Рішення № 106591362, 04.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року Справа № 160/10358/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі ГУ ПФУ в Київській області), в якій, з урахуванням уточненого позову, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Київській області від 10.01.2022 №046050011245, оформлене повідомленням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області «Про направлення рішення» від 18.01.2022 №0400-010220-8/8192 про відмову у призначення ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 з дня виникнення права з 18 листопада 2021 року, пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 21910427 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 від 04 січня 2022 року та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 з дня виникнення права з 18 листопада 2021 року на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, яка діяла до ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-?ІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 та проводити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 з дня виникнення права, з 18 листопада 2021 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 04.01.2022 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 та надала усі необхідні документи для підтвердження трудового та пільгового стажу. Рішенням №046050011245 від 10.01.2022 року відповідачем-2 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку на дату звернення. На думку позивача, вона на час звернення за призначенням пенсії відповідно до пункту а) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» досягла пенсійного віку, має необхідний трудовий та пільговий стаж, внаслідок чого відмова відповідача-2 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а порушене право підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача-1 призначити позивачу пенсію.

Ухвалою суду від 03.08.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

30.08.2022 року представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач 04.01.2022 року звернулася із заявою з питання призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На момент звернення позивачці виповнилось 45 років. Рішенням про відмову в призначенні пенсії від 10.01.2022 за №046050011245 винесеного ГУ ПФУ в Київській області повідомлено позивачку про відсутність права на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, оскільки станом на дату звернення заявниця не досягла пенсійного віку 50 років. Таким чином, право на пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1 у позивача відсутнє.

Представником ГУ ПФУ в Київській області відзив на позов не надав. Ненадання відзиву не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.01.2022 року звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.

За принципом екстериторіальності документи позивача розглянуло ГУ ПФУ в Київській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Київській області №046050011245 від 10.01.2022 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії. У рішенні встановлено, що вік заявниці 45 рік; страховий стаж заявниці з урахуванням періодів роботи за списком № 1 становить 29 років 2 місяці, 11 днів, стаж роботи заявниці на роботах із особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці (список № 1) становить 7 років, 7 місяців, 23 дні. На дату звернення заявниця не досягла встановленого пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку 50 років, право на призначення пенсії за списком №1 відсутнє.

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача-2 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

03.10.2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-І, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту:

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

За приписами статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом а статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в Рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у жінок 45 років, тоді як другий - у 50 років.

Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а (пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20.

З огляду на зазначене, право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 позивач має при досягненні 45 років, за наявності стажу роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на роботах, віднесених до списку №1.

Матеріали справи свідчать, та ці обставини не заперечується сторонами, що на час звернення за призначенням пенсії (04.01.2022 року) позивач досягла віку 45 років, мала страховий стаж 29 років 2 місяці 11 днів, стаж роботи з особливо шкідливими умовами (список № 1): 7 років 7 місяців 23 дні.

За наведених обставин рішення №046050011245 від 10.01.2022 ГУ ПФУ в Київській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи ту обставину, що позивач досягла пенсійного віку 17.11.2021 та звернулась із заявою про призначення пенсії за віком 04.01.2022, тобто протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, позивачу має бути призначена пенсія з 18.11.2021.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проводити виплату пенсії ОСОБА_1 , суд зазначає, що нарахування та виплата пенсії проводиться з часу призначення пенсії. Отже, ці вимоги наразі є передчасними. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи на час звернення до суду, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог в зазначеній частині слід відмовити.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №МР_АВ030790KJV_24846456 від 14.07.2022 року.

Таким чином, враховуючи що адміністративний позов задоволено частково, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, рішенням якого порушені права ОСОБА_1 на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 496,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (адреса: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 10.01.2022 року №046050011245.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 18 листопада 2021 року відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області судові витрати у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар