Рішення № 106640519, 06.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року Справа № 160/11392/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіВіхрової В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110150/2022/000008/1 від 07.02.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110150/2022/000010/1 від 17.02.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110050/2022/000017/1 від 17.02.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач не здійснив перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.

Частиною 2ст. 257 КАС Українивстановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 відкрито провадження у справі, справу №160/11392/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

12.08.2022 представником позивача подано до суду заяву про уточнення тексту адміністративного позову.

23.08.2022 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні. В обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2.ст.58 МК України, п.6ст.54 МК України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

30.08.2022 представником позивача подано до суду відповідь на відзив з викладенням правової позиції, що є аналогічної до заявної в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (код ЄДРПОУ 42822115, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Надії Алексєєнко, будинок 70) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 14.02.2019 року, про що внесено запис №12241020000089253.

Основний вид діяльності: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

10.06.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією Zhejiang Wenxin Mechanical & Electrical Cо., Ltd (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № WENXIN-TD-2021 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому компанією Zhejiang Wenxin Mechanical & Electrical CO., Ltd, відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №2 від 10.11.2021 року, Специфікації № 3 від 03.12.2021 року, Специфікації №4 від 07.12.2021 року, Специфікації №5 від 09.12.2021 року, рахунку-фактури № J-WX210920/927-5 від 14.12.2021 року, рахунку-фактури № J-WX210920/927-6 від 17.12.2021 року, рахунку-фактури № J-WX210920/927-4 від 02.12.2021 року було здійснено поставку ТОВ «ТД «АМТ» товарів (Бензиновий двигун, бензиновий генератор). Усі зазначені товарні партії поставлялись на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ «ТД «АМТ», було задекларовано до митного поста Дніпровської митниці партію отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД), а саме за ЕМД №UA110150/2022/002129 від 07.02.2022 року: електрогенераторні установки виробництва торговельних марок «Vitals» / «NOWA» / «Кентавр», що складаються з електрогенератора у поєднанні з 2-х або 4-х тактним поршневим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, потужністю не більш як 7,5 кВА: електрогенератори одно та трифазні, змінного струму 220В / 230В / 50Гц, з стандартним комплектом приладдя для налагоджування та обслуговування: електрогенератори «Кентавр» (ном.потужність: 0,7 6,0 кВА): - мод.КБГ605Е/3 35 шт.; - мод.КБГ-505Е 30 шт.; мод.КБГ-258а 658 шт.; мод.КБГ078а 112шт.; мод.КБГ-258 221 шт.; мод.КБГ202а 64шт.; мод.КБГ283а 310шт.; мод.КБГ258Е 33шт.; мод.КБГ112а 40шт., електрогенератори «NOWA» (ном.потужність: 2,5 3,1 кВа): мод.BG2800 300шт.; мод.BG3400 400шт., електрогенератори «Vitals» (ном.потужність:2,5 5,0 кВА): мод.WP 5.0bе 50 шт.; - мод.WP 5.0b 50 шт.; мод.WP 2.8b 180 шт.; мод.WP 2.5b 140 шт. Галузь застосування в якості резервного джерела електроживлення у побуті, комунальному господарстві (товар № 1 в гр. 31 ЕМД).

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МК України, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості, Специфікація №3 від 03.12.2021 року, інвойс №J-WX210920/927-5 від 14.12.2021 року, пакувальний лист.

Позивачем на момент декларування до митниці надано документи, що містять в собі характеристики товару, а саме - каталог виробника.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: заявка №1/26 від 03.12.2021 року, коносамент № ZIMUNGB9878153 від 22.12.2021 року; рахунок №L50306 від 04.02.2022 року, акт виконаних робіт від 04.02.2022 року, довідка про транспортні витрати від 27.01.2022 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митницею були додатково витребувані від ТОВ «ТД «АМТ», наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; 3)виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5)копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №002-07/02 від 07.02.2022 року ТОВ «ТД «АМТ» додатково надало митниці: прайс-лист виробника від 16.11.2021 року, комерційну пропозицію виробника від 24.11.2021 року, а також повідомило митницю, що підприємством для підтвердження митної вартості надані всі наявні документи, передбачені діючим законодавством, ці документи у своїй сукупності не мають ніяких розбіжностей і дозволяють здійснити контроль та перевірку числових значень в повній мірі, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

07.02.2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2022/000008/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для товару № 1 в спірному рішенні збільшена митницею з 332 027,00 дол. США до 344 612,55 дол. США, тобто на 12 858,55 дол. США.

Позивачем задекларовано зазначену партію товару, а митницею випущено у вільний обіг за ЕМД № UA 110150/2022/002223 від 07.02.2022 року.

Загальна різниця митних платежів (ввізне мито та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 92 103,17 грн.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ «ТД «АМТ», було задекларовано до митного поста Дніпровської митниці партію отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД), а саме за ЕМД №UA110150/2022/002759 від 16.02.2022 року: двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки «Кентавр»/«Vitals», бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 250 см3: двигуни бензинові чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплекті (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком або без нього, ручним стартером), ном. потужністю 4,4-5,52кВт, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування. Галузь застосування в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів (товар № 1 в гр. 31 ЕМД).

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, позивач надав митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МК України, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості, Специфікація №4 від 07.12.2021 року, Специфікація №5 від 09.12.2021 року, інвойс №J-WX210920/927-6 від 17.12.2021 року, пакувальний лист.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: заявка №1/27 від 09.12.2021 року, коносамент № ZIMUNGB1120916B від 20.12.2021 року; рахунок №L50366 від 11.02.2022 року, акт виконаних робіт від 11.02.2022 року, довідка про транспортні витрати від 15.02.2022 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митницею були додатково витребувані від ТОВ «ТД «АМТ», наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №006-16/02 від 16.02.2022 року ТОВ «ТД «АМТ» додатково надало митниці: прайс-лист виробника від 17.11.2021 року, комерційну пропозицію виробника від 25.11.2021 року, договір фрахту №2110/912/2019 від 21.10.2019 року, а також повідомило митницю, що підприємством для підтвердження митної вартості надані всі наявні документи, передбачені діючим законодавством, ці документи у своїй сукупності не мають ніяких розбіжностей і дозволяють здійснити контроль та перевірку числових значень в повній мірі, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

17.02.2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2022/000010/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для товару № 1 в спірному рішенні збільшена митницею з 176572,80 дол. США до 189836,20 дол. США, тобто на 13463,40 дол. США.

Позивачем задекларовано зазначену партію товару, а митницею випущено товар у вільний обіг за ЕМД № UA 110150/2022/002814 від 17.02.2022 року.

Загальна різниця митних платежів (ввізне мито та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 99 216,27 грн

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ «ТД «АМТ», було задекларовано до митного поста Дніпровської митниці партію отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД), а саме за ЕМД №UA110050/2022/001748 від 14.02.2022 року: двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки «Кентавр», бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 250 см3: двигуни бензинові чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплекті (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком або без нього, ручним стартером), ном. потужністю 4,78кВт, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування, мод.ДВЗ-200Б 455шт. Галузь застосування в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів (товар № 1 в гр. 31 ЕМД).

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст.53 МК України, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості, Специфікація №2 від 10.11.2021 року, інвойс №J-WX210920/927-4 від 02.12.2021 року, пакувальний лист, а також платіжне доручення №59 від 25.01.2022 року.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: заявка №1/26 від 10.11.2021 року, коносамент № 214907609В від 17.12.2021 року; рахунок №L50382 від 07.02.2022 року, акт виконаних робіт від 07.02.2022 року, довідка про транспортні витрати від 20.01.2022 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митницею були додатково витребувані від ТОВ «ТД «АМТ», наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №005-16/02 від 16.02.2022 року ТОВ «ТД «АМТ» додатково надало митниці: прайс-лист виробника від 12.10.2021 року, комерційну пропозицію виробника від 20.10.2021 року, зовнішньоекономічний контракт №WENXIN-TD-2021 від 10.06.2021 року, а також повідомило митницю, що підприємством для підтвердження митної вартості надані всі наявні документи, передбачені діючим законодавством, ці документи у своїй сукупності не мають ніяких розбіжностей і дозволяють здійснити контроль та перевірку числових значень в повній мірі, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

17.02.2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110050/2022/000017/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для товару № 1 в спірному рішенні збільшена митницею з 20 207,50 дол. США до 23 156,00 дол. США, тобто на 2 948,50 дол. США.

Позивачем задекларовано зазначену партію товару, а митницею випущено товар у вільний обіг за ЕМД № UA 110050/2022/001945 від 17.02.2022 року.

Загальна різниця митних платежів (ввізне мито та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 21 537,37 грн.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

Частиною 1статті 7 МК Українивстановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1ст.4 МК України).

Відповідно ч.2ст.53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3ст. 54 МК Українипередбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписамист. 337 МК Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4ст.54 МК Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6ст.54 МК Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1статті 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2ст.55 МК Українивизначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятоюстатті 54 МК Україниправо митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьоюстатті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності дост. 337 МК України.

Митницею в оскаржуваному рішенні зазначено, що надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача стосовно неточностей в поданих специфікаціях щодо оплати товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України умовою надання митниці банківських платіжних документів, які підтверджують факт оплати коштів за товар, є наявність такої оплати.

Відповідно до специфікації від 03.12.2021 року № 3, передбачена оплата 302 277,00 дол. США протягом 90 днів від дати підписання Специфікації. На день декларування товару термін оплати товару не сплинув. Оплата не здійснювалась, тому банківський платіжний документ у товариства відсутній, у зв`язку з чим його надання є неможливим.

На день декларування оплата не здійснювалася, оскільки термін оплати за товар ще не настав відповідно до умов Специфікації №1, про що підприємство повідомляло митницю під час проведення консультацій, а саме: в листі декларанта № 01-16/09 від 16.09.2021 року зазначалось, що термін оплати слід відраховувати від 15.09.2021 року, тобто від дати фактичної доставки товару у кінцевий пункт призначення. Відтак, фактично оплата вартості товару не була проведена, отже і надати платіжні документи декларант не мав можливості.

Відповідно до Специфікації від 07.12.2021 року № 4 передбачена оплата 19 004,48 дол. США протягом 90 днів від дати підписання Специфікації та 42 527,52 дол. США протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. На день декларування товару згідно платіжного доручення №64 від 09.02.2022 року продавцю сплачено 19 004,48 дол. США. Таким чином, за Специфікацією №4 виконані умови часткової оплати товару. 15.03.2022 року між сторонами контракту укладено Додаткову угоду №1/1, якою змінено умови оплати Специфікації №4 попередня оплата в розиірі 19 004,18 дол. США здійснюється протягом 90 днів з дня підписання Специфікації. Оплата в розмірі 42 527,52 дол. США здійснюється протягом 180 днів від дати фактичного отримання товару.

За Специфікацією №5 на день декларування товару оплата не здійснювалась, термін оплати не сплинув, надання банківського платіжного документу не можливе з об`єктивних причин. 16.03.2022 року між сторонами контракту укладено Додаткову угоду №1/2, якою змінено умови оплати Специфікації №5 оплата в розмірі 121 326,50 дол. США здійснюється протягом 360 днів від дати фактичного отримання товару.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Після прийняття митницею спірних рішень про коригування митної вартості, товариством була здійснена оплата товару за Специфікацією 3 та Специфікацією 4 та частково за Специфікацією №5, що на момент звернення до суду підтверджується наступними платіжними дорученнями №64 від 09.02.2022 року та №66 від 14.04.2022 року. Строк же оплати залишку за Специфікацією №5 в редакції Додаткової угоди 1/2 від 16.03.2022 року не настав, а отже, надання платіжного документа неможливе з об`єктивних причин.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача стосовно умов поставки, судом встановлено таке.

Відповідно до Специфікації № 2 від 10.11.2021 року, Специфікації №3 від 03.12.2021 року, Специфікації №4 від 07.12.2021 року, Специфікації №5 від 09.12.2021 року Сторони погодили поставку товару на умовах Правил ІНКОТЕРМС FOB НІНГБО (Ningbo). Згідно п. 3.1.1. Контракту WENXIN-TD-2021 у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна на узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець зобов`язаний за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження , назву, час прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином, умовами контракту та Правилами Інкотермс передбачено, що вартість завантаження товару на судно включена у вартість товару.

Верховний Суд, в постановах від 02.03.2018 року по справі № 804/2997/17, від 12.03.2019 року по справі №817/604/17 висловив наступний правовий висновок: термін FOB Інкотермс 2010 передбачає оплату продавцем витрат на завантаження вантажу на борт судна, а тому доводи позивача щодо відсутності як підстав, так і доказів сплати ним зазначених витрат є обґрунтованими. У розумінні «Інкотермс 2010» термін «вартість і фрахт» означає, що постачальник оплачує, всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.

Верховний Суд вказує, що витрати на транспортування по країні продавця та завантаження на борт судна не потребують додаткового підтвердження для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов договору поставки та за інвойсом.

Таким чином, зазначені митницею витрати на навантаження включені до фактурної ціни та не потребують додаткового підтвердження, а її позиція в цій частині є помилковою.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача стосовно неподання декларації країни відправлення, судом встановлено таке.

Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилання митниці на пункт 3.1.1. Контракту є необґрунтованим, оскільки зазначений пункт не містить обов`язків для сторін вимагати та надавати документи, які підтверджують включення у вартість товару витрат, які несе Постачальник в країні відправлення.

Контрактом № WENXIN-TD-2021 (п. 3.5) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись компанією-продавцем для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня. Таким чином, товариство не має права вимагати від іншої сторони документи, надання яких не передбачено Контрактом

Враховуючи надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Закон КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року не є міжнародно-правовим актом і не підлягає виконанню суб`єктами декларування на території України. Цим Законом встановлено виключно порядок заповнення митної декларації виключно для суб`єктів декларування на території КНР. Також Законом не встановлено обов`язку для суб`єкта декларування на території КНР надавати митну декларацію українському підприємству, або обов`язку суб`єкту декларування на території України подавати митну декларацію КНР митному органу України.

Змінами, внесеними до частини першої ст. 53 МК України (згідно ЗУ від 02 жовтня 2019 року № 141-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціювання авторизованих економічних операторів»), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МК України.

Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 року по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару». Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня, в зв`язку з чим надання її в зазначеному випадку декларування товару було неможливим. Вимога ж митного органу про її надання протирічить митному законодавству України.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача стосовно неточностей в документах щодо умов міжнародного морського перевезення, суд зазначає наступне.

Позивачем пояснено, що особливістю доставлення контейнерів в порти України з Китаю океанськими морськими лініями є те, що лінійні океанські контейнеровози, які прямують з портів Китаю ніколи не заходять в порти України для доставлення контейнерів, а здійснюють перевантаження контейнерів на інші, менші судна в проміжних портах лінії, зокрема в портах Єгипту, для наступної доставки контейнерів в порти України. При цьому окремі коносаменти в зв`язку з перевантаженням контейнерів морським агентом в порту перевалки не складаються. Ця особливість врахована і при укладанні договору перевезення вантажу морським транспортом № 2110/912/2019. Саме з цієї причини вартість перевантаження автоматично включається у загальну вартість морського перевезення і не є додатковими витратами для ТОВ «ТД «АМТ».

Відповідно до п.4.3 Договору міжнародного морського перевезення(фрахту) у випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт. Зазначене, в усіх трьох випадках, підтверджується наданими до митного оформлення документами: заявками на міжнародне морське перевезення №1/26 від 10.11.2021 року, №1/27 від 09.12.2021 року, №1/26 від 0.12.2021 року; інвойсами №L50382 від 07.02.2022 року, №L50306 від 04.02.2022 року, №L50366 від 11.02.2022 року; актами виконаних робіт та довідками перевізника про транспортні витрати, які мають чітку і недвозначну інформацію щодо загальної вартості морського перевезення контейнерів.

Компанія «ICS LTD», яка зазначена в коносаментах № ZIMUNGB9878153 від 22.12.2022 року, № ZIMUNGB1120916B від 20.12.2021 року, № 214907609В від 17.12.2021 року в якості особи, до якої треба звертатись в порту вивантаження з питань доставки вантажу, є агентом морської лінії (морським агентом) в порту призначення.

