Ухвала суду № 106628296, 30.09.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17666/22

Провадження № 1-кс/761/9851/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, представника власника майна - адвоката ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року, у кримінальному провадженні №72022000410000005 від 27 червня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

01 вересня 2022 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року, у кримінальному провадженні №72022000410000005 від 27 червня 2022 року.

Своє клопотання представник власника майна обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року накладено арешт на грошові кошти ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 24597296), які знаходяться на наступних банківських рахунках:

- № НОМЕР_1 , відкритий у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478);

- НОМЕР_2 , відкритий у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005);

- № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 відкриті у АТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346);

- № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805);

- № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 відкриті у АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_8 , відкритий у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465);

- № НОМЕР_9 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299).

Однак, такий арешт представник власника майна вважає, необґрунтованим та таким в подальшому застосуванні якого відпала потреба, з огляду на те, що прокурором, під час накладення арешту не було обґрунтовано ні наявність у діяннях ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА» складу злочину, ні належної мети для накладення арешту на вказані грошові кошти. Крім того адвокат ОСОБА_3 у своєму клопотанні наголошував на неспіврозмірності втручання держави у права ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА» фактичним обставинам кримінального провадження.

Враховуючи все вищевикладене, представник власника майна вважає, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року, у кримінальному провадженні №72022000410000005 від 27 червня 2022 року, підлягає скасуванню.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів викладених у ньому. Вказував, що ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА» було перераховано на потреби ЗСУ 45 млн грн в той час як звинувачення стосуються умисного ухилення від сплати податків на значно меншу суму. Наголошував на тому, що у сторони обвинувачення відсутні належні докази наявності складу злочину. Також в ході судового розгляду надав письмові доповнення до клопотання, в яких вказував, що кримінальне провадження здійснюється з грубими процесуальними порушеннями. Просив врахувати положення постанови НБУ № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» та дозволити здійснювати видаткові операції з переказу коштів на підтримку ЗСУ, заробітну плату працівникам, податки, соціальні виплати, комунальні платежі, сплату банківської комісії, яка обов`язкова при здійсненні вказаних вище платежів. Також представник зазначив, що напередодні апеляційний суд відмовив у скасуванні ухвали про арешт від 26.07.2022, при цьому ним не піднімалось питання щодо способу виконання такого арешту у формі надання дозволу на здійснення зазначених вище видаткових операцій.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3, вказуючи на законність накладення арешту на зазначене майно. Пояснила, що у кримінальному провадженні призначено судово-економічні експертизи. Також стверджувала, що в постанові про визнання майна речовими доказами було допущено технічну описку в частині зазначення дати.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього в ході розгляду матеріали, приходить до наступного висновку.

В ході судового розгляду встановлено, що першим відділом детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72022000410000005 від 27.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року накладено арешт на грошові кошти ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 24597296), які знаходяться на наступних банківських рахунках:

- № НОМЕР_1 , відкритий у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478);

- НОМЕР_2 , відкритий у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005);

- № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 відкриті у АТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346);

- № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805);

- № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 відкриті у АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_8 , відкритий у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465);

- № НОМЕР_9 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299).

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року вбачається, що при арешті майна слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що вказані грошові кошти є речовим доказом у кримінальному провадженні №72022000410000005 від 27.06.2022 в розумінні ст.98 КПК України, тобто існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що грошові кошти отримані внаслідок ухилення від сплати податків, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу.

Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що при ухваленні рішення слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва були належним чином враховані як фактичні обставини кримінального провадження, так і вимоги КПК України, у зв`язку з чим слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що вказані грошові кошти, відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України та наклав арешт на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, вони не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року, якою накладено арешт, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.

При цьому варто нагадати, що відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року, у кримінальному провадженні №72022000410000005 від 27 червня 2022 року в частині вимог щодо скасування арешту, накладеного на зазначені адвокатом грошові кошти на банківських рахунках.

Разом з тим, відповідно до положень п.14 Постанови НБУ № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено загальну заборону (за виключенням окремих випадків) для уповноважених установ на здійснення транскордонних переказів валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, а тому, банки самостійно здійснюють заборону проведення відповідних операцій.

Крім того, згідно з положеннями п.15 вказаної Постанови НБУ №18 від 24.02.2022, зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України, зокрема, оплати банківських комісій, переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України, соціальні виплати, виплати заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів тощо.

Таким чином, обмеження видаткових операцій на рахунках вже вирішено та приведено в дію Національним банком України.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для надання дозволу на здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій на території України, за зазначеними рахунками, щодо переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України; соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів; сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а тому клопотання в частинні зняття обтяження щодо проведення зазначених видаткових операцій відносно вказаних у клопотанні рахунків ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 24597296) підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «БРОКАРД-УКРАЇНА» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року, у кримінальному провадженні №72022000410000005 від 27 червня 2022 року - задовольнити частково.

Дозволити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій на території України, за рахунками:

- № НОМЕР_1 , відкритий у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478);

- НОМЕР_2 , відкритий у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005);

- № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 відкриті у АТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346);

- № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805);

- № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 відкриті у АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_8 , відкритий у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465);

- № НОМЕР_9 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299)

в частині щодо переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України; соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів; сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг.

В задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 04 жовтня 2022 року о 15 год. 10 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1