Рішення № 10664190, 27.07.2009, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

СПРАВА № 2-1601/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» липня 2009 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого - судді Матвєйшиної О.Б.,

при секретарі - Лошадкіній В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» в особі Луганської регіональної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Стархова компанія «Країна» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, в обгрунтування якого зазначила наступне.

09.02.2008 року вона уклала з відповідачем договір страхування наземного транспорту (автомобільного), що переданий під заставу (програма «Престиж») № 21/056/2.1.5.1, відповідно до умов якого відповідач зобовязався відшкодувати збитки, які може зазнати страхувальник, в результаті пошкодження, знищення або втрати застрахованого транспортного засобу та додаткового обладнання до нього. Вигодонабувачем за договором було зазначене ТОВ «ПростоФінанс» в сумі виданого кредиту та відсотків за його використання згідно з договором застави № 06010230639 під час дії договору кредиту, укладеного між позивачкою та банком.

Відповідно до п. 2.1. договору страхування обєктом страхування є майнові інтреси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованими транспортними засобами, а саме: автомобіль марки HYUNDAI GETZ, 2008 р.в., державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, обєм двигуна 1399.

Строк страхування визначений в один рік - з 10.02.2008 р. по 09.02.2009 р.

29.11.2008 р. о 10.00 год. на автошляху Біле-Лутугіне 13 км + 350 м в наслідку дорожньо-транспортної пригоди вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою інспектора ДПС відділу ДАІ лутугінського району ОСОБА_2

Відповідно до умво договору позивачка 09.12.2008 р. звернулася до відповідача з повідомлення про настання страхового випадку та визначення розміру збитків. Відповідно до п. 12.2 договору страхування відповідач в строк до 23.12.2008 р. повинен був скласти страховий акт з визначенням розміру страхового відшкодування, а в строк до 15.01.2009 р. здійснити виплату.

Розмір страхового відшкодування складає 55 261 грн. 00 коп.

Станом на 23.03.2009 р. відповідач страховий акт з визначенням розміру страхового відшкодування не склав та виплату страхового відшкодування не здійснив.

Позивачка вважає, що з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних станом на 24.03.2009 р. включно сума заборгованості відповідача становить 58 025,41 грн.

Також позивачка вважає, що внаслідок несвоєчасної виплати страхового відшкодування їй заподіяна моральна шкода, яка становить 15 000 грн.

Вона була вимушена звертатися за юридичною допомогою, і сума витрат за адвокатські послуги становить 4000 грн.

Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь страхове відшкодування в розмірі 55 261 грн. 00 коп., а також інфляційні нарахування в сумі 2 455 грн. 52 коп, три відсотки річних за прострочення платежу в сумі 308 грн. 89 коп. та моральну шкоду в розмірі 15 000 грн. 00 коп., а всього в сумі 73 025 грн. 41 коп.; судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та судового збору в розмірі 738 грн. 75 коп., а всього в сумі 4 768 грн. 75 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, дав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, пояснив, що хоча відповідачем добровільно задоволено вимоги позивачки про стягнення страхового відшкодування і 26.05.2009 р. сплачено на її користь 55 261,00 грн., але, незважаючи на цю обставину, від позовних вимог в цій частині позивачка не відмовляється, і просить ухвалити рішення з цього питання.

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав і просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що протягом двох робочих днів, як тільки стало відомо про настання страхового випадку, було вжито заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати, 02.12.2008 р. було проведено огляд пошкоджень застрахованого транспортного засобу та складено акт огляду, в якому зафіксовано пошкодження. 13.03.2008 р. на адресу позивачки надіслано листа № 2254 про відстрочення виплати страхового відшкодування в звязку з проведенням службового розслідування з метою повного і всебічного зясування істотних обставин події, що містить ознаки страхового випадку. Сума страхового відшкодування становить 55 256,00 грн.

У судовому засіданні 27.07.2009 р. представник відповідача не був присутній, про час і місце судового розгляду був оповіщений у встановленому порядку, про причин неявки не повідомив. Суд вважає можливим справу розглянути у його відсутність на підставі наданих доказів, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) . Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вмоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги. Якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату),

а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 2 ст. 980 ЦК України встановлено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і повязані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування) .

Страховик зобовязаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору (ст. 988 ЦК України) .

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України страхувальник зобовязаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) .

Як встановлено у судовому засіданні, 09.02.2008 року між ВАТ «Страхова компанія «Країна» (страховик), в особі начальника РВП м. Луганська Перегудової Т.М., яка діє на підставі довіреності № 32 від 08.01.2008 року, з однієї сторони, та ОСОБА_1 (страхувальник) з другої сторони, був укладений Договір № 21/056/2.1.5.1 страхування наземного транспорту (автомобільного), що переданий під заставу (програма «Престиж») .

Згідно п. 1.1 Договору страховик приймає на себе обовязок на умовах «Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) відшкодувати збитки, які може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати застрахованого транспортного засобу та додаткового обладнання до нього.

Відповідно до п. 2.1. Договору страхування обєктом страхування є майнові інтреси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованими транспортними засобами, а саме: автомобіль марки HYUNDAI GETZ, 2008 р.в., державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, обєм двигуна 1399.

Згідно п. 7.1., 7.2. Договору страхування строк страхування складає один рік - з 10.02.2008 року по 09.02.2009 року; Договір страхування набуває чинності з моменту внесення в повному розмірі страхової премії згідно до п. 6.2. на поточний рахунок страховика, але не раніше 00:00 годин дати, зазначеної в договорі, як початок дії договору страхування.

Відповідно до п. 6.1. Договору страхування загальна страхова премія за договором складає 4125 грн. 65 коп.

З квитанції про сплату страхової премії від 09.02.2008 року, яка міститься в матеріалах даної справи, вбачається, що 09.02.2008 року позивачка сплатила на поточний рахунок відповідача страхову премію в повному обсязі, отже, договір страхування між позивачкою та відповідачем набрав чинності з 10.02.2008 року.

29 листопада 2008 року о 10 год. 00 хв. на автошляху Біле-Лутугіне 13 км + 350 м в наслідку дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб позивачки отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою інспектора ДПС відділу ДАІ Лутугінського району Мацаєва В. В.

Відповідно до п. 3.1., 3.1.1. Договору страхування страховими ризиками є події, наслідком яких є втрата, знищення або пошкодження застрахованого транспортного засобу чи до-

даткового обладнання, а саме: зіткнення під час руху з іншим транспортним засобом або з нерухомими предметами, або наїзд (удар) на рухомі чи нерухомі обєкти, перекидання, ковзання, провал, падіння транспортного засобу, пошкодження транспортним засобом під час стоянки застрахованого транспортного засобу (ризик «дорожньо-транспортна пригода (ДТП) ») .

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що страховий випадок - дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб позивачки, відбувся 29.11.2008 р., тобто в межах дії Договору страхування.

На виконання вимог п. 9.1. Договору страхування позивачкою, після дорожньо-транспортної пригоди, були здійснені наступні заходи:

- негайно за телефоном про ДТП були повідомлені органи УДАІ;

- негайно за телефоном, а потім письмово 01.12.2008 року про ДТП та настання страхового випадку був повідомлений відповідач;

- 02.12.2008 року пошкоджений транспортний засіб був наданий аварійному комісару відповідача для огляду, про що був складений та підписаний сторонами Акт огляду пошкодженого транспортного засобу;

- 04.12.2008 року пошкоджений транспортний засіб був наданий для огляду експерту автотоварознавцю Муквичу Г.А., яким був складений висновок № 827/12 експертного авто-товарознавчого дослідження по визначенню розміру спричиненої шкоди володільцю транспортного засоба, відповідно до якого, вартість відновлювального ремонту з урахуванням вартості запасних частин склала 212081,83 грн., що значно перевищує загальну страхову суму, яка відповідно до п. 4.1 договору встановлена в розмірі 75 700,00 грн.

У випадку конструктивної загибелі застрахованого транспортного засобу (коли вартість відновлювального ремонту перевищує дійсну вартість застрахованого транспортного засобу на дату страхового випадку) розмір страхового відшкодування за домовленістю сторін складає різницю між сумою, що складає 75 % страхової суми, та загальною сумою страхових відшкодувань, що були проведені раніше, і франшизи, і суми несплачених страхових премій за наступні страхові періоди та/або несплаченої частини страхової премії, передбаченої за договором, за умови, що залишки пошкодженого застрахованого транспортного засобу страхувальник залишає у себе (п. 11.10.3 Договору страхування) .

Розмір шкоди, заподіяної застрахованому транспортному засобу визначається страховиком відповідно до дійсної вартості застрахованого транспортного засобу на момент укладання договору страхування, а також цін на запасні частини, матеріали та вартості ремонтних робіт, що діють у період врегулювання страхового випадку, на підставі висновку авто-товарознавчого дослідження та кошторису вартості відновлювального ремонту (п. 11.6. Договору страхування) .

