Ухвала суду № 106572078, 03.10.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/1146/21

Провадження № 1-кп/535/52/22

УХВАЛА

03 жовтня 2022 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів захисника, кримінальне провадження, внесене 20.12.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220280001225 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження, внесене 20.12.2020 року до ЄРДР за №12020220280001225 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.185 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 06.10.2022 року. Обвинувачений утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

29.09.2022 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного та продовженого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на шістдесят діб, оскільки ризики, передбаченіст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні обвинуваченому вказаного запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , зокрема з метою запобігання спробам останнього вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не здатні усунути вищевказані ризики.

Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , на шістдесят діб, з підстав у ньому зазначених.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечує, вказав, що в умовах воєнного стану на території України не має на меті перешкоджати судовому розгляду справи, незаконно впливати на потерпілого, який є йому далеким родичем, та свідків. Просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора та вважає, що обраний щодо нього запобіжний захід може бути змінений на інший більш м`який у виді домашнього арешту.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, та вказав на відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора, а також вказав, що в умовах воєнного стану в обвинуваченого відсутня можливість переховуватися від суду чи здійснювати вплив на потерпілого та свідків.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходуувигляді триманнямпід вартоюз наступних підстав.

На підставіч.3ст.331КПК Українинезалежно віднаявності клопотаньсуд зобов`язанийрозглянути питаннядоцільності продовженнятримання обвинуваченогопід вартоюдо спливудвомісячного строкуз днянадходження досуду обвинувальногоакта,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру чиз днязастосування судомдо обвинуваченогозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою.За наслідкамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюабо продовжуєйого діюна строк,що неможе перевищуватидвох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України, які відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років та від семи до дванадцяти років відповідно.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням викладених обставин є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики, а тому суд приходить до переконливого висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Тому,враховуючи,що обставинипо справіз часуобрання запобіжногозаходу не змінилися,а ризики,передбачені ст.177КПК України,не зменшились,з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового розгляду, а також забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, при наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу та при продовженні строку тримання під вартою, аналізуючи даніпро особу обвинуваченого, який є раніше судимою особою, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, враховуючи, що вінобвинувачується ускоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів,відсутність належнихгарантій тапідтвердження соціальнихзв`язків,які бпереважали наявніризики його ухилення від суду,оскільки судове провадження по даному кримінальному провадженню не закінчено, продовження обвинуваченомузапобіжного заходуу видітримання під вартою є таким, що відповідаєхарактеру татяжкості діяння,що інкримінується обвинуваченому,відповідності особіобвинуваченого та запобіганню можливостіперешкоджати інтересамправосуддя,зокрема іухиленню від суду, вчинення тиску на потерпілого та свідків, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 01.12.2022 року включно.

Враховуючи місце судового розгляду справи, віддаленість м. Харків від смт Котельва Полтавської області, періодичної неможливості забезпечення участі обвинуваченого в судових засіданнях у режимі відеоконференції з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» через технічні проблеми, суд вважає за необхідне змінити подальше місце утримання обвинуваченого з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23».

Керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 331, 376, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.185 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 01.12.2022 року, з подальшим утриманням обвинуваченого ОСОБА_6 у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23».

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого ОСОБА_4 , який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя