Рішення № 106605991, 29.09.2022, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1508/22

провадження № 2-а/694/14/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

29.09.2022 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Федорець С.В.,

при секретаріЛітвін Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_1 ) до Головного Управління національної поліції у Черкаській області (Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ЄДРПОУ 40108667), третя особа ОСОБА_2 поліцейський СРПП Звенигородського РВП ГУБС в Черкаській області (вул. Благовісна,50, м.Звенигородка Черкаської області) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за наступними підставами.

17.08.2022 року посадовою особою відповідача третьою особою було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності застаттею 126 ч. 1 КпАП України. Відповідно до змісту постанови, позивач 17.08.2022 року о 23-25 годині керував автомобілем ВАЗ 21213 д/н НОМЕР_2 , без посвідчення водія, без свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та без полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів. Позивач зазначає, що у постанові відсутні будь-які докази вчинення ним адміністративного правопорушення. Також вказує на те, що повідомляв працівникам поліції, що посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс знаходяться у бардачку його автівки, проте, бесіда з поліцейським проводилася у патрульному автомобілі і працівник поліції не дав можливості позивачеві надати вказані документи. Також позивачеві не роз`яснювалися права та не була вручена копія постанови. Враховуючи наведене, позивач вважає, що ця постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного позивач просить скасувати постанову відповідача від 17.08.2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1статті 126 КпАП України.

Позивач до судового засідання не з`явився, надавши заяву про рзгляд справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягає з підстав, наведених у позовній заяві.

До судового засідання відповідач не з`явився, повідомлявся належним чином у відповідності до вимогстатті 268 КАС України, проте надав письмовий відзив проти позову, де зазначено, що позовні вимоги не визнаються повністю, оскільки у діях позивача мався склад правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП, т.я. він у вказаний у постанові час дійсно керував автомобілем, не маючи при собі посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та страхового полісу. При цьому, відповідач посилається на те, що одночасно з оскаржуваною постановою відносно позивача було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. За результатами розгляду судом справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП було встановлено, що водійських прав у нього немає. Також на підтвердження своєї позиції відповідачем було долучено до відзиву диск з відеозаписом. На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Третя особа до судового засідання не з`явився, надавши суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність, проти задоволення позову заперечує, підтримуючи позицію відповідача.

Згідно до положень ч. 3статті 268 КАС України, неприбуття до судового засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Враховуючи це, на підставі положеньстатті 268 КАС України, суд вважає сторони повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи, та приходить до висновку про те, що у даному разі їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до вимогстатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки у даному разі оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності цього рішення законодавством покладено на відповідача.

Так, позивач посилається на те, що посадова особа відповідача при винесенні відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності 17.08.2022 року порушила вимогистатті 245 КпАП України, не з`ясувавши усіх обставин вчинення правопорушення, а також не пославшись на жодні докази вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення і, відповідно, не надавши оцінку цим доказам.

Заперечуючи це, відповідач вказує, що факт відсутності у позивача при собі під час керування автомобілем посвідчення водія підтверджено постановою суду від 07.09.2022 року, де зазначено, що правопорушник сам говорить про це під час складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст..130 КУпАП України. Проте, на думку суду, це не може вважатися доказом у даній справі, оскільки саме факт відсутності у правопорушника посвідчення водія судом у вказаній постанові не встановлювався, оскільки це не було предметом доказування по цій справі. Крім того, з наданого відповідачем відеозапису вбачається, що, по-перше, до правопорушника працівником поліції пред`явлено вимоги щодо надання документів, які посвідчують особистість, оскільки правопорушник перебував на вулиці під час дії комендантської години, по-друге, ці вимоги пред`явлені не ОСОБА_2 , який склав оскаржувану постанову, а іншим працівником поліції. Також з відео не вбачається, коли і де саме проводилася відеозйомка,

Крім того, судом встановлено, що посадовою особою відповідача в оскаржуваній постанові не зазначено, який саме пункт Правил дорожнього руху України було порушено позивачем.

Також відсутні докази того, що позивачеві були роз`яснені його права та запропоновано отримати копію постанови, у самій постанові відсутні посилання на будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не вбачається, що при винесенні постанови встановлювалися всі обставини, що мають значення при визначенні розміру стягнення (матеріальне становищемісце роботи, дохід, інформація щодо складу сім`ї правопорушника, наявність на його утриманні непрацездатних осіб).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не конкретизовано об`єктивну сторону адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість посилань позивача.

Таким чином, в ході розгляду справи, на думку суду, встановлено, що відповідачем не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 126 ч. 1 КпАП України.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності суттєвих порушень при винесенні посадовою особою відповідача відносно нього постанови про адміністративне правопорушення від 17.08.2022 року.

Згідно до вимогстатті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Підставами для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відповідності до статей284та247 КпАП Україниє, зокрема, відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні було встановлено те, що з оскаржуваної постанови не вбачається наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до відповідальності, а відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження цього (як на правомірність прийнятого рішення) надано не було, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,19,77,241246,250,268,286 КАС України, ст. ст.122,247,284 КпАП Українисуд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову БАВ №359459 від 17 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1статті 126 КпАП України.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КпАП України, відносно ОСОБА_1 - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Світлана ФЕДОРЕЦЬ