Розмір франшизи за страховим випадком за ризиком відповідно до п. 3.1.1. Договору страхування складає 2 (два) відсотки від страхової суми, тобто 1514 грн. 00 коп.

Виходячи з викладеного вище, розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті позивачці, відповідно до наданого нею розрахунку, а також розрахунку відповідача, які приймаються судом як достовірні, складає 55 261 грн. 00 коп., де 75 700,00 - страхова сума, грн.; 56 775,00 - 75 % страхової суми, грн.; 1 514,00 - франшиза, грн.

Відповідно до п. 12.2. Договору страхування відповідач впродовж 10 робочих днів з моменту одержання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання, причин, обставин та наслідків страхового випадку, а також визначення розміру збитків:

- складає страховий акт із визначенням розміру страхового відшкодування і в строк до 15 (пятнадцяти) робочих днів здійснює виплату (п. 12.2.1. Договору страхування);

- приймає обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування (п. 12.2.2. Договору страхування);

- у випадку обєктивної необхідності проведення додаткових заходів із розслідування обставин страхового випадку призначає термін для здійснення такого розслідування, після закінчення якого приймає одне з вищевказаних рішень (п. 12.2.3. Договору страхування) .

Позивачкою в судовому засіданні було доведено, що станом на 09.12.2008 року відповідачем були одержані всі необхідні документи, що підтверджують факт настання, причини, обставини та наслідки страхового випадку та визначення розміру збитків.

Всупереч наведеним умовам Договору страхування, зокрема п. 12.2., відповідно до якого відповідач в строк до 23.12.2008 року повинен був скласти страховий акт із визначенням розміру страхового відшкодування, а в строк до 15.01.2009 року - здійснити виплату, тільки під час перебування даної справи у провадженні суду 26.05.2009 року відповідач сплатив позивачці суму страхового відшкодування в розмірі 55 261,00 грн. Незважаючи на те, що відповідачем хоча і вжиті заходи до сплачення позивачці страхового відшкодування, але враховуючи думку представника позивача, який в судовому засіданні наполягав на ухваленні рішення про стягнення на користь позивачки страхового відшкодування, те що, відмови від позову в частині заявлених вимог про стягнення страхового відшкодування не надходило, як і клопотання від сторін про затвердження мирової угоди, суд вважає можливим ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки суми страхового відшкодування в розмірі 55 261,00 грн.

Відповідно до п. 8.6. Договору страхування у випадку невиконання або неналежного виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та з умовами цього договору.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин з відповідача, який прострочив виконання грошового зобовязання, підлягає стягненню на користь позивачки сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 57 716 грн. 52 коп., та три проценти річних від простроченої суми, що складають 308 грн. 89 коп. При визначенні розміру сум, які підлягають стягненню, суд приймає до уваги надані позивачкою розрахунки, і вважає їх достовірними.

Заперечення відповідача щодо відстрочення виплати страхового відшкодування на підставі п. п. 8.3.8. п. 8.З. Договору страхування в звязку з необхідністю проведенням службового розслідування суд до уваги не приймає, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, позивачем не надано достатньої кількості безперечених доказів на підтвердження цієї обставини. Також не встановлено у судовому засіданні і підстав для відмови страховика від здійснення страхової виплати, передбачених ст. 991 ЦК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею та документально підтверджені судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30,00 грн., та судового збору в розмірі 738 грн. 75 коп., а всього 4 768 грн. 75 коп.

Вимоги позивачки про стягнення на її користь завданої моральної шкоди в розмірі 15000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки умовами Договору страхування сплата моральної шкоди не передбачена. Крім того, відмовляючи у задоволені цих вимог, суд приймає до уваги і те, що відповідачем, хоча і несвоєчасно, але вжито заходи по сплаті страхового відшкодування.

Керуючись ст. ст. 10, И, 60,88,209,212 - 215,218 ЦПК України, ст. ст. 525,526,530,625,979,980,989,990 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (вул. Електриків, буд. 29-а, м. Київ, 04176, код 20842474) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 55 261 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 2455 грн. 52 коп., три проценти річних за прострочення платежу в сумі 308 грн. 89 коп., і в рахунок відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 4 000 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп. та судового збору в розмірі 738 грн. 00 коп., а всього 77 794 грн. 16 коп. (сімдесят сім тисяч сімсот девяносто чотири грн. шістнадцять коп.) .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити за необгрунтованністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Луганської області.