Рішення № 106611428, 05.10.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/7299/16-а

2-а/465/14/22

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2022 року Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Мартьянової С.М.

при секретарі судового засідання - Сеньків А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третьої особи ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

26 грудня 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третьої особи ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Інспекції ДАБК м. Львова щодо не здійснення перевірки за скаргами позивача щодо скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ЛВ143153142263; Зобов`язати Інспекцію ДАБК м. Львова скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ЛВ143153142263.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником 6/25 будинку АДРЕСА_1 , а також співвласником земельної ділянки за цією ж адресою.

На сусідній земельній ділянці, яка перебуває у власності Львівської міської ради, тобто територіальної громади м. Львова, до членів якої належить і ОСОБА_1 , знаходиться будинок АДРЕСА_2 . Власником квартири АДРЕСА_3 в цьому будинку являється гр. ОСОБА_2 , яку вона набула на підставі договору міни від 29.12.2007 р. №8789.

Приблизно в 2014 році гр. ОСОБА_2 розпочала здійснювати перебудову своєї квартири шляхом добудови та реконструкції. При цьому, відповідачкою було самовільно захоплену частину земельної ділянки, яка не знаходилась під будинком і не була їй виділена для цієї мети.

Так згідно поверхового плану на будинок АДРЕСА_4 , останньою було добудовано приміщення, позначені під літ. А1-2 - житлова прибудова, яка складається з напівпідвалу, першого та другого поверхів.

Останнім з приміщень, було добудовано приміщення, позначене під номером 2-1 на поверховому плані першого поверху будинку АДРЕСА_4 . Вказане будівництво було здійснено ОСОБА_2 без будь-якого погодження із сусідами, зокрема позивачем, а також власником квартири АДРЕСА_5 . Разом з цим, основною підставою незаконності будівництва ОСОБА_2 є те, що воно здійснено без належним чином відведеної земельної ділянки для цієї мети.

Позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 подала до Департаменту ДАБІ у Львівській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації 04.11.2015 р. в якій вказала неправдиві відомості, а саме, що здійснене нею будівництво становить лише реконструкцію квартири без добудови і не виходить за межі існуючих фундаментів будинку, а також підроблені документи - проект, технічний нагляд, дозвіл ДАБІ, яких не існує. Вказана інформація є неправдою і обманом, проте департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області перевірена не була, і тому ними таку декларацію було зареєстровано.

Позивачем неодноразово подавались звернення щодо проведення перевірки викладених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації даних, про те, станом на 02.12.2016 р. жодних відомостей про проведення перевірки позивачем не отримано.

Проведене ОСОБА_2 будівництво та реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації призводить до порушення прав та інтересів позивача, оскільки між здійснюваним ОСОБА_1 будівництвом індивідуального будинку на належній йому земельній ділянці та будинком АДРЕСА_2 , де було здійснене самочинне будівництво ОСОБА_2 , зменшуються протипожежні та санітарні відстані, що призводить до порушення норм ДБН і обмежує право ОСОБА_1 на забудову належної йому земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з вище викладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначені матеріали передані у провадження судді Мартинишин М.О.

Ухвалою суду від 27.12.2016 року матеріали справи залишено без руху.

Ухвалою суду від 01.01.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено по справі судове засідання.

22.02.2017 року до суду від представника третьої особи надійшли заперечення, в яких він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступні обставини.

Так, згідно доводів позивача ОСОБА_2 подала до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації 04.11.2015р.

Відповідно до абз.2 п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р., підставами для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта лдо експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Таким чином, тримісячний термін для проведення такої перевірки пройшов 04.02.2016 року, а підстави і повноваження Інспекції на її проведення перевірки спливу цього строку законом не передбачено.

Доводи позивача щодо протиправності бездіяльності Інспекції є надуманими та суперечать вимогам КАС України та позиції Пленуму ВАС України.

Окрім цього, на погляд позивача, Інспекція начебто порушила строк проведення перевірки.

Відповідно до абз.3 п.7 Порядку строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Однак, даний строк стосується виключно тривалості проведення перевірки і не має жодного відношення до часу реагування на звернення ОСОБА_1 .

Посилання на вимоги Закону щодо граничного строку проведення позапланової перевірки з моменту отримання скарги (звернення) громадян в позовній заяві відсутні.

Позовна вимога про зобов`язання Інспекції скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації також є безпідставною.

У відповідності до абз. 7 п.22 Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, у разі ухвалення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), введених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р., Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Таким чином, скасувати декларацію Інспекція має право виключно в результаті проведеної перевірки.

Також, позивач в обґрунтування позову послався на порушення ОСОБА_2 містобудівного законодавства, проте всупереч цьому не надано позивачем будь-яких доказів на підтвердження цього.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що доводи позивача суперечать доказам, які ним долучені до матеріалів справи.

А саме, що договір міни був укладений 29.12.2007 році. Однак, з інформаційної довідки вбачається, що договір міни був укладений 29.12.2001р.

А також, що приблизно в 2014 році гр. ОСОБА_2 розпочала здійснювати перебудову, останньою (після 2014 року) було добудовано приміщення, позначені літ. А1-2 - житлова прибудова (напівпідвал, перший та другий поверх). Однак, на Плані присадибної ділянки від 10.02.2003 року та Поверхових планах від 20.11.2000 року приміщення А1-2 вже існує.

З доказів позивача вбачається, що квартира АДРЕСА_6 у актуальному стані вже існувала до 2004 року.

У зв`язку із цим до самочинного будівництва застосовується ЦК УРСР 1963 року.

Згідно ч.1 ст.105 ЦК УРСР 1963 року громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо).

Будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, відноситься до самочинного будівництва ЦК України, який набрав законної сили 01.01.2004р.

Окрім цього, ОСОБА_1 не наведено належних доводів з приводу порушення його прав.

Позивачем не враховано, що право користування його власною земельною ділянкою ОСОБА_2 жодним чином не порушено, ОСОБА_1 жодних прав на земельну ділянку по АДРЕСА_2 не має та не претендує на неї з будь-яких підстав.

Посилаючись на неможливість забудови своєї земельної ділянки, позивач не врахував, що квартира ОСОБА_2 у актуальному стані існує задовго до початку позивачем у 2015 році будівельних робіт, належить їй на праві власності, та жодним чином не порушує будівельні і санітарні норми по відношенню до будинку АДРЕСА_1 , що знаходиться у власності Позивача.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним в зовнішніх параметрах квартири ОСОБА_2 , без будь-яких дозвільних документів, які в числі іншого видаються із врахуванням будівництва на суміжних земельних ділянках, з червня 2015 року самовільно розпочав будівництво нового житлового будинку на суміжній земельній ділянці.

У зв`язку із цим, у вересні 2015р. Департаментом ДАБІ у Львівській області було видано припис про зупинення будівельних робіт. Всупереч вказаному припису ОСОБА_1 продовжував самочинне будівництво, у зв`язку із чим Департаментом ДАБІ у Львівській області неодноразово складались протоколи про невиконання припису, а 23.09.2016 р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №1- н/пз.

Таким чином, ОСОБА_1 самочинно здійснюючи будівництво без дозвільних документів, незважаючи на приписи контролюючого органу самостійно та завідомо допустив порушення державних будівельних норм.

Доводи позивача з приводу порушення його прав суперечать дійсним обставинам справи, а наявний позов спрямований не на захист своїх прав, а на створення умов для узаконення свого незаконного самочинного будівництва.

На думку позивача, ОСОБА_2 порушено права територіальної громади міста Львова, до якої він відноситься, оскільки, нею проведено будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Зокрема, одним з таких повноважень є звернення до суду з метою захисту прав та інтересів територіальної громади.

Таким чином, повноваження на звернення до суду в інтересах територіальної громади покладені на Львівську міську раду, а не на окрему фізичну особу.

Окрім цього, в провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться інша цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування реєстрації права власності, приведення будинку до попереднього стану, знесення самочинного будівництва (справа №465/1498/16-ц, головуючий - суддя Лозинський Б.М.).

В матеріалах вказаної справи знаходиться копія довіреності від 19.10.2015р., видана ОСОБА_3 .

У вказаній довіреності підпис Дмітрієва А.Г. істотно відрізняється від підпису ОСОБА_1 на позовній заяві від 19.12.2016р. та скарзі 24.10.2016р.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 більше 10 років постійно проживає в США, описані обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо особистого підписання скарги і позовної заяви ОСОБА_1 , який ймовірно у вказані дні міг бути відсутній на території України.

У зв`язку із цим наявні підстави для визнання явки ОСОБА_1 обов`язковою.

02.03.2017 року до суду надійшли заперечення від представника відповідача Інспекції ДАБК у м. Львові Папроцького І.М., в яких він зазначив, що в Інспекції відсутні законні підстави для проведення перевірки та, тим більше, скасування декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно , 16.11.2015 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_6 .

Факт реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації засвідчує завершення виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва.

Відтак, з моменту оформлення права власності на об`єкт будівництва, останній перестає бути таким і набуває ознак об`єкта цивільних прав нерухомого майна як об`єкта права власності.

Це свідчить про те, що посадові особи органу ДАБК не мають права проводити перевірку об`єктів нерухомості, а в разі встановлення чи підтвердження під час перевірки відсутності ознак виконання підготовчих та будівельних робіт, наявності документа, що посвідчує право власності на такий об`єкт, неможливо скласти протокол про порушення та видати припис.

Виявлення органом ДАБК факту наведення недостовірних даних в поданій декларації про готовність об`єкта до експлуатації можливе за умови триваючого факту виконання підготовчих та будівельних робіт, а також на протязі трьох місяців з моменту подання такої декларації.

Інспекція набула повноважень 29.04.2016 року. З позовної заяви вбачається, що декларацію подано 04.11.2015 року. право власності зареєстровано 16.11.2015 року.

Тобто, Інспекція не могла задовольнити вимоги позивача про проведення перевірки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 та скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки законодавча можливість на вчинення таких дій виникла і завершилася ще до набуття Інспекцією повноважень.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідача скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, то відповідно до абз. 9 п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Отже, позивачем обрано не той спосіб захисту своїх прав. Оскільки, Інспекція з моменту набуття повноважень була позбавлена можливості скасувати декларацію через відсутність законних підстав. Зобов`язання відповідача до вчинення дій щодо скасування декларації в такому випадку свідчитиме не тільки втручання у внутрішні дискреційні повноваження, але і про зобов`язання діяти не у спосіб, передбачений законодавством.

Декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 04.11.2015 року вичерпала свою дію після її реалізації (оформлення права власності 16.11.2015 року), а тому подальше оспорювання правомірності набутті фізичною чи юридичною особою права на нерухоме майно, вирішення питання про його знесення чи перебудову має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

21.06.2017 року суд без видалення до нарадчої кімнати на місці ухвалив клопотання представника позивача про витребування документів задоволено, а також клопотання представника третьої особи про виклик на наступне судове засідання позивача задоволено.

26.07.2017 року до суду представником позивача подано клопотання про забезпечення доказів, в якому він просив суд вжити заходів до забезпечення доказів витребувавши з ДАБІ України в особі Департаменту ДАБІ України у Львівській області, Кий знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, б. 71, належним чином завірену копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ЛВ 143153142263 замовник ОСОБА_2 «реконструкція квартири АДРЕСА_6 ».

Ухвалою суду від 26.07.2017 року клопотання представника позивача Блонського М.А. про забезпечення доказів задоволено.

Витребувано від ДАБІ України в особі Департаменту ДАБІ України у Львівській області, Кий знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, б. 71, належним чином завірену копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ЛВ 143153142263 замовник ОСОБА_2 «реконструкція квартири АДРЕСА_6 ».

09.10.2017 року до суду від представника позивача надійшли уточнення до адміністративного позову, в яких останній вказав, що згідно п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року №461 з наступними змінами орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Так, оскаржувана декларація про готовність об`єкта до експлуатації підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що останньою фактично узаконено самочинне будівництво третьої особи і така подана на основі неправдивих відомостей.

Позивач є власником 6/25 будинку АДРЕСА_1 , а також співвласником земельної ділянки за цією ж адресою.

На сусідній земельній ділянці, яка перебуває у власності ЛМР, тобто територіальної громади м. Львова, до членів якої належить позивач, знаходиться будинок АДРЕСА_2 . Власником квартири АДРЕСА_3 в цьому будинку є ОСОБА_2 , яку вона набула на підставі договору міни від 29.12.2007 року №8789.

Фактично позивач та відповідач є сусідами, оскільки їхні помешкання знаходяться на суміжних ділянках. В 2014 році ОСОБА_1 вирішив, попередньо домовившись з співвласником будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , здійснити нове будівництво на належній їм ділянці. Вказане будівництво було ним розпочате і здійснювалось на основі отриманих містобудівних умов та обмежень, розробленого проекту, укладених договорів на авторський та технічний нагляд.

Проте, приблизно з жовтня 2014 року ОСОБА_2 з невідомих причин (жодним чином будівництво не порушувала її права, будинок будувався згідно дозволеної межі від сусідньої земельної ділянки) почала писати скарги на позивача до Департаменту ДАБІ у Львівській області, що створило для останнього ряд проблем.

У зв`язку з тим, що проведена добудова ОСОБА_2 і її узаконення оспорюванню декларацією призводить до суттєвого скорочення протипожежних та санітарних відстаней між будинками АДРЕСА_2 та новозбудованим будинком ОСОБА_1 останній звернувся з позовом до суду для скасування такої декларації. Ця обставина підтверджується висновком експерта, який був замовлений третьою особою.

У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправною бездіяльність Інспекції ДАБК м. Львова щодо не здійснення перевірки за скаргами позивача щодо скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ЛВ143153142263 та скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ЛВ143153142263 замовник ОСОБА_2 , об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_6 ».

30.01.2018 року до суду від представника третьої особи надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.

Ухвалою суду від 01.02.2018 року клопотання представника третьої особи задоволено.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції держаного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третя особа: ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дій - передано на розгляд за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Львівський окружний адміністративний суд (суддя Кухар Н.А.) 22.02.2018 постановив ухвалу про передачу адміністративної справи №465/7299/16-а на розгляд до Франківського районного суду м. Львова зазначивши, що оскільки дана справа була предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному, то цей спір належить розглядати місцевим загальним судом з урахуванням РозділуVIIПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства Українив редакції від 15.12.2017 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали адміністративної справи надійшли 21.09.2018 у провадження судді Козюренко Р.С.

Відповідно до п.10 частини першої розділуVIIПерехідні положення КАС Українив редакції від 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 21.09.2018 року прийнято до свого провадження адміністративну справу.

Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження у справі.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 51/Р від 11.05.2019 року, 11.05.2019 року вказану адміністративну справу передано судді Мартьяновій С.М.

Відповідно до п.п.10 п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» чинної редакції КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р.) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що провадження у справі на даний час вже відкрито ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 10.01.2017 року, справу слід розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.07.2019 року адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

23.12.2021 року до суду від представника третьої особи надійшли додаткові пояснення, в який він вказав, що на погляд ОСОБА_1 порушено його право, яке полягає у позбавленні можливостей забудови своєї земельної ділянки.

Між тим, такі доводи слід оцінювати критично, оскільки дії ОСОБА_2 не створювали жодних перешкод для будівництва, але й ухвала Франківського районного суду м. Львова від 10.10.2018 про зупинення і заборону будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не була перешкодою позивачу.

09.07.2021 року ОСОБА_1 було завершено будівництво та зареєстровано право власності на новозбудований будинок на даній земельній ділянці.

Отже, доводи позивача про порушення його прав є неправдивими та надуманими.

Ухвалою суду від 22.08.2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третьої особи ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач, його представник подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником 6/25 будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 03.05.2013 року індексний №3189740, а також співвласником земельної ділянки за цією ж адресою. (т.1 а.с.6,7)

24.10.2016 року ОСОБА_1 було подані скарги до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якій він зазначає, що ним подавалися раніше скарги, які не були розглянуті. (т.1 а.с.12-13)

Скарги були подані у зв`язку з тим, що у 2014 році ОСОБА_2 розпочала здійснювати перебудову своєї квартири шляхом добудови та реконструкції. При цьому відповідачкою було самовільно захоплено частину земельної ділянки, яка не знаходилась під будинком і не була їй виділена для цієї мети.

10.11.2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України позивачу була надана відповідь № 40-302- (90-9)/10973 в якій вказано, що звернення позивача щодо скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.11.2015 № ЛВ 143153142263 «Реконструкція квартири АДРЕСА_6 » було скеровано для розгляду до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю при Львівській області. (т.1 а.с. 14)

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.04.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 1/1 частка квартири АДРЕСА_6 за договором міни, р. №8789, 29.12.2001, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Антоновою В.І., зареєстровано в реєстрі 24.12.2007 року. Станом на 27.04.2016 відомості до державного реєстру внесені 16.11.2015 ркоу на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 20.11.2015 Львівським міським управлінням юстиції. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер: 26317174 від 20.11.2015, Гук О.Б.ЛМУЮ, форма власності: приватна, Власник: ОСОБА_2 . Відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року: Реєстр прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 21562270, 24.12.2007, реєстратор: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». (т.1 а.с.15-17)

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Дмітрієву А.Г. надано відповідь за № 07-4355 від 23.12.2016 року, в якій вказано, що Інспекцією ДАБК у м. Львові на сьогодні здійснюються заходи щодо організації проведення перевірки по АДРЕСА_7 . (т.1 а.с.81)

21.12.2016 року Інспекцією ДАБК у м. Львові складено направлення про проведення позапланової перевірки № 722-пп на будівельні роботи за адресою : АДРЕСА_2 на підставі наказу Інспекції ДАБУ у м. Львові від 20.05.2016 №23-К та звернення ОСОБА_1 від 24.10.2016, скерованого листом Департаменту ДАБІ у Львівській області від 09.11.2016, зареєстрованим в центрі надання адміністративних послуг ЛМР від 24.11.2016 № 1.4-37284-07. Строк направлення з 21 грудня до 27 грудня 2016 року. (т.1 а.с.89)

23.12.2016 року Інспекцією ДАБК у м. Львові складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою : АДРЕСА_2 . За результатами перевірки встановлено: При виході за вказаною адресою здійснено перевірку у відповідності до вимог п.9 Порядку здійснення ДАБК, затв. Постановою КМУ від 23.05.2011 року №55, не було можливим, оскільки суб`єкти будівництва, власники будинку або їхні представники на час проведення перевірки були відсутні. На час проведення перевірки ознак проведення будівельних робіт не виявлено. ( т.1 а.с.90-91)

На виконання ухвали суду Департаментом ДАБІ у Львівській області надано належним чином завірену копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації , реєстровано 10.11.2015 № ЛВ 143153142263. З якої вбачається, що декларація видана на реконструкцію квартири АДРЕСА_6 , відповідальна особа інженер з технічного нагляду ОСОБА_5 (наказ №71 від 24.04.2009 р., сертифікат серії ІТ №004297); Відповідальні особи за виконання робіт: ОСОБА_2 ; Генеральний проектувальник: Приватне підприємство «Універсал Проект»; головний архітектор проектів ОСОБА_6 ( наказ №57 від 20.08.2009 р., сертифікат серії АА №001736). Дозвіл на виконання будівельних робіт виданий інспекцією ДАБК у Львівській області від 23.09.2009 р. № 1/738/2009. Дата початку будівництва вересень 2009 року дата закінчення будівництва жовтень 2015 року. Строк введення об`єкта в експлуатацію листопада 2015 року. Роботи проводяться в межах існуючих фундаментів. Загальна площа будівлі 162,2 кв.м. В п.22 вказано, що вважати закінчений будівництвом об`єкт готовий до експлуатації. (т.1 а.с.106-108)

З листа Департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва від 04.11.2016 року №8/17-1321-16 вбачається, що відповідно до реєстру атестованих осіб ОСОБА_5 отримав кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду за будівництвом будівель і споруд серії ІТ № 004297 від 24.12.2009 року, ОСОБА_6 отримав кваліфікаційний сертифікат архітектора серії АА № 001736 від 31.07.2013 року. (т.1 а.с.122)

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23.10.2015 року ОСОБА_7 (що діє на підставі довіреності від 15.11.2013 р.) порушила 3 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. Постановою КМУ №553 від 23.05.2011 р. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. (т.1 а.с.163-164)

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.11.2021 року житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 374,8 кв.м. зареєстровано у державному реєстрі на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу) індексний номер: 59202883 від 09.07.2021, ОСОБА_8 , Жирівська сільська рада Пустомитівського району, Львівська область, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а також зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку 26.07.2019 року. (т.2 а.с.46-47)

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про архітектурну діяльність» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) архітектурна діяльність - діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Частиною 1,2 статті 10 ЗУ «Про архітектурну діяльність» встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Повноваження Інспекції ДАБК у м. Львові у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі Закон) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 4, 6 та 7 частини четвертої статті 41 Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

- залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною п`ятою статті 41 Закону передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами Національної поліції, прокуратури, державної статистики та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Порядок № 553затвердждений постановою КМУ від 23.05.2011 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За приписами пункту 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, поміж іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" згідно з додатком № 9 затверджено форму направлення для проведення позапланової перевірки, в якому поміж іншого міститься посилання на наказ органу державного архітектурно-будівельного контролю із зазначенням його дати та номеру.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що підставою для проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва є, зокрема, звернення фізичної особи. Для проведення позапланової перевірки суб`єкта містобудування орган державного архітектурно-будівельного контролю видає наказ про проведення такої позапланової перевірки, направлення на проведення такої перевірки уповноваженій особі, а за результатами її проведення приймає акт перевірки.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду 9 грудня 2019 року у справі № 822/836/16, від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16, від 30 січня 2020 року у справі № 308/12552/16-а.

Пунктом 14 Порядку № 553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

З матеріалів справи вбачається, що скаргу позивача від 24.10.2016 року було розглянуто, та надано йому відповіді (т.1 а.с. 14, 81), а також проведено позапланову перевірку на підставі направлення від 21.12.2016 року (т.1 а.с.89), за результатами якої складено Акт перевірки від 23.12.2016 року. (т.1 а.с.90)

Тобто, відповідач не ухилявся від проведення позапланової перевірки на будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Куликівська, 46, та на підставі наказу Інспекції ДАБУ у м. Львові від 20.05.2016 №23-К та звернення ОСОБА_1 від 24.10.2016, скерованого листом Департаменту ДАБІ у Львівській області від 09.11.2016, зареєстрованим в центрі надання адміністративних послуг ЛМР від 24.11.2016 № 1.4-37284-07 була проведена відповідна позапланова перевірка, що свідчить про виконання покладених на них законодавством повноважень.

Щодо скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ЛВ143153142263 замовник ОСОБА_2 , об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_6 » суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1статті 39Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Частина другастатті 39-1 Законупередбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Також, за змістом пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461(у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №750), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування. Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 17 цього розділу.

Про скасування декларації інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю видається відповідний розпорядчий акт (у даному випадку - наказ). При цьому, після скасування реєстрації декларації, замовник не позбавляється права повторно подати таку декларацію у відповідності з вимогами законодавства.

Слід врахувати й те, що реєстрація декларації підлягає скасуванню у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання не будь-яких недостовірних даних, а лише тих, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом (постанова Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №818/878/16).

Перелік підстав, за яких об`єкт вважається самочинним будівництвом, наведено устатті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»і пункті 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

У розумінні вищенаведених норм законодавства об`єкт вважається самочинним будівництвом, зокрема, у разі, якщо він будується без належно затвердженого проекту.

Зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а.

Таким чином, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, в зв`язку з чим, оскаржуваною у справі декларацією будь-які права або охоронювані законні інтереси позивача не порушуються, а скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків. Сам факт реєстрації такої декларації та отримання свідоцтва на право власності на підставі неї виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 916/641/18 та постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 927/849/17 свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином.

Свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Чинність документа, в даному випадку свідоцтва є показником, який характеризує його юридичну силу, тобто якщо правова підстава (правочин), у зв`язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то такий правочин не породжує у його сторін прав, а відтак свідоцтво, як посвідчувальний документ, втрачає свою юридичну силу, і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє.

Крім цього, частиною 1 статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_2 зареєстровано 16.11.2015 року право власності на житлову нерухомість за адресою АДРЕСА_7 , загальна площа 162,2 кв.м., житлова площа 75,4 кв.м. (а.с.15-17).

Окрім того, позивач посилався, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 10.11.2015 року № ЛВ 143153142263 була виготовлено інженером з технічного нагляду та архітектором без належних кваліфікаційних сертифікатів, проте як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 отримав кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду за будівництвом будівель і споруд серії ІТ № 004297 від 24.12.2009 року, ОСОБА_6 отримав кваліфікаційний сертифікат архітектора серії АА № 001736 від 31.07.2013 року. (т.1 а.с.122) Отже, вище вказана декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 10.11.2015 була виготовлена уповноваженими на те особами.

Також, судом встановлено, та не було заперечно позивачем, що ним на даний час вже зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 374,8 кв.м. зареєстровано у державному реєстрі на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу) індексний номер: 59202883 від 09.07.2021, ОСОБА_8 , Жирівська сільська рада Пустомитівського району, Львівська область, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а також зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку 26.07.2019 року. ( т.2 а.с.46-47)

Отже, з аналізу правовідносин, які склалися між сторонами вбачається, що оскаржувана реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка здійснена суб`єктом владних повноважень породжує права та обов`язки тільки для суб`єкта якому вона адресована.

Спірні відносини склалися стосовно реєстрації ДАБІ України декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка за своєю суттю вичерпала свою дію шляхом здійснення державної реєстрації права власності на реконструйовану квартиру, а тому подальше оспорювання правомірності набуття ОСОБА_9 права власності на об`єкт нерухомості у свою чергу, регулюється цивільним законодавством.

Обраний ОСОБА_1 спосіб захисту не призведе до відновлення порушених прав позивача, оскільки його вирішення не зможе розв`язати спірні відносини між сторонами. Окрім того ОСОБА_1 вже зареєстровано право власності на житловий будинок та земельну ділянку.

Згідно частин 1, 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з вище викладеним суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимогстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2,6-11,14,77,139,243-246,250,255,295,297Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третьої особи ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії- відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Мартьянова С.М.