Ухвала суду № 106607782, 05.10.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.10.2022Справа № 910/8856/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2)

про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №910/8856/16

за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

до Фізичної особи - підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни

про стягнення 82 044,89 грн.

за участю представників сторін:

від заявника (стягувача): Івончик У.Р.

від боржника: не з`явився

від державної виконавчої служби: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Фізичної особи - підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни про стягнення 82 044,89 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 у справі №910/8856/16 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Фізичної особи - підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни на користь Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 22 396 грн. 00 коп. - основного боргу за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6337; 3 679 грн. 74 коп. - пені за договором № 6337; 934 грн. 65 коп. - штрафу за договором № 6337; 20 538 грн. 38 коп. - основної заборгованості за договором № 1/13 від 24.01.2013; 2 939 грн. 88 коп. - основної заборгованості за договором № 3/13 від 14.03.2013 та 847 грн. 99 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

05.09.2016 на виконання вищевказаного рішення суду було видано відповідний наказ.

26.09.2022 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №910/8856/16, відповідно до якої заявник просить суд замінити боржника фізичну особу - підприємця Нечіпоренко Ганну Олександрівну на фізичну особу Нечіпоренко Ганну Олександрівну.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.09.2022 суд прийняв до розгляду заяву Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №910/8856/16 та призначив її розгляд на 05.10.2022.

У судовому засіданні, призначеному на 05.10.2022, представник заявника підтримав заяву про заміну сторони у виконавчому провадження, яку просив задовольнити. Представники боржника та державного виконавця в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду заяви були повідомленні належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Таким чином, неявка в судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Розглянувши заяву Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Пунктом 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Слід звернути увагу, що інститут заміни сторони в виконавчому провадженні є складовою частиною загального інституту процесуального правонаступництва в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Так, стаття 52 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Згідно зі статтею 609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 Цивільного кодексу України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.01.2021 до реєстру внесено запис 11.12.2019 про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни.

Відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Зокрема, відповідно до статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. (Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 у справі 3-788гс17).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі № 910/16713/15 зазначила, що фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу фізичної особи - підприємця, не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа - підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю як фізичної особи, та жодним чином не обмежує їх.

Судом також встановлено, що у додатках до заяви міститься постанова головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Данилюка Ростислава Володимировича про відкриття виконавчого провадження №52931132 від 21.11.2016 щодо примусового виконання наказу №910/8856/16, виданого 05.09.2016 Господарським судом міста Києва.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №910/8856/16 задовольнити.

2. Замінити сторону (боржника) у виконавчому провадженні №52931132 з примусового виконання судового наказу №910/8856/16, виданого Господарським судом міста Києва від 05.09.2016 на підставі рішення Господарським судом міста Києва від 10.08.2016, з Фізичної особи-підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни на фізичну особу Нечіпоренко Ганну Олександрівну (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили 05.10.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин