Ухвала суду № 106591399, 03.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 жовтня 2022 року Справа 160/14904/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали повної заяви Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою,-

ВСТАНОВИВ:

27.09.2022 року (до відділення поштового зв`язку таку подано 22.09.2022 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 , на користь Департаменту патрульної поліції вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у розмірі - 2403 грн. 67 коп. (дві тисячі чотириста три гривні шістдесят сім копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідно по послужного списку ОСОБА_1 , відповідач проходив службу в підрозділах Департаменту патрульної поліції Національно) поліції з 19.05.2016 року по 22.02.2022 року. Наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 23.02.2022 року № 526 о/с поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було звільнено з поліції відповідно до ст. 77 ч. 1 п.6 Закону України «Про Національну поліцію». На час такого звільнення у ОСОБА_1 перебувало в користуванні 10 предметів однострою особистого користування, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився. Строк експлуатації таких предметів однострою встановлено Нормою №4 належності однострою поліцейських підрозділів патрульної поліції, що затверджена Наказом МВС України від 04.06.2020 року № 434. Тож, 23.02.2022 року ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги наказу Департаменту патрульної поліції НП України від 23.02.2022 року № 526 о/с, яким встановлено необхідність здійснення відшкодування нею вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився у сумі 2403 грн. 67 коп. Про ознайомлення з витягом наказу та отриманням копії витягу з наказу було особисто отримано ОСОБА_1 (що підтверджується його особистою розпискою від 23.02.2022 року). В розписці ОСОБА_1 власноруч зазначає, що він отримав довідку про отримання поліцейським предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатація) яких не закінчився. Та в ній нічого про наявність претензій чи незгоди не зазначено.

Отже, як підтверджується самим ОСОБА_1 , останній незгоди щодо відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився не повідомляв, отже є законні підстави вважати, що він погодився. Відповідні розрахунки щодо суми, яка підлягає відшкодуванню здійснено ВЗД ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП у відповідності до методичних рекомендацій щодо відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився (розроблених для використання в роботі органами Національної поліції України), що є додатком до листа НП України від 25.03.2020 року за № 3820//31-2020. Окрім цього ВЗД ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП було складено довідку № 82 «Про отримані поліцейським предмети однострою користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився», згідно до змісту якої, у відповідності до проведених розрахунків на день звільнення ОСОБА_1 був зобов`язаний відшкодувати вартість предметів однострою на суму 2403 грн. 67 коп. Відтак, у відповідності до вищезазначеного правового регулювання, на час свого звільнення останній був зобов`язаний відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, що були отримані ним під час проходження служби у сумі 2403 грн. 67 коп., про що його було повідомлено належним чином.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 28.09.2022 року передана судді Пруднику С.В.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Так, згідно із ч. 2 ст. 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі подання до суду документів в електронній формі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У разі подання до суду суб`єктом владних повноважень позову про заборону політичної партії направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів здійснюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 289-3 цього Кодексу.

Натомість, всупереч вимогам ч. 2 ст. 161 КАС України позивачем до позову не додано докази щодо надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення позовної заяви відповідачу.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк для звернення до суду.

Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, доводи на обґрунтування поважності причин його пропуску, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Так, предметом позову у цій справі є стягнення вартості предметів однострою особистого користування.

Суддя зазначає, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч.1 ст.59 Закону України Про Національну поліцію).

За змістом положень п.17 ч.1 ст.4 КАС України служба в поліції є публічною службою.

Отже, у разі звільнення поліцейського зі служби ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, що нерозривно пов`язане із проходженням особою публічної служби.

З матеріалів позовної заяви слідує, що відповідача звільнено зі служби в поліції наказом від 23.02.2022 року. У наказі про звільнення також зазначено про суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування у розмірі 2403,67 грн.

У позові представник позивача зазначає, що 23.02.2022 року ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги наказу Департаменту патрульної поліції НП України від 23.02.2022 року № 526 о/с, яким встановлено необхідність здійснення відшкодування нею вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився у сумі 2403 грн. 67 коп. Про ознайомлення з витягом наказу та отриманням копії витягу з наказу було особисто отримано ОСОБА_1 (що підтверджується його особистою розпискою від 23.02.2022 року). В розписці ОСОБА_1 власноруч зазначає, що він отримав довідку про отримання поліцейським предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатація) яких не закінчився. Та в ній нічого про наявність претензій чи незгоди не зазначено.

В свою чергу, позивач із даним позовом звернувся до суду 22.09.2022 року (позов подано до відділення поштового зв`язку), тобто із пропуском місячного строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.

Позивач не заперечує факт пропуску ним строку звернення до суду з цим позовом, але вважає поважними причини такого пропуску посилаючись на військову агресію російської федерації проти України, котра розпочалась 24.02.2022 року.

Суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. На теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Окрім того, за реплікацією «Діловодство спеціалізованого суду» установлено, що уперше із даною позовною заявою Департамент звернувся до суду лише 19.07.2022 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду із даною позовною заявою.

При цьому, пропуск строку з 26.03.2022 року (останніу день подачі позову 25.03.2022 року) по 19.07.2022 року позивач не обґрунтовує.

Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 року у справі №160/10560/22 позовну заяву Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування було залишено без руху. Позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання (надіслання) до суду: 1) документа про сплату судового збору в сумі 2481,00 грн.; 2) доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів.

При цьому, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 року у справі №160/10560/22 у задоволенні клопотання представника позивача Кушнір Олени Володимирівни про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву повернуто позивачу.

Тож, у даному випадку позивач не надає також і докази отримання ухвали суду від 18.08.2022 року у справі №160/10560/22 та не обґрунтовує пропуск строку звернення до суду із даним позовом з 18.08.2022 року по 22.09.2022 року (день повторного звернення до суду із даним позовом).

Питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду у всіх абсолютно випадках.

Посилання позивача, як на причину пропуску строку звернення до суду у зв`язку із введеним в Україні воєнного стану, суд уважає необґрунтованим, оскільки із вказаного клопотання не зрозуміло, як саме воєнний стан вплинув на неможливість подання позовної заяви до суду, в межах установленого Законом місячного строку.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).

Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду із цим позовом позивачем не наведено, а позовні матеріали не містять доказів неможливості звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами у строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження рішень відповідача, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тож, з ч. 1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Відтак, у задоволенні заяви Департаменту патрульної поліції про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

За висновком ЄСПЛ, викладеним в його рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі МШ Голуб проти України, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №9901/82/19.

Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши інші обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску, обґрунтувати та надати відповіді докази щодо пропуску строку у період з 26.03.2022 року (останній день подачі позову 25.03.2022 року) по 19.07.2022 року, з 18.08.2022 року по 22.09.2022 року (день повторного звернення до суду із даним позовом).

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, які вказані в заяві про поновлення строку Департаменту патрульної поліції.

Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- докази щодо надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення позовної заяви відповідачу;

- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши інші обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску, обґрунтувати та надати відповіді докази щодо пропуску строку у період з 26.03.2022 року (останній день подачі позову 25.03.2022 року) по 19.07.2022 року, з 18.08.2022 року по 22.09.2022 року (день повторного звернення до суду із даним позовом).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник