Рішення № 106588332, 04.10.2022, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2652/21

Провадження № 2/367/1912/2022

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 рокуІрпінський міський суд Київської областів складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

при секретарі судових засідань Валюх В.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ "Доброград Інвест", про стягнення коштів, переданих за нікченим договором,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 27.05.2019 між ОСОБА_1 (надалі - «Позивач» або «Покупець») та ОСОБА_2 (надалі - «Відповідач-1») у простій письмовій формі було укладено Попередній договір № 77, відповідно п. п. 1.1 та 1.2 якого Сторони зобов`язалися в строк не пізніше 3 місяців після здачі будинку в експлуатацію, при умові повного фінансового розрахунку згідно з розділів 2 та 5 Договору, укласти та належним чином нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу Нерухомого майна - 2-кімнатної квартири, будівельний № 77, на 2 поверсі, загальною площею 61,97 кв.м. у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 (надалі - «Попередній договір»).

Додатковим договором № 1 до Попереднього договору купівлі-продажу № 77 від 02.11.2019 р. Сторони погодили викласти п. 1.7 Попереднього договору у новій редакції, відповідно до якої будинок має бути споруджений та введений в експлуатацію до кінця І кварталу 2021 р. В день підписання Попереднього договору Позивач сплатила Відповідачу суму у розмірі 79410 грн. Відповідно до Графіку внесення щомісячних платежів згідно Попереднього договору 24.08.2019 р. Позивач сплатила Відповідачу 80231 грн. Відповідно до п. 2 Додаткового договору № 1 від 02.11.2019 р. Сторони затвердили, що «Станом на дату укладання додаткового договору Покупець сплатила Продавцю в якості гарантійних забезпечувальних коштів грошову суму у розмірі 159641 грн., що Сторонами визначено як еквівалент 6187,54 доларів США».

В подальшому Покупець сплатила внески у сумі 74400 грн. (що погоджено Сторонами як 3000 доларів США) та 62 000 грн. (що погоджено Сторонами як 2500 доларів США).

Отже, всього Позивач сплатила Відповідачу суму у розмірі 296041 грн., що визначено Сторонами як 11 687,54 долара США.

02.11.2019 р. між Відповідачем, ТОВ «ДОБРОГРАД ІНВЕСТ» та Позивачем у простій письмовій формі було укладено Договір поруки, відповідно до умов п. 1.1. якого, Поручитель (ТОВ «ДОБРОГРАД ІНВЕСТ») поручається перед Покупцем за виконання Відповідачем всіх та кожного з обов`язків, передбачених Попереднім договором.

Пунктом 1.2. тристороннього Договору поруки від 02.11.2019 р. Сторони погодили, що у разі порушення Продавцем будь-якого обов`язку, передбаченого Основним договором, Відповідач і ТОВ «ДОБРОГРАД ІНВЕСТ» несуть солідарну відповідальність перед Позивачем.

Відповідно до п. 5.1. Договору поруки «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до закінчення строку дії Основного договору або до дати виконання Покупцем порушеного зобов`язання, якщо Основний договір припинив свою дію, за умови своєчасного та належного виконання Покупцем умов Основного договору та додаткових договорів (угод) до нього».

Оскільки у встановлений Попереднім договором строк здача будинку в експлуатацію не передбачалася, Сторони вирішили розірвати Попередній договір.

03.06.2020 р. між Відповідачем та Позивачем у простій письмовій формі було укладено «Додаткову угоду про розірвання попереднього договору № 77» (надалі - «Угода про розірвання»).

Відповідно до п. 2 цієї Угоди про розірвання, Відповідач взяв на себе обов`язок повернути Покупцю кошти з вирахуванням 10% штрафних санкцій згідно з п. 6.3 Попереднього договору, у сумі 10 518,78 доларів США 78 центів, що еквівалентно 266436, 90 грн., отримані від Покупця відповідно до Попереднього договору № 77 від 27.05.2019 р., не пізніше 6 (шести) місяців з моменту укладення Додаткової угоди.

Зазначена вище сума мала бути повернута Відповідачем не пізніше 03.12.2020 р., проте ні Відповідач, ні ТОВ «ДОБРОГРАД ІНВЕСТ» своїх зобов`язань не виконали.

17.12.2021 р. Позивач звернувся до Відповідача та ТОВ «ДОБРОГРАД ІНВЕСТ» з претензією, у якій просив повернути борг, проте відповіді на Претензію Позивачу не надійшло.

Вважає, що укладений Сторонами Попередній договір та Додаткова угода до нього є нікчемними, а отже судом мають бути застосовані наслідки нікчемності правочину.

Позивач зазначає також, що у зв`язку з неналежним оформленням Попереднього договору Позивач зазнала моральної шкоди, оскільки протягом тривалого часу марно сподівалася отримати у власність обране новозбудоване житло, де планувала проживати разом зі своєю сім`єю.

З 2019 року Позивач відмовилася від багатьох пропозицій ріелторів, які пропонували купівлю житла за доступною ціною, оскільки очікувала, що Відповідач належним чином виконає свої зобов`язання за правочином, нікчемність якого на той час Позивач ще не усвідомлювала.

До цього часу Позивач змушена винаймати житло для себе та своєї сім`ї, а наразі Позивач залишилася і без грошей, і без квартири.

Завдану собі моральну шкоду Позивач оцінює в розмірі 5000 грн.

Враховуючи викладене, Позивач просить суд встановити нікчемність Попереднього договору № 77 від 27.05.2019 р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та Додаткової угоди про розірвання попереднього договору № 77 від 27.05.2019 р., укладеної ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 11687,54 грн., що еквівалентно 323 979 грн. на момент подачі позову. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу та сплачений Позивачем судовий збір.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлена. До суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення поштової кореспонденції, крім того, відповідач з матеріалами справи ознайомлювався, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа ТОВ "Доброград Інвест" свого представника в судове засідання не направили, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно зіст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, судом встановлено, що 27.05.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у простій письмовій формі було укладено Попередній договір № 77, відповідно п. п. 1.1 та 1.2 якого Сторони зобов`язалися в строк не пізніше 3 місяців після здачі будинку в експлуатацію, при умові повного фінансового розрахунку згідно з розділів 2 та 5 Договору, укласти та належним чином нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу Нерухомого майна - 2-кімнатної квартири, будівельний № 77, на 2 поверсі, загальною площею 61,97 кв.м. у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 .

Додатковим договором № 1 до Попереднього договору купівлі-продажу № 77 від 02.11.2019 р. Сторони погодили викласти п. 1.7 Попереднього договору у новій редакції, відповідно до якої будинок має бути споруджений та введений в експлуатацію до кінця І кварталу 2021 р.

В день підписання Попереднього договору Позивач сплатила Відповідачу суму у розмірі 79410 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі коштів від 27.05.2019 р.

Відповідно до Графіку внесення щомісячних платежів згідно Попереднього договору, 24.08.2019 р. Позивач сплатила Відповідачу 80231 грн.

Відповідно до п. 2 Додаткового договору № 1 від 02.11.2019 р. Сторони затвердили, що «Станом на дату укладання додаткового договору Покупець сплатила Продавцю в якості гарантійних забезпечувальних коштів грошову суму у розмірі 159641 грн., що Сторонами визначено як еквівалент 6187,54 доларів США».

В подальшому Покупець сплатила внески у сумі 74400 грн. (що погоджено Сторонами як 3000 доларів США), що підтверджується Актом приймання-передачі грошових коштів від 16.11.2019 р. та 62 000 грн. (що погоджено Сторонами як 2500 доларів США) відповідно до Акту приймання-передачі грошових коштів від 25.02.2020 р.

Всього Позивач сплатила Відповідачу суму у розмірі 296041 грн., що визначено Сторонами як 11 687,54 долара США.

02.11.2019 р. між Відповідачем, ТОВ «ДОБРОГРАД ІНВЕСТ» та Позивачем у простій письмовій формі було укладено Договір поруки, відповідно до умов п. 1.1. якого, Поручитель (ТОВ «ДОБРОГРАД ІНВЕСТ») поручається перед Покупцем за виконання Відповідачем всіх та кожного з обов`язків, передбачених Попереднім договором.

Пунктом 1.2. тристороннього Договору поруки від 02.11.2019 р. Сторони погодили, що у разі порушення Продавцем будь-якого обов`язку, передбаченого Основним договором, Відповідач і ТОВ «ДОБРОГРАД ІНВЕСТ» несуть солідарну відповідальність перед Позивачем.

03.06.2020 р. між Відповідачем та Позивачем у простій письмовій формі було укладено «Додаткову угоду про розірвання попереднього договору № 77».

Відповідно до п. 2 цієї Угоди про розірвання, Відповідач взяв на себе обов`язок повернути Покупцю кошти з вирахуванням 10% штрафних санкцій згідно з п. 6.3 Попереднього договору, у сумі 10 518,78 доларів США 78 центів, що еквівалентно 266436, 90 грн., отримані від Покупця відповідно до Попереднього договору № 77 від 27.05.2019 р., не пізніше 6 (шести) місяців з моменту укладення Додаткової угоди.

Зазначена вище сума мала бути повернута Відповідачем не пізніше 03.12.2020 р., проте ні Відповідач, ні ТОВ «ДОБРОГРАД ІНВЕСТ» своїх зобов`язань не виконали.

Кошти Позивачу Відповідачем не повернуті.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України «Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку».

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України «Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України «Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)».

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України «Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості».

Згідно із ч. 1 ст. 635 ЦК України «Попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо Форма основного договору не встановлена, - у письмовій Формі».

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України «За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму».

Відповідно до ст. 657 ЦК України «Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі- продажу майна, що перебуває в податковій заставі».

Згідно із ст. 654 ЦК України «Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту».

Відповідно до ст. 220 ЦК України «У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним».

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) «Визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

Відтак, керуючись положеннями ст. ст. 220, 635, 657 та 654 ЦК України, Попередній договір та Угода про розірвання Попереднього договору є нікчемними правочинами, оскільки мали бути укладені в нотаріальній формі.

Згідно зі ст. 216 ЦК України «Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

За змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК».

Разом з цим Верховний Суд у своїй Постанові від 27.11.2019 р. у справі № 396/29/17 (провадження № 61-29467св18) у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначає наступне: «У частині першій статті 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним».

За змістом ст. 533 ЦК України «Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про доведеність Позивачем належними та допустимими доказами нікчемність укладеного між Сторонами Попереднього договору та Додаткової угоди про розірвання попереднього договору, а також враховуючи протиправну поведінку Відповідача щодо неповернення коштів Позивачу, суд задовольняє позовні вимоги про встановлення нікчемності Попереднього договору та Додаткової угоди про розірвання попереднього договору та стягнення з Відповідача на користь Позивача сплачених грошових коштів за Попереднім договором.

Щодо вимоги Позивача про стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

В позовній заяві Позивач як на підставу стягнення з Відповідача моральної школи в розмірі 5000,00 грн. посилається на ту обставину, що протягом тривалого часу вона марно сподівалася отримати у власність обране новозбудоване житло, де планувала проживати разом зі своєю сім`єю, відмовилася від багатьох пропозицій ріелторів, які пропонували купівлю житла за доступною ціною, до цього часу змушена винаймати житло для себе та своєї сім`ї, а також залишилася без грошей і без квартири.

Згідно листа Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 23.03.2021 р. № 106-2085, Позивач проживаєразом зісвоїм чоловікомта сином,а такожіншими родичами- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно достатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно із ч. 3ст. 23 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Крім того, відповідно до положень п. 5 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п.4постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»з послідуючими змінами: «... у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується».

Згідно п. 9 даної Постановирозмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з врахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Суд, при визначені розміру завданої Позивачу моральної шкоди враховує характер та обсяг страждань, яких зазнала Позивач, характер вимушених змін у життєвих стосунках та зусиллях, необхідність вирішення проблем, пов`язаних із ситуацією, як склалась у зв`язку з відсутністю житла, на яке розраховувала Позивач.

З урахуванням принципу розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання, що розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн., заявлений Позивачем, буде достатнім та необхідним для компенсації перенесених моральних страждань Позивача, не поставить в тяжкий матеріальний стан Відповідача та не призведе до збагачення Позивача за рахунок Відповідача, а тому задовольняє вимогу про стягнення моральної шкоди в повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, згідно квитанції № 51946 від 29.03.2021, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн., згідно квитанції № 51902 від 29.03.2021, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3289,79 грн., згідно квитанції № 51913 від 29.03.2021, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн. Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає судовий збір в загальному розмірі 5105,79 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З матеріалів справи вбачається що 04.01.2021 між ОСОБА_1 та Адвокатами Конончук Зоряною Володимирівною та ОСОБА_6 було укладено Договір про надання правової допомоги з Додатком 1.

Факт надання Позивачу правової допомоги стверджується Актом приймання-передачі послуг за Договором про надання правової допомоги від 04.01.2021, квитанціями про сплату послуг на суму: 14362,81 грн., 14070,35 грн., 14070,35 грн.,

Таким чином, на підставі отриманих доказів, суд вважає за можливе стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в загальному розмірі 42503,51 гривень.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разінеявки всудове засіданнявсіх учасниківсправи чив разіякщо відповіднодо положеньцього Кодексурозгляд справиздійснюється судомза відсутностіучасників справи,фіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобуне здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст. ст. 216, 220, 509, 526, 530, 627, 635, 548, 654, 655, 657, ЦК України, ст.ст.4,12,81, 137, 141,263-268 ЦПК Українисуд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ "Доброград Інвест", про стягнення коштів, переданих за нікченим договором - задовольнити.

Встановити нікчемність Попереднього договору № 77 від 27.05.2019 р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та Додаткової угоди про розірвання попереднього договору № 77 від 27.05.2019 р., укладеної ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) суму у розмірі 11 687, 54 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят сім доларів США 54 центів), що еквівалентно 323 979 грн. (триста двадцять три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень) на момент подачі позову.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. (п`ять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу у сумі 42 503 грн. 51 коп. (сорок дві тисячі п`ятсот три гривні) 51 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5105,79 грн. (п`ть тисяч сто п`ять гривень) 79 коп.

Копію заочного рішення суду направити сторонам для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.В. Мерзлий