Ухвала суду № 106640555, 06.10.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відстроченні сплати судового збору

06 жовтня 2022 року Справа №200/4477/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився,

встановила:

05 жовтня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Департаменту патрульної поліції (далі позивач, Департамент) до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просив:

-стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту в рахунок відшкодування завданої шкоди 5832,46 грн.

Одночасно з поданням позовної заяви Департамент звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Розглядаючи це клопотання по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Судовий збір належить до судових витрат, що передбачено ч. 1 ст. 132 КАС.

При цьому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 132 КАС, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674).

В силу приписів абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674 позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо його сплати.

Ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 установлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 3674 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас, наведені правові норми дають підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин.

При цьому, в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення або зменшення розміру є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Суд відзначає, що в даному випадку передбачені ч. 1 ст. 133 КАС та ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

Невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних бюджетних призначень не є підставою для звільнення від сплати чи відстрочення такому суб`єкту сплати судового збору.

Необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів також не може бути підставою для звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень, обмежене фінансування, відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, тощо не звільняють такого позивача від обов`язку своєчасно сплатити судовий збір.

Більш того, звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору з підстав, зазначених вище, може розцінюватися як порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед судом та як надання суб`єктам владних повноважень процесуальних переваг у доступі до суду у порівнянні з іншими суб`єктами фізичними та юридичними особами, які такий збір зобов`язані сплачувати.

До того ж Верховна Рада України, визначаючи коло суб`єктів, яким надані пільги зі сплати судового збору, не вважала за необхідне включити до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору, Департамент про що свідчать положення ст. 5 Закону № 3674.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Керуючись Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», ст. ст. 2, 8, 132, 133, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

1. У задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко