Ухвала суду № 106621832, 30.09.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8118/22

Провадження № 1-кс/204/1848/22

УХВАЛА

Іменем України

30 вересня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №22022040000000102 від 10.06.2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.3 ст.436-2 КК України,

встановив:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №22022040000000102 від 10.06.2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.3 ст.436-2 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом УСБУ у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022040000000102 від 10.06.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3 ст. 436-2 КК України.

Приблизно в 05 год. 00 хв. 24 лютого 2022 року підрозділами збройних сил та інших формувань Російської Федерації нанесені інтенсивні обстріли по території України, а також ракетно-бомбові удари по аеродромах в АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 та інших військових об`єктах Збройних Сил України, зокрема військових частин Дніпропетровської області, а саме: АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_7 .Таким чином, підрозділи збройних сил та інших формувань Російської Федерації розпочали та продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, 26липня 2022 року, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, використовуючи власний мобільний телефон, у ході телефонної розмови з ОСОБА_8 висловлював своє виправдання збройної агресії російської федерації проти України, глорифікації представників збройних формувань російської федерації та іррегулярних незаконних збройних формувань, які здійснюють збройну агресію проти України. Так, ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел, направлений на виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, реалізуючи його, не відмовляючись від нього, бажаючи довести його до кінця та досягнути злочинну мету, 26 липня 2022 року, використовуючи власний мобільний телефон: IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з номером абонента мобільного зв`язку НОМЕР_3 , знаходячись за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив низку висловлювань, направлених на виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України. Так, 26.07.2022 об 10 год. 16 хв. 23 сек. на мобільний телефон ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_8 , який користується номером абонента мобільного зв`язку НОМЕР_4 , та у ході телефонної розмови ОСОБА_5 на запитання ОСОБА_8 давав наступні відповіді та висловлював своє бачення щодо подій, які на даний час відбуваються та раніше відбувались на території України.Так, на запитання ОСОБА_8 «Ну Россия бомбит!» ОСОБА_5 стверджує про правильність збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме висловлює: «Ну правильно! А как еще поступать со страной, которая продалась полностью американцам и американцы рулят все…всем основным в государстве».Крім того у ході бесіди ОСОБА_5 заперечує можливість того, що російські військові влучають по цивільним об`єктам, так ОСОБА_5 повідомляє своєму співрозмовнику «В твою хату снаряд не залетит, а если залетит, это будет украинский снаряд, но не русский, шоб ты понимал.» В подальшому під час розмови ОСОБА_5 називає сучасні події як подорожчання цін на продукти, початок війни у 2014 році в східних регіонах України, а також загальну суспільно-політичну ситуацію повномасштабне вторгенння Росії в Україну наслідком дій української, київської влади «ну, не надо было Донбасс загонять. Они же Донбасс загнали». «Ну вот киевские власти и загнали». А ты не знаешь, откуда первые… первые боевики с «Правого сектора» поехали на Донбасс людей убивать, а? Не знаешь, первые автобусы, откуда поехали? С «Майдана»! Как раз в феврале, у марте 14-го года. Поехали на Донбасс ставить Донбасс на колени.Також ОСОБА_5 у ході телефонної розмови повідомляє: «Поверь, туда войска ввёл ОСОБА_9 . Я тебе ещё раз говорю. Войска на Донбасс ввёл ОСОБА_9 . Ты меня понял?» чим покладає вину за війну на українську сторону, та з одночасним замовчуванням вини російської сторони, є ознакою виправдовування збройної агресії (війни) Росії проти України. Крім цього, ОСОБА_5 під час розмови відповідає ОСОБА_8 на його запитання щодо вторгнення Російської Федерації на територію України, словами наступного змісту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також «а НАТО стоит уже в Харькове, уже в Очакове. У НАТы базы по всей Украине, чтоб ты понимал», на заперечення про те, що НАТО не вторгалось на територію Росії, ОСОБА_5 повідомляє: «И Украина в НАТО не вступала. А НАТО уже стоит у границ России. А Росии это не нужно. Вот она и делает демилитаризацию Украины, которая прогнулась под НАТО», чим наводить об`єктивні, з його погляду, причини збройної агресії Росії проти України, тобто виправдовує збройну агресію Росії проти України так званою демілітаризацією.В подальшому ОСОБА_5 висказує своє ставлення про вторгнення Російської Федерації до м. Донецьк (Україна), а саме «Россия в Донецк не вторгалась. Она признала республики ДНР и ЛНР», чим заперечує той факт, що Росія вторглась на Донеччину, в подальшому ОСОБА_5 обгрунтовує своє ставлення до подій наступними висловлюваннями: «Потому что Донецк это русский город. И Луганск тоже. Как, впрочем, и Днепропетровск, и Николаев, и. Херсон, и пол Украины, чтоб ты понимал», в подальшому ОСОБА_5 задає питання особі на ім`я ОСОБА_10 : «А ты знаешь, что Украину, когда создавали, её сляпали из половины России, ты не в курсе, нет», тобто висловлює твердження, переконання, їх обґрунтування про належність територій України Росії.Крім того ОСОБА_5 висловлює наступну думку щодо вторгнення Російської Федерації на територію України, так дана особа каже: «Имеют право полнейшее. Забрать русских, русских людей забрать себе в Россию, имеют полное право. И восстановить целостность, целостность своих территорий, которую, которую разорвали большевики в 1922-м году», чим висловлює думку, що Росія мала право (можливість, підстави, причини) вторгатись в Україну, щоб забрати «русских» людей, території собі.Вказані висловлювання відповідно до висновку експерта ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області № 214 від 22.09.2022 за результатами проведеної судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, сукупно є виправдовуванням, визнанням правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, заперечення тимчасової окупації частини території України.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у виправдовуванні, визнанні правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, запереченні тимчасової окупації частини території України, кваліфікуються за ч. 1 ст. 436-2 КК України.

Продовжуючи виконання своїх злочинних дій, діючи повторно та умисно, 20 серпня 2022 року, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, використовуючи власний мобільний телефон, ОСОБА_5 , здійснив висловлювання, що має характер виправдання збройної агресії російської федерації проти України, глорифікації представників збройних формувань російської федерації та іррегулярних незаконних збройних формувань, які здійснюють збройну агресію проти України. Так, ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел, направлений на виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, реалізуючи його, не відмовляючись від нього, бажаючи довести його до кінця та досягнути злочинну мету, 20 серпня 2022 року, використовуючи власний мобільний телефон: IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з номером абонента мобільного зв`язку НОМЕР_3 , а також встановлений на нього мобільний додаток «YouTube», в якому він зареєстрований як користувач з іменем облікового запису « ОСОБА_11 », знаходячись за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив під публікацією із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », висловлювання у формі публічно розміщеного коментаря, який за зовнішніми ознаками містить у собі зміст, спрямований на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у виправдовуванні, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинені повторно, кваліфікуються за ч. 3

ст. 436-2 КК України.

За сукупністю, умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у виправдовуванні, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, запереченні тимчасової окупації частини території України, вчинені повторно, кваліфікуються за ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, з посиланням на матеріали кримінального провадження, що підтверджують ці обставини:протоколом огляду від 29.09.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.09.2022; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 16.08.2022;висновком експерта ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області № 214 від 22.09.2022;протоколом обшуку від 29.09.2022.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176, ст.183 КПК України, тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є винятковим та вбачається єдино можливим запобіжним заходом, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.Таким чином, орган досудового розслідування, повідомивши ОСОБА_5 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; продовжити вчинення інкримінованого або вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вважаю за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбаченого п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Вказані ризики обґрунтовується наступним. Підозрюваному ОСОБА_5 інкримінується злочин, покарання за яке передбачено на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_5 може змінити місце фактичного мешкання, виїхати за межі території України та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Підозрюваному ОСОБА_5 інкримінується злочин, покарання за яке передбачено на строк від від п`яти до восьми років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.Підозрюваному ОСОБА_5 інкримінується злочин, покарання за яке передбачено на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_5 має стійкі ідеологічні погляди та на теперішній час збройні сили Російської Федерації продовжують ведення агресивної війни проти України, у зв`язку з чим наявні обґрунтовані підстави вважати, що він, знаходячись на свободі, може в подальшому виправдовувати, визнавати правомірною збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечувати тимчасову окупацію частини території України, знищити раніше розміщені коментарі та листування. У зв`язку з викладеним, до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, вбачається за необхідне визначити розмір застави для підозрюваного ОСОБА_5 у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, тобто у сумі 198480, 00 грн. Також, у разі внесення застави, для належного виконання мети запобіжного заходу та забезпечення обов`язків підозрюваного, вбачається за необхідне покласти на ОСОБА_5 низку обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. З оглядуна викладене,приймаючи доуваги особливусуспільну тадержавну небезпекупротиправних діянь ОСОБА_5 слід прийтидо висновку,що іншіменш суворізапобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку підозрюваного, а тому щодо останнього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора щодо застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника і просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання та кримінального провадження, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Прокурором,слідчим доведено,що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненніумисного нетяжкогокримінального правопорушення,а такожтяжкого кримінального правопорушення,за якепередбачено покаранняу виглядіпозбавлення волівід п`ятидо восьмироків.Підозрюваний,намагаючись уникнутипокарання можепереховуватись відорганів досудовогорозслідування абосуду, можезнищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, також може вчините інше кримінальне правопорушення. Запобігти зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого. Судом не встановлено дієвих стримуючих чинників, які б забезпечили належну процесуальну поведінку підозрюваного. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Враховуючи викладене, підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про що просить захисник та підозрюваний, суд не вбачає.

При цьому, враховуючи вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183 КПК України, оскільки ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вважаю за доцільне визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 198 480,00 грн.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, у разі внесення застави на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті на строк не більше 2 (двох) місяців. У разі невиконання цих обов`язків підозрюваним відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №22022040000000102 від 10.06.2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.3 ст.436-2 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 28 листопада 2022 року.

Визначити відноснопідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 198 480,00 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_5 встановленої застави у розмірі 198 480,00 гривень, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 строком до 28 листопада 2022 року, виконувати наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в доход держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1