Постанова № 106636889, 29.09.2022, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/540/22

Провадження № 3/163/488/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.

представника Волинської митниці Крижановської О.В.,

захисника Красовського В.Б. в режимі відеоконференції,

розглянувши вприміщенні судунаправлені Волинськоюмитницею матеріалисправи запротоколом №0471/20500/22 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Королівства Нідерландів, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт НОМЕР_1 , виданий 16.10.2014,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), який 15січня 2018року черезмитний пост"Ягодин"Волинської митниціДержмитслужби увізавтомобіль марки«Mercedes-BenzE300»,номерний знак НОМЕР_2 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ,в режимітимчасового ввезенняв Українуна строкдо 15січня 2019року,перевищив строктимчасового ввезенняцього транспортногозасобу особистогокористування більшеніж на30діб,що виявленоВолинською митницею26квітня 2022року намитному посту"Ягодин"Волинської митниці,чим вчинив правопорушення, передбачене за ч.6 ст.481 МК України.

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в судовому засіданні свою вину не визнав. Пояснив, що після ввезення автомобіля марки «Mercedes-Benz E300», номерний знак НОМЕР_2 , на територію України неодноразово перетинав кордон та жодних зауважень зі сторони митних органів України не отримував. Про те, що даний автомобіль необхідно вивезти за межі митної території України та взагалі про строки перебування транспортного засобу в Україні йому нічого відомо не було, під час ввезення автомобіля на митниці ніхто йому не роз`яснював про такі строки та про наслідки їх порушення. Вказав, що під час складання протоколу, він нічого не розумів, так як не було перекладача, від пояснень не відмовлявся, а поставив свої підписи там, де вказав інспектор митниці, щоб скоріше поїхати з митного поста, так як перебував там близько 6 годин. Крім цього, показав, що автомобілем «Mercedes-Benz E300», номерний знак НОМЕР_2 , потрапив у ДТП, під час якої транспортний засіб скотився у водойму (річку) неподалік міста Луцьк. Заходів для того, щоб дістати автомобіль з води не здійснював, оскільки автомобіль вже старий та пошкоджений, а для його дістання необхідно було б сплати більші кошти ніж вартість такого авто.

Захисник Красовський В.Б. висловив свою правову позицію про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, яке ставиться йому в провину, повністю підтримав свої письмові заперечення з наведених у них підстав, просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України у виді штрафу.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягами з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску", витягом з АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби, витягом з ЄАІС ДМСУ, службовою запискою інспектора митниці.

Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

В своїх особистих поясненнях причиною невиконання зобов`язання про зворотне вивезення автомобіля порушник назвав необізнаність про необхідність такого вивезення та пошкодження транспортного засобу, зокрема ДТП під час якої автомобіль потрапив у річку та з неї не діставався.

Разом з тим, з приводу обставин ДТП ОСОБА_1 ні до поліції, ні щодо порушення відповідного строку вивезення автомобіля до митного органу не звертався.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 показала, що у 2019 році, точної дати та часу не пам`ятає, до неї зателефонував ОСОБА_1 та попросив забрати його з під міста Луцьк, так як з ним трапилася неприємна ситуація. Коли вже приїхала з міста Рівне до міста Луцьк, то від ОСОБА_1 дізналася, що він на автомобілі "Мерседес" потрапив у ДТП, в результаті якої авто скотилося у водойму. Також останній пояснив, що поліцію не викликав та наміру витягнути машину з води не мав, так як автомобіль старий і не коштує тих грошей, які буде необхідно заплатити за його ремонт.

Суд вважає такі пояснення ОСОБА_1 про ДТП за участю автомобіля як обставини непереборної сили необґрунтованими, оскільки останній повинен був і мав можливість звернутися із відповідною заявою до митного органу.

Отже, обставин, що об`єктивно та відповідно до закону перешкоджали б йому виконати зобов`язання реекспорту транспортного засобу, або ж звернення до митного органу із заявою про обставини, що унеможливлюють такий реекспорт, судом не встановлено.

У пункті п.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657, визначено:

обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;

факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Відповідно до п.5 розділу VIII того ж Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Аналіз наведених норм свідчить, що сама обставина непереборної сили і дія такої обставини на митні правовідносини це різні поняття. При цьому технічні несправності транспортного засобу, як непереборна сила, стороною захисту не доведена.

З моменту увезення автомобіля 15 січня 2018 року ОСОБА_1 в`їжджав в Україну і виїжджав з неї неодноразово.

При цьому жодного разу, в тому числі 26.04.2022 року, автомобіль не вивіз, не повідомивши жоден митний орган про неможливість виконання свого обов`язку.

Щодо складання протоколу про порушення митних правил, то в самому протоколі зазначено, що він складений у присутності ОСОБА_1 та перекладача Таран І.В., де ОСОБА_1 поставив під текстом, написаним англійською мовою (тобто мовою яку він розуміє) свій особистий підпис.

Допита в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , пояснила, що перетинала кордон разом з ОСОБА_1 26.04.2022. Оскільки володіє англійською мовою на початковому рівні, пояснювала ОСОБА_1 все що могла, оскільки працівники митниці розмовляли українською мовою, яку останній не розуміє. також показала, що під час складання протоколу інспектора митниці жіночої статі не було серед присутніх, сам ОСОБА_1 нічого не писав, тільки ставив свій підпис.

Заяв чи клопотань про залучення захисника чи перекладача Фредерік Йоганнес Ван Колк не робив, хоча перешкод вказати будь-які зауваження на будь-якій зрозумілій йому мові в останнього не було.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.503 МК України перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

Саме таким перекладачем під час складання протоколу виступала інспектор Волинської митниці

ОСОБА_5 , яка є інспектором Волинської митниці та була допитана в судовому засіданні в якості свідка, показала, що особисто з ОСОБА_1 не спілкувалася, останній нічого в неї не запитував та не просив роз`яснити чи перекласти, а коли вона прийшла то тільки засвідчила, що порушнику зрозумілий зміст протоколу та зауважень в нього немає.

Таким чином, по справі встановлено достатньо підстав для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, що ставиться йому в провину.

Щодо застосування в цій справі положень Закону України від 08 листопада 2018 року №2612-VIII в редакції Закону України від 16 травня 2019 року №2725-VIII вбачаються підстави для такого висновку.

Закон № 2612-VIII опублікований в газеті "Голос України" 24 листопада 2018 року і набрав чинності з наступного дня. При цьому зміни до ст.481 МК України вступали в дію через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування.

Законом № 2725-VIII строк набрання чинності таких змін збільшено до 270 днів, тому редакція ч.6 ст.481 МК України є чинною з 22 серпня 2019 року.

Строк зворотного вивезення транспортного засобу за обставинами цієї справи збіг 15 січня 2019 року. З 16 січня 2019 року почалась бездіяльність ОСОБА_1 щодо виконання обов`язку вивезення автомобіля за межі митної території України, яка тим самим утворює триваюче правопорушення.

Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом.

На момент свого початку протиправна бездіяльність ОСОБА_1 строком понад 10 діб тягнула відповідальність за редакцією ч.3 ст.481 МК України, яка передбачала стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від конкретного строку перевищення, ОСОБА_1 до часу складення протоколу про порушення митних правил своє зобов`язання не виконав і продовжував протиправну бездіяльність.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що йому не було відомо про будь-які строки вивезення транспортного засобу та наслідки їх порушення, суд до уваги не приймає з наступних мотивів.

Відповідно ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність, а її обов`язок надати до митного контролю всі переміщувані предмети встановлено ч. 1 ст.318 МК України.

ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу, використовуючи його для особистих потреб, неодноразово перебуваючи в Україні та здінюючи оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні, був зобов`язаний - повинен був і міг знати про порядок увезення на митну територію України транспртних засобів іноземної реєстрації. В такому випадку усі ризики, в тому числі щодо незнання про порядок та строки ввезення автомобіля, в контексті митних формальностей та наслідків повністю покладаються на ОСОБА_1 .

Отже, вчинене ОСОБА_1 триваюче правопорушення, яке виявлене на час дії нового закону, слід кваліфікувати за ч.6 ст.481 МК України.

Враховуючи доведеність вини порушника, передбачену законом санкцію та відсутність відомостей про місцезнаходження транспортного засобу, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень.

Штраф в розмірі 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волин.обл/с.Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи та інші санкції «05» Державна митна служба України»).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь держави 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд Волинської області.

Повний текст постанови виготовлено 04.10.2022.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета