Рішення № 106571982, 03.10.2022, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6038/20

Провадження № 2/367/1399/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 Ірпінський міський суд Київської областів складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

при секретарі судових засідань Валюх В.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

прокурора Годлевської-Коновалої А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управлінняДержавної казначейськоїслужби Україниу м.Києві,Святошинської окружноїпрокуратури містаКиєва,Святошинського управлінняполіції Головногоуправління Національноїполіції ум.Києві,третя особа:ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та незаконного обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 у вересні 2020 року звернувся з позовом до Головного управлінняДержавної казначейськоїслужби Україниу м.Києві,Святошинської окружноїпрокуратури містаКиєва,Святошинського управлінняполіції Головногоуправління Національноїполіції ум.Києві,третя особа:ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та незаконного обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 квітня 2017 року, на підставі поданої 19.04.2017 року представником ТОВ «Сільпо-Фуд» заяви про вчинення кримінального правопорушення, були внесені відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань і одночасно відносно ОСОБА_2 (надалі - Позивач) було розпочато кримінальне провадження №12017100080003350 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

В подальшому, в межах кримінального провадження № 12017100080003350 було проведено досудове розслідування та працівниками поліції було здійснено ряд слідчих дій: огляд місця події, виявлення речових доказів, допит свідків, зібрання документальних доказів.

23 травня 2017 року старшим слідчим Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції міста Києва підполковником поліції, ОСОБА_3 було повідомлено Позивачу про підозру у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. З ст. 191 КК України

24 травня 2017 року відносно Позивача, який підозрювався у вчинені вище зазначених кримінальних правопорушень, був проведений допит щодо подій, які відбулись 16.04.2017 року в магазині № 26 ТОВ «Сільпо-Фуд».

30 травня 2017 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100080003350 відносно Позивача, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191; ч. З ст.15, ч. 3 ст.191 КК України. Проте, в подальшому, під час судового розгляду кримінальної справи № 759/8263/17 (кримінальне провадження № 1-кп/759/531/17 ) прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 було змінено обвинувачення. На підставі цього Позивача було обвинувачено у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме у таємному викрадені чужого майна (крадіжки); ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Судовий розгляд кримінальної справи № 759/8263/17 відносно Позивача тривав понад три роки.

24 червня 2019 року за результатом встановлення фактичних обставин справи, дослідження та оцінки доказів по справі № 759/8263/17 Святошинський районний суд міста Києва в особі головуючого судді Оздоби М. О. прийшов до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_2 - позивач по даній справі, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинив крадіжку, а також незакінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна, отже обвинувачення ґрунтується на припущеннях, які не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. Тому, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України Святошинський районний суд міста Києва ухвалив виправдувальний вирок, яким було визнано ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та виправдано у зв`язку з недоведенням того, що вчинено злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_2 .

Зазначає, що 18 липня 2019 року прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 Черніченко І. В. була подана апеляційна скарга щодо оскарження ухваленого Святошинським районним судом міста Києва виправдувального вироку від 24.06.2019 року по справі № 759/8263/17.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на виправдувальний вирок суду першої інстанції по кримінальній справі № 759/8263/17, Київський апеляційний суд постановив ухвалу від 01.07.2020 року, якою відмовив у задоволенні вимог апеляційної скарги, а виправдувальний вирок від 24.06.2019 року по кримінальній справі № 759/8263/17 залишив без змін.

Відповідно до цього, виправдувальний вирок по кримінальній справі № 759/8263/17 від 24.06.2019 року відносно Позивача набрав законної сили 01 липня 2020 року.

Повідомляє, що за час незаконного перебування під слідством та судом Позивач був позбавлений можливості вільно реалізовувати свої права та звички, а саме: не мав змоги працевлаштуватись на постійній роботі, безпідставно був обмежений у вільному пересуванні протягом трьох років, був зобов`язаний неухильно з`являтись на допит до органів досудового розслідування, бути присутнім в обов`язковому порядку на усіх судових засіданнях, які проводились по кримінальній справі № 759/8263/17 в судах першої та апеляційної інстанцій. Позивача незаконно та безпідставно було звільнено з роботи, де він самовіддано пропрацював понад сім років. У зв`язку з незаконним розслідуванням кримінальної справи Позивач втратив роботу та постійний стабільний заробіток.

Позивачу необхідно було виправдовувати себе та неодноразово пояснювати своїм колишнім колегам по роботі, що він нічого не викрадав з магазину № НОМЕР_1 ТОВ «Сільпо-Фуд». Незважаючи навіть на це, сусіди та знайомі сторонились Позивача, оскільки керувались тією обставиною, що працівники поліції та прокурори Київської місцевої прокуратури № 8 звинуватили його у крадіжці.

Тому, незаконне притягнення до кримінальної відповідальності спричинило шкоду діловій репутації Позивача, призвело до нервових хвилювань, стресу. Враховуючи похилий вік та вже наявні у Позивача проблеми зі здоров`ям, в сукупності усе це призвело до погіршення загального стану здоров`я Позивача.

Звертає увагу на те, що слідчі, не дивлячись на суттєві розбіжності в показаннях учасників процесу, всіляко їх не помічали та проводили розслідування однобічно.

Позивач протягом усього часу перебування під слідством своєї вини не визнавав. Поряд з цим, він відчував приниження і зневагу з боку оточуючих, втратив довіру до правоохоронних органів держави.

Незаконне притягнення Позивача до кримінальної відповідальності та проведення відносно нього досудового розслідування завдавало Позивачу моральних переживань, змушувало нервувати, створювало дискомфорт, порушувало звичайний для нього уклад життя, призводило до порушення нормальних життєвих зв`язків для поновлення яких на даний час Позивачу необхідно докласти значних зусиль.

Оскільки, за час перебування під слідством та судом Позивач зазнав моральної шкоди, тому відповідно до частини 5 статті 14 Закону України«Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури ісуду», Позивач вважає, що він має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування та прокуратури.

З урахуванням викладеного визначено, що розмір відшкодування слід розраховувати, виходячи з установленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний Бюджет на 2020 рік» з 01 вересня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати складає 5000, 00 гривень.

Вважає, що за умов ситуації, що склалась, оскільки ОСОБА_2 незаконно та безпідставно перебував під слідством та судом починаючи з 23 травня 2017 року (день повідомлення про підозру у вчиненні злочинів в рамках кримінального провадження №12017100080003350) до 01 липня 2020 року (день набрання виправдувальним вироком законної сили по кримінальній справі № 759/8263/17), тобто 37 повних місяців, в результаті чого йому було завдано моральної шкоди в розмірі 185 000 гривень 00 копійок відповідно до розрахунку за формулою (5000, 00 грн. х 37 місяців).

Порушена проти ОСОБА_2 кримінальна справа № 759/8263/17 мала тяжкі наслідки для нього, оскільки він тривалий час страждав від почуття невизначеності свого майбутнього.

Отже, Позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у порушенні його конституційних прав, переживаннях через незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, порушення у зв`язку з цим нормальних життєвих зв`язків, вимушених змінах в організації його життя, а саме інформація про його незаконне обвинувачення та перебування під слідством негативним чином вплинули на стан його здоров`я та його репутацію серед близьких та знайомих людей.

Просить суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) у розмірі 185, 000 (сто вісімдесят п`ять тисяч) грн., шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Стягнути з Відповідачів на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) відшкодування витрат, сплачених ОСОБА_2 у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги при розгляді даного цивільного спору.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просила його задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області заперечувала щодо доводів, викладених в позові, просила в задоволенні позову відмовити.

До суду від Святошинської окружної прокуратуриміста Києва надходив відзив на позовну заяву, за змістом якого зазначають про те, що твердження Позивача про позбавлення його можливості вільно реалізовувати свої права та звички, а саме, що позивач не мав змоги працевлаштуватись на постійній роботі, безпідставно був обмежений у вільному пересуванні протягом трьох років, його незаконно та безпідставно було звільнено з роботи у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи, втрата постійного стабільного заробітку, незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, що призвело до нервових хвилювань, стресу та погіршення загального стану здоров`я, спростовуються доданими до позовної заяви документів. Так, згідно копій трудової книжки, 12.05.2017 ОСОБА_2 було звільнено з посади продавця продовольчих товарів відділу свіжих продуків магазину № 26 ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» на підставі ст. 38 Кодексу законів про жрацю України, а саме за власним бажанням.

Додана до позовної заяви копія пенсійного посвідчення, серії НОМЕР_3 , лише підтверджує факт отримання 23.10.2013 ОСОБА_4 статусу інваліда. Втім, отримання даного статусу не пов`язане з розслідуванням кримінального провадження № 12017100080003350 від 20.04.2017 та жодним чином не підтверджує погіршення стану здоров`я позивача у зв`язку з розслідуванням.

Крім того, відсутні будь які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_2 відмовляли у прийнятті на роботу саме у зв`язку з перебуванням останнього під слідством.

Позивачем до позовної заяви додано лише копії процесуальних документів та судових рішень у кримінальному провадженні, копії трудової книжки та посвідчення інваліда.

Таким чином, вказують про те, що не підтверджений матеріалами справи факт (наявність або відсутність) заподіяння ОСОБА_2 душевних страждань або інших можливих негативних наслідків внаслідок незаконних дій (рішень) відповідача; втрати ним майнового характеру; ступінь моральних (душевних) страждань, наявність причинно - наслідкого зв`язку між незаконними діями (рішеннями) та заподіяною шкодою.

Позивачем не доведено протиправність діянь посадових осіб Святошинської окружної прокуратури м. Києва, наявність моральної шкоди та причинного зв`язку між такими діями та спричиненою шкодою, у зв`язку з чим вважають вимоги Позивача недоведеними та таким, що не підлягають задоволенню.

В судове засідання представник Святошинського управлінняполіції Головногоуправління Національноїполіції ум.Києві не з`явився.

До суду подавали письмові пояснення, згідно яких повідомили, що відповідно до наказу ГУНП у м. Києві від 18.03.2016 № 214 «Про затвердження Положення Святошинського УП», Святошинське управління поліції ГУНП у м. Києві не має статусу юридичної особи, про нього відсутні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Святошинське управління поліції ГУНП у м. Києві являється територіальним підрозділом ГУНП у м. Києві.

В судове засідання представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не з`явився, до суду подавали відзив на позовну заяву, за змістом якого вказують про те, що Головне управління Казначейства позовні вимоги не визнає в повному обсязі, вважає їх неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню зважаючи на відсутність доказів заподіяння Позивачу моральної шкоди, у Позивача відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди за рахунок бюджетних коштів.

Звертають також увагу суду на те, що Головне управління Казначейства не є учасником спірних правовідносин, протиправних дій по відношенню до Позивача не здійснювало, безпідставно є відповідачем у даній справі, а тому стягнення з Головного управління Казначейства за рахунок бюджетних асигнувань на користь Позивача судових витрат є несправедливим.

Представник третьої особи ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" в судове засідання не з`явились, пояснень щодо предмету спору не надходило.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувсяз позовом до Головного управлінняДержавної казначейськоїслужби Україниу м.Києві,Святошинської окружноїпрокуратури містаКиєва Святошинськогоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїу м.Києві,третя особа:ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та незаконного обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 31.03.2021 року дану справу прийнято до провадження судді Мерзлого Л.В. в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17.06.2021 клопотання керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва про заміну відповідача по вказаній справі задоволено. Замінено у справі Київську місцеву прокуратуру №8 на Святошинську окружну прокуратуру міста Києва.

14.12.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Так,представником позивача, зокрема в якості відповідача зазначено Святошинське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яке відповідно до наказу ГУНП у м. Києві від 18.03.2016 № 214 «Про затвердження Положення Святошинського УП», Святошинське управління поліції ГУНП у м. Києві не має статусу юридичної особи, про нього відсутні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Святошинське управління поліції ГУНП у м. Києві являється територіальним підрозділом ГУНП у м. Києві.

Відповідно до ст. ст. 2, 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Як вбачається зі змісту ст.51,175 ЦПК України, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положеньст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5ст. 12 ЦПК України роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Статтею 51 ЦПК України урегульовано питання залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача. Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

За змістомст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.

Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згодний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

У данійсправів судовому засіданні представником позивача до суду подавалось клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання, в якому також просила замінити Святошинське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві на Головне управління Національної поліції в місті Києві, оскільки під час розгляду справи стало відомо, що Святошинське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві не наділене повноваженнями самостійно представляти інтереси державного органу в суді та є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Ухвалою суду від 03.10.2022 в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, по тим підставам, що позивачу і представнику позивача в процесі підготовчого розгляду справи було відомо про неналежність відповідача - Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві, про що представником Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві заявлялось в підготовчому судовому засіданні та надавались письмові пояснення з цього приводу, однак, ні позивачем ні представником позивача клопотань про заміну неналежного відповідача не надходило.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномустаттею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

З аналізу положеньст.13 ЦПК України вбачається, що суд зобов`язаний вирішити справу за тим зверненням особи, що пред`явлене, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому (принцип диспозитивності цивільного судочинства).

Відповідач - це особа, яка на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом положень ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Водночас, Позивач всупереч вимогам ч.1-3 ст.51 ЦПК України своїм процесуальним правом на внесення клопотання про заміну первісних відповідачів належними відповідачами не скористався у передбачений законом термін, тоді як з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу суд позбавлений можливості самостійно вчинити дані процесуальні дії.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Зважаючи на викладене та у зв`язку з поданням позивачем позовної заяви до неналежного відповідача - Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, який не є неналежним відповідачем у даній справі, а суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Керуючись ст.ст.2,4,10,12,13,23,48,51,81,175,258,259,263-268,273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

В задоволенніпозову ОСОБА_2 до Головного управлінняДержавної казначейськоїслужби Україниу м.Києві,Святошинської окружноїпрокуратури містаКиєва,Святошинського управлінняполіції Головногоуправління Національноїполіції ум.Києві,третя особа:ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та незаконного обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень відмовити.

Повний текст судового рішення складено 03.10.2022

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.В. Мерзлий