Рішення № 106613949, 21.09.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року Справа № 160/7153/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Лісенко К.В.,

представника позивача: Орлової Ю.П.,

представника відповідача: Синьогіної Я.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі Комісія, ЛКК, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, викладене в протоколі засідання від 09.01.2020р.;

- зобов`язати лікарсько-консультативну комісію при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації провести повторне засідання з питання надання ОСОБА_2 статусу «Дитина з інвалідністю підгрупи «А» та визначенням часу настання відповідної інвалідності;

- зобов`язати лікарсько-консультативну комісію при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус «Дитина з інвалідністю підгрупи «А» з моменту встановлення діагнозу цукровий діабет 1 типу.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що дитині ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у 2016 році встановлено діагноз «Цукровий діабет, 1 тип, вперше виявлений, стадія декомпенсації», у зв`язку із чим ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства. В подальшому, 13.08.2019р. ОСОБА_1 звернулася до Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації з заявою про встановлення ОСОБА_2 статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А», оскільки дитина потребує постійного моніторингу цукру в крові, їй потрібна регулярна стороння допомога та нагляд, вона не здатна до самообслуговування, при цьому, протоколом засіданні КНП «ДЦПМСД №8» ДМР від 23.07.2019р. №22/2 ОСОБА_2 визначено другу ступінь обмеження життєдіяльності. Однак, за результатами розгляду вищевказаної заяви позивача Обласна лікарсько-консультативна комісія при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації на першому засіданні 09.10.2019р. прийняла рішення звернутися до Міністерства охорони здоров`я для отримання роз`яснення питання визначення ступеня здатності до самообслуговування у дітей з цукровим діабетом, але, не отримавши такого роз`яснення, на підставі заяви позивача від 18.12.2019р. провела повторне засідання 09.01.2020р., за результатами якого продублювала висновок з протоколу засіданні від 09.10.2019р., протиправно відмовила у встановленні ОСОБА_2 статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А» та рекомендувала батькам звернутися до Центральної комісії МОЗ для визначення підстав щодо встановлення дитині такої категорії. Водночас, приймаючи спірне рішення, відповідач безпідставно не врахував протокол засіданні КНП «ДЦПМСД №8» ДМР від 23.07.2019р. №22/2, яким ОСОБА_2 визначено другу ступінь обмеження життєдіяльності, а також не взяв до уваги, що діти, які хворіють на цукровий діабет 1 типу потребують контролю та допомоги з боку дорослих членів родини, оскільки з самоконтролем часто не можуть впоратись, при цьому, вимірювання цукру у них в корові має відбуватися не менше 4-6 разів на добу, також бажаним є проведення заміру в ночі, що підтверджується Наказом Міністерства охорони здоров`я від 07.10.2013р. №864 «Про внесення змін до протоколу надання медичної допомоги дітям, хворим на цукровий діабет», відповідними медичними дослідженнями, а також листами Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради від 21.04.2020р. №3087/0/29-20, від 05.05.2020р. №4/17-1871. При цьому, позивачем наголошено, що дитина до 18 років із діагнозом цукровий діабет 1 типу абсолютно не здатна проводити самоконтроль лікування свого захворювання, тому дитина повністю залежить від стороннього нагляду інших осіб та потребує регулярної часткової допомоги інших осіб з використанням засобів вимірювання рівня цукру крові. Без присутності та допомоги сторонніх осіб дитина ризикує своїм життям. Таким чином, на думку позивача, оскаржуване рішення є необґрунтованим та протиправним, відтак, має бути скасоване.

04.09.2020р. до суду надійшов відзив Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформленим протоколом засідання від 09.01.2020р., обґрунтовано та на законних підставах відмовлено у встановленні ОСОБА_2 статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А», оскільки відповідно до Критеріїв встановлення інвалідності, що визначені Порядком встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013р. №917 (далі Порядок №917), підставою для встановлення дитині категорії «дитина з інвалідністю підгрупи А» є виключно висока міра втрати здоров`я та надзвичайна (повна) залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду та фактична нездатність до самообслуговування, водночас, 09.10.2019р. під час засідання Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації в присутності ОСОБА_1 та її дитини ОСОБА_2 відповідно до Порядку №917 членами Комісії проведено спілкування із дитиною ОСОБА_2 , розглянуто наявну медичну документацію, надано оцінку основних видів порушень функцій організму та визначено, що у дитини є порушення функцій обміну речовин, а саме: секреції інсуліну, яке має ІІІ ступінь вираження виражені порушення, а також проведено оцінку рівня обмеження основних категорій життєдіяльності за ступенями їх вираженості відповідно до віку та визначено, що здатність до самообслуговування (здатність дитини самостійно задовольняти основні фізіологічні потреби, провадити повсякденну побутову діяльність, зокрема, володіти навичками особистої гігієни) без порушень. Водночас, за результатами засідання 09.10.2019р. прийнято рішення: звернутися листом до МОЗ України для роз`яснення питання визначення ступеня здатності до самообслуговування (відсутність порушень, І або II ступінь) у дітей з цукровим діабетом при використанні у побуту глюкометрів та шприц-ручок або помп для введення інсуліну, а також приладу для постійного моніторингу рівня глікемії. При цьому, позивач не ставив під сумнів питання фаховості та компетентності спеціалістів, які здійснювали розгляд документів та приймали законні і обґрунтовані рішення. В подальшому, у зв`язку із надходженням 18.12.2019р. заяви ОСОБА_1 щодо проведення остаточного засідання Комісії та прийняття рішення щодо встановлення ОСОБА_2 статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А» відповідачем проведено повторне засідання 09.01.2020р. за участі ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено, що у ОСОБА_2 є порушення функцій обміну речовин, а саме: секреції інсуліну, яке має ІІІ ступінь вираження виражені порушення, а також визначено, що у неї здатність до самообслуговування (здатність дитини самостійно задовольняти основні фізіологічні потреби, провадити повсякденну побутову діяльність, зокрема, володіти навичками особистої гігієни) І ступнею, у зв`язку із чим прийнято рішення про те, що у дитини ОСОБА_2 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 917 «Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям» (із змінами та доповненнями) немає підстав для надання статусу «дитина з інвалідністю підгрупи А» та повторно надано рекомендації, зокрема, щодо звернення батьків до Центральної комісії МОЗ України для визначення підстав щодо встановлення дитині ОСОБА_2 категорії «дитина з інвалідністю підгрупи А». Також відповідач зауважував, що позивачеві неодноразово за результатами двох проведених засідань лікарсько-консультативних комісій надавались роз`яснення щодо порядку оскарження рішення та рекомендації звернутися до центральної комісії Міністерства охорони здоров`я України, однак, позивач не звернувся до комісії МОЗ з метою розгляду правомірності прийнятого відповідачем рішення.

11.09.2020р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім висловлено позицію, аналогічну викладеній у позовній заяві, та додатково зазначено, що на засіданні Комісії 09.01.2020р. був відсутній спеціаліст соціальної сфери ОСОБА_3 , без якого було неможливо оцінити потребу дитини в сторонній допомозі в побутових умовах з регулярним використанням технічних приладів, медичного обладнання та механічних пристроїв під час самообслуговування. Також, оскільки на засіданні комісії 09.01.2020р. був відсутній практичний психолог ОСОБА_4 , члени Комісії не могли оцінити обмеження життєдіяльності дитини, врахувавши відхилення від існуючих вікових норм, врахувавши всі базові фізіологічні потреби дитини з цукровим діабетом 1 типу до 18 років, зокрема, нічний сон. При цьому, відповідачем не спростовано факт наявності показань у дитини позивача на встановлення другого ступеня обмеження життєдіяльності по критерію самообслуговування. При цьому, комплексна оцінка зазначеного показника на засіданні 09.01.2020р. не проводилася. Навпаки, на початку засідання секретар Комісії Бойко Т.А. повідомила позивача про відмову в обговоренні та оцінці здатності до самообслуговування її дитини ОСОБА_2

16.09.2020р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останнім висловлено позицію, аналогічну викладеній у відзиві на позовну заяву, а також додатково зауважено, що серед членів Комісії, які брали участь у засіданнях центральної обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я облдержадміністрації під час розгляду документів доньки позивача були: представники Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації, лікар-ендокринолог дитячий КЗ «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР», експерт за напрямом «Дитяча ендокринологія» Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації; завідуюча ендокринологічним відділенням КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» ДОР», експерт за напрямом «Ендокринологія» Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації; практичний психолог КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» ДОР»; начальник відділу соціальної допомоги та пенсійного страхування сім`ї та соціальної підтримки населення Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, при цьому, члени Комісії - лікарі мають вищі кваліфікаційні категорії з відповідних лікарських спеціальностей, що підтверджує їх професійний статус. Відтак, оскаржуване рішення прийняте у належний законом спосіб та компетентними членами Комісії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року у справі №160/7153/20 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року у справі №160/7153/20 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 160/7153/20 - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20 касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі 160/1753/20 скасовано, а справу 160/7153/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Адміністративна справа №160/7153/20 за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 23.02.2022 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.22 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №160/7153/20 за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 31.03.2022 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

06.04.2022 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем викладено позицію, аналогічну викладеній у відзиві від 04.09.2020р. та у запереченнях на відповідь на відзив від 16.09.2020р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/7153/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.05.2022 року о 14:30 год.

Сторони в підготовче судове засідання 25.05.2022 року не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання підготовче судове засідання відкладено на 29.06.2022 року о 13:00год.

29.06.2022 року до суду від ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та продовження строку підготовчого провадження в адміністративній справі №160/7153/20, в обґрунтування якого зазначено, що вона вимушена була виїхати за межі Дніпропетровської області у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

Сторони в підготовче судове засідання 29.06.2022 року не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 року заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 про відкладення підготовчого судового засідання та продовження строку підготовчого провадження в адміністративній справі №160/7153/20 задоволено, продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/7153/20 до 09.08.2022 року. Наступне підготовче судове засідання з розгляду справи призначено на 09.08.2022 року о 14:00 год.

02.08.2022 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» в адміністративній справі №160/7153/20.

08.08.2022 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів у справі, а саме: висновку доцента кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи ВНЗ «Університета імені Альфреда Нобеля» ОСОБА_5 та запиту Громадської організації Об`єднання батьків дітей хворих на цукровий діабет 1 типу «Щасливий діабет» №237 від 02.08.2022р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 року клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі №160/7053/20 задоволено, вирішено розгляд справи №160/7053/20 провести в режимі відеоконференції, надавши представнику позивача можливість участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EazyCon».

У підготовчому судовому засіданні 09.08.2022 року усною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, у відповідача витребувано додаткові докази справі, а саме: письмові пояснення відносно того, чи приймав участь під час прийняття рішення Обласною лікарсько-консультативною комісією при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації психолог, а також лікар, який надавав дитині первинно-медичну допомогу, а також чи здійснювався огляд дитини.

З огляду на витребування судом у відповідача вищевказаних додаткових доказів, а також у зв`язку із необхідністю додаткового часу для ознайомлення з поданими представником позивача додатковими доказами у справі, представником відповідача заявлено клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 року клопотання представника відповідача про продовження строку підготовчого провадження у справі №160/7153/20 задоволено, продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/7153/20 до 17 серпня 2022 року. Наступне підготовче судове засідання призначено на 17 серпня 2022 року о 16:00 год.

16.08.2022р. до суду надійшли витребувані ухвалою від 09.08.2022р. додаткові письмові пояснення відповідача, в яких останнім зазначалося, що відповідно до протоколу засідання Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської облдержадміністрації від 09.10.2019р. на цьому засіданні, зокрема, був присутній член обласної ЛКК практичний психолог КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» ДОР. Відповідно до протоколу засідання Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської облдержадміністрації від 09.01.2020р. лікар-психолог не був присутній на цьому засіданні. Під час засідання Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської облдержадміністрації лікар, який надає дитині первинну медичну допомогу не був присутній, натомість, необхідні документи зазначеним лікарем були підготовлені та передані ЛКК. Відповідно до протоколу засідання Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської облдержадміністрації від 09.10.2019р. було проведено огляд дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до протоколу засідання Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської облдержадміністрації від 09.01.2020р. огляд дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проводився. Отже, 09.10.2019р. під час засідання ЛКК, в тому числі за участю практичного психолога КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» ДОР, було розглянуто наявну медичну документацію та проведено огляд дитини ОСОБА_2 , зокрема, проведено спілкування з дитиною, надано оцінку основних видів порушень функцій організму та визначено, що у дитини є порушення функцій обміну речовин, а саме: секреції інсуліну, яке має ІІІ ступінь вираження виражені порушення, а також проведено оцінку рівня обмеження основних категорій життєдіяльності за ступенями їх вираженості відповідно до віку та визначено, що здатність до самообслуговування (здатність дитини самостійно задовольняти основні фізіологічні потреби, провадити повсякденну побутову діяльність, зокрема, володіти навичками особистої гігієни) без порушень. Таким чином, на засіданні ЛКК від 09.10.2019р. були присутні члени Комісії, в тому числі, практичний психолог, а також під час цього засідання ЛКК здійснювала огляд дитини. Засідання ЛКК від 09.01.2020р. відбулось вже на підставі існуючого огляду дитини та вивченої медичної документації, що було зафіксовано у протоколі ЛКК від 09.01.2020р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/7153/20 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 21.09.2022 року о 13:30 год.

У судовому засіданні 21.09.2022 року представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.09.2022р. пред`явлений позов не визнав та, посилаючись на викладені у відзивах на позов, у заперечення на відповідь на відзив та у додаткових поясненнях доводи, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дитині позивачки було встановлено діагноз «цукровий діабет 1 типу, вперше виявлений, стадія декомпенсація».

Згідно із висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років №165/1 від 13 вересня 2016 року ОСОБА_2 визнана дитиною з інвалідністю терміном до 23 травня 2023 року.

Відповідно до висновку Протоколу засідання ЛКК №22/2 КНП «ДЦПМСД №8» ДМР від 23 липня 2019 року підстав для визначення ОСОБА_2 статусу дитини з інвалідністю підгрупи «А» немає. Медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років №165/1 від 13 вересня 2016 року залишено чинним.

27 червня 2019 року позивач звернулась до генерального директора КНП «ДЦПМСД №8» ОСОБА_6 із заявою про призначення засідання ЛКК щодо встановлення інвалідності доньці.

Листом за вих. №141/3/03 від 26 липня 2019 року позивача повідомлено про проведення розширеного засідання ЛКК КНП «ДЦПМСД №8», за результатами якого прийнято рішення про залишення чинним висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років №165/1 від 13 вересня 2016 року щодо ОСОБА_2

13 серпня 2019 року позивачкою було направлено відповідачу заяви щодо розгляду питання про встановлення ОСОБА_2 інвалідності підгрупи «А».

Наказом Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної держаної адміністрації від 29.08.2019р. №1269/0/197-19 «Про діяльність ЛКК з питань встановлення інвалідності дітям» з метою забезпечення роботи лікарсько-консультативних комісій закладів охорони здоров`я щодо становлення інвалідності дітям відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року « 917 «Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям» (із змінами та доповненнями) та у зв`язку із кадровими змінами, зокрема, було наказано затвердити склад центральної обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної держаної адміністрації, що додається.

Згідно із Додатком до наказу Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації від 29.08.2019р. №1269/0/197-19 визначено склад центральної обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної держаної адміністрації із зазначенням ПІБ членів ЛКК та їх посад, а також, зокрема, передбачено можливість залучення за необхідністю (за згодою) інших спеціалістів, в тому числі, спеціалістів Департаменту освіти і науки облдержадміністрації; спеціалістів КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» ДОР»; спеціалістів департаменту соціального захисту населенню облдержадміністрації; представників підприємств, установ, організацій.

09 жовтня 2019 року Обласною лікарсько-консультативною комісією при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської облдержадміністрації проведено засідання, на якому розглянуто питання про встановлення ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А».

Відповідно до протоколу засідання Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 09 жовтня 2019 року під час цього засідання в присутності ОСОБА_1 та її дитини ОСОБА_2 членами Комісії, серед яких, зокрема, був практичний психолог КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» ДОР» ОСОБА_4 , Комісією було розглянуто наявну медичну документацію: історію розвитку дитини та виписки з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 , проведено огляд дитини ОСОБА_2 та надано оцінку основних видів порушень функцій організму, у результаті чого визначено, що у дитини є порушення функцій обміну речовин, а саме: секреції інсуліну, яке має ІІІ ступінь вираження виражені порушення; проведено оцінку рівня обмеження основних категорій життєдіяльності за ступенями їх вираженості відповідно до віку та визначено, що здатність до самообслуговування (здатність дитини самостійно задовольняти основні фізіологічні потреби, провадити повсякденну побутову діяльність, зокрема, володіти навичками особистої гігієни) без порушень. Водночас, Комісією визначено, що потребує роз`яснення МОЗ України питання визначення ступеня здатності до самообслуговування (відсутність порушень, І або II ступінь) у дітей з цукровим діабетом при використанні у побуту глюкометра та шприц-ручок або помп для введення інсуліну, а також щодо того чи відносяться глюкометр та шприц-ручки або помпи для введення інсуліну до технічних засобів. З огляду на наведене, ЛКК прийнято одностайне рішення звернутися листом до МОЗ України для отримання вищевказаних роз`яснень, після отримання яких буде остаточно прийнято рішення про наявність чи відсутність показань для надання статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А» дитині ОСОБА_2 відповідно до вимог Порядку №917.

18 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до директора Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації Сердюка В.М. із заявою про призначення засідання ЛКК щодо остаточного визначення поняття технічних засобів, які використовують діти з цукровим діабетом 1 типу та встановлення інвалідності доньці ОСОБА_2

09 січня 2020 року Обласною лікарсько-консультативною комісією при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської облдержадміністрації проведено засідання, на якому розглянуто питання про встановлення ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А».

Відповідно до протоколу засідання Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я облдержадміністрації від 09 січня 2020 року ЛКК не було отримано відповіді від МОЗ України стосовно роз`яснення питання визначення ступені здатності до самообслуговування (відсутність порушень, І або ІІ ступінь) у дітей з цукровим діабетом при використанні у побуті глюкометрів та шприц-ручок або помп для введення інсуліну та відношення цих приладів до технічних засобів. Водночас, ЛКК визначено, що у ОСОБА_2 є порушення функцій обміну речовин, а саме: секреції інсуліну, яке має ІІІ ступінь вираження - виражені порушення; здатність до самообслуговування (здатність дитини самостійно задовольняти основні фізіологічні потреби, провадити повсякденну побутову діяльність, зокрема, володіти навичками особистої гігієни) - І ступеню. При цьому, зазначено, що підставою для встановлення дитині категорії «дитина з інвалідністю підгрупи А» є виключно висока міра втрати здоров`я та надзвичайна (повна) залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду та фактична нездатність до самообслуговування. До числа дітей із виключно високою мірою втрати здоров`я належать діти, які мають будь-які основні види порушень функцій організму ІІІ і ІV ступеня їх вираження (виражені та значно виражені порушення) і обмеження життєдіяльності будь-якої категорії ІІ, ІІІ і ІV ступеня їх вираження (які оцінюються відповідно до вікової норми). Таким чином, ЛКК прийнято одностайне рішення про відсутність підстав для надання ОСОБА_2 статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А» відповідно до вимог Порядку №917.

Також з вищевказаного протоколу засідання ЛКК від 09.01.2020р. слідує, практичний психолог КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» ДОР» ОСОБА_4 участі у цьому засіданні Комісії не брала.

Вважаючи, рішення Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом засідання від 09 січня 2020 року, протиправним, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 6 жовтня 2005 року №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №2961-IV).

Згідно зі статтею 7 Закону №2961-IV медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.

Огляд повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров`я, осіб з інвалідністю (за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу), дітей з порушеннями стану здоров`я та дітей з інвалідністю проводиться після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму у зв`язку з фізичними, психічними, інтелектуальними та сенсорними порушеннями, зумовленими захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами.

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Особам у віці до 18 років лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів встановлюється категорія "дитина-інвалід", а особам у віці до 18 років з виключно високою мірою втрати здоров`я та з надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування - категорія "дитина-інвалід" підгрупи А.

Лікарсько-консультативні комісії лікувально-профілактичних закладів:

визначають наявність стійкого розладу функцій організму дитини та відповідно можливі обмеження її життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем;

складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми;

надають консультативну допомогу з питань реабілітації та стороннього догляду, диспансерного нагляду або допомоги дітям з інвалідністю;

забезпечують своєчасний огляд (переогляд) дітей з порушеннями стану здоров`я та дітей з інвалідністю.

Отже, відповідно до приписів Закону №2961-IV лікарсько-консультативна комісія має дискреційні повноваження на проведення медико-соціальної експертизи дітей та встановлення категорії «дитина-інвалід» або «дитина інвалід» підгрупи А - залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами.

За для встановлення категорії «дитина-інвалід» підгрупи А комісія повинна встановити рівень залежності дитини від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду, оскільки до цієї категорії належать особи до 18 років, які не здатні до самообслуговування.

Механізм проведення медико-соціальної експертизи хворих, що не досягли повноліття, і потерпілих від нещасного випадку на виробництві дітей віком від 15 до 18 років, дітей з інвалідністю (далі - діти) з метою встановлення ступеня обмеження життєдіяльності під час взаємодії із зовнішнім середовищем та часу настання інвалідності визначає Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року №917 «Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям» (далі - Положення №917).

Відповідно до пункту 3 Положення №917 лікарсько-консультативні комісії (далі - ЛКК) функціонують у закладах охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Утворюються в установленому порядку такі комісії: центральна комісія Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, центральні обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні комісії), міські, районні, міжрайонні, районні в містах комісії. Центральні комісії утворюються за рішенням Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Центральна комісія МОЗ утворюється та функціонує за рішенням МОЗ у порядку, встановленому Міністерством.

Склад центральної комісії МОЗ та її чисельність затверджуються МОЗ.

Міські, районні, міжрайонні, районні у містах комісії утворюються за рішенням керівника відповідного закладу охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров`я місцевих держадміністрацій.

У рішенні про утворення центральних комісій, комісій визначається їх персональний склад, місце та розпорядок роботи.

До складу комісії входять голова, лікарі за спеціальностями, спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог.

У засіданнях комісії можуть брати участь представники органів соціального захисту населення, психолого-медико-педагогічних консультацій, а також у разі потреби - представники державної служби зайнятості, інших підприємств, установ та організацій (за згодою).

Пунктами 4-6 Положення №917 визначено, що організаційною формою роботи комісій є засідання. Періодичність проведення засідань комісії визначається її головою, але не рідше одного разу на місяць.

Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації дитини з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, іншими підприємствами, установами та організаціями, в яких навчаються або перебувають діти.

Приписами пункту 3 Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року №917 (далі - Порядок №917) передбачено, що особам віком до 18 років комісіями встановлюється категорія "дитина-інвалід", а особам віком до 18 років, які мають виключно високу міру втрати здоров`я та надзвичайну залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування, - категорія "дитина-інвалід підгрупи А".

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №917 лікар, який надає дитині первинну медичну допомогу, готує та подає на розгляд комісії документи для встановлення дитині категорії "дитина з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю підгрупи А". При цьому зазначений лікар повинен бути присутнім під час проведення засідання комісії для інформування про стан дитини.

Комісія проводить огляд хворої дитини та розглядає документи, зазначені у пункті 4 цього Порядку, протягом семи робочих днів з дня їх надходження.

Згідно із підпунктом 4 пункту 7 Положення №917 комісії аналізують рівень дитячої інвалідності за категоріями дитина з інвалідністю, дитина з інвалідністю підгрупи А.

Відповідно до пункту 8 Положення №917 центральні комісії:

1) здійснюють організаційно-методичне керівництво міських, районних, міжрайонних, районних у містах комісій;

2) перевіряють за зверненням дитини з інвалідністю віком понад 15 років, батьків або законних представників дитини з інвалідністю:

правомірність прийнятих міськими, районними, міжрайонними, районними в містах комісіями рішень щодо встановлення інвалідності;

якість розроблення індивідуальних програм реабілітації та здійснюють контроль за їх виконанням;

3) розробляють комплексні заходи у регіонах щодо профілактики і зниження рівня дитячої інвалідності, а також в установленому порядку удосконалюють механізм проведення реабілітації дітей з інвалідністю;

4) проводять у складних випадках огляд хворих дітей та дітей з інвалідністю за направленнями міських, районних, міжрайонних, районних у містах комісій;

5) надають консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи дітей міських, районних міжрайонних, районних у містах комісій;

6) направляють в особливо складних випадках дітей, батьки або законні представники яких звертаються для встановлення інвалідності дитині, до центральної комісії МОЗ;

7) впроваджують у роботу наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними установами, готують пропозиції щодо удосконалення медико-соціальної експертизи;

8) беруть участь у конференціях, нарадах, семінарах з питань профілактики дитячої інвалідності, реабілітації та адаптації дітей з інвалідністю. Пунктом 13 Порядку визначено, що комісія під час проведення медико-соціальної експертизи використовує класифікацію, яка визначає основні види порушень функцій організму дитини, зумовлених захворюваннями, травмами (їх наслідками) та/або вродженими вадами, і ступінь їх вираження.

Пунктом 17 Порядку №917 встановлено, що під час комплексної оцінки різних показників, що характеризують рівень обмеження основних категорій життєдіяльності, встановлюються такі ступені їх вираження, зокрема, здатність до самообслуговування - здатність дитини самостійно задовольняти основні фізіологічні потреби, провадити повсякденну побутову діяльність, зокрема, володіти навичками особистої гігієни: I ступінь - здатність до самообслуговування з витрачанням при цьому більш тривалого часу, дрібність виконання дій під час самообслуговування, зменшення кількості дій під час самообслуговування з використанням у разі потреби технічних засобів.

Пункт 19 Порядку №917 визначає, що категорії «дитина-інвалід» або «дитина-інвалід підгрупи А» встановлюються дитині залежно від міри втрати здоров`я та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або диспансерному нагляді.

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №917 перелік захворювань та патологічних станів, що дають право на встановлення інвалідності дітям, затверджується МОЗ.

Підставою для встановлення дитині категорії "дитина з інвалідністю" є помірна та середня міра втрати здоров`я, залежність від стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду і здатність до самообслуговування.

До числа дітей з помірною та середньою мірою втрати здоров`я належать діти, які мають будь-які основні види порушень функцій організму I та II ступеня їх вираження (незначні та помірні порушення) та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії I ступеня її вираження (які оцінюються відповідно до вікової норми).

Підставою для встановлення дитині категорії "дитина з інвалідністю підгрупи А" є виключно висока міра втрати здоров`я та надзвичайна (повна) залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду та фактична нездатність до самообслуговування.

До числа дітей із виключно високою мірою втрати здоров`я належать діти, які мають будь-які основні види порушень функцій організму III і IV ступеня їх вираження (виражені та значно виражені порушення) і обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II, III і IV ступеня їх вираження (які оцінюються відповідно до вікової норми).

З аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що механізм проведення медико-соціальної експертизи хворих, що не досягли повноліття, і потерпілих від нещасного випадку на виробництві дітей віком від 15 до 18 років, дітей з інвалідністю з метою встановлення ступеня обмеження життєдіяльності під час взаємодії із зовнішнім середовищем та часу настання інвалідності визначений Положенням №917, відповідно до якого у рішенні про утворення центральних комісій, комісій визначається їх персональний склад, місце та розпорядок роботи, при цьому, до складу комісії обов`язково входять голова, лікарі за спеціальностями, спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог (п.3 Положення №917), водночас, відповідно до п.п.5, 6 Порядку №917, яким визначено механізм, умови та критерії встановлення лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів інвалідності дітям, передбачено необхідність присутності під час засідання комісії лікаря, який надає дитині первинну медичну допомогу та готує, подає на розгляд комісії документи, у свою чергу, під час засідання комісія повинна здійснити огляд хворої дитини.

Як слідує з матеріалів справи, на думку ОСОБА_1 , відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порушено вищенаведені вимоги Положення №917 та Порядку №917, оскільки під час проведення засідання Комісії 09.01.2020р. не був присутній практичний психолог, а лікар, який надає дитині первинну медичну допомогу, взагалі не брав участі ні в одному із засідань ЛКК. При цьому, при повторному засіданні ЛКК 09.01.2020р. не було проведено огляд самої ОСОБА_2 . Також, на думку позивача, висловлену при касаційному розгляд справи в касаційній скарзі, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення не мав підстав для проведення аналізу перебігу хвороби у ОСОБА_2 та відмову у встановленні категорії «дитина з інвалідністю підгрупи А», оскільки повноваження не у всіх членів комісії надавало право для розгляду цього питання, а саме: відповідно до наказу Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації від 29 серпня 2019 року №1269/0/197-19 «Про діяльність ЛКК з питань встановлення інвалідності дітям», яким затверджено персональний склад комісії, ОСОБА_7 , яка також приймала оскаржуване рішення, не входила до складу комісії.

При цьому, судом встановлено та матеріалами справи, в тому числі протоколами засідань ЛКК від 09.10.2019р. та від 09.01.2020р., підтверджено, а також визнається самим відповідачем у поданих ним додаткових письмових поясненнях, що дійсно, лікар, який надає дитині ОСОБА_2 первинну медичну допомогу, в порушення приписів п.п.5,6 Порядку №917 участі у засіданнях ЛКК ані 09.10.2019р., ані 09.01.2020р. взагалі не брав.

Доводи відповідача стосовно того, що це не є порушенням приписів п.п.5,6 Порядку №917, оскільки лікарем, який надає дитині первинну медичну допомогу, були підготовлені та передані до ЛКК всі необхідні медичні документи щодо стану здоров`я ОСОБА_2 , які дослідженні Комісією на її засіданні, не спростовують висновків суду та є безпідставними, оскільки вищенаведеними приписами п.п.5,6 Порядку №917 передбачено як обов`язковість підготовки та надання лікарем, який надає дитині первинну медичну допомогу, на розгляд комісії документів для встановлення дитині категорії "дитина з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю підгрупи А", так і обов`язковість безпосередньої присутності цього лікаря під час проведення засіданні Комісії задля інформування останньої про стан дитини, отже, одне не виключає інше.

Відтак, при прийнятті спірного рішення відповідачем порушено вимоги п.п.5,6 Порядку №917.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача стосовно порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення вимог п.3 Положення №917 через те, що у засіданні ЛКК 09.01.2020р., за результатами якого і прийнято спірне рішення, практичний психолог КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» ДОР» ОСОБА_4 участі не брала, що підтверджено протоколом засідання ЛКК від 09.01.2020р. та визнається самим відповідачем.

Посилаючись на відсутність вищенаведених порушень, відповідач посилався на те, що практичний психолог КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» ДОР» ОСОБА_4 приймала участь у засіданні ЛКК 09.10.2019р. на якому Комісією було розглянуто наявну медичну документацію та проведено огляд дитини ОСОБА_2 , зокрема, проведено спілкування з дитиною, надано оцінку основних видів порушень функцій організму та визначено, що у дитини є порушення функцій обміну речовин, а саме: секреції інсуліну, яке має ІІІ ступінь вираження виражені порушення, а також проведено оцінку рівня обмеження основних категорій життєдіяльності за ступенями їх вираженості відповідно до віку та визначено, що здатність до самообслуговування (здатність дитини самостійно задовольняти основні фізіологічні потреби, провадити повсякденну побутову діяльність, зокрема, володіти навичками особистої гігієни) без порушень, отже, на засіданні ЛКК від 09.10.2019р. були присутні члени Комісії, в тому числі, практичний психолог, а також під час цього засідання ЛКК здійснювала огляд дитини, при цьому, засідання ЛКК від 09.01.2020р. відбулось вже на підставі існуючого огляду дитини та вивченої медичної документації, що було зафіксовано у протоколі ЛКК від 09.01.2020р.

Однак, суд не погоджується з означеними доводами відповідача, з огляду на те, що з досліджених протоколів засідань ЛКК від 09.10.2019р. та від 09.01.2020р. слідує, що на засіданні Комісії 09.10.2019р., що відбулося за участі практичного психолога, Комісією хоча і було визначено, що здатність до самообслуговування (здатність дитини самостійно задовольняти основні фізіологічні потреби, провадити повсякденну побутову діяльність, зокрема, володіти навичками особистої гігієни) без порушень, проте вирішено, що питання визначення ступеня здатності до самообслуговування (відсутність порушень, І або II ступінь) у дітей з цукровим діабетом при використанні у побуту глюкометра та шприц-ручок або помп для введення інсуліну, а також щодо того чи відносяться глюкометр та шприц-ручки або помпи для введення інсуліну до технічних засобів потребує роз`яснення МОЗ України, відтак, ЛКК прийнято одностайне рішення звернутися листом до МОЗ України для отримання вищевказаних роз`яснень, після отримання яких буде остаточно прийнято рішення про наявність чи відсутність показань для надання статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А» дитині ОСОБА_2 відповідно до вимог Порядку №917. Натомість, на засіданні ЛКК 09.01.2020р., яке вже відбувалося без участі практичного психолога, Комісією вже визначено здатність до самообслуговування (здатність дитини самостійно задовольняти основні фізіологічні потреби, провадити повсякденну побутову діяльність, зокрема, володіти навичками особистої гігієни) як І ступеню (тобто не без порушень, як при засіданні 09.10.2019р.), при цьому, таке рішення прийняте відповідачем так і не отримавши відповіді від МОЗ України стосовно роз`яснення питання визначення ступені здатності до самообслуговування (відсутність порушень, І або ІІ ступінь) у дітей з цукровим діабетом при використанні у побуті глюкометрів та шприц-ручок або помп для введення інсуліну та відношення цих приладів до технічних засобів. Разом з тим, при прийнятті остаточного рішення від 09.01.2020р., яке є відмінним від висновків, зроблених 09.10.2019р., практичний психолог участі не брав, відповідно, і не міг висловити своєї позиції з цього приводу. Отже, спірне рішення прийняте як без отримання відповідного роз`яснення МОЗ України, так і без участі психолога, в той час, як останній безпосередньо приймає участь у наданні оцінки визначення здатності до самообслуговування. При цьому, суд також враховує, що приписи п.3 Положення №917 не передбачають виключень щодо вимоги обов`язкової присутності психолога на засіданні Комісії, не зважаючи на те, чи брав участь такий психолог у попередніх засіданнях такої Комісії з розглядуваного питання. Таким чином, у даному випадку відповідачем порушено припис п.3 Положення №917.

Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно порушення відповідачем вимог п.6 Порядку №917 через не проведення огляду дитини на засіданні ЛКК 09.01.2020р., оскільки, як встановлено судом, по-перше, спірне рішення прийняте без отримання відповідного роз`яснення МОЗ України, до надходження якого фактично відкладався розгляд питання про встановлення ОСОБА_2 статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А», при цьому, не здійснюючи огляду дитини на засіданні Комісії 09.01.2020р., остання змінила свій висновок щодо визначення здатності дитини до самообслуговування з «без порушень» (зроблений 09.10.2019р.) на «І ступеню» (зроблений 09.01.2020р.), а по-друге, у складі Комісії 20.01.2020р. брав участь член Комісії ОСОБА_8 - начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги дітям і матерям управління лікувально-профілактичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації, який не брав участі у засіданні ЛКК 09.10.2019р., тобто не проводив огляд дитини взагалі, хоча і приймав остаточне рішення від 09.01.2020р., а член Комісії Бойко Тетяна Анатоліївна - головний спеціаліст відділу лікувально-профілактичної допомоги дітям і матерям управління лікувально-профілактичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації, яка була присутня на засіданні ЛКК 09.10.2019р. і оглядала дитину, участі у засіданні 09.01.2020р. і, відповідно, у прийнятті спірного рішення, вже не брала.

Водночас, суд не погоджується з доводами позивача стовно відсутності повноважень у члена ЛКК ОСОБА_7 , яка також приймала оскаржуване рішення, на його прийняття, бо, за твердженням позивача, ОСОБА_7 не входила до складу комісії, оскільки, як встановлено судом, відповідно до Додатку до наказу Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації від 29.08.2019р. №1269/0/197-19, яким визначено склад центральної обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної держаної адміністрації із зазначенням ПІБ членів ЛКК та їх посад, також, зокрема, передбачено можливість залучення за необхідністю (за згодою) інших спеціалістів, в тому числі, спеціалістів Департаменту освіти і науки облдержадміністрації; спеціалістів КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» ДОР»; спеціалістів департаменту соціального захисту населенню облдержадміністрації; представників підприємств, установ, організацій. Так, відповідно до протоколу засідання Комісії від 09.10.2019р. участь у цьому засіданні ЛКК брав член Комісії - Маляр Катерина Юріївна - завідуюча ендокринологічним відділенням КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня їм. І.І.Мечникова» ДОР», експерт за напрямом «Ендокринологія» департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації. Можливість її залучення передбачена Додатком до наказу Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації від 29.08.2019р. №1269/0/197-19, при цьому, враховуючи, що цукровий діабет є захворюванням ендокринного типу, залучення до складу ЛКК завідуючої ендокринологічним відділенням КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня їм. І.І.Мечникова» ДОР», експерта за напрямом «Ендокринологія» департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації є доцільним та обґрунтованим.

Разом з цим, вищенаведене не впливає та не спростовує висновки суду щодо наявності порушень приписів Положення №917 та Порядку №917 з боку відповідача під час прийняття оскаржуваного рішення, що беззаперечно свідчать про його протиправність та наявність підстав для його скасування, оскільки такі порушення процедури його прийняття (прийняття спірного рішення неналежним складом Комісії через відсутність на всіх засіданнях ЛКК лікаря, який надає дитині первинну медичну допомогу, та відсутність на засіданні ЛКК 09.01.2020р. практичного психолога, а також не здійснення огляду дитини на засіданні ЛКК 09.01.2020р. за встановлених судом обставин) є грубими порушеннями, які могли безпосередньо вплинути на результат розгляду питання про встановлення ОСОБА_2 статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А» та, відповідно, на суть прийнятого рішення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмови у встановленні ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А», оформленого протоколом від 09.01.2020р.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в даному випадку, судом не встановлюється правильність або хибність діагнозу дитини позивача та не вирішується питання підстав для наявності або відсутності підстав для встановлення ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А» з медичної точки зору, а лише надається оцінка спірному рішенню ЛКК з точки зору дотримання відповідачем встановленої законом процедури при його прийнятті.

Так, з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, слідує, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Як зазначено вище, відповідно до приписів Закону №2961-IV лікарсько-консультативна комісія має дискреційні повноваження на проведення медико-соціальної експертизи дітей та встановлювати категорію «дитина-інвалід» або «дитина інвалід» підгрупи А - залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами.

За для встановлення категорії «дитина-інвалід» підгрупи А комісія повинна встановити рівень залежності дитини від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду, оскільки до цієї категорії належать особи до 18 років, які не здатні до самообслуговування.

Системний аналіз правових норм КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі №200/14695/19-а, а також у постанові Верховного Суду від 10.02.2022р. у цій справі (№160/7153/20), якою цю справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на те, що судом визнано протиправним та скасовано оскаржуване рішення Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмови у встановленні ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А», оформлене протоколом від 09.01.2020р., суд з метою ефективного поновлення порушеного права позивача, водночас, з урахуванням наявності у відповідача відповідних дискреційних повноважень щодо проведення медико-соціальної експертизи дітей та встановлення категорій «дитина-інвалід» або «дитина інвалід» підгрупи А - залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, вважає за необхідне зобов`язати Обласну лікарсько-консультативну комісію при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації повторно розглянути на засіданні питання про встановлення ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А» відповідно до вимог Порядку №917, та з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні, та, відповідно, задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині.

Водночас, позовні вимоги в частині щодо зобов`язання відповідача надати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус «Дитина з інвалідністю підгрупи «А» з моменту встановлення діагнозу цукровий діабет 1 типу задоволенню не підлягають, оскільки, як зазначено вище, надання статусу «Дитина з інвалідністю підгрупи «А», за законом віднесено до компетенції відповідних лікарсько-консультативних комісій і є їх дискреційними повноваженнями, які суд не має права перебирати на себе.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат згідно зі ст.139 КАС України у даному випадку відсутні.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 33769381, місцезнаходження: пр. О. Поля, 2 м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмови у встановленні ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А», оформлене протоколом від 09.01.2020р.

Зобов`язати Обласну лікарсько-консультативну комісію при Департаменті охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 33769381, місцезнаходження: пр. О. Поля, 2 м. Дніпро, 49000) повторно розглянути на засіданні питання про встановлення ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) статусу «дитина з інвалідністю підгрупи «А» відповідно до вимог Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року №917, та з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03.10.2022р.

Суддя: О.М. Турова