Ухвала суду № 106599616, 29.09.2022, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/197/22

Провадження № 1-кс/147/208/22

УХВАЛА

іменем України

29 вересня 2022 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

під час розгляду заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження з єдиним унікальним номером № 147/197/22 внесеним до ЄРДР за №62021000000000274 від 08.04.2021 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні судді ОСОБА_1 перебуває заява захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження з єдиним унікальним номером № 147/197/22 внесеним до ЄРДР за №62021000000000274 від 08.04.2021 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

В кримінальному провадженні з єдиним унікальним номером № 147/197/22 внесеним до ЄРДР за №62021000000000274 від 08.04.2021 захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 здійснюють, зокрема:

на підставі ордеру серії АВ №1024873 від 04.04.2022 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №4390, виданого на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 04 липня 2012 року №69, адвокат ОСОБА_4 , адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_1 ;

на підставі ордеру серії АВ №1033071 від 04.04.2022 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000101, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 16 листопада 2016 року №11, адвокат ОСОБА_8 , адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 ;

на підставі ордеру серії АХ №1092288 від 15.06.2022 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №995, виданого на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 червня 2011 року №18, адвокат ОСОБА_5 , адреса робочого місця адвоката: 61003, м. Харків, р-н Шевченківський, майдан Конституції, буд.1, оф.85-10, 85-11, 85-12.

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області та Кваліфікаціно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області з питанням про притягнення адвоката ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5 до відповідальності за тиск на суд, що виражалося в схилянні суду до написання заяви про самовідвід від розгляду заяви адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження з єдиним унікальним номером № 147/197/22 внесеним до ЄРДР за №62021000000000274 від 08.04.2021, ствердженні про наявність стороннього впливу на суд у розгляді вказаної заяви про відвід та ствердженні про наявність упередженого відношення до адвокатів, зловживанні процесуальними правами, які спрямовані на затягування розгляду заяви про відвід.

Прокурор ОСОБА_3 зазначила, що це є правом суду.

Захисник ОСОБА_4 вважає, що це підтверджує упереджене ставлення до нього з боку суду. Зазначив, що він діє в межах КПК України і свої твердження обгрунтовує нормами КПК України та закону.

Захисник ОСОБА_5 зазначив, що якщо суд вважає, що він ( ОСОБА_5 ) тисне на суд, то слід винести ухвалу.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що слід повідомити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Вінницької області про наявність в діях адвоката ОСОБА_4 ознак дисциплінарного проступку, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області про наявність в діях адвоката ОСОБА_5 ознак дисциплінарного проступку та порушити перед кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Поняття «розумний строк» оцінюється з урахуванням низки критеріїв, у тому числі - специфіки кримінальної справи, кількості епізодів звинувачення, поведінки сторін тощо, та не може визначатись однаково для кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до вимог ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.

У відповідності до загальних засад кримінального провадження учасники кримінального провадження та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню кримінального провадження.

Так, згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням певних критеріїв, серед яких складність справи та поведінка заявника (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції», «Вергельський проти України»).

У розумінні ЄСПЛ сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Оцінюючи поведінку заявника, необхідно брати до уваги, зокрема, і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

В ухвалі Верховного Суду у справі №676/7346/15-к від 30.05.2018 вказано про те, що хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загально правовим принципом і поширюється на всі галузі права.

В ухвалі Верховного Суду у справі № 202/4467/14-к від 17.09.2019 зазначено: «Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 7 липня 1989 року, вказував на недопустимість зневілювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом».

Спрямовані на затягування розгляду заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження з єдиним унікальним номером № 147/197/22 внесеним до ЄРДР за №62021000000000274 від 08.04.2021 та тиск на суд, суд визнає наступні дії захисників:

- в судовому засіданні 16 вересня 2022 року схиляння захисників до заявлення головуючим суддю ОСОБА_1 самовідводу від розгляду заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 ;

- подання захисником ОСОБА_5 в судовому засіданні 29 вересня 2022 року заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , з підстав, з яких захисником ОСОБА_8 в судовому засіданні 01 вересня 2022 року вже було заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_1 (за результатами розгляду цієї заяви ухвалою судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 02 вересня 2022 року заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 у розгляді заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №62021000000000274 від 08.04.2021 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.368 КК України, залишено без розгляду);

-подання захисником ОСОБА_4 в судовому засіданні 29 вересня 2022 року заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , з підстав, з яких захисником ОСОБА_8 в судовому засіданні 01 вересня 2022 року та захисником ОСОБА_5 в судовому засіданні 29 вересня 2022 року вже було заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_1 ;

- голослівне твердження в судових засіданнях адвокатів про наявність стороннього впливу на суд у розгляді вказаної заяви про відвід та твердження про наявність упередженого відношення до адвокатів.

З наведеного вбачається, що захисниками подано заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 серпня 2022 року визначений на розгляд заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження з єдиним унікальним номером № 147/197/22 внесеним до ЄРДР за №62021000000000274 від 08.04.2021. Вказані заяви про відвід були залишені судом без розгляду, й відповідно розгляд таких порушує розумні строки розгляду кримінального провадження.

Таким чином у трьох судових засіданнях (01 вересня, 12 вересня, 29 вересня 2022 року) з розгляду заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 суд був позбавлений можливості перейти до розгляду такої по суті, оскільки стороною захисту щоразу ставилося питання про відвід головуючої судді ОСОБА_1 від розгляду заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 .

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Так, практикою Європейського суду з прав людини, п. «с» ч. 3 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено «призначення» захисника, який би в інтересах обвинуваченого здійснював юридичну допомогу практично й ефективно, забезпечуючи достатній захист. Оцінити, чи було це юридичне представництво практичним та ефективним, можна лише на основі конкретних обставин справи, розглядаючи процес у цілому (рішення ЄСПЛ «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року, «Імбріоша проти Швейцарії» від 24 листопада 1993 року, «Дауд проти Португалії» від 21 квітня 1998 року, «Куліковський проти Польщі» від 21 грудня 2010 року). Як вважає ЄСПЛ, ведення захисту, по суті, є справою обвинуваченого та його адвоката, тобто це переважно питання взаємовідносин між ними, незалежно від того, чи призначається захисник у межах надання правової допомоги, чи оплачується приватно, а відповідно до згаданої норми Конвенції втручання компетентних державних органів вимагається лише в тих випадках, коли факт незабезпечення адвокатом ефективного представництва є очевидним або будь-яким чином переконливо доведений до їх відома (рішення ЄСПЛ «Санніно проти Італії» від 27 квітня 2006 року, «Кускані проти Сполученого Королівства» від 24 вересня 2004 року).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) відзначає, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати певним обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності апеляції. Тим не менш, застосовані обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Крім того, обмеження відповідатимуть вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції), якщо вони переслідують законну мету та існує розумне співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, що переслідується (див. рішення від 3 листопада 2009 року у справі «Давран проти Туреччини» («Davran v. Turkey»), заява №18342/03, § 37; рішення від 15 вересня 2016 року у справі «Йохансен проти Німеччини» («Johansen v. Germany»), заява № 17914/10, § 44 та ін.).

При цьому ЄСПЛ окремо наголошує, що саме національні суди уповноважені тлумачити національні процесуальні правила, такі як строки, покликані забезпечувати правову визначеність; роль Суду зводиться лише до перевірки того, чи є наслідки такого тлумачення сумісними з Конвенцією (див. рішення від 15 вересня 2016 року у справі «Йохансен проти Німеччини» («Johansen v. Germany»), заява № 17914/10, § 45 та ін.).

Відповідно до ст. 42 Правила адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом

адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року (далі Правила), представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 44 вказаних Правил під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

За таких обставин, своїми діями захисники, маючи статус адвоката, право на зайняття адвокатською діяльністю, використовують його у спосіб, який прямо суперечить закону, чим порушує право обвинуваченого на розгляд цього провадження у розумні строки, що призводить до затягування судового розгляду справи, та суперечить вимогам КПК України.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно з ч.3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до вимог п.п. 3.3 п.3 Рішення № 37 Ради адвокатів України «Про встановлення плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» від 18 червня 2020 року, суди звільнені від плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до вимог п.10 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» із доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 15 листопада 2019 року № 149, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає поведінку адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час судових засідань такою, що свідчить про зловживання адвокатами процесуальними правами, спрямовану на затягування розгляду справи, та тиск на суд у зв`язку з чим необхідно звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області з клопотанням про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності з підстав порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правил адвокатської етики.

Також суд вважає за необхідне копію ухвали надіслати для відмова Вищій кваліфікаційно дисциплінарній комісії адвокатури, залишивши за собою право на оскарження рішення, прийнятого за наслідками розгляду такої ухвали.

Керуючись ст. ст. 81, 330, 369, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Повідомити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Вінницької області про наявність в діях адвоката ОСОБА_4 ознак дисциплінарного проступку.

Повідомити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області про наявність в діях адвоката ОСОБА_5 ознак дисциплінарного проступку.

Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4390, видане на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 04.07.2012 №69, адреса зайняття адвокатською діяльністю: Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. Гагаріна, 10).

Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №995, видане на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.06.2011 №18, адреса зайняття адвокатською діяльністю: Харківська область, м. Харків, майдан Конституції, буд.1 оф.85-10, 85-11, 85-12).

Повідомити Тростянецький районний суд Вінницької області у передбачений законодавством строк про результати розгляду даної ухвали.

Копію ухвали надіслати на адресу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області та кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області для виконання та для відмова Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, залишивши за собою право на оскарження рішення, прийнятого за наслідками розгляду такої ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 10.45 год. 03 жовтня 2022 року.

Суддя ОСОБА_1