Ухвала суду № 106590540, 30.09.2022, Оболонський районний суд міста Києва

30.09.2022 Справа № 756/2724/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/2724/22

1-кп/756/974/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2022 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020000000001037 від 28.10.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та громадянина Туніської Республіки, проживаючого на території України за адресою: АДРЕСА_1 (посвідка на тимчасове проживання в Україні серії та номеру НОМЕР_1 ), тимчасово непрацюючого, раніше судимого за ч. 2 ст.345 КК України та притягнутого до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та громадянина Туніської Республіки, проживаючого на території України за адресою: АДРЕСА_2 (посвідка на тимчасове проживання в Україні серії та номеру НОМЕР_2 ), працюючого ФОП « ОСОБА_4 », раніше судимого за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та притягнутого до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та громадянина Туніської Республіки, проживаючого на території України за адресою: АДРЕСА_3 (посвідка на тимчасове проживання в Україні серії та № 800148627 від 31.07.2020), тимчасово непрацюючого, притягнутого до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України, раніше несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України,

та

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та громадянина Туніської Республіки, проживаючого на території України за адресою: АДРЕСА_4 (посвідка на тимчасове проживання в Україні серії та № 800150071 від 10.08.2020), тимчасово непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146 та ч. 4 ст. 187 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дріді ОСОБА_12 ,

ОСОБА_6 ,

перекладача ОСОБА_13 ,

в с т а н о в и в:

10.03.2022 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст.127КК України, а також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146 та ч. 4 ст.187КК України.

04.08.2022 у судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі вищевказаного обвинувального акта, перешкод для цього не вбачав, зазначив про його відповідність вимогам ст. 291 КПК України, про відсутність підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 та/або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу, для закриття кримінального провадження та про дотримання правил територіальної підсудності при скеруванні до суду першої інстанції на розгляд, а тому просив призначити судовий розгляд, оскільки на переконання прокурора наявні всі підстави для призначення судового розгляду.

Представник потерпілого ОСОБА_8 підтримав позицію прокурора.

13.09.2022 захисник ОСОБА_9 зазначив, що долю його клопотання про повернення обвинувального акта стороні обвинувачення вже вирішено судом, жодних інших підстав, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, він не вбачає, а тому не заперечував проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_14 підтримав позицію свого захисника.

13.09.2022 захисник ОСОБА_10 зазначив, що немає заперечень проти призначення обвинувального акта до судового розгляду, перешкод для цього не вбачав, при цьому додав, що визначення підсудності кримінального провадження при скеруванні обвинувального акта до місцевого суду на розгляд по суті обвинувачення це є прерогативою сторони обвинувачення, що підлягає перевірці місцевим судом відповідно до правил підсудності кримінального провадження, встановлених процесуальним законом, та у свою чергу дотримання таких правил підлягає перевірці апеляційним судом після постановлення судового рішення по суті обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.

13.09.2022 захисник ОСОБА_11 , а також його підзахисні ОСОБА_3 та Дріді Мохамед Рамі, кожен окремо, просили призначити обвинувальний акт до судового розгляду, перешкод для цього не вбачали.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд дійшов наступного висновку.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Територіальна підсудність кримінального провадження це різновид підсудності, правилами якої визначається суд адміністративно-територіальної одиниці, що буде здійснювати судове провадження кримінального провадження у суді першої інстанції.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Тобто основною юридичною ознакою для визначення територіальної підсудності є місце вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 цього Кодексу належить до обставин, що підлягають доказуванню у кожному конкретному провадженні. При чому «місце вчинення кримінального правопорушення» в контексті ч. 1 ст. 32 КПК України розглядається лише як ознака, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження, це одиниця адміністративно-територіального поділу, на підставі якої побудована судова система в цілому.

Відповідно до положень статей 409, п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України однією з безумовних підстав для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є порушення правил підсудності кримінального провадження в суді першої інстанції.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Відповідно до обвинувального акта кожному із обвинувачених інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, що є найтяжчим з-поміж інших інкримінованих злочинів. Згідно з формулювання обвинувачення дії кожного з обвинувачених стороною обвинувачення кваліфіковано як «напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчиненого організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України».

За загальним визначенням розбій, як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій відноситься до усічених складів злочину, вважається завершеним з моменту вчинення самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об`єкт право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об`єкт, у зв`язку із посяганням на право власності, життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Наявність додаткового безпосереднього об`єкту дає підстави для розмежування складів злочину. Однією з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність, раптовість, небезпечність й спрямованість таких дій на подолання опору по відношенню до особи, яка зазнала нападу, є ознаками розбою.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» розбій як злочин проти власності це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Відповідно до обвинувального акта…«Крім того, ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , переслідуючи корисливі мотиви наживи та мету власного збагачення, усвідомлюючи наслідки своїх злочинних дій, маючи спільний злочинний умисел та діючи за заздалегідь розробленим планом щодо викрадення ОСОБА_18 і незаконного позбавлення його волі, вчинення нападу на останнього з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства і вимагання грошових коштів в ОСОБА_18 поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи та погрозами вбивством, в особливо великих розмірах, добровільно надавши свою згоду про участь у вчиненні даних кримінальних правопорушень у якості виконавців (співвиконавців), при цьому визначивши ролі кожного із учасників організованої злочинної групи, яка діяла спільним умислом, вчинили напад на ОСОБА_18 з метою заволодіння його майном в особливо великих розмірах, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), за наступних обставин.

Так, реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_18 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства та діючи за заздалегідь розробленим планом 05.02.2021 близько 23 години ОСОБА_5 за допомогою мобільного зв`язку домовився ОСОБА_18 про зустріч за адресою: АДРЕСА_5 , де останній перебував у друзів. У подальшому приблизно о 00 год 15 хв 06.02.2021 ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 діючи спільним умислом та за заздалегідь розробленим злочинним планом на автомобілі марки BMW 320, д.н.з. НОМЕР_3 прибули до будинку АДРЕСА_5 , де ОСОБА_5 знову зателефонував до ОСОБА_18 та попросив останнього, щоб той вийшов на вулицю.

Цієї ж ночі, приблизно о 00 год 30 хв знаходячись за вказаною адресою ОСОБА_5 побачивши на вулиці ОСОБА_18 різко підійшов до нього та наніс йому удар в обличчя в результаті чого ОСОБА_18 , відчувши різку біль та побачивши, що ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 направляються в його сторону, почав тікати і через декілька метрів впав.

У цей час, ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 продовжуючи діяти спільним злочинним умислом та відповідно до розробленого злочинного плану підійшли до ОСОБА_18 , який знаходився в положенні лежачи на землі, і обступивши його колом, з метою подолання опору почали наносити потерпілому ОСОБА_18 удари ногами та руками по різних частинах тіла та голови в результаті чого останній втратив свідомість. Одразу після цього, ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 продовжуючи діяти спільним умислом та відповідно до розробленого злочинного плану, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_18 в особливо великих розмірах, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, посадили непритомного ОСОБА_18 на заднє сидіння автомобіля марки BMW 320, д.н.з. НОМЕР_3 та сівши з обох сторін заднього сидіння даного автомобіля не давали можливості останньому покинути автомобіль, утримуючи всупереч його волі та усі разом поїхали в напрямку гаражного приміщення № НОМЕР_4 , розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Кульженків, 1. Рухаючись на вказаному автомобілі по дорозі до зазначеного гаражного приміщення, в невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, знаходячись в автомобілі марки BMW 320, д.н.з. НОМЕР_3 та продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_18 в особливо великих розмірах, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, діючи відповідно до розробленого плану з корисливих мотивів, утримуючи потерпілого в даному автомобілі всупереч його волі та вимагаючи у нього кошти, подолавши його опір, шляхом заподіяння фізичних страждань, від яких потерпілий втрачав свідомість, ОСОБА_5 відібрав у ОСОБА_18 з кишені кошти в сумі 5000 доларів США, шкіряний гаманець вартістю близько 1500 грн в якому знаходилися кошти в сумі 300 доларів США та 5000 грн, ключі від автомобіля марки Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_5 та мобільний телефон Apple iPhone 11 Pro Max ІМЕІ НОМЕР_6 вартістю 30000 грн.

У подальшому, приблизно о 02 год 25 хв ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на виконання спільного злочинного плану, використовуючи автомобіль марки BMW 320, д.н.з. НОМЕР_3 привезли потерпілого ОСОБА_18 до гаражного приміщення № НОМЕР_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_6 та маючи злочинний умисел на заволодіння майном останнього в особливо великих розмірах, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, подолавши опір потерпілого та всупереч його волі завели ОСОБА_18 до підвалу, що знаходився в даному гаражному приміщенні. Знаходячись в підвалі гаражного приміщення, ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , діючи спільним злочинним умислом та заздалегідь розробленим планом, направленим на досягнення своєї злочинної мети поклали потерпілого ОСОБА_18 на підлогу та заздалегідь приготовленою мотузкою зв`язали останньому ноги і підтягнувши їх до рук почали вимагати в нього кошти в особливо великих розмірах при цьому утримуючи останнього всупереч його волі та спричиняючи йому сильного фізичного болю, наносячи удари по голові і тулубу, що супроводжувалося погрозами вбивством у разі не надання їм коштів, прикладаючи при цьому запалені цигарки до оголених частин тіла та статевого органу потерпілого. Не витримавши тортур, та сприймаючи погрози вбивством за реальність, ОСОБА_18 повідомив ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , про те, що за адресою його місця проживання, а саме в коридорі кв. АДРЕСА_7 , висить його куртка у якій знаходяться кошти в сумі 40000 доларів США, а ключі від даної квартири знаходяться в автомобілі марки Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_5 , який припаркований біля будинку № 8-В по вул. Тростянецька в м. Києві. Одразу після того, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу направленого на заволодіння майном ОСОБА_18 в особливо великих розмірах, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, з метою досягнення злочинного корисливого мотиву, діючи відповідно до відведених їм ролей та відповідно до вказівок ОСОБА_5 , використовуючи автомобіль марки BMW 320, д.н.з. НОМЕР_3 приїхали за адресою м. Київ, вул. Тростянецька, 8-В, де в невстановлений досудовим розслідуванням час, заздалегідь відібраним у потерпілого ключем відкрили автомобіль марки Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_5 та взяли ключі від квартири АДРЕСА_7 , а ОСОБА_5 та ОСОБА_17 в цей час знаходилися в підвалі гаражного приміщення та продовжували незаконно утримувати ОСОБА_18 всупереч його волі.

Після цього, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 діючи спільним умислом відповідно до відведених їм ролей та відповідно до вказівок ОСОБА_5 , використовуючи автомобіль марки BMW 320, д.н.з. НОМЕР_3 приїхали за адресою: бульвару Дружби Народів, 3-Б в м. Києві та використовуючи ключі 06.02.2021 близько 08 години години проникли до квартири АДРЕСА_7 де заволоділи коштами потерпілого ОСОБА_18 в сумі 40000 доларів США. і мобільним телефоном Apple iPhone 6S ІМЕІ НОМЕР_7 та після чого повернулися до гаражного приміщення № НОМЕР_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_6 . Після цього, учасники організованої групи в невстановлений досудовим розслідуванням час посадили потерпілого ОСОБА_18 до заздалегідь приготовленого автомобіля марки AUDI, д.н.з. НОМЕР_8 та приблизно о 10 години 06.02.2021 привезли останнього неподалік будинку АДРЕСА_8 , де повернувши йому ключі від автомобіля марки Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_5 та квартири АДРЕСА_7 висадили його і поїхали в невідомому напрямку. Піднявшись до зазначеної квартири, ОСОБА_18 виявив, що в куртці, яка висіла в коридорі відсутні кошти в сумі 40000 доларів США та мобільний телефон Apple iPhone 6S ІМЕІ НОМЕР_7 , який також знаходився в указаній квартирі.

У подальшому ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 розділивши майно та грошові кошти ОСОБА_18 в сумі 5000грн та 45300 доларів США, що на час вчинення кримінальних правопорушень за курсом НБУ становило 1259340грн, між собою, розпорядилися ними на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_18 матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

Тобто, кожен з обвинувачених обвинувачується у вчиненні розбійного нападу за наявності відповідних кваліфікуючих ознак, фактично вчиненого в ніч із 05.02.2021 на 06.02.2021 в період часу з 00:15 по 00:30 по АДРЕСА_5 .

З огляду на викладене, суд вважає, що обвинувальний акт за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України, а також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146 та ч. 4 ст. 187 КК України, непідсудний Оболонському районному суду міста Києва, оскільки за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції Дарницького районного суду міста Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Відтак, суд приходить до висновку про непідсудність кримінального провадження Оболонському районному суду міста Києва та, як наслідок, про необхідність направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020000000001037 від 28.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України, а також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146 та ч. 4 ст. 187 КК України до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Водночас, у судовому засіданні 30.09.2022 прокурор, посилаючись на те, що 09.10.2022 закінчується строк дії ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2022 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно кожного з обвинувачених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , подав клопотання про продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно кожного з вищевказаних обвинувачених на строк 60 днів без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно кожного з обвинувачених, просив задовольнити, при цьому просив суд зважити на те, що кожному із обвинувачених інкриміновано вчинення злочину, вчиненого із застосуванням насильства та погрозою його застосування, а тому просив суд не визначати розмір застави.

Обґрунтовуючи доцільність подальшого утримання кожного з обвинувачених під вартою прокурор зазначив, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, які були наявні як при застосуванні/продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування, так і під час обрання/продовження такого виду запобіжного заходу судом в порядку статей 315, 331 КПК України, не перестали існувати, а інший більш м`який запобіжний захід стосовно кожного з обвинувачених не забезпечить гарантій належної процесуальної поведінки, і саме такий вид запобіжного заходу надасть можливість досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_10 , діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ордеру про надання правової допомоги, виданого адвокатським об`єднанням «АССЕРТОР» на підставі договору про надання правової допомоги від 14.05.2021 №14/05/21- в, заперечив проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на те, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження існування ризиків у кримінальному провадженні, на які прокурор посилається у своєму клопотанні, а також не обґрунтовано неможливість застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів. Його підзахисний має сталі соціальні зв`язки, родину, постійне місце проживання на території України, на підтвердження чого долучив відповідні докази, з огляду на це просив змінити обраний стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт або заставу.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 , діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора з огляду на недоведеність ризиків, на які посилається у клопотання сторона обвинувачення. Просив суд зважити на дані про особу його підзахисного, відомості про стан здоров`я, склад сім`ї, змінивши обраний стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби.

Обвинувачений ОСОБА_14 підтримав позицію свого захисника.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_11 , діючи в інтересах кожного з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на підставі ордерів про надання правової допомоги, виданих адвокатським об`єднанням «АССЕРТОР» на підставі договору про надання правової допомоги від 14.05.2021 №14/05/21- в, заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд зважити на те, що ризики заявлені прокурором жодним чином необґрунтовані та непідтверджені відповідними доказами, дані про особи його підзахисних свідчать про наявність у останніх міцних соціальних зв`язків на території України, і вказані обставини, на думку захисника, дають достатні підстави для зміни запобіжного заходу щодо кожного з його підзахисних у вигляді тримання під вартою на заставу, розмір якої просив визначити відповідно до положень ст. 182 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_3 та Дріді Мохамед Рамі, кожен окремо, підтримали позицію свого захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 цього Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку застосування обраного запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою суд виходить з наступного.

Востаннє 11.08.2022 ухвалою Оболонського районного суду міста Києва стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , продовжено строк обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09.10.2022 включно.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.09.2022 залишено без зміни ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2022 про продовження строку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .

Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, враховуючи тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_14 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, в тому числі з відомостями про сімейний стан, склад сім`ї, стан здоров`я, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, які, з огляду на стадію судового провадження, на даний момент судом не допитані, тобто в такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід судового розгляду та встановленню об`єктивної істини в даному кримінальному провадженні, тому суд вважає, що існують достатні підстави для продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .

При цьому, вивченням даних про особу ОСОБА_6 встановлено, що доказів того, що стан здоров`я останнього не допускає його тримання під вартою суду стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод немає.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку застосування обраного запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою суд виходить з наступного.

Востаннє 11.08.2022 ухвалою Оболонського районного суду міста Києва стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжено строк обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09.10.2022 включно.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.09.2022 залишено без зміни ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2022 про продовження строку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .

Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, враховуючи тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, котрий, відповідно до повідомлених стороною обвинувачення даних, раніше притягався до кримінальної відповідальності, враховуючи відомості про сімейний стан, склад сім`ї, стан здоров`я, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, які, з огляду на стадію судового провадження, на даний момент судом не допитані, тобто в такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід судового розгляду та встановленню об`єктивної істини в даному кримінальному провадженні, тому суд вважає що існують достатні підстави для продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Крім того, вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що доказів того, що стан здоров`я останнього не допускає його тримання під вартою суду стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод немає.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження застосування обраного запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою суд виходить з наступного.

Востаннє 11.08.2022 ухвалою Оболонського районного суду міста Києва стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , продовжено строк обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09.10.2022 включно.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.09.2022 залишено без зміни ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2022 про продовження строку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 .

Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, враховуючи тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, котрий, відповідно до повідомлених стороною обвинувачення даних, раніше вже притягався до кримінальної відповідальності, враховуючи відомості про сімейний стан, склад сім`ї, стан здоров`я, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, які, з огляду на стадію судового провадження, на даний момент судом не допитані, тобто в такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід судового розгляду та встановленню об`єктивної істини в даному кримінальному провадженні, тому суд вважає що існують достатні підстави для продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .

При цьому, вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що доказів того, що стан здоров`я останнього не допускає його тримання під вартою суду стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод немає.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку застосування обраного запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою суд виходить з наступного.

Востаннє 11.08.2022 ухвалою Оболонського районного суду міста Києва стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , продовжено строк обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09.10.2022 включно.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.09.2022 залишено без зміни ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2022 про продовження строку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .

Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, враховуючи тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, котрий, відповідно до повідомлених стороною обвинувачення даних, раніше притягався до кримінальної відповідальності, враховуючи відомості про сімейний стан, склад сім`ї, стан здоров`я, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, які, з огляду на стадію судового провадження, на даний момент судом не допитані, тобто в такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід судового розгляду та встановленню об`єктивної істини в даному кримінальному провадженні, тому суд вважає що існують достатні підстави для продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Крім того, вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що доказів того, що стан здоров`я останнього не допускає його тримання під вартою суду стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод немає.

Аналізуючи доводи сторони захисту, кожного із захисників, щодо зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно кожного з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на більш м`який суд вважає, що стороною захисту не доведено наявності підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає, що у даному випадку, задля забезпечення виконання завдань кримінального провадження, такі доводи сторони захисту про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та запобігання процесуальних ризиків у кримінальному провадженні.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, « ОСОБА_19 та інші проти України» від 17.01.2019.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно кожного з обвинувачених.

Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 183, статей 199, 315, 331 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованих діянь, не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який вчинено із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Доведеність винуватості кожного з обвинувачених у вчиненні інкримінованих злочинів судом під час розгляду вищевказаних клопотань не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення за результатами судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.

Керуючись статтями 32, 34, 177, 178, 182, 183, 199, п. 4 ч. 3 ст. 314, 315, 331, 369-372, 395 КПК України, статтями 5, 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, суд,

п о с т а н о в и в:

Направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020000000001037 від 28.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України, а також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146 та ч. 4 ст. 187 КК України, до Київського апеляційного суду для вирішення питання про передачу кримінального провадження на розгляд до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ«Київський слідчий ізолятор» до 28.11.2022 включно.

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ«Київський слідчий ізолятор» до 28.11.2022 включно.

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 28.11.2022 включно.

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ«Київський слідчий ізолятор» до 28.11.2022 включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині продовження строку обраного запобіжного заходу протягом п`яти днів з моменту проголошення ухвали.

В іншійчастині ухвалаоскарженню непідлягає.

Суддя ОСОБА_1