Ухвала суду № 106608709, 04.10.2022, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3458/22

Провадження № 1-кп/211/537/22

У Х В А Л А

іменем України

04 жовтня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022046720000214 від 05.07.2022 р. за ст. 197-1 ч. 2 КК України, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Митківці Летичівського району Хмельницької області, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, який депутатом будь-якої ради не являється, без державних нагород, раніше не судимого зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення нетяжкого злочину, передбаченого ст. 197-1 ч. 2 КК України, а саме (мовою оригіналу):

«Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 112 Земельного кодексу України, охоронні зони створюються уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів, для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про трубопровідний транспорт», Відповідно до п. 3. 6; п.11.25 ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.12.2008 р. №568 (чинні з 2009-01-07 ), охоронна зона теплових мереж - землі вздовж теплових мереж для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля.

Згідно ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» тепло генеруюча, тепло транспортна та теплопостачальна організації мають право, зокрема:

- видавати дозволи та технічні умови на підключення споживачів до розподільчих теплових мереж;

- вимагати від суб`єктів господарської діяльності винесення споруд та інших об`єктів, зведених з порушенням вимог законодавства, за межі охоронних зон теплових мереж.

Положення про розміри охоронних зон теплових мереж також містяться в спеціальних нормах, зокрема Правилах технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року N 71, згідно з абзацами 3, 4 п. 6.3.7 яких, у місцях прокладання трубопроводів теплових мереж забороняється спорудження будівель, розміщення автозаправних станцій, гаражів, ринків, стоянок, складування, насадження дерев і багаторічних кущів у межах охоронних зон на віддалі менше ніж 3 м. від проекції на поверхню землі краю будівельних конструкцій теплової мережі, підземної канальної прокладки та повітряної прокладки або від проекції на землю краю трубопроводів теплових мереж безканальної прокладки.

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у його власність або надання у користування земельної ділянки комунальної форми власності та маючи вільний доступ до земельної ділянки на якій розташована будівля теплового розподільного пункту № 37 з визначеними охоронними зонами за адресою: Дніпропетровська область, Довгинцівський район, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе 36-А, із якого здійснюється керування місцевими трубопровідними системами теплопостачання (опалення) Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», діючи умисно та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, здійснив самовільне зайняття земельної ділянки вчинене щодо земель в охоронних зонах.

Так ОСОБА_4 в червні 2022 року у не встановленої особи придбав металевий гараж для зберігання транспортних засобів розмірами 5,5 м. х 3,3 м. Після чого, діючи всупереч законодавства України, зокрема всупереч вимогам ст.ст. 116-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, не маючи жодних рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому (або його родичам) у власність чи надання у користування частини земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , у визначеній законом охоронній зоні, за відсутності будь-якого правочину щодо неї, а також без державної реєстрації цих прав особисто, використовуючи техніку невстановленої моделі та оснащення самовільно зайняв частину земельної ділянки шляхом створення майданчика з гравію та розміщення на ньому металевого гаражу сірого кольору для зберігання транспортних засобів розмірами 5,5 м. на 3,3 м. на відстані 1,07-1,2 метри від лівої бокової стіни будівлі теплового розподільного пункту №37, належного АТ «Криворізька теплоцентраль.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 197-1 ч. 2 КК України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки в охоронних зонах».

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в порядку ст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

В обгрунтування клопотання вказує, що у вищевказаному кримінальному провадженні потерпілим органом досудового розслідування визнано юридичну особу - АТ «Криворізька теплоцентраль» (00130850 код ЄДРПОУ), в той час, як вказаний злочин є злочином з формальним складом та завдання шкоди з відповідним видом та розміром, не передбачено.

Крім того, відповідно до вимог ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Розмір шкоди у кримінальному провадженні встановлюється висновком експерта в порядку ст. 242 ч. 2 п. 6 КПК України, однак, вказане кримінальне провадження не має останнього, що свідчить про відсутність завданої ОСОБА_4 будь-якої шкоди АТ «Криворізька теплоцентраль».

Так, згідно ст. 12 ч. 4 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Санкція ст. 197-1 ч. 2 КК України передбачає такі альтернативні види покарання - обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Отже, інкриміноване ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачене ст. 197-1 ч. 2 КК України у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022046720000214 від 05.07.2022 р. за своєю правовою природою є нетяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вперше вчинив нетяжкий злочин, усунув наслідки свого діяння (звільнив самовільно зайняту земельну ділянку) та позитивно характеризується. Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_4 щиросердно покаявся у вчиненому ним кримінальному правопорушенні (нетяжкому злочині), що виражається в дачі ним детальних, послідовних свідчень щодо вчиненого діяння, які повністю узгоджуються з матеріалами кримінального провадження та не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, у зв?язку зі зміною обстановки.

Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Обвинувачений ОСОБА_4 виконав зазначені умови.

Згідно ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України - кримінальне провадження закривається судом: у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ст. 285 КПК України передбачає:

1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

2. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

3. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Положення ч. 4 ст. 286 КПК України, передбачає - якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Вважаю, що на момент розгляду кримінального провадження є всі підстави для його закриття та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 , у зв`язку з викладеними нижче обставинами:

- обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, кримінальні правопорушення не вчиняв та відповідно не має судимості, притягається до кримінальної відповідальності вперше;

- обвинувачений є пенсіонером, особою похилого віку та не є юридично обізнаним, що і призвело до вчинення нетяжкого злочину;

- потерпілих - фізичних та юридичних осіб, яким згідно ст. 55 КПК України від дій обвинуваченого ОСОБА_4 завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, кримінальне провадження не має;

- обвинувачений позитивно характеризується за місцем свого проживання;

- змінилася обстановка (особа перестала бути суспільно небезпечною), так як, усвідомивши, що ним порушено законодавчі вимоги у сфері охорони земель, ОСОБА_4 з власного волевиявлення та за власні кошти, до пред?явлення повідомлення про підозру 26.09.2022 року звільнив самовільно зайняту земельну ділянку (23.09.2022 року) з лівої сторони будівлі інженерної мережі теплопостачання ТРП НОМЕР_1 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка була ним зайнята металевим гаражем;

- під час допиту обвинуваченого ОСОБА_4 пояснив, що будь-яких знаків, які б свідчили про певний статус землі навколо будівлі інженерної мережі теплопостачання ТРП НОМЕР_1 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та відповідну заборону щодо її використання громадянами, зазначена будівля та територія не містить. Крім того, в охоронній зоні (менше 3-х метрів до будівлі інженерної мережі теплопостачання) розташовані і інші гаражі, у зв?язку з чим, ОСОБА_4 неправильно свідомо припускав про теоретичну ймовірну можливість і йому розташувати на вільному місці гараж. За результатами допиту обвинуваченого останній щиросердно покаявся щодо вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), що характеризується його суб`єктивним ставленням як винної особи до вчиненого кримінально-караного діяння, яке проявилося у тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та маючи бажання виправити ситуацію, що склалася з самовільним зайняттям земельної ділянки, а саме, до пред?явлення повідомлення про підозру (26.09.2022 року) звільнив її (23.09.2022 року), демонтувавши металевий гараж, та також виражається в дачі ним детальних, послідовних свідчень щодо вчиненого діяння, які узгоджуються з матеріалами кримінального провадження (протоколом обшуку від 17.09.2022 року та протокол огляду від 26.09.2022 року), що свідчить про його виправлення та розуміння задач кримінального провадження якими відповідно до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а згідно ст. 1 КК України - кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Адвокат вважає, що у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022046720000214 від 05.07.2022 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (нетяжкого злочину), передбаченого ст. 197-1 ч. 2 КК України існує можливість закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки, оскільки обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та просить звільнити його від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо нього на підставі ст. 48 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні проти завдолення клопотання захисника обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставіст. 48 КК Українита про закриття кримінального провадження за ч.2ст. 197-1 КК України не заперечував.

Представником потерпілого АТ "Криворізька теплоцентраль" ОСОБА_6 надано до суду клопотання про розгляд кримінального провадження без участі представника та не заперечували проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого про закриття кримінального провадження у зв`язку зі зміною обстановки за ст. 48 КК України.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, захисника, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження закривається у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Обвинуваченому ОСОБА_4 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.197-1КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив нетяжкий злочин, який не є корупційним кримінальним правопорушенням, визнав свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні. Після вчинення злочину щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та усунув заподіяну шкоду.

Відповідно до ст. 48 КК України та роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні у зв`язку із зміною обстановки, що є підставою для закриття кримінального провадження.

Питання про стягнення таких витрат, може бути вирішено в порядку статті 534 КПК України.

Запобіжний захід не обирався. Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.48 КК України, ст. 285-288, 314, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, на підставі ст.48 КК України, в зв`язку зі зміною обстановки.

Кримінальне провадження за № 12022046720000214 від 05.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, закрити на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Матеріали кримінального провадження № 12022046720000214 залишити при обвинувальному акті, справа № 211/3458/22.

Питання про стягнення таких витрат, може бути вирішено в порядку статті 534 КПК України.

Речові докази: металеві гаражі прямокутної форми розміром 5,5 м. на 3,3 м та розміром 3,5 м. на 2,3 м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 - вважати повернутими.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 7 днів з моменту її проголошення .

Суддя: ОСОБА_1