Морський агент - це уповноважена судновласником особа, призначена ним для безпосереднього обслуговування належних судновласникові судів в певному порту або портах, для надання сприяння капітанові судна у взаєминах з вантажовласниками, портовими і адміністративними владою і для скорочення часу стоянки судна в порту.

Згідно ч.1 ст. 116, 117 Кодексу про торговельного мореплавства України «У морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов`язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. Морський агент виконує формальності та дії, пов`язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з адміністрацією морського порту і службою капітана морського порту, власником морського терміналу, підприємствами, установами, організаціями, що надають спеціалізовані послуги, портовими операторами, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов`язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Таким чином, зазначена компанія надає послуги судновласнику на території України і не має ніякого відношення до міжнародного морського перевезення.

З огляду на викладене, судом встановлено, що ніяких договірних стосунків з цією компанією ТОВ «ТД «АМТ» в рамках договору фрахту №2110/912/2019 не має, в зв`язку з чим, надання будь-якого документального підтвердження неможливе.

В договорі перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2110/912/2019 на перевізника не покладено обов`язків експедитора щодо організації міжнародного морського перевезення та не надано прав щодо укладання договорів з третіми особами та залученні їх до перевезення. Перевізник виключно виконує міжнародне морське перевезення (фрахт) контейнерів Замовника.

Поставка контейнерів здійснювалась відповідно до укладеного договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2110/912/2019. Перевізником (фрахтувальником) за договором виступає компанія «Global Container Lines Latvija SIА», яка відповідно до пункту 2.2 договору зобов`язана видати та надати Замовнику коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.

Перевізником «Global Container Lines Latvija SIА» в рамках укладеного договору видано коносаменти № ZIMUNGB9878153 від 22.12.2022 року, № ZIMUNGB1120916B від 20.12.2021 року, № 214907609В від 17.12.2021 року, як основні транспортні документи, що підтверджують факт перевезення контейнерів відповідно до узгоджених заявок. Коносаменти № ZIMUNGB9878153 від 22.12.2022 року, № ZIMUNGB1120916B від 20.12.2021 року, № 214907609В від 17.12.2021 року містять інформацію щодо кількості місць, ваги брутто товару, відправника та отримувача товару, порт відправлення та доставлення вантажу, яка підтверджена іншими наданими до оформлення документами (специфікаціями, інвойсами, пакувальними листами). Договором не передбачено надання Перевізником інших перевізних документів.

Вимога митного органу про надання іншого транспортного документу, посилаючись на факт перевантаження, ґрунтується на припущеннях. Факт наявності такого документу нічим не підтверджується, окрім уявлення посадової особи митного органу.

Що стосується перевантаження, то відповідно до п.4.3 Договору перевезення морським транспортом (фрахту) у випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт.

Таким чином, перевантаження контейнерів на інше судно в порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту і не є додатковими послугами Перевізника.

Загальна вартість транспортних витрат, включаючи перевантаження контейнера, як складова митної вартості товару, в кожному з випадків підтверджується наданими документами:

- інвойсом на сплату вартості перевезення №L50306 від 04.02.2022 року, актом виконаних робіт від 04.02.2022 року, заявкою на перевезення №1/26 від 03.12.2021 року, а також довідкою про транспортні витрати від 27.01.2022 року (ЕМД UA110150/2022/002129);

- інвойсом на сплату вартості перевезення №L50366 від 11.02.2022 року, актом виконаних робіт від 11.02.2022 року, заявкою на перевезення №1/27 від 09.12.2021 року, а також довідкою про транспортні витрати від 15.02.2022 року (ЕМД UA110150/2022/002759);

- інвойсом на сплату вартості перевезення №L50382 від 07.02.2022 року, актом виконаних робіт від 07.02.2022 року, заявкою на перевезення №1/26 від 10.11.2021 року, а також довідкою про транспортні витрати від 20.01.2022 року (ЕМД UA110050/2022/001748).

Відповідно до пункту 1.2 договору №2110/912/2019 детальні умови перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною Договору.

Форма Заявки узгоджена сторонами договору фрахту. Ця форма передбачає внесення у відповідні пункти заявки відповідної інформації. Пункт 10 форми передбачає зазначення вартості послуги з перевезення, а пункт 11 заявки передбачає внесення інформації щодо наявності (або відсутності) додаткових витрат. В усіх трьох випадках в пункті 10 Заявок вказана вартість фрахту в дол. США і зазначено, що вартість перевантаження включена у загальну вартість фрахту. Пункт 11 Заявок містить інформацію про відсутність додаткових витрат (оформлення додаткових документів, страхування, конвой та інше). Таким чином, жодних суперечних відомостей у наданих документах не існує.

Згідно п.4.2 Договору фрахту №2110/912/2019 від 21.10.2019 року замовник сплачує виставлений перевізником рахунок (інвойс) на оплату морського перевезення (фрахту) вантажів на протязі 45 календарних днів з дати вивантаження контейнерів в порту. Рахунки № L50382, L50366, L50306 на оплату послуг за Договором фрахту були виставлені перевізником 07.02.2022 року, 11.02.2022 року та 04.02.2022 року, відповідно. Отже, на дату декларування та заявлення митницею цих вимог термін оплати послуг міжнародного перевезення не сплинув, а отже і оплата послуг перевезення згідно з зазначеними вище рахунками не здійснювалась. Таким чином, надання банківських платіжних документів митниці під час декларування було не можливе з об`єктивних причин.

Отже, судом встановлено, що дійснити перевірку вартості транспортної складової митної вартості, визначеної декларантом, митниця мала можливість відповідно до відомостей, що містяться в інших поданих декларантом зазначених вище документах: заявках на міжнародне морське перевезення, рахунках, актах виконаних робіт, довідках про транспортні витрати, тому неподання платіжних доручень щодо оплати послуг з перевезення, не є розбіжністю в поданих декларантом митниці документах.

В подальшому після прийняття митницею спірних рішень про коригування митної вартості, товариством була здійснена оплата послуг перевезення за вищезазначеними рахунками, що на момент звернення до суду підтверджується наступним платіжним дорученням №14 від 15.04.2022 року.

Стосовно комерційної назви поставленого товару, судом встановлено, що відповідно до «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» при заповненні графи 31 митної декларації найменування торговельної марки зазначається за наявності у товаросупровідних та комерційних документах (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами).

І в товаросупровідних документах, і на самому товарі була зазначена торговельна марка «Кентавр», в зв`язку з чим у ЕМД в обох випадках декларування зазначена разом з моделлю оприскувачів і їх торговельна марка.

Щодо поданого прайс-листа, суд зазначає, що оскільки прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для нього. Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Вказане підтверджується позицією Верховного Суду, викладеної в постановах від 27.06.2019 № 0840/3083/18, від 13.09.2019 № 820/859/17, від 06.02.2020 № 520/10709/18.

Відомості, зазначені у прайс-листі знайшли своє підтвердження у первинних документах специфікації та інвойсі. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Згідно ч.3ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно достатті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3ст.53 МК Україниі не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Зворотного суду не доведено.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затвердженихНаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.

Згідно п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

У графі 31 Код методу визначення вартості митного органузазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

У графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно п.2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченомуМитним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1статті 8 МК України), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (даліЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей59,60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третійстатті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положеньКАС України.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У спірних рішеннях зазначені лише дата раніше оформлених ЕМД, їх реєстраційний номер, назва зазначеного у них товару, умови поставки, рівень до якого скориговано митну вартість, метод за яким скориговано митну вартість. При цьому, в Рішеннях не зазначені загальна кількість партії раніше оформленого товару, вага одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваних рішень носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7443,01 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №593 від 17.06.2022 на суму 2481 грн, №611 від 05.07.2022 на суму 711,86 грн, №622 від 04.08.2022 на суму 4250,15 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 2481,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючисьст.ст.241-246,293,295,297Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (вул. Н. Алексєєнко, буд.70, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42822115) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110150/2022/000008/1 від 07.02.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110150/2022/000010/1 від 17.02.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110050/2022/000017/1 від 17.02.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7443 грн. 01 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова