Рішення № 106599335, 23.09.2022, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8302/21

Провадження №2/367/2409/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Слов`янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем до 2014 року існували укладені кредитні договори укладені в простій письмовій формі, відповідно до умов яких ПАТ «Дельта Банк» надає грошові кошти на платній основі у вигляді кредитного ліміту, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути грошові кошти із сплатою відсотків. 22 вересня 2021 року позивачу стало відомо про те, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович видав виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» грошових коштів. Згідно з інформації з сайту https://asvpweb.miniust.gov.ua/ та сайту реєстру боржників відносно ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 66821031 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, стягувачем зазначено ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». Враховуючи те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» будь-яких договорів кредиту не укладалось, а повідомлень про відступленні існуючих кредитів позивач не отримував, ОСОБА_1 вважає, що вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є безпідставними та необгрунтованими. 28 вересня 2021 року представник позивача, адвокат Єфремов В.В. надіслав на адресу Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) запит про отримання копії виконавчого напису нотаріуса на підставі якого було відкрито виконавче провадження №66821031. 11 жовтня 2021 року на адресу представника позивача надійшла копія виконавчого напису нотаріуса та постанова про відкриття виконавчого провадження.

Одночасно, представник позивача зазначає, що будь-яких повідомлень про відступлення права вимоги на підставі договорів факторингу позивач не отримував, що свідчить про порушення всіма кредиторами приписів статті 516 ЦК України, а виконавчий напис нотаріуса Остапенко Євгена Михайловича від 21 січня 2021 року є незаконним та виданий з порушенням норм діючого законодавства у зв`язку з наступним.

Вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме ст. ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», постанови КМУ від 29.06.1999 № 1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5. При цьому, представник позивача зазначає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Посилаючись на ст. ст. 256, 257 ЦПК України, представник позивача зазначає, що як вбачається з оскаржуваного виконавчого напису, останній виданий 21 січня 2021 року та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом договором №005-04719-210114 від 21 січня 2014 року за період з 26.04.2018 по 21.01.2021. Таким чином, частина грошових вимог, з метою погашення яких відповідач звернувся за вчиненням виконавчого напису про стягнення боргу, виходить за межі встановленого законодавством трирічного строку позовної давності.

Так як, за правилом ст. 267 ЦК України, сплив строку позовної давності є підставою для відмови в задоволенні заявлених вимог, включення відповідачем до складу заборгованості платежів, сплата яких прострочена більш, ніж на три роки, також свідчить про спірність заявленої до погашення суми боргу. З виконавчого напису нотаріуса не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед фінансовою компанією є безспірними.

Представник позивача посилається на п. 2.3 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та вказує, що невручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про порушення основного зобов`язання, свідчить про необізнаність позивача наявність боргу та позбавляє можливості вчасно бути проінформованим про наявність заборгованості та можливості оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Просить виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 21 січня 2021 року зареєстрованого в реєстрі № 2479 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в розмірі 5 155, 33 грн. визнати таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Згідно заяви, поданої представником позивача просять розгляд справи проводити у їх відсутність, позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та місце слухання справи був повідомлені належним чином. До суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позову, згідно якої позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню визнають, просять стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду, інші 50 відсотків судового збору на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути позивачу з державного бюджету.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 21.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис № 2479, яким стягнуто із ОСОБА_1 грошові кошти на користь ТОВ «Фінпром Маркет» у розмірі 5155 грн. 33 коп.

На підставі виконавчого напису № 2479 від 21.01.2021 постановою від 15.09.2021 старшого державного виконавця Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сірика Станіслава Володимировича було відкрито виконавче провадження № 66821031.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюються Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат», передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Також Постановою КМ України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Однією з ознак безспірності вимоги, є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен впевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо одна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 30 вересня 2019 року (справа № 357/12818/17), від 15 січня 2020 року (справа №305/2082/14-ц).

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи повідомлявся позивач про наявність такої заборгованості (отримання вимоги про усунення порушень).

Одночасно, враховуючи що виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 21.01.2021, а заборгованість стягнуто за період з 26.04.2018 по 21.01.2021, а тому вказана обставина підтверджує, що заборгованість не була безспірною за цей період, суд приходить до висновку, що об`єктивно боржник не був повідомлений про заборгованість за цей період.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 142 ЦПУ України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, беручи до уваги неможливість встановити безспірність вимог до ОСОБА_1 щодо наявності заборгованості, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2,12,18,76-77,81,141, 200,247,274-279,263-265,268,354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Слов`янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 21 січня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 2479 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» грошових коштів на загальну суму 5155 (п`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. 33 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінпром Маркет», місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9а, офіс 204, (ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції № 39178 від 13.10.2021 в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук