Ухвала суду № 106615980, 03.10.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13575/22

УХВАЛА

03 жовтня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200129/2 від 26.06.2022 року, №UA500500/2022/200142/2 від 12.07.2022 року, №UA500500/2022/200151/2 від 13.07.2022 року, №UA500500/2022/200156/2 від 19.07.2022 року, №UA500500/2022/200146/2 від 13.07.2022 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 26 вересня 2022 надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Одеської митниці, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200129/2 від 26.06.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200142/2 від 12.07.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200151/2 від 13.07.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200156/2 від 19.07.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200146/2 від 13.07.2022 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-а, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 103, офіс 428, код ЄДРПОУ 24112229) понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є рішення відповідача про коригування митної вартості товарів.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна. Оскільки безпосереднім наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товару є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 року у справі №804/1760/16, від 26.03.2019 року у справі №820/3356/16. Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.03.2020 року у справі №1.380.2019.001962, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 року №3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Таким чином, в порушення п.3 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не вказано у позовній заяві ціну позову.

До позовної заяви позивачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що військова агресія рф проти України негативно відображається на господарській діяльності підприємства, зокрема, понесено збитки у зв`язку з порушенням міжнародних та торгівельних потоків, зростання вартості продукції та її (або частин) виготовлення, що в подальшому може призвести до припинення господарської діяльності.

З даного приводу суд зазначає, що питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI.

Відповідно до ст.8 Законом України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення Закону кореспондується з приписами ч.1 ст.133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд зазначає, що позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження неможливості сплатити судовий збір.

Також, невмотивоване звільнення від сплати судового збору фізичних осіб утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до суду за захистом.

Адже, відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №1928-IX від 02.12.2021 року, встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року 2481,00 гривень.

Суд звертає увагу позивача на те, що майнова вимога у розмірі 1,5 відсотка обраховується від ціни позову, яка складається зі сплачених митних платежів та ПДВ після коригування митним органом товарів, тобто після прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Зважаючи на те, що позивачем не зазначено, а з матеріалів позовної заяви неможливо встановити у якому саме загальному розмірі після прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів позивачем було сплачено митні платежі та ПДВ, що впливають на майновий стан позивача, останньому за вимогу майнового характеру слід сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка від сплачених митних платежів та ПДВ після прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200129/2 від 26.06.2022 року, №UA500500/2022/200142/2 від 12.07.2022 року, №UA500500/2022/200151/2 від 13.07.2022 року, №UA500500/2022/200156/2 від 19.07.2022 року, №UA500500/2022/200146/2 від 13.07.2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом зазначення ціни позову та надання до суду доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 1,5 % від ціни позову.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200129/2 від 26.06.2022 року, №UA500500/2022/200142/2 від 12.07.2022 року, №UA500500/2022/200151/2 від 13.07.2022 року, №UA500500/2022/200156/2 від 19.07.2022 року, №UA500500/2022/200146/2 від 13.07.2022 року - залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов