Рішення № 106601245, 29.08.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30120/21

Провадження № 2-а/127/319/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2022 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Медяної Ю.В.

за участю секретар судового засіданняМутовкіної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпека про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, серія ВМ №00000471 від 21.10.2021, про притягнення її до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладення на нєї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000.00 (сімнадцять тисяч) гривень, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, та вирішити питання про відшкодування понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за те, що 06.10.2021 року о 17 год 07 хв, за адресою Н-23, км 2+998, Кіровоградська область, автоматичний зважувальний комплекс Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022, зафіксував транспортний засіб DAF СF 85.460 д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених упункті 22.5 ПДРУкраїни, а саме навантаження на строєні осі транспортного засобу на 13,2 % (7,65 тон).

Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки зафіксованим маршрутом здійснювалось перевезення сипучого вантажу відходи руд, який є рухомим під час його транспортування, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час його руху, а зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається врахування згаданої похибки, коли проведено зважування у русі, шляхом по осьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при з`їзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил. Крім того, зазначила, що оскаржувана постанова містить масу перевищення вагової норми на строєних осях напівпричепу та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак дані цифри належним чином не обґрунтовано.

Також зазначає, що оскаржувана постанова оформлена з порушенням вимог закону без зазначення обов`язкових відомостей, як це передбачено додатком №1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженоїНаказом Мінінфраструктури №512 від 27.09.2021. Зокрема, не відображено марка, модель, державний номерний знак напівпричепу, категорія та тип транспортного засобу, його повну масу, ширину та висоту, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь. Оскаржувана постанова не містять сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність, а також кількість коліс на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та / або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги. Відсутні документи, які підтверджують, що вагове обладнання відповідає вимогам ст. 8 ЗУ "Про метрологію".

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 38)

До суду надійшла заява про зміну (доповнення) підстав позову. У вказаній заяві представник позивача зазначив додаткові підстави, з яких, на його думку, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, так як в ній відсутні відомості про результати зважування автомобіля (загальна маса) а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці дороги. Відповідачем не встановлено тип транспортного засобу, арифметичні обчислення відповідачем здійснено невірно. Крім того, позивач не виступає автомобільним перевізником, оскільки т/з перебуває в оренді ТОВ «Адамант Логістик». (а.с. 42-47)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області прийнято до розгляду заяву про зміну (доповнення) підстав позову (а.с. 42).

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, проте представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно і належним чином, про причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

ЯК вбачається з матеріалів справи, позивачем не пропущено строк звернення до суду, тому він тне підлягає поновленню.

Суд встановив, що 21.10.2021 провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюк Л.М. відносно позивача складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серіїя ВМ №00000471. Відповідно до якої 06.10.2021 о 17 год. 07 хв. за адресою Н-23 км 2+998 Кіровоградська обл., зафіксовано транспортний засіб DAF CF 85.462 д.н.з. НОМЕР_2 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів зазначенихп. 22.5 ПДР: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 13.2% (7, 65 тон). Зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2ст. 132-1 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306(зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5ст.14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст.132-1 ч.2 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року № 623).

Відповідно до п.п. 2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; мета даних, сформованих автоматичним пунктом.

Згідно з п. 11 Порядку №1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.

Як встановлено судом, фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022 (сертифікат про повірку технічного засобу UA.TR.001.35-376-21 до 10.09.2022).

Відповідачем на адвокатський запит представника позивача було надано сертифікати відповідності UA.TR.001 35 376-21 Q-FREEE HI TRAC TMU4 WIM, UA.TR.001/35/377-21 Q-FREEE HI TRAC TMU4 WIM, розміщених за адресою: Н-23, Кропивницький-Кривий ріг-Запоріжжя км 2-500-3+500. (а.с.23-26)

Посилання представника позивача на те, що зазначене в сертифікатах місце знаходження приладу для автоматичного зважування дорожніх т/з в русі не відповідає місцю вчинення правопорушення, суд сприймає критично з огляду на наступне.

Відповідно до вказаних вище сертифікатів відповідності, дані прилади зважування знаходяться за адресою: Н-23, Кропивницький-Кривий ріг-Запоріжжя км 2+500-3+500. Водночас, згідно постанови про адміністративне правопорушення, місцем вчинення правопорушення є: Н-23 км 2+998 Кіровоградська обл.

Отже, зазначене у сертифікатах місцезнаходження приладу вказано у вигляді відрізку траси Н-23, а саме з 2+500 по 3+500. Місцем вчинення правопорушення є ділянка на дорозі Н-23 2+998, що знаходиться у межах вказаного вище відрізку, а тому твердження представника позивача про відсутність документів що підтверджують відповідність обладнання встановленим вимогам за місцем вчинення правопорушення не відповідають дійсності.

Щодо тверджень позивача, що предметом перевезення був сипучий вантаж, який є рухомим під час руху транспортного засобу, то суд вважає їх безпідставними, оскільки автомобіль на вагу заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.

Відповідно до п. 4 абз. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2021 №30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% (враховуючи сипучість вантажу).

Тобто, законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що еквівалентно 220 кг на одиничну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. У даній справі перевищення навантаження на таку вісь становить більше 13.2 % (7,65 тон).

Крім того, суд відхиляє посилання позивача на характер вантажу, що перевозився, а саме сипучий вантаж (відходи руд), що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі, оскільки наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.2014 № 363 саме на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Пунктами 8.14-8.15 гл. 8 зазначених Правил передбачено, що завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

У свою чергу п. 12.5 гл. 12 Правил дорожнього руху передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому доводи позивача щодо сипучості вантажу є необґрунтованими.

Таким чином, з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.

Разом з цим, суд зауважує, що в контексті п.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019.

Слід також зазначити, що з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.

Посилання представника позивача на позицію Верховного Суду у справі № 814/1460/16, щодо того, що чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів, суд сприймає критично, оскільки у справі № 814/1460/16 адміністративне стягнення було накладено саме за відсутність дозволу на рух вантажу.

Суд вказує, що відповідальність відповідно до санкціїст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»застосовується як до перевезення неподільного вантажу без дозволу, так і до перевізників подільних вантажів за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм: загальної ваги транспортного засобу та перевищення ваги на вісь відповідно до норм встановленихп.22.5 ПДР.

В даному випадку на позивача накладено штраф не за відсутність дозволу, як на це посилається представник позивача, а за перевищення нормативно-габаритних параметрів, встановленихп.22.5 ПДР.

Доводи позивача про те, що відсутність перевищення нормативних параметрів, визначенихпунктом 22.5 Правил дорожнього рухуУкраїни, підтверджується товарно-транспортною накладною №09 від 06.10.2021, відповідно до якої водієм автомобіля DAF CF 85.462 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , автомобільний перевізник ТОВ «Адамант Логістик», замовник послуг: ТОВ «Комфорт ЛТД», кількість 22000 т., маса брутто 36900 т. (а.с.16), суд вважає необгрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до змісту абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Також, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено всіх даних, які мають значення для розгляду справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищенаведені положення закону та з урахуванням того, що згідно п.4 Порядку №1174 основними функціями системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, є в тому числі, автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів та автоматизоване формування проекту постанови про адміністративне правопорушення. Отже, зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, з дотриманням вимог до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п. 17 Порядку №1174, а також в ст. 283 КУпАП.

Окрім цього, постанова підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.

Як зазначено вище, оскаржувана постанова містить відомості про адресу веб-сайту Укртрансбезпеки у мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи позивача у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеномузакономпорядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з ч. 1ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72 КАС Українивизначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що винесена постанова серії ВМ №00000471 від 21.10.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною, постановлена на достатніх доказах, які підтверджують її вину за ч.2 ст.132-1 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ч. 2 ст.132-1ст. ст.245,247,251,283,288,289 КУпАП, ст.ст.8-9,72,77,79,90,243-244,246,250,268,272,286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті, ЄДРПОУ 39816845, (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги 14).

Суддя