Рішення № 106623472, 05.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року Справа № 160/8765/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмежено відповідальністю Орас Плюс до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Орас Плюс звернулось з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу ДПС України, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати Повідомлення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №101765/6/04-36-18-11-32 від 23.12.2021;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ ДПС України зареєструвати податкову декларацію ТОВ Орас Плюс з податку на додану вартість за листопад 2021 р. датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Орас Плюс подано на реєстрацію податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2021 року, в подальшому позивачем отримано повідомлення про те, що подана декларація не вважається податковою декларацією, оскільки складена з порушенням норм ст. 48 Податкового кодексу України. Разом з тим, жодних пояснень в чому саме складається порушення, допущене позивачем, податковим органом у повідомленні не зазначено. На думку позивача, декларація подана з зазначенням всіх необхідних реквізитів, а отже відсутні підстави вважати її такою, що заповнена з порушеннями.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року позовну заяву Товариства з обмежено відповідальністю Орас Плюс до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

02.09.2022 року до суду надійшов відзив від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить в задоволенні позову відмовити. Відповідач вказує, що ТОВ Орас Плюс було подано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2021 року від 20.12.2021 року №9387112043 до Павлоградської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. За результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів вищевказана податкова декларація вважається не поданою у зв`язку з тим, що порушено вимоги п.48.3 ст.48 ПКУ в частині заповнення обов`язкових реквізитів, а саме, в полях «Керівник (уповноважена особа)» та «Головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку)» зазначено ім`я прізвище, при тому, що нормами ПК України передбачено ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості,визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків. Також, вказано, що Павлоградським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлено позивача листом від 23.12.2021 року №101765/6/04-36-18-11-32 про порушення вимог ст. 48 ПК України та, відповідно до п.49.12 ст. 49 ПК України, запропоновано подати податкову декларацію у відповідності до вимог діючого законодавства. Лист направлено засобами поштового звязку 29.12.2021 року з рекомендованим повідомленням про вручення. Згідно повідомлення, лист вручено 04.01.2022 року. Виходячи з вищевказаного, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає, що рішення є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного податкового законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмежено відповідальністю Орас Плюс (код ЄДРПОУ 44094999) зареєстроване у якості юридичної особи 16.02.2021 року, про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 1002321020000004807.

Як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Павлоградська ДПІ (м. Павлоград).

Видами економічної діяльності ТОВ Орас Плюс за КВЕД є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11, основний); неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 46.39); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код КВЕД 46.49); оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71); неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (КВЕД 47.19); роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30); діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД 56.10); купівля та продаж власного нерухомого майна (КВЕД 68.10); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).

З матеріалів справи вбачається, що 20 грудня 2021 року на адресу Павлоградської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області засобами електронного зв`язку ТОВ Орас Плюс була направлена податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2021 року.

Згідно з квитанцією №2, вказану податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2021 року прийнято контролюючим органом та присвоєно реєстраційний номер документа № 9387112043.

04 січня 2022 року ТОВ Орас Плюс отримало від ГУ ДПС у Дніпропетровській області Повідомлення №101765/6/04-36-18-11-32 від 23.12.21 року, згідно якого податкова декларація ТОВ Орас Плюс з податку на додану вартість підприємства за листопад 2021 року не вважається податковою декларацією, оскільки складена з порушенням норм ст.48 ПКУ.

Позивач, не погодившись з відмовою у реєстрації податкової накладної, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За визначенням, наведеним у пункті 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пунктів 48.1- 48.2 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначається статтею 49 Податкового кодексу України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України передбачено, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Відповідно до п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що, одержавши від платника податків податкову звітність, контролюючий орган зобов`язаний перевірити наявність у ній реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, та прийняти одне з двох рішень: або прийняти податкову звітність, або відмовити у її прийнятті, одночасно повідомивши платника податків про причини відмови.

Таким чином умовою, з якою чинне податкове законодавство пов`язує можливість прийняття або неприйняття податкової звітності, є наявність або відсутність у ній обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Перелік підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у прийнятті податкової декларації носить виключний характер та розширеному тлумаченню не підлягає.

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів визначений ст.49 ПК України.

Положеннями п.49.1 ст.49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.3 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги.

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно з п.49.8 ст.49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.9 ст.49 ПК України).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання (п.49.11 ст.49 ПК України).

Відповідно до п.п. 49.12.2 п. 49.12 ст. 49 ПК України, у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Під час дослідження Повідомлення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №101765/6/04-36-18-11-32 від 23.12.21 року, судом встановлено, що зміст вказаного листа не містить визначених податковим законодавством підстав для відмови у прийняті податкової декларації з ПДВ за листопад 2021 року, як і не містить посилань на наявність будь-яких недоліків щодо заповнення вказаної податкової звітності.

Так, у вказаному листі контролюючий орган повідомив, що декларація з податку на додану вартість за листопад 2021 року від 20.12.2021 року №9387112043 вважається не поданою у зв`язку з порушенням вимог ст. 48 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що в декларації в полях «Керівник (уповноважена особа)» та «Головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку)» зазначено ім`я прізвище, всупереч тому, що повинно бути вказано ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості визначені абз. 7 п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, посадових осіб платника податків.

Щодо посилань відповідача у відзиві на невірне заповнення графи ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків, суд зазначає, що в графі Керівник (уповноважена особа)/фізична особа (законний представник) - Власне ім`я прізвище: позивачем зазначено ОСОБА_1 , а також, в графі Головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку) - Власне ім`я прізвище: позивачем зазначено ОСОБА_2 , саме так, як цього вимагає форма податкової декларації у цьому розділі.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Орас Плюс.

Також у податковій декларації наведено ідентифікаційний податковий номер керівника та головного бухгалтера.

З огляду на зазначене вище, судом не встановлено порушення позивачем п.48.3 ст. 48 ПК Українипід час заповнення та подання податкової декларації з ПДВ за листопад 2021 року.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 810/1570/16, податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 ПК України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу.

Також суд зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2021 року була отримана відповідачем 20.12.2021 року, що підтверджується копією квитанції №1 до вказаної податкової декларації.

Відтак, відповідно до п. 49.11.1 статті 49 ПК України, граничний строк для направлення письмового повідомлення позивачу є 27.12.2021 року.

Однак ГУ ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку направило ТОВ Орас Плюс спірне рішення 29.12.2021 року (відстеження треку 5140901514806).

Таким чином, письмове повідомлення відправлено відповідачем з порушенням встановленого строку відповідно до п. 49.11.1 статті 49 ПК України.

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасуванняПовідомлення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №101765/6/04-36-18-11-32 від 23.12.2021 року підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі №804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18 та від 28.11.2019 року по справі №803/1067/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача у даному випадку є зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зареєструвати податкову декларацію з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю Орас Плюс за листопад 2021 року датою її фактичного отримання контролюючим органом 20.12.2021 року.

Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно дост. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановленихст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2481,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмежено відповідальністю Орас Плюс до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Повідомлення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №101765/6/04-36-18-11-32 від 23.12.2021 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) зареєструвати податкову декларацію Товариства з обмежено відповідальністю Орас Плюс (вул. Соборна, 99, м. Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 44094999) з податку на додану вартість за листопад 2021 року датою її фактичного отримання контролюючим органом 20.12.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Орас Плюс (вул. Соборна, 99, м. Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 44094999) судові витрати зі сплати судового збору у сумі2481,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна