Рішення № 106639121, 30.08.2022, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 754/3576/18

Провадження № 2/741/8/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 30 серпня 2022 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.

та позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом, мотивуючи його тим, що у січні 2018 року на сайті ТОВ «І-ТРЕВЕЛС» bosfor.ua він придбав автобусний білет № НОМЕР_1 вартістю 283,50 грн. за маршрутом ИАМ012 Київ-Буковель для поїздки 20 січня 2018 року із м. Львів до Буковеля. Час виїзду із м. Львів було визначено о 2 годині 30 хвилин, а запланований час прибуття у Буковель 6 година 55 хвилин. 20 січня 2018 року він (позивач) своєчасно прибув на місце відправлення, проте о 02 годині 30 хвилин автобус для посадки пасажирів не був поданий. На його (позивача) звернення технічна підтримка сайту продажу білетів спочатку повідомила, що відправлення рейсу затримується, а потім його дзвінки та питання, залишені на автовідповідачеві, залишилися без відповіді. Прочекавши дві години він (позивач) скасував білет і вимушений був відмінити поїздку. 22 січня 2018 року він (позивач) отримав електронну відповідь від служби підтримки компанії Busfor, в якій йому було принесено вибачення від імені компанії та вказано, що скасування рейсу відбулося з вини перевізника ФОП « ОСОБА_2 », який не надав інформацію про скасування рейсу. Жодних пояснень та вибачень від відповідача він (позивач) не отримав, хоча саме з її вини був вимушений дві години перебувати у нервовому напруженні посеред ночі на холоді. Компанія Busfor повернула йому (позивачу) вартість невикористаного квитка. Він (позивач) вважає, що протиправною бездіяльністю відповідача йому було завдано моральну шкоду, яка полягала в істотних емоційних стражданнях, пов`язаних із невиконанням договору перевезення, поглиблених відсутністю будь-якої інформації про причини невиконання обов`язків за договором. Його (позивача) хвилювання посилювалося ще й тим, що його звернення за телефоном та на сайті ігнорувалися та й на сьогодні жодних пояснень та вибачень від відповідача він не отримав. Не надавши йому (позивачу) замовлену послугу по автоперевезенню, не повідомивши завчасно про скасування рейсу, змусивши його тим самим чекати дві години на морозі посеред ночі відповідач перешкодив у реалізації права на якісне обслуговування та призвів до неможливості своєчасно прибути на відпочинок, що викликало необхідність відстоювати свою правоту в суді.

ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. та судові витрати з оплати правничої допомоги у розмірі 600 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, які зазначені у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

У судове засідання відповідач та її представник адвокат Решнюк А.В. не з`явилися, відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до того, що вона вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. У позовній заяві не міститься посилання на те, у чому саме полягає завдання моральної шкоди позивачу, якими доказами це підтверджується і з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір моральної шкоди. У даному випадку відсутня шкода, завдана майну позивача, а також каліцтво позивача або інше ушкодження його здоров`я. Позивачем не надано жодних доказів вчасної присутності його на автостанції у час, визначений у квитку, з метою посадки у автобус за квитком, придбаним на рейс відповідача. Ураховуючи тяжкі погодні умови та неодноразові попередження ДСНС про очікування значної сніголавинної небезпеки (ІІІ рівня) було прийнято рішення про тимчасове припинення виконання рейсу, а також розпочато повідомлення пасажирів за раніше придбаними квитками про відміну рейсу шляхом розсилки смс повідомлень та телефонними дзвінками за номером телефону, залишеному при бронюванні. Позивачем було придбано два квитки на один і той же рейс. За першим квитком (номер замовлення/квитка: НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ) було оформлено повернення 19 січня 2018 року о 15 годині 50 хвилин з одночасним повідомленням про припинення виконання рейсу. Незважаючи на те, що позивачу було оформлено повернення коштів і повідомлено про відміну рейсу, останній повторно здійснює придбання квитка (номер замовлення/квитка: НОМЕР_4 / НОМЕР_1 ) на той самий рейс. На підставі цих обставин відповідач просила повністю відмовити позивачу у задоволенні позову.

У судове засідання представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, не просив розгляд справи відкласти.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача, її представника та представника третьої особи за наявними у ній доказами, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.

У зв`язку із неявкою 30 серпня 2022 року в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 19 січня 2018 року на сайті ТОВ «І-ТРЕВЕЛС» bosfor.ua позивач придбав автобусний білет № НОМЕР_1 вартістю 283,50 грн. за маршрутом ИАМ012 Київ-Буковель, перевізник ФОП « ОСОБА_2 », для поїздки 20 січня 2018 року із м. Львів до Буковеля. Час виїзду із м. Львів було визначено о 2 годині 30 хвилин, а запланований час прибуття у Буковель 6 година 55 хвилин, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 5).

З договору публічної оферти (а.с. 107-122) вбачається, що ТОВ «І-ТРЕВЕЛС» (Busfor) є інтегрованим дистриб`ютором послуг перевезення, що поставляються перевізниками, автостанціями консолідаторами ресурсів перевізника та третіми особами, тобто постачальниками. За цим договором Busfor надає послуги з пошуку відповідного постачальника у відповідності до дати, часу та напрямку, обраного користувачем, формування стиковок різних постачальників, укладення договору перевезення (шляхом продажу/придбання квитка), оформлення квитків різних постачальників одним замовленням, попереднього продажу квитків, бронювання місць, замовлення квитка по телефону, переоформлення квитка, пошук оптимального розкладу за запитом користувача, сервісне обслуговування користувача тощо (п. 1 розділу 1). Busfor має право: діяти від імені постачальника, в межах повноважень, визначених договірними відносинами; укласти договір перевезення між користувачем та постачальником, на умовах та в спосіб визначений постачальником (підпункти 1 та 2 п. 3 розділу 2).

Такими чином, 19 січня 2018 року між позивачем та ФОП « ОСОБА_2 » було укладено договір перевезення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У судовому засіданні встановлено, що 20 січня 2018 року позивач прибув на місце відправлення, проте о 02 годині 30 хвилин автобус для посадки пасажирів не був поданий. Позивач звертався до технічної підтримки сайту продажу білетів Busfor, яка спочатку повідомила, що відправлення рейсу затримується, а потім перестали відповідати на його дзвінки. Прочекавши дві години позивач скасував білет і вимушений був відмінити поїздку.

Відповідно до підпунктів 4 та 5 п. 4 розділу 2 Договору публічної оферти Busfor зобов`язаний повідомити користувача про зміни в умовах надання послуг, зміну або скасування рейсу (за умови повідомлення про такі зміни та надходження такої інформації від постачальника).

У судовому засіданні встановлено, що 22 січня 2018 року позивач отримав на електронну пошту відповідь від служби підтримки компанії Busfor, в якій йому було принесено вибачення від імені компанії, повідомлено про повернення у повному обсязі грошових коштів за білет № НОМЕР_1 та вказано, що не могли надати йому вичерпну інформацію по рейсу у зв`язку із тим, що перевізник ФОП « ОСОБА_2 » не надала Busfor жодної інформації про скасування рейсу, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 6).

Таким чином, суд вважає доведеним те, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором перевезення, послугу щодо перевезення не надав.

Відповідно до п. 1 розділу 12 Договору публічної оферти у разі невиконання або неналежного виконання однією із сторін зобов`язань за договором, винна сторона зобов`язана відшкодувати протилежній стороні заподіяні і доведені такими діями збитки.

Пунктами 4 та 6 розділу 13 Договору публічної оферти встановлено, що Busfor не несе відповідальності за втрати і збитки, понесені користувачем в процесі поїздок в різні точки світу, за дії, недбалість, помилки представників і гарантії будь-якого постачальника, та/або будь-які травми, смерть, шкоду майну або інший збиток або втрати, отримані в результаті використання або доступу до послуг та/або товарів постачальника.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду доказів про те, що позивач та/або Busfor були своєчасно повідомлені про скасування відповідного рейсу, доводи відповідача в цій частині суд визнає необґрунтованими.

Ураховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що саме бездіяльністю відповідача, яка виразилася у неповідомленні позивача та/або Busfor про скасування рейсу, було порушено зобов`язання відповідача за договором перевезення та право позивача на якісне обслуговування.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу у повному обсязі були повернуті кошти за квиток № 3329842, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 73).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору перевезення, позивач зазнав моральних страждань, був вимушений дві години перебувати у нервовому напруженні посеред ночі на холоді в очікуванні автобуса. Відповідач не надав позивачу замовлену послугу по автоперевезенню, не повідомив завчасно про скасування рейсу, чим призвів до сильного потрясіння, порушення планів позивача, неможливості позивача своєчасно прибути на відпочинок, що негативно вплинуло на психологічний стан позивача.

При цьому суд вважає, що розмір моральної шкоди, зазначений позивачем, є завищеним.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 1 000 грн.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі ч. 4 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач був звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 600 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 7-8).

Ураховуючи те, що позивач звернувся до суду з цим позовом у 2018 році, то з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн. та на користь позивача судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у розмірі 600 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП не встановлено, місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , у рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 (одна тисяча) грн. та судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у розмірі 600 (шістсот) грн.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП не встановлено, місце проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв