Ухвала суду № 106625728, 05.10.2022, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1091/22

провадження № 1-кп/527/148/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого- судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

в режимі відеоконференції прокурора - ОСОБА_3 ,

в режимі відеоконференції захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Глобине Полтавської області, матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.286-1, ч.3 ст.135 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Глобинського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.286-1, ч.3 ст.135 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, за один з яких законом передбачено покарання на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років. Прохав, враховуючи ризики, викладені у своєму клопотанні, продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Захисник проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 заперечував, посилаючись на необґрунтованість клопотання прокурора та прохав застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Згідно довідки Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» від 05.10.2022 року, в Установі станом на 05.10.2022 року доступ до глобальної мережі інтернет з причин пошкодження кабельної мережі провайдера відсутній, у зв`язку з цим проведення засідань в режимі відеоконференції проводити не можливо.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2022 року у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07.10.2022 року (включно).

Згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», по всій території України введено військовий стан у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до п. 7 роз`яснення Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі обвинуваченого, з належною мотивацією такої процедури розгляду, якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів.

Отже враховуючи, що відсутня можливість проведення судового засідання за участю обвинуваченого ОСОБА_5 в режимі відеоконференції, суд вважає за необхідним розглядати клопотання у його відсутність.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно п.1, п. 3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (Бекчиєв проти Молдови §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти (Ідалов проти Росії, Гарицьки проти Польщі, Храїді проти Німеччини, Ілійков проти Болгарії).

Суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Ілійков проти Болгарії № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність та тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_5 ,суд враховуєте,що останнійобвинувачується увчиненні двох тяжких злочинів, за один з яких законом передбачено покарання на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані ст.ст.177, 194 КПК України є дійсними.

Суд приходить до висновку, що вказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких ОСОБА_5 обвинувачується.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу особу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Вказані обставини судом враховані при розгляді клопотання прокурора.

А відтак, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

У зв`язку з чим, не підлягає задоволенню клопотання сторони захисту про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі.

Крім того, щодо доводів захисника про необґрунтованість клопотання прокурора, суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Ілійков проти Болгарії № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів. Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу особу та свідків і можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Оскільки термін дії запобіжного заходу спливає 07.10.2022 року, закінчити розгляд справи до вказаного строку не є можливим, підстави для продовження запобіжного заходу обвинуваченому, зазначені судом, продовжують існувати на даний час, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення розміру застави.

Разом з цим, з метою повного, всебічного розгляду та не допущення тяганини при розгляді даної справи, а також враховуючи зміну підсудності у даному кримінальному провадженні, суд вважає за доцільне у відповідності до вимог норм кримінально-процесуального законодавства України перевести обвинуваченого ОСОБА_5 з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23» з подальшою його доставкою до Глобинського районного суду Полтавської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176,177, 183,194,196, 197, 331, 372, 376, 392 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області про продовженняобвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, тобто до03 грудня 2022 року включно.

Доставити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» з Державної установи «Харківський слідчий ізолятор»для забезпечення участі у розгляді кримінального провадження відносно нього.

Виконання ухвали в частині доставки обвинуваченого доручити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

ДоручитиначальникуДержавної установи «Харківський слідчий ізолятор» вручити обвинуваченому копію ухвали.

Направити копію ухвали прокурору, начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» та начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23».

Зобов`язати начальника Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» при надходженні обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» негайно повідомити про це Глобинський районний суд Полтавської області.

В задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в частині вирішення питання продовження строку тримання під вартою до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1