Рішення № 106604400, 05.10.2022, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1866/22

Провадження № 2/336/2974/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2022 р. м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Звєздової Н.С., при секретарі - Сіляєвої Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано. Під час шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу, донька перебуває на повному утриманні позивачки та постійно проживає разом з нею. Відповідач, відповідно до рішення Шевченківського району суду м. Запоріжжя (справа № 336/1615/17), повинен сплачувати аліменти, але з моменту винесення рішення не сплачує. У зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 47 197,18 грн. Після розлучення донька три роки не бачилась з батьком, оскільки останній ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не приділяє їй жодної уваги, не спілкується з нею, матеріально доньку не утримує та не надає їй жодної допомоги, не приймав ніякої участі у розвитку та навчанні доньки, а саме ніколи, не приводив та не забирав зі школи, не приймав участь у батьківських зборах. Враховуючи вище викладене, позивачка просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Ухвалою суду від 24.05.2022р. відкрито загальне позовне провадження по справі та розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 12.08.22р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду (а.с.60).

Представник позивачки адвокат Фельський С.Л. надав заяву відповідно до якої просить справу розглядати без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення, позовні вимоги просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку шляхом надіслання судової повістки за адресою його зареєстрованого місця проживання.

Від представника третьої особи Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність. В заяві просить суд врахувати висновок Органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що позивачка його дружина з 2019 року. З відповідачем знайомий, бачились декілька разів, останній раз розмовляв три роки тому. Відповідач майже не спілкується з дочкою, декілька разів на рік телефонує їй. Зазначив, що повідомляв відповідача про те, що вони будуть подавати позов до суду щодо позбавлення його батьківських прав. Від знайомих знає, що відповідач має пристрасть до наркотичних засобів. Відповідач взагалі не цікавиться розвитком дитини, не знає в якому класі та в якій школі вона навчається.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25.04.2017р (336/1614/17-ц) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.7).

Рішенням Шевченківського районного суду від 15.05.2017р (336/1615/17) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 починаючи з 20.03.2017р стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття (а.с.8).

Відповідно до довідки Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя від 29.05.2019р №11420 боржник ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 47 197, 18 грн. (а.с.10).

Відповідно до Інформації наданої Запорізьким академічним ліцеєм «Вибір» від 03.05.2022 за №10/16-117 ОСОБА_4 навчається в 4А класі. За час навчання батько учениці школу не відвідував, успіхами доньки не цікавиться, на батьківські збори не приходить, в житті дитини участі не приймає (а.с.13).

Малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.

Відповідно до Висновку від 14.09.2022р за №22.04/01-34-540 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наданої Органом опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району зазначено, що малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір`ю проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 27.07.2022 встановлено, що матір`ю малолітньої дитини, ОСОБА_1 , створені належні умови для проживання, навчання, відпочинку малолітньої доньки. Малолітня ОСОБА_4 , 2011 р.н., має окрему кімнату, ліжко для відпочинку, стіл для навчання, комод для речей. Наявний одяг відповідно вікових потреб. Під час обстеження спеціалістами Шевченківському району служби (управління) у справах дітей була з`ясована думка малолітньої дитини, щодо позбавлення батька батьківських прав. Малолітня ОСОБА_4 , 2011 р.н., зазначила, що батька не бачила близько трьох років. Інколи спілкується в телефонному режимі, однак завжди з ініціативи самої дитини. Батько участі в її житті не приймає, нічим не допомагає. У справі про позбавлення батька батьківських прав підтримує матір. Відповідно до інформації Запорізького академічного ліцею «Вибір» від 03.05.2022 встановлено, що вихованням дитини займається мати, батько навчальний заклад не відвідує, не цікавиться успіхами доньки, ніякої участі в житті дитини не приймає. Згідно інформації Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів. Згідно роз`яснень ОСОБА_1 , батько дитини, ОСОБА_2 , ніякої участі в житті доньки не приймає. Матеріальної або будь якої іншої допомоги не надає. Малолітня дитина повністю перебуває на утриманні своєї матері. Батько за місцем проживання доньку не відвідує, ніяким чином не піклується. Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 27.07.2022 встановлено, що ОСОБА_2 за адресою своєї реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 , не проживає. В телефонній розмові з матір`ю ОСОБА_2 , встановлено, що син за адресою вже давно не мешкає, його місцезнаходження їй не відомо, спілкуються лише в телефонному режимі. На запитання спеціаліста відділу, чи обізнаний ОСОБА_2 про судовий розгляд питання позбавлення його батьківських прав та яка його думка з зазначеного питання, відповідь так, однак ніяких пояснень надавати син не буде. ОСОБА_2 був запрошений на засідання комісії з питань захисту прав дитини листом від 16.08.2022 № 22.04/01-34-468, задля надання відповідних пояснень та висловлення думки щодо позбавлення його батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки, але конверт повернувся з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», на телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповідає (а.с.54-55).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами доньки, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти. Відтак створились умови, які шкодять інтересам дитини.

Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Утримання дітей, надання їм матеріальної допомоги є природним обов`язком батьків, що випливає звичайно зі змісту положення ст. 180 Сімейного кодексу України , яке зобов`язує батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно зі ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно зі ст.ст. 150, 157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт ухилення від виховання може бути підтверджено наведеними доказами.

В п.16 цієї ж постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Положеннями ч.5 ст. 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання, зокрема спору про позбавлення батьківських прав, на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку від 14.09.2022р. про доцільність позбавлення батьківських прав, районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як Орган опіки та піклування, вирішила, що ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.54-55).

Вказані обставини, які зазначені в позові, повідомлені під час розгляду справи та не спростовані відповідачем, також підтверджуються наступними письмовими доказами, які досліджені судом, та копії яких долучені до справи: паспорт та податковий код позивачки, свідоцтво про народження дитини, розрахунком з ВДВС щодо заборгованості по аліментах відносно боржника ОСОБА_2 , висновком Органу опіки про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, довідкою директора академічного ліцею «Вибір» та наданими в судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_5 , який підтвердив факт ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

За викладених обставин, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження свідомого нехтування відповідачем ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків відносно дитини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , батьківських прав щодо його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 07.10.2022.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району: місце знаходження: 69068, м.Запоріжжя, вул.. Моторобудівників, 34, Код ЄДРПОУ 37573885

Суддя Н.С. Звєздова