Рішення № 106640579, 06.10.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2022 року Справа№200/14456/21

Донецький окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Загацької Т.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ 34974684, юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, 44), третя особа ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження і стягнення виконавчого збору в розмірі 12000 грн., від 07.10.2021 року за виконавчим провадженням №66988034 та постанови про розмір мінімальних виплат виконавчого провадження від 07.10.2021 року за виконавчим провадженням № 66988034.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.12.2021 провадження у справі №200/14456/21 закрито.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 апеляційну скаргу адвоката Пілігріма Петра Олександровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №200/14456/21 задоволено частково. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №200/14456/21 скасовано і направлено справу для продовження розгляду до Донецького окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями справу №200/14456/21 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Загацькій Т.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2022 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2022 виправлено описку в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2022.

В обґрунтування позову зазначила, що виконавчий документ не відповідає вимогам п.5 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", а виконання судового рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень. Оскільки вимоги про скасування зазначених постанов в частині стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження є похідними, тому вони також є незаконними. У позовній заяві наголошено, що виконавчий збір за своїм змістом є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення суду за умови, що такі заходи привели до виконання рішення. Позивачка вважає, що державний виконавець не вчиняв будь-який дій щодо примусового виконання рішення. У зв`язку із зазначеним, позивачка вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

На адресу суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву. Як вбачається з поданого відзиву, заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві та зазначає наступне. Постанова про стягнення виконавчого збору №66988034 винесена на підставі ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з якою за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи. Вказує, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. Таким чином вважає, що підстав для скасування постанови державного виконавця Слов`янського відділу ДВС відсутні. Просить відмовити в задоволенні позову. У поданому відзиві на позовну заяву, представник відповідача просить справу розглянути за його відсутності.

Від третьої особи на адресу суду пояснень щодо позовної заяви не надходило.

Враховуючи положення ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якими встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі, та керуючись ч.3 ст.268 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін повідомлених належним чином в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04.02.2021 року у справі №221/6892/19, яке набрало законної сили 16.03.2021 року, змінено порядок участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 з малолітнім сином - ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено наступний порядок спілкування з малолітнім сином - ОСОБА_3 за наступним графіком: кожну другу неділю кожного місяця з 14-00 години до 16-30 годину перші півроку (з метою адаптації малолітнього до батька, пізнання з батьком навичок, потреб, навичок сина, з яким не спілкувався більше року - у присутності матері ОСОБА_1 , надалі без присутності ОСОБА_1 (а.с.22-33)

На виконання рішення Слов`янським міськрайонним судом видано виконавчий лист 02.09.2021 року (а.с.19-20)

Старшим державним виконавцем Слов`янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Куриловою О.Д. 07.10.2021 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №66988034) за вищезазначеним виконавчим листом (а.с.15-16) Цією постановою стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 12000 грн.

Також державним виконавцем 07.10.2021 року прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300 грн (а.с.17-18)

Не погодившись з постановами державного виконавця позивач оскаржила їх до суду, обґрунтовуючи їх протиправність тим, що виконавчий лист виданий судом в порушення п.5 ч.1 ст.4 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки резолютивна частина рішення суду не передбачає заходів примусового виконання.

Оскільки вимоги про скасування зазначених постанов в частині стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження є похідними, тому вони також є незаконними.

Матеріали справи містять акт складені державним виконавцем від 10.11.2021, з якого вбачається, що 10.11.2021 для належного виконання рішення було здійснено дзвінок на тел.+38067750-83-80 який було зазначено у заяві про примусове виконання рішення. На дзвінок відповів чоловік, який представився адвокатом стягувача та повідомив державного виконавця про стягувач захворів та немає можливості з`явитись у другу неділю місяця, тобто 14.11.2021 для належного виконання рішення. Також адвокат повідомив, що направить на адресу відповідача заяву про відкладення виконавчих дій у зв`язку хворобою.

Актом від 15.11.2021 державним виконавцем встановлено, що станом на 15.11.2021 від стягувача жодних заяв до відповідача не надходило, на телефонний дзвінок адвокат стягувача не відповідає.

Актом від 15.11.2021 державний виконавець встановив наступне: 15.11.2021 адвокат стягувача зателефонував та повідомив, що стягувач 14.11.2021 самостійно без попередження відвідав боржника за адресою: АДРЕСА_3 , але двері йому ніхто не відчинив, на телефонні дзвінки стягувача позивач не відповідала.

Фактичних доказів, з яких вбачається, що позивачка перешкоджала відвідування дитиною батька та їх спілкуванню, суду не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (надалі - Закон №1404-VIII).

Приписами ст.1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до п.1 ч.1ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Положеннями ч.6 цієї ж статті закону встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За приписами ч.1 ст.28 Закону №1404-VIII, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону.

За змістом ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною зазначено уст.64-1 Закону №1404-VIII.

Так, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Судом встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04.02.2021 року у справі №221/6892/19, яке набрало законної сили 16.03.2021 року, змінено порядок участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 з малолітнім сином - ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено наступний порядок спілкування з малолітнім сином - ОСОБА_3 за наступним графіком: кожну другу неділю кожного місяця з 14-00 години до 16-30 годину перші півроку (з метою адаптації малолітнього до батька, пізнання з батьком навичок, потреб, навичок сина, з яким не спілкувався більше року - у присутності матері ОСОБА_1 , надалі без присутності ОСОБА_1 . На виконання рішення Слов`янським міськрайонним судом видано виконавчий лист 02.09.2021 року.

Частиною першою ст.63 Закону України №1404 VIII визначено, що рішенням немайнового характеру є рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2021, яка винесена на підставі виконавчого листа №2/243/105/2021, виданого 02.09.2021 Слов`янським міськрайонним судом, змінено порядок участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 з малолітнім сином - ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено наступний порядок спілкування з малолітнім сином - ОСОБА_3 за наступним графіком: кожну другу неділю кожного місяця з 14-00 години до 16-30 годину перші півроку (з метою адаптації малолітнього до батька, пізнання з батьком навичок, потреб, навичок сина, з яким не спілкувався більше року - у присутності матері ОСОБА_1 , надалі без присутності ОСОБА_1 .

Проте, ні у постанові про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2021, ні у виконавчому листі не зазначено жодних дій (зобов`язань), які зобов`язаний виконати позивач.

Суд враховує, що ні судовим рішенням, ні виконавчим листом не зобов`язано позивача вчиняти якісь дії.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до п.7 ч.4 ст.4 Закону України №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання

Крім того, відповідно до ч.6 ст.26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Однак, у спірній постанові про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2021 старший державний виконавець Курилова О.Д. зазначила, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2021 ВП №66988034, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги про скасування постанови в частині стягнення виконавчого збору та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 07.10.2021 є похідними, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Так, при зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.6 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000, 00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України), тобто розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічної правова позиція співпадає з позицією Верховного Суду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, з аналізу змісту ст. 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі N 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі N 726/549/19.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складання позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні: договір про надання правової допомоги № 01-1810/01 від 18.10.2021 та додаткова угода № 1 від 22.04.2021 до нього; квитанція до прибуткового касового ордеру №208 від 18.10.2021 на суму 9000,00 грн.

Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всього розміру гонору до суми, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Оцінюючи здійснені адвокатом послуги суд зазначає, що сума витрат позивачки на професійну правничу допомогу, пов`язану з цією справою, яка є розумною та виправданою, становить 3000, 00 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ 34974684, юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, 44), третя особа ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відкриття виконавчого провадження і стягнення виконавчого збору в розмірі 12000 грн. від 07.10.2021 за виконавчим провадженням № 66988034.

Визнати протиправною та скасувати постанову Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 07.10.2021 за виконавчим провадженням № 66988034.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Повне рішення суду складене 06.10.2022.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька