Рішення № 106591041, 03.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року Справа № 160/11508/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу(недоїмки) №Ф-71361-13 від 16.02.2021р. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та внести відповідні зміни до інтегрованої картки платника в АІС «Податковий блок».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з 2008 року та по теперішній час отримує довічну пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а з 2010 року здійснює незалежну професійну діяльність згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність № 2198. Таким чином, позивач вважає, що вимога про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з нього, як довічного пенсіонера, не ґрунтується на вимогах Закону, у зв`язку із чим звернувся до суду.

Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву вказав, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час винесення податкових вимог діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, у зв`язку з чим, податкові вимоги є обґрунтованою та законною.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.11.2008 року та по теперішній час отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", що підтверджується довідкою від 09.02.2021 року № 28, та копією пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_1 від 16.12.2008 року.

Відповідно до свідоцтва № 2198 від 25.10.2010 року позивач має право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру від 02.08.2017 року №1704031400012 вбачається, що адвокат Куценко Вячеслав Анатолійович взятий на облік 17.03.2011 року №55681.

Згідно з відомостями інтегрованої картки платника податку за позивачем обліковується заборгованість з єдиного соціального внеску в сумі 7496,50 грн. (станом на 31.01.2021)

16.02.2021р ГУ ДПС у Дніпропетровській області виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-71361-13 на суму 7496,50 грн.

Судом встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058, Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають щодо нарахування та ведення обліку єдиного соціального внеску, врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (ЗУ №2464-VI).

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (ЗУ №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 ч.1 ст. 4 ЗУ №2464).

Самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

В свою чергу, незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, особи, які провадять, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (ЗУ №2464-VI)- віднесені до платників єдиного внеску.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно частини 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (ЗУ №2464-VI) фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вониотримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю,або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Позивач (1967 року народження) отримує пенсію за вислугу років (відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), при цьому не досяг пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058.

Розглядаючи даний спір колегія суддів апеляційної інстанції надає оцінку, такому виду пенсії як пенсія за вислугою років у порівнянні з пенсією за віком.

Слід зазначити, що статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (№1788)визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом:

-за віком;

- по інвалідності;

- в разі втрати годувальника;

-за вислугу років.

Отже трудова пенсія може бутиза віком(при досягненні віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), а такожза вислугою років.

Зокрема, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Отже, держава надає можливість окремим категоріям громадян отримати пенсію за вислугу років - до настання віку, що дає право на пенсію за віком, оскільки такі категорії громадян у своїй професії втрачають працездатність до настання віку,що дає право на пенсію за віком. При цьому держава, надаючи право на пенсію до настання пенсійного віку, надає і пільги, що передбачені при одержанні пенсії за віком.

Виходячи з назначеного, позивач має право на звільнення від сплати єдиного внеску при здійсненні підприємницької діяльності.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"щодо усунення дискримінації за колом платників» від 13 травня 2020 року № 592-IX -з 01.01.2021 р.звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особипідприємці, які отримують пенсію за вислугу років.

Так, частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI, вредакціїзакону № 592-IX від 13.05.2020 року,передбачено, що особи, зазначені упунктах 4,5та5-1частини 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваної вимоги.

Так, у силу пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу, - у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №5).

За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 3 розділу ІІ Порядку №5 за наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеномуЗаконом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення податковим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17), від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), від 25.03.2020 (справа №826/9288/18).

За викладених обставин, позовні вимоги є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу(недоїмки) №Ф-71361-13 від 16.02.2021р. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити дії щодо проведення коригування даних (показників) інтегрованої картки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) шляхом виключення відомостей про нараховану недоїмку (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 7496,50 грн.

Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1736,70 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова