Рішення № 106588095, 03.10.2022, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/3899/22

Провадження № 2/359/1996/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Борисполі Київськоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

29 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 грудня 2017 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис за № 3102 розірвати; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 16 грудня 2017 року. Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Шлюбні відносини між сторонами припинені. Спільне життя з відповідачем не склалося, а тому подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. Утримання сина та забезпечення його всебічного та успішного розвитку потребує значних коштів і позивач сама не здатна в повній мірі це забезпечити. Відповідач в добровільному порядку матеріально не допомагає. Інших дітей немає, аліменти нікому не сплачує. Тому позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача.

Ухвалою суду від 07 липня 2022 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість подали до суду заяви, в яких : позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, розгляд справи просила здійснити у її відсутність, а відповідач позов визнав повністю та просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяви позивача та відповідача, матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини. Так, враховуються висновки, зазначені у рішенні в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року (серія А, №303А, п.2958), згідно якого Суд повторює, що згідно усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено,що 16грудня 2017року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у Центральному відділідержавної реєстраціїшлюбів Головноготериторіального управлінняюстиції ум.Києві зареєструвалишлюб,про щоскладено актовийзапис №3102.Наведене підтверджуєтьсякопією свідоцтвапро шлюбсерії НОМЕР_1 виданого (а.с.5).

Від цього шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 21 травня 2019 року Виконавчим комітетом Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с.6).

Відповідно ст.110СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. При розгляді справ про розірвання шлюбу суд має встановлювати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, можливість збереження шлюбу в подальшому.

Згідно ст.111СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Статтею 112СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Зі змісту позовної заяви, вбачається, що спільне життя у сторін не склалося, подружніх та сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. З цих підстав подальше існування сім`ї неможливе.

Враховуючи викладене, суд вважає встановленим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, що має істотне значення, у зв`язку з чим укладений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України.

Між позивачем та відповідачем склалися сімейні правовідносини щодо утримання дитини, які врегульовані Сімейним кодексом України. Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст. 180 СК України.

На підставі ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батьків або у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення, і розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 183СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно ч.1 ст.191СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню починаючи з 29 червня 2022 року.

Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Відповідно роз`яснень, наведених у пункті 17 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від15травня 2006року №3«Про застосуваннясудами окремихнорм Сімейногокодексу Українипри розглядісправ щодобатьківства,материнства тастягнення аліментів» та ч.1 ст.182СК України при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач інших неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має. Доказів протилежного суду не надано.

Враховуючи те, що дитина проживає з матір`ю, вартість продуктів харчування, інших речей першої необхідності, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, враховуючи стан здоров`я, матеріальне становище платника аліментів, суд приходить до висновку про необхідність призначення аліментів на утримання дитини відповідно ст. 181 СК України з визначенням його розміру 1/4 частка від доходу відповідача.

Інших обставин, які мали б істотне значення для визначення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 судом не встановлено, про них також не повідомлено позивачем та відповідачем.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В положеннях статті 51Конституції України зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Обов`язок батьків по утриманню своїх дітей виникає з моменту народження дитини і зберігається до досягнення ними повноліття і являє собою як моральний, так і правовий обов`язок батьків.

За змістом ст.179Сімейного КодексуУкраїни аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначен-ням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно ст.180Сімейного кодексуУкраїни батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За змістом даної статті обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Суд звертає увагу на те, що сам факт народження дитини покладає на батьків обов`язки, зокрема, щодо її утримання. У батьків немає і не може бути більшої цінності за дитину, а тому її утримання має домінувати над усіма іншими витратами.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст.430ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

В ч. 6 ст.141ЦПК України вказано, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно ч. 1ст. 141 ЦПК Україниу разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Згідно ст.133,141 ЦПК Україниз відповідача, у зв`язку з визнанням ним позовних вимог в повному обсязі, слід стягнути судовий збір на користь позивача за позовну вимогу про розірвання шлюбу у розмірі 496 грн. 20 коп. та на користь держави України судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. за вимогу про стягнення аліментів, а позивачу слід повернути з держави України частину сплаченого судового збору в розмірі 496 грн. 20 коп.

Керуючись ч. 4 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за № 3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 110, 112, 141, 180 182, 184, 191 СК України, ст. 4, 12, 81, 133, 141, ч. 4 ст. 206, 258- 260, 263 - 265, 268, 289, 353, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пророзірвання шлюбута стягненняаліментів - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстровано 16 грудня 2017 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис за № 3102.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника податків, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 29 червня 2022 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу по аліментам за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави Україна (Державнасудова адміністрація,код ЄДРПОУ:26255795,01601,м.Київ,вул.Липська,18/5,отримувач коштів:ГУК ум.Києві/м.Київ/22030106,код отримувача(кодза ЄДРПОУ):37993783,банк отримувача:Казначейство України(ЕАП),рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001,код класифікаціїдоходів бюджету:22030106)судовий збір за вимогу про стягнення аліментів в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 496(чотиристадев`яносто шість)гривень 20(двадцять)копійок як частину від сплаченого судового збору на підставі квитанцій № 0.0.2592292100.1 від 29червня 2022року (сплачений на код банку отримувача (МФО):899998, рахунок отримувача: UA 028999980313161206000010004).

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 дійсний до 06 лютого 2028 року, запис № 19981007-04481, орган що видав 3222, РНОКПП - НОМЕР_4 .

Відповідач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий 01 квітня 2011 року Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 04 жовтня 2022 року.

Суддя Л.В. Яковлєва