Рішення № 106575149, 28.09.2022, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2565/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

з участю представника заінтересованої особи Федчина Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

Заявник звернулася в суд із заявою та просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що трудова книжка колгоспника № НОМЕР_1 заповнена 16.09.1980 року на ім`я ОСОБА_2 , 1962р.н. та трудова книжка НОМЕР_2 заповнена 12.08.1985 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належить їй ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує наступним.

Вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Ордів Радехівського району Львівської області.

09.08.1986р. вона уклала шлюб із ОСОБА_3 , змінивши своє прізвище з « ОСОБА_4 » на чоловікове « ОСОБА_5 ».

У свідоцтві про народження, шлюб та інших документах її по батькові « ОСОБА_6 ».

В даний час вона набула право на оформлення пенсії за віком, однак при дослідженні трудової книжки колгоспника №176 заповненої 16.09.1980р. та трудової книжки НОМЕР_2 її по батькові записано « ОСОБА_7 » замість вірного « ОСОБА_6 ».

Вказано помилка у трудових книжках не дає їй можливості оформити пенсію.

27.09.2022 представником ГУ ПФУ у Львівській області подано до суду відзив на заяву, в якій просить у задоволенні заяви відмовити у зв`язку із безпідставністю. Вказує, що законодавством чітко визначено порядок внесення змін та виправлень до трудової книжки, при цьому окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Встановлення зазначеного у заяві факту тягне за собою не тільки вирішення питання щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а й поширюється на інші правовідносини, пов`язані із призначенням пенсії, про що заперечує Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що свідчить про наявність спору про право, а тому таке питання підлягає розгляду у порядку позовного провадження. Головним управлінням ПФУ у Львівській області фактично встановлено про відсутність права у заявника на пенсійне забезпечення у момент звернення до Пенсійного фонду, а заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатись у порядку цивільного судочинства, лише відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду, а тому заявником обрано невірний спосіб захисту порушеного права.

Заявник надала суду заяву в якій вказує, що заявлені вимоги підтримує, просить задовольнити, розгляд справи просить проводити без її участі.

Представник заінтересованої особи Федчина Р.Б. просила відмовити у задоволенні заяви.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Правовстановлюючий документ - це документ, який підтверджує права певного суб`єкта та складений у порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 12 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України також визначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені та по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Згідно ч. 1 статті 28 ЦК України ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Як встановлено судом із копії трудової книжки колгоспника №476 від 16.09.1980 року, така видана на ім`я « ОСОБА_2 1962р.н.».

Також, із копії трудової книжки серія НОМЕР_2 від 12.08.1985 року встановлено, що така видана на ім`я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Як вбачається із свідоцтва про народження дівоче прізвище, ім`я та по батькові заявниці « ОСОБА_2 »

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб 09.08.1986 року. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».

Як встановлено із паспорта громадянина України такий видано на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с.Ордів Радехівського району Львівської області.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що незважаючи на наявну розбіжність у написанні у трудових книжках колгоспника №476 заповнена 16.09.1980 року та НОМЕР_2 заповнена 12.08.1985 року із іншими належними заявниці документами, згідно яких по батькові заявниці зазначено як « ОСОБА_7 », належать ОСОБА_1 .

Щодо поданого ГУ ПФ України у Львівській області відзиву на заяву, згідно якого управління Пенсійного фонду вказує на наявність спору про право, оскільки вирішення заявленої ОСОБА_1 вимоги про встановлення факту належності їй трудової книжки поширюється і на правовідносини, пов`язані із питанням трудового (страхового) стажу та призначення пенсії, що в свою заперечується ГУ ПФ України у Львівській області, відтак дане питання підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а заявником обрано невірний спосіб захисту порушеного або оспорюваного права суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема і належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6 частини 1 статті 315 ЦПК України).

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Суд звертає увагу на те, що заявник звернулась із заявою, в якій просить встановити факт належності їй трудової книжки, оскільки при зверненні до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії у представленій нею трудовій книжці виявлено помилки у написанні по батькові, внаслідок чого виникла розбіжність з іншими документами.

Тобто, фактично заявник звернулась до суду про встановлення факту належності їй трудової книжки з метою приведення у відповідність документів, необхідних для звернення у подальшому з питання призначення пенсії. У даному випадку заявником не ставиться питання підтвердження трудового (страхового) стажу, а лише підтвердження належності їй трудової книжки для реалізації права звернення щодо вирішення питання пенсійного забезпечення, відтак на даному етапі не вбачається спору про право.

Окрім того, як зазначає Верховний суд у постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19 суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 визначено, що якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

При цьому, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

У правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто нею.

Відтак, беручи до уваги також те, що встановлення даного факту для заявника має юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації права пенсійного забезпечення, при цьому внести відповідні виправлення до зазначеного документа в позасудовому порядку заявник не має можливості, відтак подана заява піставна та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заявлені вимоги задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що трудова книжка колгоспника № НОМЕР_1 заповнена 16.09.1980 року на ім`я ОСОБА_2 , 1962р.н. та трудова книжка НОМЕР_2 заповнена 12.08.1985 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: с.Тартаків Червоноградського району Львівської області.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ЄДРПОУ 13814885, місце знаходження: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10.

Головуючий: Л. Ю. Фарина