Вирок № 106631415, 05.10.2022, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/843/21

Провадження №1-кп/132/58/22

Вирок

Іменем України

05.10.2022р. місто КАЛИНІВКА

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021025220000024 від 09 березня 2021 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вишгородок Лановецького району Тернопільської області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_6 09 березня 2021 року близько 13год.45хв. перебуваючи в приміщенні супермаркету «Грош», що розташований за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, місто Калинівка, вулиця Незалежності, будинок № 51, помітив на торгівельній полиці, де розміщені елітні алкогольні напої алкогольний напій марки «Jameson», об`ємом 0,7л., що належить ТОВ «НВП «Аргон». Реалізуючи свій раптово виниклий умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_7 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, з торгівельної полиці вказаного магазину, взяв одну пляшку алкогольного напою марки «Jameson», об`ємом 0,7л., вартість якої відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-21/3998-ТВ від 12.03.2021 року становить 550,00грн., яку заховав в кишеню своєї куртки, в яку був одягнутий. Після цього, ОСОБА_7 непомітно для касира, проніс одну пляшку алкогольного напою марки «Jameson», об`ємом 0,7л., через касову зону торгівельного залу, без сплати його вартості та вийшов з приміщення магазину, та вподальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними, протиправними діями заподіяв ТОВ «НВП «Аргон» майнової шкоди на суму 550,00грн.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, та пояснив, що дійсно 09.03.2021 року перебуваючи в приміщенні супермаркету «Грош», на торгівельній полиці помітив алкогольний напій марки «Jameson», об`ємом 0,7л., який взявши, поклав в кишеню своєї куртки, та непомітно для касира, виніс з приміщення вказаного супермаркету, яким вподальшому розпорядився на власний розсуд, а саме випив.

Представник ТОВ «НВП «Аргон» в судове засідання не з`явився, надавши заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, до обвинуваченого застосувати покарання згідно вимог діючого законодавства, цивільний позов заявляти не буде.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, а його дії за ч.1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), правильно кваліфіковані органами досудового слідства.

Положення частини 2статті 50 КК Українивстановлюють, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

Відповідно до змістустатті 65 КК України,особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Згідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, яке за визначеною статтею 12 КК України класифікацією, відноситься до кримінального проступку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_7 в силу статті 89 КК України вважався особою, яка не мала судимості, однак згідно довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні кримінальні правопорушення та до нього застосовувалося покарання, зокрема у вигляді громадських робіт.

Більш того, ОСОБА_7 був судимий 02.02.2022 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч.1 ст.186 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком на 240 годин, які згідно листа Хмільницького районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області № 42/7/1201-22 від 02.08.2022 року, відбув у повному обсязі, у зв`язку із чим 02.08.2022 року знятий з обліку.

За місцем свого проживання ОСОБА_7 характеризується негативно, неодружений, міцних соціальних зв`язків не має.

ОСОБА_7 будучи особою працездатного віку, ніде не працює та суспільно-корисливою працею не займається, постійного законного джерела доходу (прибутку) не має, що і стало підґрунтям вчинення даного кримінального правопорушення.

На обліку у лікаря психіатра ОСОБА_7 не перебуває, натомість перебуває на обліку у лікаря нарколога, однак госпіталізації не потребує.

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 в обвинувальному акті визначено обставину, що пом`якшує його покарання, щире каяття. Однак суд з цим не погоджується, вважає, що ця обставина не знайшла свого підтвердження та підлягає виключенню, оскільки сам факт визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не свідчить про його щире каяття, адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Так, у матеріалах судового провадження відсутні дані на підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 зазначених дій, оскільки обвинувачений під час розгляду справи в суді не проявляв жодних ознак каяття, не відшкодував завданої шкоди та не намагався її відшкодувати.

Отже, обставин, які пом`якшують його покарання, судом не встановлено.

Не встановлено судом і обставин, що обтяжують його покарання.

Вказані відомості про особу обвинуваченого підвищують суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення і свідчать про спрямованість ОСОБА_7 на вчинення інших умисних кримінальних правопорушень.

Суд погоджується із позицією прокурора щодо призначення ОСОБА_7 покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вищевказане кримінальне правопорушення, у вигляді арешту, оскільки дане покарання на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При цьому, суд вважає за неможливе застосувати до обвинуваченого покарання у вигляді громадський робіт, на чому в судових дебатах наполягав ОСОБА_7 , оскільки до останнього раніше вже неодноразово застосовувався за вчинення, зокрема і аналогічного кримінального правопорушення, даний вид покарання, однак він, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення, що свідчить про відсутність позитивних змін в його особистості, та не створення у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, що вказує на стійку злочинну спрямованість ОСОБА_7 .

Згідно частини 9 статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме скляну пляшку від алкогольного напою марки «Jameson», об`ємом 0,7л., яку згідно постанови начальника СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_8 від 09.03.2021 року, передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили необхідно знищити.

Відповідно до вимог частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_9 від 12.03.2021 року у справі № 132/668/21, накладено арешт на скляну пляшку від алкогольного напою марки «Jameson», об`ємом 0,7л.

З урахуванням вимог процесуального закону, та беручи до уваги, що в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_9 від 12.03.2021 року у справі № 132/668/21.

Відповідно до частини 4 статті 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Згідно частини 2 статті 124 КПК України та роз`яснень пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта згідно висновку № СЕ-19/102-21/3988-ТВ від 12.03.2021 року у розмірі 653грн.80коп. підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого в ході досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Згідно пункту 2 частини 4 статті 374 КПК України, в разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з-поміж іншого, зазначається початок строку відбування покарання.

Оскільки фактичне виконання судового рішення, яким особу засуджено до покарання у вигляді арешту, починається з моменту затримання особи на виконання вироку суду, а тому в резолютивній частині вироку необхідно вказати, що початок строку відбування покарання необхідно рахувати з моменту затримання особи на виконання вироку.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді арушту строком на 3 (три) місяці.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_7 на виконання вироку суду.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-21/3988-ТВвід 12.03.2021року урозмірі 653грн.80коп.

Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме скляну пляшку від алкогольного напою марки «Jameson», об`ємом 0,7л., яку згідно постанови начальника СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_8 від 09.03.2021 року, передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили знищити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_9 від 12.03.2021 року у справі № 132/668/21, на скляну пляшку від алкогольного напою марки «Jameson», об`ємом 0,7л. скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженому та прокурору.

Суддя