Рішення № 106611820, 04.10.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2022 Справа №607/9426/22 Провадження № 2-а/607/346/2022

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Максим`юк Я.Е.,

представника позивача адвоката Дубового А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

25.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою серії БАБ № 719401 від 12.07.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.

Так, зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується те, що 12.07.2022 ОСОБА_1 керував належним йому транспортним засобом марки «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, при цьому маючи при собі документи Республіки Гана з категорією «С».

Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки обставини, які відображені у оскаржуваній постанові, не відповідають дійсності та не підтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема, працівники патрульної поліції не мали передбаченої ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» підстави вимагати у позивача документи, що посвідчують особу, та/або документи, що підтверджують відповідне право. Так само відсутні передбачені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Крім цього, під час розгляду адміністративної справи позивачу не було забезпечено право на перекладача, враховуючи те, що останній є громадянином іноземної держави та не володіє української мовою на достатньому рівні. Таким чином також порушено право позивача на захист, оскільки неповне розуміння передбачених законом прав та вимог працівників поліції і змісту документів, які ними складались, свідчать про те, що позивач не був детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер та причини обвинувачення. При цьому оскаржувана постанова також не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснена відеофіксація розгляду справи.

За таких підстав позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 719401 від 12.07.2022, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн, та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП.

26.07.2022 позовна заява залишена без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків. 01.08.2022 представник позивача усунув недоліки позовної заяви.

01.08.2022 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 11.08.2022, визначено відповідачу строк для подання відзиву.

11.08.2022 відповідач Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції подав відзив, в якому позов не визнав та просив у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126КУпАП, оскільки 12.07.2022 о 00 год. 05 хв. керував транспортним засобом марки «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Відповідач зазначає, що підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням позивача було те, що останній здійснював рух автомобілем під час дії комендантської години, яка забороняє, зокрема, рух транспортних засобів у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях за відсутності відповідних перепусток. Крім цього, відповідач зазначає, що у пред`явленому працівникам поліції позивачем посвідченні водія була відсутня інформація про категорії (підкатегорії) транспортних засобів, на які воно розповсюджується. Відтак указане посвідчення не відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух, а тому не може визнаватись на території України. На думку відповідача, оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та винесена з урахуванням об`єктивних обставин справи.

11.08.2022 судове засідання відкладено на 15.09.2022 за клопотанням представника позивача.

15.09.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.10.2022 у зв`язку з витребуванням від представника позивача для огляду у судовому засіданні оригіналу посвідчення водія, яким володів ОСОБА_1 на момент пред`явлення його 12.07.2022 працівникам поліції.

У судових засіданнях 15.09.2022 та 04.10.2022 представник позивача адвокат Дубовий А.М. позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити. Пояснив, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки не містить посилання на докази, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема, відсутні відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація події. Також звернув увагу, що позивач є громадянином іноземною держави, а тому не в повному обсязі володіє українською мовою, що позбавило його можливості реалізувати своє право на захист та бути проінформованим зрозумілою про характер та причини обвинувачення. Зазначив, що були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу та перевірки документів, що посвідчують особу та/або документів, що підтверджують відповідне право. Повідомив, що позбавлений можливості надати суду для огляду посвідчення водія позивача, оскільки останній перебуває за межами України.

У судові засідання 15.09.2022 та 04.10.2022 позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився, однак приймає участь у судовому засіданні через свого представника.

У судові засідання 15.09.2022 та 04.10.2022 уповноважений представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився. У поданому відзиві представник відповідача зазначив про можливість здійснення судового розгляду за його відсутності.

Вказане згідно ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

При цьому ст. 268 КУпАП серед іншого передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Відповідно до положень ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Разом з тим суд дійшов висновку, що розгляд справи відносно ОСОБА_1 був здійснений з порушенням вимог ст. 268, 279, 280 КУпАП з огляду на таке.

Суд установив, що 12.07.2022 інспектором взводу 2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Тернопільській області Заболотним В.М. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 719401. Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 3400 грн. У постанові зазначено, що 12.07.2022 о 00 год. 05 хв. на вул. Шашкевича в м. Тернополі ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , та при перевірці документів мав при собі документ Республіки Гана з категорією «С», не маючи посвідчення водія відповідної категорії та не маючи права керування таким транспортним засобом. Зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху.

Так, зі змісту позовної заяви та постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином Республіки Ганна. При цьому у постанові про адміністративне правопорушення у графі «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено» міститься підпис ОСОБА_1 .

Разом з тим, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є громадянином іншої країни та відсутні докази, що позивач в повному обсязі володіє мовою, якою ведеться провадження, суд вважає цілком ймовірним, що ОСОБА_1 міг не розуміти зміст роз`яснених йому прав та не усвідомлювати, які саме обставини він засвідчує своїм підписом. Поряд з цим в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення відсутні будь-які відомості щодо відмови ОСОБА_1 від залучення перекладача та зазначення, що останній володіє мовою, якою ведеться провадження у справі.

Указані обставини також свідчать про те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості належним чином реалізувати своє право на захист, оскільки не був детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер та причини обвинувачення, а також не був повідомлений про можливість залучення захисника.

Викладені обставини також підтверджуються змістом відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції № 473038 (назва відеофайлу «Паді Даніел Квабл»), зі змісту якого вбачається, що позивач неодноразово висловлювався англійською мовою про те, що незрозумілими для нього є вимоги та роз`яснення патрульних поліцейських, однак такі пояснення позивача були проігноровані.

Разом з тим доводи позивача про відсутність в оскаржуваній постанові відомостей про технічний засіб не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовуються змістом графи 7 постанови про накладення адміністративного стягнення. Однак номер технічного пристрою, зазначений в оскаржуваній постанові, та номер відеозапису, долученого до відзиву, не збігаються, а тому підстави виникнення таких розбіжностей можуть бути додатково встановлені під час повторного розгляду справи відносно позивача.

Щодо наявності складу адміністративного правопорушення суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частини 1-3 ст. 90 КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, суд відхиляє за недоведеністю доводи представника позивача про відсутність передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для зупинки працівниками патрульної поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також про відсутність передбаченої ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» підстави вимагати у позивача документи, що посвідчують особу, та/або документи, що підтверджують відповідне право.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан строком на 30 діб. Також Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 та № 259/2022 від 18.04.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 26.03.2022 та з 25.04.2022 відповідно строком на 30 діб. Крім цього, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 26.05.2022 строком на 90 діб.

Указані обставини свідчать про те, що станом на 12.07.2022, тобто на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, на території України був встановлений режим воєнного стану.

Також 26.02.2022 наказом начальника Тернопільської обласної військової адміністрації на території Тернопільської області встановлена комендантська година з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. При цьому 14.04.2022 тривалість комендантської години була змінена та встановлена з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв.

Згідно з п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573, під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності.

На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Особи, які вчинили кримінальні та адміністративні правопорушення, затримуються в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

З урахуванням викладених обставин суд доходить висновку, що 12.07.2022 о 00 год. 05 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час дії комендантської години, що давало працівникам поліції підстави відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» здійснити зупинку транспортного засобу та перевірити документи, що посвідчують особу, та/або документи, що підтверджують відповідне право.

Разом з тим ні позивачем, ні відповідачем суду не надано копії документу, на підставі якого 12.07.2022 ОСОБА_1 керував транспортним засобом та який пред`явив патрульному поліцейському. Указане позбавляє суд можливості встановити наявність чи відсутність у позивача посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а відтак і права керування таким транспортним засобом.

На вимогу суду такі докази також надані не були.

Інші надані суду докази не підтверджують та не спростовують доводи сторін у цій частині та не дають суду підстав беззаперечно стверджувати про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

З урахуванням викладеного суд вважає, що такі обставини можливо встановити при повторному розгляді справи відносно ОСОБА_1 , під час якого посадова особа, яка здійснюватиме такий розгляд, зобов`язана роз`яснити ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також у разі потреби забезпечити право на перекладача та правову допомогу.

Щодо інших доводів учасників справи, то згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). Відтак суд вважає, що надав відповідь на усі поставлені сторонами питання та навів оцінку усім основним доводам, якими останні обґрунтовували позовні вимоги та заперечення проти них.

Так, ч. 3ст. 286 КАС Українивизначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд зазначає, що з урахуванням положень вказаної норми рішення суб`єкта владних повноважень не потребує окремого визнання його неправомірним, оскільки така неправомірність підтверджується шляхом скасування оскаржуваної постанови. Відтак позовні вимоги в цій частині не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, зважаючи, що суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 719401 від 12.07.2022 є такою, що винесена з порушенням вимог закону, оскільки під час розгляду справи відносно ОСОБА_1 та при винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимог ст. 268, 279, 280 КУпАП, суд також доходить висновку, що постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП підлягає повторному розгляду, під час якого мають бути забезпечені усі права особи та прийняте рішення, що б відповідало вимогам закону.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає частковому задоволенню.

Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 496,20 грн. Однак з квитанції № 0.0.2606356672.1 від 13.07.2022 вбачається, що позивачем сплачений судовий збір у сумі 992,40 грн.

Згідно з положенням ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Однак позивач не заявляв жодних клопотань про повернення переплаченої суми судового збору, а відтак суд не вбачає підстав на даний час для вирішення цього питання.

Також відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує роз`яснення, які містяться в п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» та відповідно до яких якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Відтак, враховуючи, що сума судового збору, яку необхідно сплатити при зверненні до суду з даним позовом, становить 496,20 грн, суд доходить висновку, що сума сплаченого судового збору у розмірі 248,10 грн підлягає стягненню з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , а судові витрати у виді судового збору у сумі 248,10 грн слід покласти на позивача.

Також відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України, враховуючи, що представник позивача адвокат Дубовий А.М. до виходу суду до нарадчої кімнати (оскільки розгляд справи відбувався за правилами спрощеного провадження, яке не передбачає проведення судових дебатів) зробив усну заяву про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, які поніс позивач у зв`язку з розглядом цієї справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, суд вважає за необхідне згідно з ч. 4 ст. 143 КАС України призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 9, 126, 245, 268, 279, 280, 283 КУпАП, ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 143, 241-246, 268, 269, 271-272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 719401 від 12.07.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень.

Надіслати на новий розгляд до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати у виді судового збору у сумі 248 (двісті сорок вісім) гривень 10 копійок.

Судові витрати у виді судового збору у сумі 248 (двісті сорок вісім) гривень 10 копійок покласти на позивача ОСОБА_1 .

Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених ОСОБА_1 та пов`язаних з розглядом справи судових витрат на 11 жовтня 2022 року на 12 год. 30 хв.у залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за адресою: вул. Котляревського, буд. 34, м. Тернопіль.

Надати ОСОБА_1 строк п`ять днів з дня ухвалення рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених позивачем судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Дубовий Артем Михайлович, місцезнаходження: вул. За Рудкою, буд. 33, офіс 606, м. Тернопіль.

Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44538430.

СуддяІ. В. Марциновська