Рішення № 106640300, 05.10.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6025/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі - Луцький ВДВС у Луцькому районі) про скасування постанов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою державного виконавця Луцького ВДВС у Луцькому районі Паламарчук Х.О. від 11.08.2022 відкрито виконавче провадження ВП №69613078 з виконання постанови №2128544, виданої 29.10.2021 Департаментом муніципальної варти Луцької міської ради (далі - Департамент МВ ЛМР) про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 680,00грн.

Позивач вказує, що зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною, оскільки стягувач Департамент МВ ЛМР пропустив встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, виконавчий документ (постанова Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 №2128544) не відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), позаяк не містить усіх необхідних реквізитів.

Позивач просить скасувати постанови Луцького ВДВС у Луцькому районі від 11.08.2022 ВП №69613078 про відкриття виконавчого провадження, від 12.08.2022 ВП №69613078 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, від 12.08.2022 ВП №69613078 про стягнення виконавчого збору, від 12.08.2022 ВП №69613078 про арешт коштів боржника.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент МВ ЛМР, та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с. 26).

30.09.2022 до суду надійшли письмові пояснення, у яких представник позивача - адвокат Сокотун В.А. додатково вказав, що постанова Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 №2128544 була оскаржена у судовому порядку, рішенням Луцького міськрайонного суду від 17.02.2022 у справі №161/21544/21 позовну заяву залишено без задоволення, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022 відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Той факт, що вказаною ухвалою апеляційного суду від 10.05.2022 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження жодним чином не перериває строк набрання чинності рішенням суду першої інстанції, як і не впливає на чинність постанови Департаменту МВ ЛМР (а.с.32-33).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 03.10.2022 №41069 (а. с. 37-39) та в доповненнях до відзиву від 04.10.2022 №41550 (а.с.81-83) представник відповідача Паламарчук Х.О. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних постанов. Зазначає, що постанова Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 №2128544 набрала законної сили 10.05.2022, тому могла бути пред`явлена до виконання до 10.08.2022. Виконавче провадження зареєстроване та передане державному виконавцю для виконання 10.08.2022, тому не було пропущено встановлений законом строк для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання.

Крім того, виконавчий документ відповідає вимогам статті 4 Закону №1404-VIII, у постанові Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 №2128544 проставлена відмітка про набрання нею законної сили та строк пред`явлення до виконання, у заяві стягувача вказаного його код ЄДРПОУ. Відсутність відомостей про дату народження боржника, його РНОКПП та паспорті дані не є підставою для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання та не позбавляє державного виконавця скористатися своїм правом на отримання такої інформації у відповідних установах.

В поданих до суду поясненнях від 04.10.2022 №27-17/1115/2022 (а.с.88-96) третя особа Департамент МВ ЛМР просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що оскільки позивач оскаржив постанову Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 №2128544 до Луцького міськрайонного суду Волинської області, тому постанова Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 №2128544 набрала законної сили після закінчення періоду оскарження 10.05.2022. Вказана постанова була звернута до виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили та строк пред`явлення її до виконання пропущений не був.

В судове засідання, призначене на 12:00 05.10.2022 позивач та його представник не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (а.с.28, 30), при цьому, представник позивача - адвокат Сокотун І.М. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю у розгляді справи №902/809/22 у Господарському суді Вінницької області (а.с.118).

Згідно із частинами першою - третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Отже, оскільки неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, згідно із частиною третьою статті 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи, тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Суд також звертає увагу, що згідно із інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Господарського суду Вінницької області, на 11:00 05.10.2022 дійсно призначено розгляд справи №902/809/22 (а.с. 121), проте адвокат Сокотун В.А. не зазначений як учасник цієї справи, а до клопотання про відкладення розгляду справи не долучено жодних документів, які підтверджують його участь у вказаній справі. При вирішенні вказаного клопотання суд також врахував, що відповідно до частини четвертої статті 287 КАС України справу з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця суд повинен вирішити протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. Відтак, розгляд справи проведено за відсутності позивача та його представника.

В судовому засіданні представники відповідача Самчук О.П., Паламарчук Х.О. та представник третьої особи Ковальчук Б.В. позовні вимоги заперечили з підстав, викладених у заявах по суті справи, вказуючи про дотримання встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання та правомірність оскаржуваних постанов.

В подальшому, після оголошення перерви в судовому засіданні, на підставі частини третьої статті 268 КАС України, суд ухвалив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази (в т.ч.матеріали виконавчого провадження №69613078) та письмові пояснення, викладені у завах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що постановою Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 DMV №2128544 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00грн (а.с.97).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2022 (набрало законної сили 01.03.2022) у справі №161/21544/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту МВ ЛМР про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення позовну заяву залишено без задоволення, а постанову Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 DMV №2128544 - без змін (а. с. 103-106).

24.03.2022 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2022 у справі №161/21544/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту МВ ЛМР про скасування постанови (а.с. 108-109).

10.08.2022 Департамент МВ ЛМР звернувся до Луцького ВДВС у Луцькому районі із заявою (вих.№27-43/5/2022 від 10.08.2022) про примусове виконання постанови від 29.10.2021 DMV №2128544 та стягнення штрафу в подвійному розмірі 680,00грн (а.с.40-42), додавши примірник вказаної постанови, у якій зазначено дату набрання чинності (10.05.2022) та вказано строк пред`явлення до виконання (три місяці) (а. с. 43-44).

Постановою державного виконавця Луцького ВДВС у Луцькому районі ПаламарчукХ.О. від 11.08.2022 відкрито виконавче провадження ВП №69613078 з виконання постанови №2128544, виданої 29.10.2021 Департаментом МВ ЛМР про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 680,00грн (а.с.56).

Крім того, 12.08.2022 державний виконавець Луцького ВДВС у Луцькому районі ПаламарчукХ.О. у виконавчому провадженні №69613078 винесла такі постанови:

-про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника ОСОБА_1 170,00грн мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с. 63);

-про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 68,00грн (а. с. 65);

-про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 918,00грн (а.с.67).

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відтак, оскільки копію оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2022 було скеровано позивачу поштовим зв`язком 03.09.2022, що підтверджується копією конверту (а.с.20), отримано позивачем 13.09.2022, що не спростовано іншими учасниками справи, а позовну заяву подано до суду 13.09.2022 (а.с.1), тому суд дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), в тому числі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

За приписами частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За правилами частин першої, другої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до частини п`ятої статі 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частинами другою, четвертою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно із частиною другою статті 42 Закону №1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої - третьої статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

За змістом частини другої статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 299 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із частинами першою - третьою статті 300-1 КУпАП у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення. У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Відповідно до частин першої, другої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що у цій справі позивач оскаржує постанову від 11.08.2022 ВП №69613078 про відкриття виконавчого провадження з тієї підстави, що стягувач Департамент МВ ЛМР пропустив встановлений частиною першою статті 12 Закону №1404-VIII тримісячний строк пред`явлення виконавчого документа (постанови Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 DMV №2128544) до виконання.

При вирішенні даного спору суд враховує, що постанова Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 DMV №2128544 у справі про адміністративне правопорушення була оскаржена позивачем в судовому порядку 25.11.2021, про що вказано у рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2022 у справі №161/21544/21 (а. с.103).

Отже, з урахуванням наведених норм КУпАП (щодо особливостей набрання законної сили постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, строків їх добровільного та примусового виконання), у зв`язку із оскарженням постанови Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 DMV №2128544 в судовому порядку, були зупинені строки для добровільної сплати штрафу та звернення вказаної постанови до примусового виконання.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2022 у справі №161/21544/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту МВ ЛМР про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (яким позовну заяву залишено без задоволення, а постанову Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 DMV №2128544 - без змін) не було оскаржено у встановлений законом десятиденний строк та набрало законної сили 01.03.2022, про що зроблено відповідну відмітку у тексті рішення суду (а. с. 106).

На думку суду, саме з 01.03.2022 (дата набрання законної сили рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2022 у справі №161/21544/21, яким постанову Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 DMV №2128544 залишено без змін) розпочався 30-денний строк для добровільної сплати позивачем штрафу за постановою Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 DMV №2128544 та після закінчення цього строку з 01.04.2022 вказана постанова підлягала примусовому виконанню (шляхом стягнення подвійного розміру штрафу). Відтак, в розумінні частини першої статті 12 Закону №1404-VIII, постанова Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 DMV №2128544 (як виконавчий документ) могла бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, в строк до 01.07.2022.

Проте, із заявою про примусове виконання постанови від 29.10.2021 DMV №2128544 Департамент МВ ЛМР звернувся лише 10.08.2022 (а.с.40), тобто, з пропуском встановленого частиною першою статті 12 Закону №1404-VIII тримісячного строку для пред`явлення виконавчого документа.

Суд відхиляє доводи представника третьої особи про те, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2022 у справі №161/21544/21 набрало законної сили 10.05.2022 (з моменту постановлення ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі №161/21544/21), з огляду на таке.

За приписами частин першої, другої статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини четвертої статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

За змістом частини першої статті 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтею 283-1, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно із частиною четвертою статті 300 КАС України якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Суд звертає увагу, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2022 у справі №161/21544/21 було оскаржено ОСОБА_1 лише 24.03.2022, про що вказано у тексті ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022 (а.с.109), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи, що апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2022 у справі №161/21544/21 не було подано у строк, визначений частиною четвертою статті 286 КАС України, тому вказане судове рішення, відповідно до частини першої статті 255, частини першої статті 272 КАС України набрало законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження - 01.03.2022, про що також є відмітка у тексті рішення суду (а.с. 106).

Подання апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження не впливає на набрання законної сили оскаржуваним рішенням суду першої інстанції. У разі подання апеляційної скарги з пропуском строку, суд апеляційної інстанції може поновити строк на апеляційне оскарження та зупинити дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Проте, строк на апеляційне оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2022 у справі №161/21544/21 поновлено не було, як і не було зупинено дію вказаного судового рішення.

Відтак, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2022 у справі №161/21544/21 набрало законної сили не 10.05.2022 (як про це помилково стверджує представник третьої особи), а 01.03.2022.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Департамент МВ ЛМР, звернувшись із заявою про примусове виконання постанови від 29.10.2021 DMV №2128544 лише 10.08.2022, пропустив встановлений частиною першою статті 12 Закону №1404-VIII тримісячний строк для пред`явлення виконавчого документа, що в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII є підставою для повернення вказаного виконавчого документу стягувачу. Отже, постановою державного виконавця Луцького ВДВС у Луцькому районі ПаламарчукХ.О. від 11.08.2022 виконавче провадження ВП №69613078 з виконання зазначеного виконавчого документа було відкрито помилково.

При вирішенні даної справи суд враховує, що державні виконавці в силу Закону №1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку чи отримання правопорушником повідомлення про залишення скарги без задоволення. Станом на 11.08.2022, констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону №1404-VIII, державний виконавець не мала правових підстав для повернення постанови Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 DMV №2128544 без прийняття до виконання та була зобов`язана винести постанову про відкриття виконавчого провадження. За таких обставин відсутні підстави для висновку про протиправність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд відхиляє доводи представника позивача про невідповідність постанови Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 DMV №2128544 вимогам статті 4 Закону №1404-VIII (у зв`язку із чим не вбачає підстав для вжиття заходів реагування шляхом постановлення окремих ухвал), оскільки у постанові Департаменту МВ ЛМР від 29.10.2021 DMV №2128544 інспектором хоч і помилково, але проставлена відмітка про набрання нею законної сили та строк пред`явлення до виконання, а у заяві стягувача було зазначено код ЄДРПОУ. Крім того, відсутність окремих відомостей (зокрема, про дату народження боржника, РНОКПП та паспорті дані) не є безумовною підставою для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання та не позбавляє державного виконавця скористатися своїм правом на отримання такої інформації у відповідних установах.

За правилами пунктів 2, 10 частини другої статті 245КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Належним способом захисту порушеного права є лише такий спосіб, який відповідає вимогам матеріального закону і призводить до поновлення прав позивача до такого стану, що існував до порушення права, а якщо відновлення такого стану є неможливим - компенсує позивачу шкоду, завдану неправомірним рішенням. З огляду на відсутність у спірної постанови такої властивості, як протиправність, належним і достатнім способом захисту порушеного інтересу позивача буде саме скасування постанови (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №826/15117/17).

Відтак, з наведених вище мотивів та підстав, виходячи із наданих суду частиною другою статті 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2022 ВП №69613078 належить задовольнити. Крім того, оскільки суд скасував вказану постанову, тому похідні позовні вимоги про скасування постанов від 12.08.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника також підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд звертає увагу, що за подання даного позову позивач сплатив судовий збір в сумі 3969,00грн згідно із квитанцією від 19.09.2022 (а. с.21 зворот, 24).

Разом з тим, оскільки під час розгляду справи суд встановив, що позивач заявив основну позовну вимогу про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2022 ВП №69613078 та похідні позовні вимоги про скасування інших постанов, задоволення яких залежить виключно від задоволення основної позовної вимоги, тому судовий збір підлягав оплаті в сумі 992,40 грн.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 992,40грн, а решту судового збору в сумі 2976,60грн може бути повернуто ухвалою суду позивачу за його окремо поданим клопотанням, на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Паламарчук Х.О. про відкриття виконавчого провадження від 11 серпня 2022 року ВП № 69613078.

Скасувати постанову державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Паламарчук Х.О. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12 серпня 2022 року ВП № 69613078.

Скасувати постанову державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Паламарчук Х.О. про стягнення виконавчого збору від 12 серпня 2022 року ВП № 69613078.

Скасувати постанову державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Паламарчук Х.О. про арешт коштів боржника від 12 серпня 2022 року ВП № 69613078.

Стягнути з Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (43025, Волинська область, м.Луцьк, вул.Винниченка, 27-а, ідентифікаційний код 35041407) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М.Валюх