Рішення № 106639770, 30.08.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12000/21

Провадження № 2-о/752/12/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 серпня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю понад п`ять років,-

в с т а н о в и в:

у травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з заявою, в якій просила встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації її та ОСОБА_2 у період з вересня 2009 року по березень 2015 року.

Свої вимоги мотивували тим, що 14.04.2007 року між нею та ОСОБА_3 був укладений шлюб, актовий запис № 259. За час шлюбу з чоловіком у них народився син - ОСОБА_4 .

Зауважила, що вона є інвалідом I групи з дитинства та після народження сина, стан її здоров`я значно погіршишся, вона вимушена була перебувати в інвалідному візку.

У вересні 2008 року до неї звернулася її мати ОСОБА_5 та просила допомогти її сусіду ОСОБА_2 , надавши йому у борг 7 000,00 доларів США.

Відповідно до розписки від 20.09.2008 року її чоловік - ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 у борг 7000,00 доларів США зі строком повернення до 31.08.2010 року.

Вказала, що подружнє життя з чоловіком не склалося, тому вона переїхала до своєї матері, де почала спілкувати з сусідом ОСОБА_2 .

У вересні 2009 року вона переїхала проживати разом зі своєю дитиною до сусіда своєї матері - ОСОБА_2 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Проживаючи разом із ОСОБА_2 , вони піклувались один про одного, про її дитинну, вони разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет та спільно вирішували побутові проблеми.

Крім того, зауважила, що ОСОБА_2 піклувався про неї, а коли її стан здоров`я покращився вона піклувалася про нього, прибирала, готувала їжу, спільно проживали, разом відвідували культурні заклади.

Оскільки, вона разом з ОСОБА_2 в період їх спільного проживання не мали постійного місця роботи ( ОСОБА_2 у той час отримував пенсію за віком, вона отримувала пенсію по інвалідності, соціальну допомогу по догляд уз дитиною до 3 років, потім аліменти на утримання сина) та, враховуючи те, що ОСОБА_2 потрібно було повернути борг, вирішено було здавати в оренду квартиру ОСОБА_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , через що вони переїхали усі разом у квартиру ОСОБА_1 ,, яка знаходилася за адресою: АДРЕСА_3 .

З квітня 2010 року квартиру, власником якої був ОСОБА_2 , орендував їх спільний знайомий ОСОБА_6 .

Вказала, що у жовтні 2012 року ОСОБА_3 почав вимагати повернення боргу, у зв`язку з чим, 24.12.2012 року вона разом з ОСОБА_2 змушена була написати ще одну розписку, але вже на 8 000,00 доларів США, відповідно до якої, вся сума боргу повинна була бути повернута до 31.12.2013 року.

Проте, на початку березня 2015 року у ОСОБА_2 стався інсульт, а ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер у лікарні, про що 10.03.2015 року відділом реєстрації смерті у м. Києві складено відповідний актовий запис за № 4576.

Зазначила, що усі витрати на поховання ОСОБА_2 понесла вона та її матір ОСОБА_5 , про що свідчить накладна від 10.03.2015 року та додаток № 1 до Договору-замовлення № 4.54915К.

ОСОБА_2 заповіт не склав, а після його смерті залишилася квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Вона звернулася до Сьомої Київської нотаріальної контори з заявою про відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та отримала копію витягу № 41026745 про реєстрацію в спадковому реєстрі від 23.07.2015 року, спадкова справа № 57727929. При цьому, у встановлений законодавство термін, лише вона звернулася з заявою про прийняття спадщини, однак, отримала відмову, оскільки встановити родинні стосунки між померлим та нею не є можливим.

Зазначила також, що її колишній чоловік ОСОБА_3 , не маючи відомостей про смерть ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до нього та неї про стягнення боргу за розпискою. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2018 року між нею та ОСОБА_3 була затверджена мирова угода, відповідно до якої, саме вона як цивільна дружина померлого прийняла боргові зобов`язання свого цивільного чоловіка перед ОСОБА_3 ..

Враховуючи викладені обставини, просила заяву задовольнити.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.05.2021 року, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.11.2021 року, витребувано з Сьомої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи № 57727929 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 60).

11.08.2021 року на адресу суду від Сьомої Київської державної нотаріальної контори надійшли документи витребувані ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.05.2021 року (а.с. 67-79).

18.11.2021 року на адресу суду надійшло клопотання від представника заявника - ОСОБА_7 про долучення до матеріалів справи докази дострокового погашення кредиту (квитанції від 18.03.2015 року, 23.03.2015 року та 24.04.2015 року).

01.04.2022 року справа була знята з розгляду у зв`язку з відсутністю судді Хоменко В.С., розгляд справи призначено на 30.08.2022 року (а.с. 111).

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заяву підтримали та просили її задовольнити в повному обсязі.

Заінтересована особа явку представника в судове засідання не забезпечила, надала пояснення, в яких зазначила про те, що оскільки дії посадових осіб Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та його підпорядкованих органів заявником не оскаржуються, розгляд даної справи залишається на розсуд суду. Просили справу розглядати без їх участі.

Допитавши викликаних у судове засідання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві, серія НОМЕР_1 (а.с. 48).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки, зі слів заявниці вона проживала більше п`яти років разом з ОСОБА_2 в одній квартирі, у визначений законодавством строк, звернулася до Сьомої Київської нотаріальної контори з заявою про вступ у спадщину.

Постановою державного нотаріуса Сьомої київської державної контори Гасс В.Ю. від 24.04.2021 року № 1253/02-31 було повідомлено, що відповідно до п. п. 4.1 та п. 4.12 п. 4 гл. 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», при видачі свідоцтв про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства, тобто родинні відносини із спадкодавцем.

Відповідно до п. п. 4.2 п. 4 гл. 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин (а.с. 45).

Оскільки встановити родинні відносини між заявницею та ОСОБА_2 є неможливим, ОСОБА_1 було відмовлено у праві на вступ у спадщину.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт спільного проживання заявниці з ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Членів сім`ї пов`язують взаємні права та обов`язки. Ця ознака є найбільш вагомою для юридичного визначення поняття сім`ї.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктами 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з по господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; установлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім`єю заявника з померлим необхідно для вирішення питання щодо прийняття спадщини після її смерті.

Як вбачається з наданої на виконання ухвали суду від 24.05.2021 року копії спадкової справи № 380/2015 щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є єдиною особою, яка звернулась щодо прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті останнього, проте, отримала відмову через неможливість встановлення родинних відносин із померлим.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Отже, у померлого не має спадкоємців, а отже не існує спору про право, тому встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно заявнику для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Аналіз вищевказаних доказів в їх сукупності, вказує на те, що обставини, на які посилається заявниця щодо її проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

На підставі вищенаведених доказів, приймаючи до уваги показання свідків та надані суду письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 більше п`яти років до дня смерті останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265 ЦПК України суд,-

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю понад п`ять років - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з вересня 2009 року по березень 2015 року.

Відомості учасників:

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Киї), код ЄДРПОУ 43315602, адреса: пров. Музейний, 2-Д, м. Київ, 01001.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко