Рішення № 10657592, 27.07.2010, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 2-3679/10  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 року  Зарічний районний суд м. Суми  у складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П. 

за участі секретаря – Косухіної Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся до суду з позовом, мотивуючи його тим, що він перебуває на обілку в Управлінні праці та соціального захисту населення, є постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії , інвалідом 3 групи та відповідно до чинного законодавства має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується органами соціального захисту населення щорічно в розмірі чотирьох  мінімальних заробітних плат. За 2007-2009 роки Управлінням праці та соціального захисту населення йому  призначена та виплачена допомога на оздоровлення в розмірі значно нижчому ніж передбачено Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення та зобов’язати провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки в сумі 6152 грн. з урахуванням проведених виплат, зобов’язати призначити (встановити) позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, в письмових запереченнях зазначив що, що дії Управління по нарахуванню та виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення як громадянину, яка постраждала від аварії на Чорнобильській АЕС  є цілком законними, оскільки вони проводили нарахування та виплату вказаної допомоги в межах бюджетних асигнувань на ці цілі. Крім того посилається на те, що головним розпорядником коштів зазначеного спрямування визначено Міністерство праці та соціальної політики України. Кошти на виплату допомоги управління отримує від Головного управління праці та соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації, а воно в свою чергу отримує субвенцію від головного розпорядника коштів – Міністерства праці та соціальної політки України. Тому управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради не має можливості виплатити позивачу допомогу в розмірах, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як такі кошти не передбачені у місцевому і державному бюджетах та не виділені управлінню. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.  

Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.  

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом ІІІ групи, що підтверджується ксерокопією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році, довідкою МСЕ (а.с.10, 11).  Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради    є органом влади, який у м. Суми проводить нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.  

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року щорічна допомога на оздоровлення виплачується особам – інвалідам ІІІ групи, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. В той же час, у період 2007-2009 років позивачеві вказана допомога була сплачена в розмірі 90 грн. на рік, що значно менше ніж визначено вказаним законом.

Статті Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року та  «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо  внесення змін до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, якими зупинено виплати допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, є неконституційними.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від  22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідає Конституції України, зупинення дії  ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи».

Законом України  «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи» визначено, що виплати мають проводитись в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз’яснення  порядку застосування цього закону та підвищувати розміри доплат пенсій і компенсацій, передбачених цим законом  відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшувати їх та встановлювати у твердій сумі, що не відповідає закону .

Виходячи із засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягає ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з якої вбачається, що при визначенні розмірів виплат, за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не Постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

Крім того, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та Законом  України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо визначення розмірів та виплати грошової допомоги.

Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов’язання відповідача виплачувати одноразову допомогу на оздоровлення в подальшому, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, так як суди не вправі вирішувати спори на майбутній час.

З відповідача на користь позивача слід стягнути 37 грн. судових витрат, відповідно до задоволеної частини позовних вимог, а також в дохід держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп..

Також встановлено, що позивач при подачі до суду позову немайнового характеру помилково сплатив судовий збір та витрати з ІТЗ як з вимог майнового характеру, а тому позивачу підлягають поверненню помилково сплачені квитанцією від 08.04.2010 року на р/р 31215259700002; отримувач коштів – Держбюджет, ОКПО отримувача – 23636315; банк – ГУДКУ в Сумській області; МФО – 837013, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 83 гривень.  

На підставі ст.19 Конституції України, ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 174, 212-215 ЦПК України, суд,-  

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради з приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у 2007-2009 роках.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради провести перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки виходячи з розмірів визначених ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (виходячи з чотирьох мінімальних заробітних плат) і здійснити відповідну доплату позивачу, за вирахуванням виплаченої раніше суми.  

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 37 грн. судових витрат.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в дохід держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.

Повернути ОСОБА_1 зайво сплачені кошти за квитанцією № К14/8/64 від 08 квітня 2010 року на р/р 31215259700002; отримувач коштів – Держбюджет м. Суми, ОКПО отримувача – 23636315; банк – ГУДКУ в Сумській області; МФО – 837013, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 83 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.П.Сидоренко