Ухвала суду № 106641349, 06.10.2022, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/499/20

Провадження № 1-кп/188/17/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

прокурор: ОСОБА_3

захисник: ОСОБА_4

обвинувачена: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019040530000534 від 18.10.2019 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 Кримінального кодексу України.

07.04.2022 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області було винесено ухвалу про зупинення розгляду справи та оголошено в розшук обвинувачену ОСОБА_5 .

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 року провадження по справі поновлено справу призначено до судового розгляду на 15.15 хв. 06.10.2022 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, в зв`язку з тим, що остання перебувала в розшуку і є ризик того, що вона в подальшому може переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачена та захисник заперечували проти обрання запобіжного у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що обвинувачена не мала умислу покинути своє місце проживання з метою уникнення покарання, лише поїхала до своїх знайомих на деякий час, але повернутися не змогла. Обвинувачена підтвердила, що дійсно нікого не повідомила про свій намір залишити місце проживання, про що дуже жалкує. Обіцяє в подальшому з`являтись в судові засідання і просить обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частина 2 ст. 177 КПК України зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Обираючи обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд приймає до уваги, що ризики заявлені прокурором, а саме: ухилення від суду тривалий час та небажання з"являтись в судові засідання, що підтверджується перебуванням обвинуваченої у розшуку з 07.04.2022р., цілком підтверджуються тим, що обвинувачена ОСОБА_5 в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження, будучи належним чином повідомленою про дати, час та місце судових засідань, не з`являлася в судові засідання 18.01.2022р., 11.03.2022р., 18.03.2022р., 25.03.2022р. не повідомляла про своє місце перебування та не надавала суду жодного доказу поважності своїх неявок.

В свою чергу, наявність ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення також підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні 4 епізодів кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Також суд при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу оцінує в сукупності всі обставини та бере до уваги, перш за все, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що їй загрожує, у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона обвинувачується, відсутність міцних соціальних зв`язків та негативну репутацію обвинуваченої за місцем її проживання, тривалу відсутність місця роботи і відповідно з цим відсутність матеріального забезпечення, що тягне за собою ризик продовження протиправної поведінки з метою отримання заробітку, а також недотримання обвинуваченою умов застосованих раніше запобіжних заходів.

З огляду на викладене, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченої переховуватися від суду, чим перешкоджати здійсненню провадження у справі в розумні строки, та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Так, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В той же час, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Так, 11.01.2020 року ухвалою слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 105 100, 00 грн.

15.01.2020 року ОСОБА_5 була звільнена з-під варти у зв`язку з внесенням застави в розмірі 105 100, 00 грн.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2022 року ОСОБА_5 оголошено у розшук, звернуто у дохід держави заставу у розмірі 105 100, 00 грн. та зараховано кошти до спеціального рахунку для збору коштів на підтримку Збройних сил України.

Отже, підстави для визначення розміру застави відносно ОСОБА_5 у суду відсутні.

Крім того, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, враховуючи обставини скоєння кримінальних правопорушень, в яких вона обвинувачується.

Будь-яких інших даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченій менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) діб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 196-198, 201, 331, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12019040530000534 від 18.10.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України, про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12019040530000534 від 18.10.2019 року строком на 60 (шістдесят) діб до 16 години 10 хвилин 04 грудня 2022 року включно.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на начальника ВП № 4 Синельниківського РУП ВП ГУНП України в Дніпропетровській області.

Копію ухвали направити прокурору Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області та Дніпропетровського УВП № 4 м. Дніпро.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1