Ухвала суду № 106613713, 26.09.2022, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/6802/22

Провадження №2/523/3686/22

У Х В А Л А

"26" вересня 2022 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді: Далеко К.О.,

секретаря судового засідання: Скороход К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, цивільну справу №523/6802/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеса від 30.06.2022 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі №523/6802/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого відшкодування. Відкриваючи провадження у справі, суд керувався місцем проживання відповідача ОСОБА_1 , зазначеним у позові позивачем.

07.09.2022 року на адресу суду від позивача ТОВ «ПІВНІЧ ТРАНС» надійшло клопотання про передачу цивільної справи №523/6802/22 на розгляд до Приморського районного суду м.Одеси, за місцем заподіяння шкоди.

У судове засідання сторони не з`явились, були повідомлені про дату час, та місце розгляду справи, причин не явки не повідомили.

Судом не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису, згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши зміст позовної заяви, перевіривши додані матеріали, суд дійшов до висновку, що позовна заява ТОВ «ПІВНІЧ ТРАНС» дійсно не підсудна Суворовському районному суду м.Одеси, однак підсудна Ананьївському районному суду Одеської області, а не Приморському районному суду м. Одеси, як зазначає позивач, виходячи з такого.

Зі змісту позовної заяви ТОВ «ПІВНІЧ ТРАНС» вбачається, що предметом позову є вимоги пред`явлені до ОСОБА_1 про відшкодування виплаченої шкоди в розмірі 200000 грн., в порядку регресу.

В силу ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

За нормами ст.3ЗУ «Просвободу пересуваннята вільнийвибір місцяпроживання вУкраїні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з вимогами ст.6 Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.

Відповідно до положеньЗакону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні:

- місце перебуванняадміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

- місце проживанняжитло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає;

- довідка про реєстрацію місця проживаннядокумент, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстраціюмісця проживання або місця перебування особи;

- реєстраціявнесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносятьсявідомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

Виходячи зі змісту наведеного закону, суд вважає що як місце перебування, так і місце проживання особи підлягають реєстрації.

Згідно з відповіді Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що згідно адміністративно-територіального поділу відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Ананьївського районного суду Одеської області.

Отже, розгляд поданої позовної заяви належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Ананьївського районного суду Одеської області.

Доводи позивача щодо підсудності даної справи Приморському районному суду, за місцем заподіяння шкоди, судом не приймаються.

Положення статті 28 ЦПК України встановлюють правила альтернативної підсудності, тобто підсудності справи за вибором позивача.

Частиною 6 вказаної статті визначено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, посилаючись на вимоги ст.1191 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Тобто, спірні правовідносини виникли з приводу стягнення виплаченого відшкодування, а не заподіяння шкоди, тому правила альтернативної підсудності застосуванню не підлягають. Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними зокрема в постанові Другої судової Палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року у справі №752/22030/18, провадження № 61-11326св19.

Відповідно дост. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування їхніх функцій, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Причому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, тобто юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з конституційними положеннями, уЗаконі України «Про судоустрій і статус суддів»визначено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів. Цим Законом, зокрема, закріплено положення щодо права на повноважний суд, відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма з`явилась саме завдяки впливу ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Зокрема, підсудність цивільних справ визначається відповідно до ст.ст. 26-32 ЦПК України. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.

Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.

Таким чином, комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовуєтьсяЗаконом України «Про судоустрій і статус суддів». Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.

Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності, свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.

Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Крім того, згідно з ч. 1ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Пунктом 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українипередбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надісланаст. 32 ЦПК України.

Таким чином,враховуючи встановленісудом обставини,суд дійшоввисновку,що справаза позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого відшкодування, не підсудна Суворовському районному суду міста Одеси, у зв`язку з чим зазначену справу необхідно передати на розгляд Ананьївського районного суду Одеської області.

Керуючись статтями 27,31,32,260,261,316,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 523/6802/22 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого відшкодування передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Ананьївського районного суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.

Суддя: К.О. Далеко