Ухвала суду № 106615535, 05.10.2022, Вишгородський районний суд Київської області

"05" жовтня 2022 р. Справа № 363/2130/22

УХВАЛА

Іменем України

05 жовтня 2022 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючої суддіДьоміної О.П., за участю секретаря судового засіданняМатвєєвої Ю.В., розглядаючи у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області інспектора старшого лейтенанта поліції Тоаки Дмитра Анатолійовича про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

28.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області інспектора старшого лейтенанта поліції Тоаки Д.А., в якому просив суд скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 23.07.2022 року серія ЕАР №5654274, закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28.07.2022 року відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30.08.2022 року відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив в задоволенні вимог позивача відмовити. 13.09.2022 року позивач надіслав на адресу суду клопотання про залишення відзиву відповідача без розгляду.

У ході розгляду матеріалів справи судом було встановлено наявність ознак подання позову до неналежного відповідача, а відтак ухвалою суду від 16.09.2022 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області інспектора старшого лейтенанта поліції Тоаки Д.А. про скасування постанови та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 05.10.2022 року та у судове засідання викликано учасників справи.

Зазначену ухвалу суду сторони отримали, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Так, представник відповідача по справі до суду не прибув, жодних заяв та клопотань від нього не надходило, позивач надіслав на адресу суду заяву, в якій просив судове засідання, призначене на 05.10.2022 року провести без його участі, проти заміни відповідача, залучення співвідповідача не заперечував.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади а органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1,13 Закону України "Про Національну поліцію", поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст. 122 ч. 1 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.

Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: центральний орган управління поліцією; територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону - поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 122 ч. 1 КУпАП - інспектори відповідного органу поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів. Отже, відповідні інспектори та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що остання складена інспектором старшим лейтенантом поліції УПП в Чернівецькій області Тоака Д.А. а позов подано до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області інспектора старшого лейтенанта поліції Тоака Д.А.

Питання заміниненалежної сторони врегульовано нормами ст. 48 КАС України,відповідно до яких - суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, що висловлена у справі за №724/715/16-а від 26.12.2019 року, відповідно до якої колегія суддів зазначила, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Колегія суддів по вказаній справі зауважила, що суд першої інстанції, вирішуючи спір про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, не з`ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. Жодних доказів того, що суд запропонував позивачу здійснити заміну другого відповідача матеріали справи не містять.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне, враховуючи думку позивача, вирішити питання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, оскільки це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Статтею 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Позивач має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання у м. Вишгород, що підтверджується копією його паспорту та звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із зазначеними вимогами. Враховуючи обставини, встановлені при вивченні матеріалів справи після відкриття провадження у справі, беручі до уваги думку позивача, суд вважає за необхідне замінити первісного відповідача належним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 25, 48, 262 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Замінити у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області інспектора старшого лейтенанта поліції Тоаки Д.А. про скасування постанови, первісного відповідача - Управління патрульної поліції в Чернівецькій області інспектора старшого лейтенанта поліції Тоаки Д.А., належним відповідачем Департаментом патрульної поліції Національної поліції України.

Відкласти розгляд справи на 10.11.2022 року о 10:00 год.

Роз`яснити учасникам справи, що після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

У судове засідання викликати учасників справи.

Направити відповідачу - Департаменту патрульноїполіції Національноїполіції України (03048м.Київ,вул.Федора Ернста,3) копію ухвали, копію адміністративного позову з копіями доданих до нього документів та роз`яснити його право у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали надіслати (надати) суду та позивачу відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.Веб-адреса сторінки: http://vsh.ko.court.gov.ua.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України - апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дьоміна О.П.