Рішення № 106593815, 04.10.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/5922/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради щодо не вклеювання до посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 - особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, нового бланку з відповідними записами;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради продовжити термін дії посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_1 , шляхом вклеювання до нього нового бланку з відповідними записами зі строком дії - до 01 січня 2025 року, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 110811 від 29.12.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу продовжено термін групи інвалідності в грудні 2021 року на строк до 01.01.2025, однак, відповідач протиправно відмовив у продовженні дії посвідчення "особи з інвалідністю внаслідок війни".

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що однією з підстав для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, в якій чітко повинно бути вказано, що причина настання інвалідності пов`язана з пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, одержаним під час захисту Батьківщини; з перебуванням на фронті в інший період; з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Однак, в довідці з акту огляду медико-соціальної комісії серії 12 ААВ № 110811 від 15.12.2020 вказано, що причиною інвалідності є травма, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Оскільки позивач не надав жодного доказу та документу, який підтвердив би його перебування на фронті, та отримання ним травми, пов`язаної з перебуванням на фронті, щоб послужило підставою для отримання ним посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, підстави для продовження посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни відсутні.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Відповідно до довідки командира в/ч НОМЕР_2 № 1088 від 04.11.13 /а.с. 7/ та повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався 28 жовтня 2013 року в/ч НОМЕР_2 від 17.12.2013 /а.с. 8/, ОСОБА_1 28.10.2013 отримав травму, пов`язану із виконанням обов`язків військової служби (закрита ЧМТ в результаті ДТП).

Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 560 Військово-лікарської комісії Північного регіону, травма ОСОБА_1 а саме: наслідки закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (28.10.13) у вигляді розсіяної органічної симптоматики, помірних цефалгічного, вегетативно-судинного синдромів, лікворно-динамічних порушень, нерізко вираженого астенічного синдрому, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби /а.с. 9/.

Вперше позивачу встановлено другу групу інвалідності з 14.11.2014 з визначенням причини інвалідності - травма, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК від 24.11.2014 серії АВ № 0186976 /а.с. 10/ . Інвалідність була встановлена на строк до 01.12.2015 з датою чергового переогляду - листопад 2015 року.

08.01.2015 Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради ОСОБА_1 було видано посвідчення серії НОМЕР_1 , дійсне до 01.12.2015, в якому зазначено, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0188128 від 07.12.2015 /а.с. 12/, позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності з 30.11.2015, причина інвалідності - травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, інвалідність встановлена на строк до 01.12.2018.

Довідкою МСЕК серії АВ № 0029862 від 03.01.2019 /а.с. 13/ позивачу було повторно встановлено другу групу інвалідності з 01.12.2018, строком до 01.01.2022, причина інвалідності - травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

18 січня 2019 року Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради в раніше видане посвідчення серії НОМЕР_1 було вклеєно вкладку про продовження дії посвідчення до 01.01.2022 /а.с. 14/.

Довідкою до акта огляду МСЕК від 29.12.2021 серії 12 ААВ № 110811 позивачу встановлено з 15.12.2021 другу групу інвалідності; причина інвалідності - травма, так пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Інвалідність встановлена на строк до 01.01.2025 з датою чергового переогляду - 15.12.2024 /а.с. 6/.

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо продовження дії посвідчення «Особи з інвалідністю внаслідок війни» згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААВ № 110811 від 29.12.2021 /а.с. 27/.

Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради листом від 14.01.2022 № 01-08/14 /а.с. 15/ повідомило позивача про те, що продовження дії посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни можливе лише в разі підтвердження ним факту отримання поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержане під час перебування на фронті або в період проходження військової служби (в тому числі й на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не вклеювання до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни нового бланку з відповідними записами, звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).

Статтею 4 Закону № 3551-ХІІ визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Пунктом 1 частини другої статті 7 Закону № 3551-XIІ встановлено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначається нормами Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12.05.1994 (далі Положення № 302, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Положення № 302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з абзацом третім пункту 3 Положення №302 особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни".

