Рішення № 106585034, 22.09.2022, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1992/21

Провадження №2/438/165/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 вересня 2022 року Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Слиша А.Т.,

за участі секретаря Дівчур В.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Бориславі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Бориславська державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 без шлюбу з 17 січня 2002 року (дата набуття нею права власності на частину будинку згідно договору дарування), і до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менше як п`ять років до відкриття спадщини, та визнати її спадкоємцем четвертої черги ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився в м. Бориславі Львівської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бориславі Львівської області.

У обґрунтування позову посилається на те, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної часткової власності: - 1/2 частина ОСОБА_4 ; - 1/4 частина ОСОБА_3 ; - 1/4 частина позивачці, ОСОБА_1 . Фактично будинок складається з двох квартир, має два ізольовані входи в будинок, дві кухні. Квартира АДРЕСА_2 належить позивачці та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності по 1/2 частині квартири, або по 1/4 частині будинку. Квартира АДРЕСА_3 повністю належить ОСОБА_4 , або 1/2 частина будинку. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, до спадкового майна належить 1/4 частина вказаного будинку.

11 березня 2004 року ОСОБА_3 склав заповіт на користь позивача, посвідчений нотаріусом, згідно якого на випадок своєї смерті все своє майно заповів позивачці, але, як свідчить постанова державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.10.2021 року № 379-02/21, цей заповіт змінений заповітом ОСОБА_3 від 03.07.2012 на ім`я ОСОБА_2 , його дочки.

З часу смерті ОСОБА_3 та відкриття спадщини ніхто із спадкоємців за законом чи за заповітом за оформленням спадщини не звертався. ОСОБА_2 проживає в російській федерації. Позивач з нею спілкується по телефону, але вона не збирається оформляти спадщину, так як для неї, як громадянки Росії, оформлення цієї частини будинку дорого коштуватиме та й строк прийняття спадщини вона пропустила, минуло 7 років. Відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України позивач є спадкоємцем четвертої черги, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла, так як проживали вони разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу більше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Позивач заяв про відмову від спадщини не подавала, в жовтні 2021 року звернулася із заявою в Бориславську державну нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину, але Постановою державного нотаріуса від 08.10.2021 № 379-02/21 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що не подано необхідних документів для оформлення спадщини та не підтверджено родинні зв`язки зі спадкодавцем.

З ОСОБА_3 вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2001 року. З метою об`єднання для спільного проживання однією сім`єю позивач продала належну їй двохкімнатну квартиру в м. Трускавець і набула у власність 1/4 частину (фактично частину квартири АДРЕСА_4 згідно договору дарування від 17 січня 2002 року. Проживали вони разом як одна сім`я, вели спільне господарство, разом оплачували комунальні послуги, підтримували квартиру в належному стані, проводивши поточний ремонт, придбавали разом необхідні для проживання речі, товари, продукти харчування, зокрема: ними було придбано телевізор, супутникову антену, тюнер, холодильник, провели газифікацію і придбали газовий конвектор, бойлер, масляний обігрівач, меблі. ОСОБА_3 з дружиною був розлучений, позивач у шлюбі не перебувала. ОСОБА_3 призначена пенсія по інвалідності (III група) з 11 вересня 2002 року, а з 17 жовтня 2012 року перша група інвалідності «Б», за час їхнього з ОСОБА_3 він працював на сезонних роботах протягом 4 місяців. ОСОБА_1 пенсія по інвалідності (III група) призначена з 18.11.2003 року по 01.12.2004 року, а з 08.11.2004 року продовжена безтерміново, але позивач продовжувала працювати по березень 2009 року. Доходи їхні були незначними, а тому на придбання більшої частини техніки вони використали кошти, отримані нею з продажу квартири в м. Трускавець. ОСОБА_3 часто хворів, перебував на стаціонарному лікуванні, потребував стороннього догляду та певних матеріальних затрат. Позивач, як дружина, здійснювала за ним догляд, придбавала необхідні ліки. Жили вони однією сім`єю, що на день його смерті склало 13 років, похоронила вона його за власний рахунок, нею ж встановлено і пам`ятник за власні кошти.

Для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 їй необхідно встановити факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка і жінки без шлюбу з 17 січня 2002 року. Позивач неодноразово усно в телефонному режимі просила ОСОБА_2 приїхати і вирішити питання спадкування, так як у неї виникають певні труднощі в користуванні належною їй часткою в будинку АДРЕСА_1 , позивач фактично лише володіє і користується цією частиною квартири, але розпорядитися нею не має права. Для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом їй необхідно встановити факт, щодо якого вона звернулася до суду.

Ухвалою судді від 27 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 25 лютого 2022року.

Ухвалою підготовчого засідання від 03 травня 2022 року витребувано в приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Паньків Г.О. належно засвідчену копію заповіту від 03.07.2012 року, складеного ОСОБА_3 на користь дочки ОСОБА_2 ; крім цього, витребувано від Бориславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про розірвання шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився в м.Бориславі Львівської області.

Ухвалою від 01 вересня 2022 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 06 вересня 2022 року.

Ухвалою суду від 06 вересня 2022 року витребувано з Трускавецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про розірвання шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м.Борислав Львівської області.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, дала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача Бориславської міської ради Львівської області в судове засідання не прибув. У матеріалах справи міститься лист за підписом міського голови м.Борислава Яворського І., у якому Бориславська міська рада повідомляє, що з приводу позову ОСОБА_1 покладається на думку суду, просить справу розглядати без участі представника міської ради.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, була належно повідомлена про час та місце розгляду справи, правом на подачу відзиву не скористалася.

Представник третьоїособи всудове засіданняне прибув.Завідувач Бориславської державноїнотаріальної конториЛьвівської областіПанкевич Р. направив до суду клопотання, у якому просить справу розглядати без участі представника державної нотаріальноїконтори,з приводу позову ОСОБА_1 покладається на думку суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, допитавши свідків, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної часткової власності: - 1/2 частина ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 січня 2008 року, посвідченого в.о. державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори Зайченко Н.В., реєстр № 4, спадкова справа № 322/2007, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17563931 від 30.01.2008 року, реєстраційний номер 21330201, померла в січні 2020 року; - 1/4 частина ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 квітня 1986 року, посвідченого Бориславською державною нотаріальною конторою реєстр № 775, спадкова справа № 125/85 р., зареєстрованого Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» та записаного в реєстрову книгу № 3 за реєстровим № 926; - 1/4 частина позивачці, ОСОБА_1 , згідно договору дарування від 17 січня 2002 року, посвідченого державним нотаріусом Бориславської державної нотаріальної контори Матолич-Обрізко Г.С., реєстр № 24, зареєстрованого Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» та записаного в книгу № 3 за реєстровим № 926.

Фактично будинок АДРЕСА_1 складається з двох квартир, має два ізольовані входи в будинок, дві кухні, що підтверджується Технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 02.02.2011 року. Зокрема: квартира АДРЕСА_2 належить позивачці та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності по 1/2 частині квартири, або по 1/4 частині будинку. Квартира АДРЕСА_3 повністю належить ОСОБА_4 , або 1/2 частина будинку.

Власник 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 (або 1/4 частини будинку) на АДРЕСА_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бориславського міського управління юстиції у Львівській області 26 вересня 2014 року складено відповідний актовий запис № 397, свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 25 вересня 2014 року.

Після його смерті відкрилася спадщина, місцем відкриття якої є м. Борислав Дрогобицького району Львівської області. До спадкового майна належить 1/4 частина будинку АДРЕСА_1 .

11 березня 2004 року ОСОБА_3 склав заповіт на користь позивача, посвідчений приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Василевич О.Р., згідно якого на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів позивачці ОСОБА_1 , але, як свідчить Постанова державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.10.2021 року № 379-02/21, цей заповіт змінений заповітом ОСОБА_3 від 03.07.2012, посвідченим приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Паньків Г.О. на ім`я відповідачки ОСОБА_2 , його дочки.

ОСОБА_2 - дочка ОСОБА_3 проживає в російській федерації.

Як стверджує позивач, ОСОБА_2 відомо про смерть батька, як і про необхідність оформлення спадщини, але вона не збирається оформляти спадщину. Позивач ОСОБА_1 з ОСОБА_3 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2001 року.

Позивач у жовтні 2021 року звернулася із заявою в Бориславську державну нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину, але постановою державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.10.2021 року № 379-02/21 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що не подано необхідних документів для оформлення спадщини та не підтверджено родинні зв`язки зі спадкодавцем.

Таким чином, позивач не може оформити в нотаріальному порядку спадкові права після смерті ОСОБА_3 та має намір оформити спадкові права як спадкоємець четвертої черги. У неї виникають певні труднощі в користуванні належною їй часткою в будинку АДРЕСА_1 , позивач фактично лише володіє і користується цією частиною квартири, але розпорядитися нею не має права.

Без встановлення вказаного факту в судовому порядку позивач не може оформити спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Згідно з ч.1, ч.2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Згідно з ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право наспадкуванняза законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однієюсім`єюне менш як п`ять років до часувідкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на часвідкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягомстроку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.3, ч.5 ст.1268 ЦК України).

У постанові від 24 вересня 2020 року у справі № 644/5818/18 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали і спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), підлягають врахуванню правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати такі інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільні побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Верховний Суд зауважив, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 Цивільного кодексу України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Верховний Суд нагадав, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Крім того, відповідно до пункту 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № рп/99 та роз`яснень, викладених у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та проживають із спадкодавцем не менш як п`ять років.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 з ОСОБА_3 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до часувідкриття спадщини.

З метою об`єднання для спільного проживання однією сім`єю позивач продала належну їй двохкімнатну квартиру в м. Трускавець і набула у власність 1/4 частину (фактично частину квартири АДРЕСА_4 згідно договору дарування від 17 січня 2002 року. Проживали вони разом як одна сім`я, вели спільне господарство, разом оплачували комунальні послуги, підтримували квартиру в належному стані, проводивши поточний ремонт, придбавали разом необхідні для проживання речі, товари, продукти харчування.

ОСОБА_3 призначена пенсія по інвалідності (III група) з 11 вересня 2002 року, а з 17 жовтня 2012 року перша група інвалідності «Б». ОСОБА_3 часто хворів, перебував на стаціонарному лікуванні, потребував стороннього догляду та певних матеріальних затрат. Позивач здійснювала за ним догляд, придбавала необхідні ліки. Позивач похоронила його за власний рахунок, у зв`язку з чим їй Управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виплачено допомогу на поховання в сумі 2480,24 грн., нею ж встановлено і пам`ятник за власні кошти.

ОСОБА_3 з 1993 року був розлучений з колишньою дружиною, що стверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу від 10.09.2022. Позивач у шлюбі не перебувала.

Крім цього, вищенаведені обставини щодо проживання позивача ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 однієюсім`єюне менш як п`ять років до часувідкриття спадщини підтверджуються також показами допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які являються сусідами позивача та проживають у АДРЕСА_1 , та ствердили, що більше 10 років позивач ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , доглядала його, займалась його лікуванням, поховала його.

Надані позивачем докази, відповідно до вимог ст. 76-80 ЦПК України, є допустимими, достовірним та достатніми. Будь-які інші докази, що спростовують доводи позивача, суду не подано.

Беручи до уваги встановлені обставини у справі, досліджені в сукупності на підставі їх аналізу, суд вважає зазначений юридичний факт підтвердженим та встановленим, таким, що породжує юридичні наслідки.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання позивача спадкоємцем четвертої черги за законом спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бориславі Львівської області.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі по 454 гривні 00 копійок з кожного, що були сплачені позивачем при зверненні з вказаним позовом до суду, тобто пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Бориславська державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволити частково.

Встановити факт, щомає юридичнезначення,проживанняоднією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,місце проживання АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_2 із спадкодавцем ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,без шлюбуз 17січня 2002року дочасу відкриттяспадщини.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Бориславської міської ради Львівської області, місцезнаходження м.Борислав Дрогобицького району Львівської області, ЄДРПОУ 26181298 та ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_6 , РНОКПП відсутній, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати, що складаються із судового збору по 454 гривень 00 копійок з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 жовтня 2022 року.

Головуючий суддя А.Т. Слиш