки секретаря виконкому сільської ради Петканич Н.М. від 26.12.2019 року було повідомлено Довжанського сільського голову, що позивач була відсутня на роботі без попередження відсутності з 13:00 год. по 17:00 год. (а.с. 22).

В матеріалах справи наявний Акт про відсутність на роботі, складений 26.12.2019 року о 17 год. 10 хв., згідно якого зазначено, що 26.12.2019 року позивач - інженер-землевпорядник була відсутня на роботі без попередження відсутності та без поважних причин з 13:00 год. по 17:00 год. впродовж робочого дня, на телефонні дзвінки протягом зазначеного часу не відповідала (а.с. 23).

Вказаний Акт про відсутність на роботі позивача засвідчений підписами секретаря виконкому сільської ради Н.М. Петканич, головним бухгалтером сільської ради М.В. Петровці та державним реєстратором сільської ради В.В. Турок (а.с. 23).

Згідно наявного у матеріалах справи Акту фіксації відмови від надання письмових пояснень, складеного 27.12.2019 року о 09 год. 20 хв., зазначено, що 27.12.2019 року сільським головою Симканичем В.М. у присутності секретаря виконкому сільської ради Н.М. Петканича, головного бухгалтера сільської ради М.В. Петровці та державного реєстратора сільської ради В.В. Турок - було запропоновано позивачеві надати письмові пояснення щодо відсутності на роботі без попередження 26.12.2019 року з 13:00 год. до 17:00 год., однак позивач - ОСОБА_1 у присутності вище вказаних осіб надавати письмові пояснення відмовилася (а.с. 24).

Зазначений Акт фіксації відмови від надання письмових пояснень засвідчений підписами секретаря виконкому сільської ради Н.М. Петканич, головного бухгалтера сільської ради М.В. Петровці та державного реєстратора сільської ради В.В. Турок (а.с. 24).

З системного аналізу п. 4 ст. 40 КЗпП України можна дійти висновку, що не може вважатися прогулом відсутність на роботі з поважних причин.

При цьому суд зауважує, що у разі, якщо працівник обґрунтовує невихід на роботу поважними причинами, оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути підтверджена відповідними належними та допустимими доказами (документами, довідками, тощо), виданими уповноваженими органами.

Отже, обов`язок доказування поважності причин неявки на роботу покладено на працівника.

Так, позивачем було надано до суду Довідку Іршавської РЛ, про те, що вона з 26.12.2019 року по 27.12.2019 року знаходилася на амбулаторному лікуванні. Однак, суд констатує, що зазначена Довідка Іршавської РЛ видана 24.01.2020 року, тобто після звільнення позивача з роботи, відтак така не була наявна у позивача на час винесення оскаржуваного Розпорядження від 27.12.2019 року "Про звільнення за прогул без поважних причин" та не надавалася позивачем до відповідача на обґрунтування обставин поважності причин неявки на роботу, оскільки була отримана позивачем майже через місяць після звільнення її з роботи.

Також, в ході розгляду справи по суті позивач надала пояснення, згідно яких підтвердила той факт, що 26.12.2019 року вона не повідомляла роботодавця про те, що буде відсутня на роботі, у зв`язку зі зверненням до лікаря за станом здоров`я.

Крім того, суд зауважує, що як вбачається з матеріалів справи 27.12.2019 року позивач з`явилася на роботі, що нею не заперечується, а також підтверджується її заявою від 27.12.2019 про надання їй відгулу (а.с. 25).

Однак, від надання письмових пояснень щодо причин неявки на роботі 26.12.2019 року з 13:00 год. по 17:00 год. позивач відмовилася, що підтверджується Актом фіксації відмови від надання письмових пояснень від 27.12.2019 року (а.с. 24).

Суд критично оцінює посилання позивача, про те, що вона 27.12.2019 року не надала письмові пояснення щодо поважності причин відсутності на роботі, у зв`язку з тим, що відповідач не зареєстрував її пояснення, оскільки вказане твердження позивача не підтверджується жодними доказами, натомість в ході розгляду справи по суті, судом встановлено, що позивачем не вчинялися жодні дії спрямовані на надання відповідачеві письмових пояснень з приводу відсутності на роботі 26.12.2019 року, зокрема нею не надсилалися жодні пояснення поштовим зв`язком, факсимільним, електронним або іншим зв`язком, що позивач підтвердила в судовому засіданні.

Також, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи по суті посилання позивача на те, що вона о 13:00 год. пішла з роботи у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а саме: огляд земельної ділянки на яку було висипано сміття з цвинтаря, оскільки позивачем, на підтвердження зазначеного посилання, не було надано до суду жодних належних та допустимих доказів, відсутні такі докази і в матеріалах справи. Крім того, позивачем не надано до суду жодних доказів того, що вона повідомила свого роботодавця про те, що іде з роботи у зв`язку виконанням свої службових обов`язків. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт відсутності на роботі 26.12.2019 року з 13:00 год. по 17:00 год. з поважних причин, натомість наявними в матеріалах справи доказами, а саме: табелем обліку робочого часу (а.с. 116), Доповідною запискою (а.с. 22), Актом про відсутність на роботі 26.12.2019 року, Актом про відмову позивача від надання пояснень - підтверджується факт прогулу позивача (відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин) 26 грудня 2019 року з 13:00 год. по 17:00 год.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення (відзив на позов), і довів правомірність прийнятого розпорядження сільського голови за № 04-01/30 "Про звільнення за прогул без поважних причин".

Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених обставин даної адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Довжанської сільської ради Іршавського району (вул. Велика, буд. 7, с. Довге, Іршавський район, Закарпатська область, 90154, код ЄДРПОУ 04350332) про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - відмовити.

2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 27.09.2022 року.