Рішення № 106607648, 04.10.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.10.2022Справа № 910/5367/22Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи Бісєвої Вікторії Вікторівни про стягнення заборгованості в сумі 13 667,76 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2022 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи Бісєвої Вікторії Вікторівни заборгованості за договором банківського обслуговування від 6 травня 2011 року, укладеним шляхом подання відповідачем, як суб`єктом підприємницької діяльності, заяви про приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, у розмірі 13 667,76 грн, з яких: 2 700,00 грн - основна заборгованість за кредитом, 10 059,30 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 276,66 грн - пеня, 631,80 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Оскільки відповідачем за цим позовом є фізична особа (не підприємець) Бісєва В.В. , ухвалою від 4 липня 2022 року суд звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Відділ) про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) цієї фізичної особи.

2 серпня 2022 року через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь Відділу про те, що згідно інформації в Реєстрі територіальної громади міста Києва та архіві картотеки Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Бісєву В.В. не зареєстровано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 серпня 2022 року вищенаведену позовну заяву Банку прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5367/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідно до частини 10 статті 176 ГПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

У зв`язку з цим 5 серпня 2022 року на офіційній сторінці Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет розміщено відповідне оголошення.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 4 серпня 2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач у встановленому законом порядку був належним чином повідомлений про розгляд зазначеної справи.

Однак відповідач у визначений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

6 травня 2011 року Фізичною особою-підприємцем Бісєвою В.В. підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно вищезазначеної заяви відповідач приєднався до Умов, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із вказаною заявою складають договір банківського обслуговування від 6 травня 2011 року та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Зі змісту заяви вбачається, що відповідачу відкрито рахунок в національній валюті: 26002060741173, на який 6 травня 2011 року було встановлено кредитний ліміт в розмірі 2 700,00 грн, що підтверджується відповідною довідкою Банку від 16 червня 2022 року № 10506К2D4S06G.

Відповідно до пункту 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, у межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - це фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди ( пункт 3.18.1.3. Умов).

Згідно з пунктом 3.18.1.5. кредитний ліміт стосовно до цього розділу Умов являє собою суму грошових коштів, у межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України.

Як передбачено пунктом 3.18.1.8. Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди. При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених Умовами, Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов`язань, передбачених Умов, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою.

Згідно з пунктом 3.18.1.11. Умов датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом.

Відповідно до пунктів 3.18.1.12. та 3.18.1.13. Умов для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена Банком у порядку, передбаченому цим розділом Умов. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує Банку відсотки та пеню за користуванням кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом Умов.

Відповідач зобов`язався: сплачувати відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з пунктів 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3.; виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого пунктом 3.18.1.11; виробляти погашення різниці між заборгованістю за кредитом і знову встановленим лімітом відповідно до пункту 3.18.2.3.2, у разі перевищення заборгованості за кредитом над сумою знову встановленого ліміту, протягом операційного дня, за станом на який виникла різниця. Погашення цієї різниці трактується як погашення кредиту; повернути кредит у строки, встановлені пунктами 3.18.1.10, 3.18.2.3.4., 3.18.2.2.17; сплачувати Банку винагороду відповідно до пунктів 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, 3.18.4.11. (пункти 3.18.2.2.2. - 3.18.2.2.5., 3.18.2.2.57).

Згідно з пунктом 3.18.4.1.4. Умов непогашення кредиту - невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Як встановлено пунктом 3.18.4.1.1. Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Разом із тим, при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (пункт 3.18.4.1.2. Умов).

У той же час згідно з умовами пункту 3.18.4.1.3., у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Як встановлено пунктом 3.18.4.4. Умов клієнт сплачує Банку винагороду за використання кредитного ліміту відповідно до пунктів 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Відповідно до пункту 3.18.2.3.4. Умов у випадку порушення клієнтом будь-якого грошового зобов`язання, передбаченого договором, Банк має право вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення. При цьому, згідно зі статей 212, 611, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за зобов`язаннями, строки виконання яких не наступили, терміни вважаються що настали в зазначену в повідомленні дату. У цю дату клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному об`ємі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання.

У той же час судом встановлено, що на момент розгляду даної справи згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач не має статусу фізичної особи-підприємця.

Разом із тим, зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичних осіб-підприємців є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Враховуючи суб`єктний склад учасників даної справи, а також те, що спірні правовідносини виникли з господарського договору, тому суд дійшов висновку про те, що у зв`язку із втратою у відповідача статусу фізичної особи-підприємця її зобов`язання за вказаним кредитним договором не припинилися.

Аналогічна правова позиція сформована в постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року в справі № 127/23144/18.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору 12 січня 2022 року Банк направив відповідачу претензію від 10 січня 2022 року № 10506К2D4S06G, в якій повідомив про наяву заборгованість за кредитом та просив не пізніше 7 днів від дати претензії погасити прострочену заборгованість.

Однак вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача за кредитом у розмірі 13 391,10 грн, з яких: 2 700,00 грн - основна заборгованість за кредитом, 10 059,30 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 631,80 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу в зв`язку з чим такі вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача 276,66 грн пені, нарахованої на суму боргу в період з 28 вересня 2011 року по 28 березня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 3.18.5.1. Умов при порушенні відповідачем будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого пунктами 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в пункті 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. сплата пені здійснюється у гривні.

Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір пені, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позов в частині стягнення з відповідача суми цієї штрафної санкції також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 2 вищезазначеної статті).

Оскільки відповідачем не зроблено відповідної заяви, тому у суду відсутні правові підстави для застосування строків позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Банку підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи Бісєвої Вікторії Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 2 700 (дві тисячі сімсот) грн 00 коп. основної заборгованості за кредитом, 10 059 (десять тисяч п`ятдесят дев`ять) грн 30 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 276 (двісті сімдесят шість) грн 66 коп. пені, 631 (шістсот тридцять одну) грн 80 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 4 жовтня 2022 року.

СуддяЄ.В. Павленко