Ухвала суду № 106604175, 03.10.2022, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/807/22

Справа № 226/807/22

Провадження № 2/226/414/2022

У Х В А Л А

03 жовтня 2022 року м.Мирноград

Димитровський мiський суд Донецької областi в складi:

головуючого суддi Редько Ж.Є.,

при секретарі Кудрявцевої Н.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглядаючи увідкритому судовомузасіданні справуза позовом ОСОБА_3 доПрАТ «ДТЕК«Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної трудовим каліцтвом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся досуду зпозовом довідповідача ПрАТ«ДТЕК «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної трудовим каліцтвом.

Представник відповідача ОСОБА_2 одночасно з наданням відзиву на позов подала три клопотання, серед яких клопотання про витребування додаткових доказів, в якому просить витребувати у позивача розрахунок заявленого до стягнення розміру моральної шкоди та належним чином завірені копії документів, що свідчать про виконання вимог Індивідуальної програми реабілітації позивачем. Також просить витребувати у КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпровської обласної ради» належним чином завірені копії Індивідуальної програми реабілітації позивача та документи, що свідчать про виконання або невиконання вимог цієї програми.

В судовому засіданні представник відповідача просила витребувати тільки у позивача розрахунок розміру моральної шкоди та документи про виконання лікарських рекомендацій щодо медикаментозного лікування. Від витребування доказів у КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпровської обласної ради» та у позивача про виконання Індивідуальної програми реабілітації відмовилася.

Позивач до суду не з`явився, письмово повідомив суд про розгляд справи в його відсутність.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечував.

Суд вважає, що клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оскільки розрахунок розміру заявленої шкоди не є доказом у розумінні вище наведеної норми закону, і на позивача законом не покладено обов`язку надавати такий розрахунок, підстав для його витребування суд не вбачає.

Суд такожне вбачаєпідстав ідля витребуванняу позивача документівпро виконаннялікарських рекомендаційщодо медикаментозного лікування,оскільки стороноювідповідача упорушення п.4ч.2ст.84ЦПК Українине зазначеновжиті нимзаходи дляотримання цихдоказів упозивача самостійно,доказів вжиттяним цихзаходів абопричини неможливостісамостійного отриманняцих доказів. Крім того це клопотання заявлено безпосередньо під час судового розгляду справи в порушення строку, передбаченого ч.3 ст.83 ЦПК України, а тому суд залишає його без задоволення.

Представником відповідача ОСОБА_2 також заявлене клопотання про призначення в справі судово-психологічної експертизи, на вирішення якої поставити запитання: які індивідуально-психологічні особливості має ОСОБА_3 , чи є в нього зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості, чи завдана йому моральна шкода, враховуючи те, що позивач добровільно працював у важких та шкідливих умовах праці, якщо моральна шкода наявна у позивача, в чому вона полягає, чи існує причинно-наслідковий зв`язок змін у психологічному стані позивача із отриманим ушкодженням здоров`я тощо.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечував.

Суд вважає, що клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Сторона відповідача в обґрунтування свого клопотання посилається на п.2 ч.1 ст.105 ЦПК України, згідно з яким призначення експертизи судом є обов`язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Натомість визначення психічного стану особи є предметом судово-психіатричної експертизи. Об`єктами цієї експертизи є в тому числі позивачі, стосовно яких вирішується питання про їхню дієздатність.

Оскільки предметом позову не є психічний стан позивача, посилання представника відповідача на ст.105 ЦПК України є недоречним.

Беручи до уваги позицію представника позивача, підстави та предмет позовних вимог, об`єкт доказування, фактичні обставин справи, суд не вбачає потреби в призначенні експертизи, оскільки спір може бути розглянутий шляхом оцінки доказів, наявних в матеріалах справи.

Представником відповідача також заявлене клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з метою можливості процесуального реагування впродовж розгляду справи, оскільки справа становить значний суспільний інтерес, для встановлення факта моральної шкоди є необхідність проведення судово-психологічної експертизи, у позові не зазначено розрахунок компенсації моральної шкоди тощо.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечував.

Суд вважає, що клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку, зокрема позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин;

3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Отже цією нормою закону встановлено вичерпний перелік справ, що підлягають безальтернативному розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, що в свою чергу не позбавляє сторін протягом встановленого строку подавати заяви по суті справи, клопотання з процесуальних питань.

Оскільки справа, що розглядається судом, виникла з трудових відносин, підстав для її розгляду в загальному позовному провадженні, не має. А тому клопотання представника відповідача, яке не грунтується на законі, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.19, 23, 76, 83, 84, 105, 274 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотань представника відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про витребування від позивача додаткових доказів, про призначення судово-психологічної експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 04.10.2022.

Суддя Ж.Є.Редько