Абзацом другим пункту 7 Положення №302 встановлено, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Відповідно до пункту 10 Положення №302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

З аналізу наведених норм слідує, що віднесення особи до особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону № 3551-ХІІ безпосередньо пов`язане з визначенням самого поняття «ветеран війни», яке міститься у статті 4 цього Закону, згідно з частиною першою якої ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

Отже, визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до «осіб з інвалідністю внаслідок війни», є те, що такі особи безпосередньо брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 30.09.2019 у справі № 824/32/19-а, від 18.11.2020 у справі №1140/2362/18, від 02.04.2021 у справі № 0540/9350/18-а.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ для визначення права на встановлення статусу «особа з інвалідністю внаслідок війни» підлягає встановленню те, що, по-перше: особа, яка претендує на встановлення такого статусу, є особою з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, та, по-друге: такі особи стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.04.2021 у справі № 0540/9350/18-а.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про хворобу №560 госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_3 травма позивача "наслідки закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (28.10.2013) у вигляді розсіяної органічної симптоматики, помірних цефалгічного, вегетативно-судинного синдромів, лікворно-динамічних порушень, нерізко вираженого астенічного синдрому" - так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби /а.с. 10/.

Довідкою командира в/ч НОМЕР_2 № 1088 від 04.11.13 /а.с. 7/ засвідчено, що ОСОБА_1 28.10.2013 отримав травму, пов`язану із виконанням обов`язків військової служби, в результаті ДТП.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 29.12.2021 серії 12 ААВ № 110811 позивачу встановлено з 15.12.2021 другу групу інвалідності; причина інвалідності - травма, так пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Інвалідність встановлена на строк до 01.01.2025 з датою чергового переогляду - 15.12.2024 /а.с. 6/.

Отже, травма жодним чином не пов`язана з бойовими діями, докази того, що військова частина, в якій проходив службу позивач, перебувала на території іншої держави, яка вела бойові дії, або в зоні бойових дій на території власної держави, відсутні.

Таким чином позивачем не надано будь-яких доказів, що інвалідність є наслідком поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті.

Враховуючи те, що травма, яку отримав позивач та внаслідок якої встановлено інвалідність, не пов`язана із участю позивача у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, суд констатує про відсутність правових підстав для віднесення позивача до категорії осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону № 3551-ХІІ.

У відповідності до пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи", особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Причинами інвалідності є, зокрема: поранення, контузії, каліцтва, захворювання:

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;

- пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;

- пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Таким чином, нормами постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи" розрізняються причини інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання та виокремлюються - такі, які одержані під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), і такі, які одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 29.12.2021 серії 12 ААВ № 110811 позивачу встановлено з 15.12.2021 другу групу інвалідності; причина інвалідності - травма, так пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Факт одержання травми під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, МСЕК не встановлено.

Зважаючи на те, що позивачем не надано із заявою про продовження дії посвідчення "Особи з інвалідністю внаслідок війни" документів на підтвердження факту одержання травми під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у продовженні дії посвідчення шляхом вклеювання нового бланку у посвідчення є обґрунтованою, оскільки позивачем не підтверджено належність його до категорії осіб, передбачених статтею 7 Закону №3551-XII.

Вказана відмова не свідчить про втручання у права позивача на певні соціальні гарантії, адже на надання такого права позивач не міг та не повинен був розраховувати.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що єдиним можливим варіантом поведінки відповідача у разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну групи інвалідності є вклеювання нового бланку до наявного у позивача посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Суд наголошує, що за змістом пункту 2 Положення № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

За таких обставин продовження дії посвідчення шляхом вклеювання нового бланку із новим строком дії посвідчення має наслідком підтвердження статусу ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на відповідний строк, тому суб`єкт владних повноважень під час вирішення питання про продовження дії посвідчення може перевірити належність особи до передбачених Законом категорій осіб, які мають статус ветеранів війни.

Суд також бере до уваги, що рішенні у справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII) (пункт 71).

Суд враховує, що посвідчення позивача як ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_1 , дійсне до 01.01.2022, на час звернення позивача із заявою про продовження дії посвідчення (13.01.2022) вичерпало строк дії, тому відмова відповідача у видачі посвідчення із вклеєним новим бланком з новим строком дії не свідчить про непропорційне втручання у нове право, набуте позивачем.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та доводів позивача, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради (вул. Гоголя, 92, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 25167057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Довгопол