Ухвала суду № 106616149, 04.10.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2130/20

УХВАЛА

04 жовтня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року по 01.10.2017 року до 3-ї групи інвалідності і з 01.10.2017 року до 2-ої групи інвалідності у відповідності до довідки №4385 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від загальної суми 24830,26 грн. та зобов`язання відповідача провести у відповідності до п. а ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (виходячи з 60 відсотків грошового забезпечення) перерахунок призначеної пенсіонеру ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року по 01.10.2017 року у відповідності до довідки №4385 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від загальної суми 24830,26 грн. і провести у відповідності до п. а ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (виходячи з 80 відсотків грошового забезпечення) перерахунок призначеної пенсії з 01.10.2017 року у відповідності до довідки №4385 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від загальної суми 24830,26 грн. з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 01.01.2016 року по день проведення такого перерахунку без обмеження граничного розміру.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 року №420/2130/20 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову відповідача, викладену у листі №1488-1331/Л-02/8-1500/20 від 02.03.2020 року, у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року по 01.10.2017 року до 3-ї групи інвалідності і з 01.10.2017 року до 2-ої групи інвалідності у відповідності до довідки №4385 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від загальної суми 24830,26 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести у відповідності до п. а ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (виходячи з 60 відсотків грошового забезпечення) перерахунок призначеної пенсіонеру ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року по 01.10.2017 року у відповідності до довідки №4385 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від загальної суми 24830,26 грн. і провести у відповідності до п. а ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (виходячи з 80 відсотків грошового забезпечення) перерахунок призначеної пенсії з 01.10.2017 року у відповідності до довідки №4385 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від загальної суми 24830,26 грн. з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 01.01.2016 року по день проведення такого перерахунку без обмеження граничного розміру.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року без змін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у не виплаті нарахованої суми боргу пенсії у розмірі 478955,85 грн. на користь ОСОБА_1 за рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/2130/20 від 15 травня 2020 року. З метою усунення причин та умов, що призвели до порушення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області приписів Кодексу адміністративного судочинства України, наведені факти довести до відома начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для вжиття відповідних заходів реагування. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи у 30-денний строк з дня отримання даної ухвали. В задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 відмовлено.

На виконання ухвали суду від 28.08.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило лист від 17.09.2021 року про вжиті заходи по справі №420/2130/20.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 КАС України відмовлено.

На адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у не виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/2130/20 від 15 травня 2020 року, а саме у виплаті нарахованої суми боргу пенсії у розмірі 478955,85 грн. на користь пенсіонера ОСОБА_1 та постановити ухвалу, в порядку, передбаченому ст. 249 КАС України.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1, 4,5, 6 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд зазначає, що незважаючи на існування інституту судового контролю, саме виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень.

Законом України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень суду, які орган виконавчої служби застосовує у випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що посилання відповідача на брак коштів та на черговість виконання рішень суду, є не бажанням виконувати рішення та прямим ухиленням від виконання рішення суду. Крім того, позивач посилається на рішення суду у справі №420/15644/21 від 11.10.2021 року відносно громадянки ОСОБА_2 , яке було прийнято пізніше ніж справа №420/2130/20, але виконане без будь-яких затримок, перешкод відповідно до вимог Конституції України, КАС України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, 16.09.2022 року позивачем подано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про примусове виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/2130/20 від 15 травня 2020 року та постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 20.09.2022 року відкрито виконавче провадження ВП№69876973 з виконання виконавчого листа №420/2130/20 від 26.08.2020 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів, щодо належного виконання судового рішення, доказів іншого заявником не надано та відповідно, у зв`язку із чим звернення позивача в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним.

Суд також не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на рішення суду у справі №420/15644/21 від 11.10.2021 року відносно громадянки ОСОБА_2 , оскільки громадянка ОСОБА_2 не є учасником справи №420/2130/20.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст. 248, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида