Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/8326/22
РІШЕННЯ
іменем України
05 жовтня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 294 від 01 червня 2022 року Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , який видано 15 серпня 2014 року, та посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 , виданої громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 23 травня 2018 року;
- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області поновити посвідку на постійне проживання громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення від 07 червня 2022 року № 294 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області безпідставно скасувало дозвіл на імміграцію в Україну, посилаючись на те, що дії позивача становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, а також оскільки це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Вказує, що в оскаржуваному рішенні не наведено жодних підстав для його прийняття, адже вона постійно проживає та працює на території України, до кримінальної вiдповiдальнi не притягувалася. Також вказує на те, що не створює реальну або потенційну загрозу національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, не порушує права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, у зв`язку з чим вважає оскаржуване рішення незаконним.
У відповіді на відзив додатково вказала, що відповідачем порушено порядок скасування дозволу на еміграцію, оскільки її не запрошено для надання пояснень, чим порушив принцип пропорційності.
До суду надійшов відзив, у якому представник відповідача вказав, що працівниками Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області ініційовано подання про скасування дозволу на імміграцію у зв`язку з порушенням Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», внаслідок чого відповідачем правомірно прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію.
Щодо підстав прийняття рішення, то за результатами розгляду матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 активно і систематично поширює матеріали деструктивного характеру відносно діяльності керівництва в Україні, дискредитує Збройні Сили України та виправдовує агресію РФ проти України.
Також зазначили, що процедуру розгляду питання про скасування дозволу на еміграцію не було порушено. Просили у задоволенні позову відмовити.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 11 серпня 2022 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області; зобов`язано Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області надати суду належним чином завірену копію подання щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну та документи, які слугували підставою його прийняття.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року справу № 560/8326/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії прийнято до провадження судді Гнап Д. Д..
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації.
15 серпня 2014 року їй було видано дозвіл на імміграцію в Україну, 23 травня 2018 року - безстрокову посвідку на постійне проживання ІН НОМЕР_2 .
Рішенням № 294 від 01 червня 2022 року Управлінням Державної міграційної служби України в Хмельницькій області скасовано дозвіл на імміграцію від 15 серпня 2014 року та посвідку на постійне проживання в Україну НОМЕР_3 , видані громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 .
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про імміграцію» від 07 червня 2001 року № 2491-III (надалі Закон України «Про імміграцію») та Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (надалі - Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначають, що іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України «Про імміграцію» іммігрувати в Україну на постійне проживання.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про імміграцію» імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.
Згідно з статті 11 Закону України «Про імміграцію» особі, яка постійно проживає за межами України і отримала дозвіл на імміграцію, дипломатичне представництво чи консульська установа України за її зверненням оформляють довгострокову візу. Зазначена особа в`їжджає на територію України в порядку, встановленому законодавством України.
Після прибуття іммігранта в Україну він повинен звернутися протягом п`яти робочих днів до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою про видачу йому посвідки на постійне проживання. До заяви мають додаватися копія паспортного документа заявника із проставленою в ньому довгостроковою візою та копія рішення про надання дозволу на імміграцію.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, протягом тижня з дня прийняття заяви видає іммігранту посвідку на постійне проживання.
Особі, яка перебуває на законних підставах в Україні і отримала дозвіл на імміграцію, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, видає посвідку на постійне проживання протягом тижня з дня подання нею відповідної заяви.
Відповідно до приписів статті 12 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:
1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;
2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;
3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;
4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
6) в інших випадках, передбачених законами України.
З системного аналізу вище окреслених законодавчих приписів, зокрема, Закону України «Про імміграцію», слідує, що дозвіл на імміграцію іноземця може бути скасований за наявності однієї з підстав, окреслених у статті 12 Закону України «Про імміграцію».
Згідно з пунктом 1 «Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 (далі - Порядок № 322), посвідка на постійне проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
Підпунктом 4 пункту 63 Порядку № 322 визначено, що посвідка скасовується територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні
Рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.
Копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття.
Територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування посвідки інформує про це ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби (пункти 64-66 Порядку № 322).
Як свідчать матеріали справи Управлінням Державної міграційної служби України в Хмельницькій області скасовано дозвіл на імміграцію в Україну та посвідку на постійне проживання ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію».
Зокрема, судом з`ясовано, що питання про скасування дозволу на імміграцію позивача було ініційовано відповідним поданням Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області, котре було надіслано УДМС України в Хмельницькій області для розгляду та прийняття відповідного рішення.
Так, у висновку УДМС в Хмельницькій області щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , серед іншого, зазначено, що ОСОБА_1 займає активну проросійську позицію, підтримує діяльність керівництва російської федерації стосовно проведення війни в Україні, здійснює антиукраїнську агітацію, визнає ідеологію держави-агресора щодо окупації АР Крим, псевдо-республік ДНР і ЛНР, тобто її дії становлять загрозу національній безпеці України.
Це підтверджується зробленими скрін-шотами зі сторінки ОСОБА_1 в соціальній мережі "Однокласники", яка заборонена в Україні.
Суд дослідив вказані скрін-шоти і встановив, що позивачка систематично відвідувала і вподобала сторінки та публікації з назвою "Новороссия. Сводки с фронта", "Русская весна.Инфо", "Луганская народная республика", "Сводки с фронтов Новороссии", "Новосная лента Z", "Любим Россию. Клуб друзей Путина", "Русский мир. ВоZрождение", "Фонд помощо Новороссии" і т. п..
Зазначені уподобання позивачки, на думку суду, свідчать про її проросійську позицію, про підтримання дій держави-агресора. Зазначені дії не сумісні із статусом особи, яка може на законних підставах проживати в Україні та становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні.
У цьому контексті слід взяти до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06 вересня 2022 року у справі № П/857/1/22, відповідно до якої сповідування та пропаганда антиукраїнських - а правильніше проросійських - ідей, що сприяє таким чином окупантам у втіленні їхніх намірів, теж становить реальну загрозу національній безпеці, конституційному ладу України, її суверенітету і територіальній цілісності.
Процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію визначено у Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 (надалі - Порядок № 1983).
Так, пунктом 21 Порядку № 1983 визначено, що дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.
Згідно з пунктом 22 Порядку № 1983 для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також у разі необхідності запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.
Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію.
Копія рішення про скасування дозволу на імміграцію видається не пізніше як у тижневий строк з дня його прийняття особі, стосовно якої прийнято таке рішення, під розписку чи надсилається рекомендованим листом.
Тобто, Порядок № 1983 визначає, що запрошення для надання пояснень іммігрантів здійснюється у разі необхідності.
Зазначене спростовує доводи позивача про порушення процедури прийняття спірного рішення через не запрошення її для надання пояснень.
Суд також вважає необґрунтованим і безпідставним посилання на практику Верховного Суду з цього питання, оскільки зазначені рішення приймалися до внесення змін до Порядку № 1983 від 13.01.2021 року № 19, яким встановлено право, а не обов`язок ДМС, територіальних органів і підрозділів на запрошення іммігрантів для надання пояснень.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач, приймаючи спірне рішення № 294 від 01 червня 2022 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , який видано 15 серпня 2014 року та посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_3 , виданої громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 23 травня 2018 року, діяв в межах відповідних приписів чинного законодавства, а саме пункту 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію», адже застосований контролюючим органом закон є чітким, зрозумілим та надає можливість передбачити настання правових наслідків у вигляді скасування дозволу на імміграцію у випадку, якщо дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом пункту 23 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги про зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області поновити посвідку на постійне проживання громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 та зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення від 07 червня 2022 року № 294 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 також не підлягають задоволенню.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії не є обґрунтованими, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже, задоволенню не підлягають.
Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову, правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 05 жовтня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 37864148) Третя особа:Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 19 , код ЄДРПОУ - 20001734)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап
Судове рішення № 106617918, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 05.10.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/8326/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: