Рішення № 106574369, 23.03.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 761/42390/21-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2022 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого- судді Ільєвої Т.Г.

при секретарі Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», про повернення безпідставно стягнути коштів, -,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», приватного виконавця виконавчого міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про повернення безпідставно стягнути кошті.

29.11.2021 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва дану позовну заяву було направлено до Печерського районного суду м. Києва, за підсудністю.

18.01.2022 ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

23.03.2022 ухвалою суду заяву позивача про залишення частину позовних вимог, без розгляду, було задоволено, а саме: «Позовні вимоги у цивільній справі 761/42390/21 в частині стягнення з приватного виконавця виконавчого міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни безпідставно отриманих коштів в розмірі 1 164,04 грн. - залишити без розгляду».

Позивач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, проте було подано заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги підтримала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації про розгляд справи на офіційному сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Окрім цього, відповідачем не було подано жодних документів на спростування доводів позивача.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, з позовної заяви встановлено, що заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2021 року було визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 26549, вчинений 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД». Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с.4-5).

На підставі виконавчого напису № 26549, вчиненого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, було відкрито виконавче провадження №63340582, яке знаходилось на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни.

В рамках виконавчого провадження №63340582 стягнуто суму в розмірі 16 209,04 гривні, що підтверджується довідкою з місця роботи ОСОБА_1 від 22.04.2021 року вих. № 3700/с/ВНЗП (а.с.7).

Так, приватний нотаріус Клітченко О.А. повідомила, що нею було стягнуто суму 11 639,94 гривні за виконавчим документом та 1 164 гривні - основна винагорода приватного виконавця.

З врахуванням зазначеного, позивач вважає, що її права та інтереси були порушені, оскільки, відповідачем не було повернуто кошти, які були стягненні на підставі виконавчого напису, який визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, з врахуванням того, що позовні вимоги в частині приватного виконавця були залишені без розгляду, а тому позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 15 045 грн. 04 коп. безпідставно отриманих коштів.

Так, відповідно до положень ч.ч.1, 2 особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч.3 ст.1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу (збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року в справі №753/15556/15-ц, від 23.01.2020 року в справі № 910/3395/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 08 вересня 2021 року, у справі № 206/2212/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18 та від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.

Повертаючись до матеріалів справи, суд відмічає, що правовою підставою для набуття ТОВ "Аланд" грошових коштів став виконавчий напис нотаріуса, який рішенням суду визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак, оскільки перестала існувати правова підстава для отримання таких коштів, грошові кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до ст.1212 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши спір між сторонами з підстав, зазначених в позові, суд приходить до остаточного висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог та необхідності у їх задоволенні в повному обсязі, а протилежного відповідачем не спростовано.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908, 00 грн., відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», про повернення безпідставно стягнути коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (01033, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301, код ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) безпідставно набуті грошові кошти 15 045 (п`ятнадцять тисяч сорок п`ять) грн. 04 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 23.03.2022.

Суддя Т.Г. Ільєва