Ухвала суду № 106616055, 04.10.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19979/21

УХВАЛА

04 жовтня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом 25 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заподіяну шкоду державі в сумі 31684 грн.

Ухвалою судді від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзиви від відповідачів до суду не надійшли. Відтак, в матеріалах справи наявні лише позов з додатками, чого недостатньо для ухвалення рішення по справі.

Разом з тим, з огляду на матеріали справи, з 12.12.2012 в провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа № 1510/8144/12 за позовом заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини № НОМЕР_1 Білгород-Дністровський прикордонний загін до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.08.2021 провадження у цивільній справі № 1510/8144/12 закрито у відповідності до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 22 січня 2020 року у справі №813/1045/18 (провадження № 11-54апп19), згідно з яким указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Крім того, в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала кримінальна справа № 495/6295/14-к за обвинуваченням гр. ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 191 КК України, яка ухвалою від 01.11.2016 закрита зв`язку зі строками давності.

В зазначеній кримінальній справі призначалась судова будівельно-технічна експертиза, на розгляд якої, серед інших питань, виносились питання: чи проводились в ході ремонту системи опалення роботи, які були виконані підрядником, але не були включені до акту прийому виконаних робіт або до актів контрольних обмірів; якою була вартість таких робіт на момент виконання.

Приписами ч.4 ст.9 КАСУ визначений обов`язок суду вжити визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно частини 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 3 цієї ж статті КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно положень ч. ч. 6-9 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Так під час розгляду даної адміністративної справи, судом було виявлено необхідність у витребуванні додаткових доказів по справі, зокрема:

від Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області матеріалів цивільної справи № 1510/8144/12 за позовом заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини № НОМЕР_1 Білгород-Дністровський прикордонний загін до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди.

від Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеській області матеріалів кримінальної справи № 495/6295/14-к за обвинуваченням гр. ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 191 КК України.

При цьому, суд зазначає, що підготовка та надсилання витребуваних судом документів може зайняти певний час. Сторонам при надісланні цих доказів також повинна бути забезпечена можливість для ознайомлення із доказами, які стосуються спірних правовідносин.

Водночас суд зазначає, що статтею 258 КАС України встановлені строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, суд зазначає, що зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

Статтею 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення. Положення цієї норми передбачає обов`язок суду зупинити провадження у разі об`єктивної неможливості розгляду справи до отримання необхідних суду доказів. При цьому зазначена норма також передбачає умову - коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд зазначає, що відповідно до ч.6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до спірних правовідносин норми закону, яка регламентує подібні відносини.

На другій стадії процесу правозастосування, а саме при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено, що є прогалиною в законодавстві.

Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити ситуацію, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосування в такому разі долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.

На підставі вищевикладеного, враховуючи необхідність у збиранні додаткових доказів по справі № 420/19979/21, суд, застосовуючи аналогію закону з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін, вважає за необхідне зупинити провадження по справі виконання доручення суду про витребування додаткових письмових доказів та отримання витребуваних судом доказів на підставі п. 6 ч.2 ст. 236 КАС України.

Частиною 2 ст. 241 КАС України визначено, що всі процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, а також клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5-11, 77, 80, 90, 236, 243, 248, 256, 287, 293-295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Витребувати від Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області матеріали цивільної справи № 1510/8144/12 за позовом заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини № НОМЕР_1 Білгород-Дністровський прикордонний загін до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди.

Витребувати від Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеській області матеріали кримінальної справи № 495/6295/14-к за обвинуваченням гр. ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 191 КК України.

Провадження в адміністративній справі № 420/19979/21 зупинити на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України виключно з підстав зупинення провадження у справі.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк