Рішення № 106611103, 04.10.2022, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4902/22

Провадження №2-а/442/81/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Грицай М.М.,

секретар Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позов мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №338356 від 04.08.2022, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

У постанові зазначено, що 04.08.2022 о 21 год 30 хв в м. Дрогобичі по вул. Руданського, 15, ОСОБА_2 керував траспортним засобом "Vlog" без мотошолома, не зареєстрованим, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто, не маючи права керувати таким транспортним засобом. Вказаними діями порушив вимоги пункту 2.1А Правил дорожнього руху України.

Постанову вважає такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не керував згаданим траспортним засобом, такий у нього відсутній. Всі його пояснення не були взяті до уваги працівниками поліції. Вказаного правопорушення не вчиняв. Просить скасувати постанову серії БАВ №338356 від 04.08.2022 та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив такі задоволити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відзиву на позов не подав.

Вислухавши пояснення позвича, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №338356 від 04.08.2022, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн, у зв`язку з тим, що він керував траспортним засобом "Vlog" без мотошолома, не зареєстрованим, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто, не маючи права керувати таким транспортним засобом. Вказаними діями порушив вимоги пункту 2.1А Правил дорожнього руху України.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що при розгляді справи повинно бути всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачами у встановлені строки відзив або інші докази правомірності складення оскаржуваної постанови надано не було, не зазначено причин неподання таких. Згідно ч. 4ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути розцінено судом як визнання позову.

Крім того, суд звертає увагу, що до оскаржуваної постанови представники поліції не надали будь-яких доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Так, у графі 7 постанови «до постанови додаються» нічого не зазначено. У той же час, наявність лише постанови про накладення адміністративного стягнення не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху. Вказане узгоджується із позицією ВС, викладеною у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17, згідно із якою постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Крім того, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такий висновок викладений ВС КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів проадміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, атакожз`ясуватиінші обставини, що мають значеннядля правильного вирішеннясправи.

Відповідно до п.3 ч.3ст.286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки під час розгляду судом даної адміністративної справи відповідачем не надано доказів про те, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити шляхом скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

разом з тим, приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, згідно з ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Позивачем доведено належними доказами факт понесених витрат на правничу допомогу, що підтверджується укладеним між ним та адвокатом Сушко О.С. договором про надання юридичних послуг від 10.08.2022, актом виконаних робіт та квитанцією до прибуткового касового ордера від 10.08.2022 за № 60 на суму 1000 грн.

На думку суду, заявлений розмір витрат є співмірним зі складністю цієї справи, відповідають критерію реальності таких витрат. Отже, суд доходить висновку про покладення на відповідача обов`язку компенсувати позивачу витрати на правничу допомогу.

Таким чином, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 496,20 грн. та понесені витрати за надання правничої допомоги у розмірі 1000 грн.

Керуючись ст.ст 19,77, 139, 159-163, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №338356 від 04.08.2022, винесену поліцейським Відділу реагування патрульної поліції Дрогобицького районного відділу поліції Головного управлінняНаціональноїполіціїу Львівськійобласті - старшим лейтенантом Наменаніком Орестом Миколайовичем, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути із Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 496,20 грн (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок) та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Грицай М.М.