Рішення № 106571753, 27.09.2022, Приморський районний суд м. Одеси

27.09.22

Справа № 522/11646/17

Провадження № 2-а/522/219/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Чернявської Л.М.

За участі секретаря судового засідання Тофан Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про визнання висновку невмотивованим,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись 27.06.2017 року до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОНДІСЕ, в якому просять: визнати невмотивованою відповідь відповідача від 17.05.2017 року №А-10/3,4 вих. на звернення позивачів від 18.04.2017 року, подане в порядку Закону України «Про звернення громадян», а також спростовувати відомості, зазначені у листі від 17.05.2017 року №А-10/3,4 вих.

Позов обґрунтовували тим, що на звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 18.04.2017 року, подане в порядку Закону України «Про звернення громадян», щодо проведення перевірки та притягнення до дисциплінарної відповідальності експертів ОНДІСЕ за неналежне проведення експертизи щодо автомобіля ВАЗ-2108 р/н НОМЕР_1 , відповідач надав відповідь від 17.05.2017 року №А-10/3,4 вих., відомості якої не відповідають дійсності.

29.06.2017 року ухвалою суду відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 року ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 29.06.2017 року скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Провадження по справі відкрито ухвалою суду від 06.03.2018 року.

Ухвалою суду від 03.09.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без розгляду через повторну неявку позивачів у судове засідання.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 року ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2018 року скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 19.12.2018 року справу прийнято в провадження суддею Чернявською Л.М. зі стадії судового розгляду.

31.09.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що відповідь відповідача від 17.05.2017 №А-10/3,4 вих є вмотивованою, оскільки проведення експертизи в рамках кримінального провадження № 12016160500008947 щодо огляду автомобіля ВАЗ-2108 р/н НОМЕР_1 було проведене у відповідності до норм чинного законодавства. Крім того, відповідь відповідача не є актом суб`єкта владних повноважень, а отже вимоги позивачів не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 24.12.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивачів в судове засідання.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 року ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2021 року скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 24.06.2022 року справа прийнята в провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні 19.07.2022.

19.07.2022 року в судове засідання сторони не з`явилися, викликані, розгляд справи відкладено на 27.09.2022.

Ухвалою суду від 27.09.2022 провадження у справі в частині вимог щодо спростування відомостей, зазначених у листі від 17.05.2017 року №А-10/3,4 вих., закрито у зв`язку з тим, що дані вимоги не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

В судове засідання 27.09.2022 року сторони не з`явилися, викликані належним чином. Від позивачів надійшла заява про зупинення усіх судових справ по їх позовам до закінчення війни у зв`язку з їх виїздом за межі міста Одеси та неможливістю приймати участь у судових засіданнях.

Відповідач раніше просив закінчити розгляд справи за його відсутності.

Підстави обов`язкового зупинення судом провадження у справі та підстави, які надають суду право зупинити провадження у справі, передбачені ст.236 КАС України.

Однак, така обставина як виїзд сторони за межі міста в якому слухається судова справа, взагалі не передбачене як підстава зупинення провадження у справі.

Крім того, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі №910/5425/18 та від 20.06.2019 року у справі №910/12694/18.

Варто зауважити, що провадження у справі було відкрите ще 06.03.2018 року.

Щодо оголошення воєнного стану в Україні, то відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Отже, запровадження воєнного стану не є абсолютною підставою для відкладення чи зупинення розгляду справи, тим більше суду не надано належного обґрунтування того, яким саме чином, наразі, воєнний стан унеможливлює участь позивачів у судовому засіданні, оскільки КАС України передбачає як можливість сторони у справі скористатися послугами представника (адвоката) чи особисто приймати участь у справі в режимі відеоконференції, в чому позивачам не відмовлялося.

В зв`язку з цим, суд закінчує розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявним в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що листом про надання відповіді від 17.05.2017 року №А-10/3,4вих (далі - Лист), директором Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ) Ріпенко А.І. надано відповідь на звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вх. № А-10/4 від 18.04.2017) щодо неналежного на їх думку проведення огляду судовим експертом автомобіля ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_1 , який перебував на спецмайданчику №1.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять визнати Лист не вмотивованим, в зв`язку з чим звернулися 27.06.2017 року до Приморського районного суду м. Одеси з позовом в порядку норм КАС України.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Даним законом були внесені зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно п.п. 10, 12 ч. 1 р. VII Перехідних положень вказаної редакції КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу

Відповідно до положень ст. 2 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначені норми адміністративного процесуального законодавства кореспондуються із правилами, наведеними у ч. 1, 2 ст. 17 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), згідно яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Верховний Суд у своїй постанові від 22 січня 2021 року у справі № 640/16224/19 зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про звернення громадян», звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

З аналізу ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» вбачається, що відповідь на звернення громадян повинна бути вмотивованою.

Отже, оскільки вмотивованість відповіді на звернення громадян, визначена як обов`язкова дія на користь заінтересованих осіб, яка на підставі закону віднесена до компетенції суб`єкта владних повноважень, то спір фізичних осіб щодо невиконання цього обов`язку суб`єктом владних повноважень, відповідно віднесений до юрисдикції адміністративних судів.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо не віднесенню даного спору до юрисдикції адміністративних судів, оскільки згідно пп. 1 п. 5.2 Статуту ОНДІСЕ в редакції затвердженій Наказом МЮ України від 26.12.2016 року № 37851, Директор Інституту здійснює загальне керівництво Інституту, організовує, зокрема, експертну діяльність Інституту.

Оскаржувана відповідь на звернення позивачів, надана директором ОНДІСЕ саме щодо організації експертної діяльності, а отже, в рамках правовідносин, що виникли у зв`язку з здійсненням директором ОНДІСЕ, як суб`єктом владних повноважень, владних управлінських функцій.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2016 року до ОНДІСЕ надійшли постанови від 25.11.2016 року старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області майора поліції Омельченка З.В. про призначенням транспортно-трасологічної та транспортно-технічної експертиз в рамках кримінального провадження №12016160500008947.

В цих постановах зазначено, що 24 листопада 2016 року близько 19.00 год. в м. Одеса, напроти буд. №10/12 по вул. Посмітного, відбувся наїзд автомобіля ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалась по вул. Посмітного з боку вул. Тенистої в напрямку вул. Фонтанська дорога, на пішохода ОСОБА_3 , яка перебувала на проїзній частині. У результаті ДТП пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження.

Згідно до п.1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція №53/5), «підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те собою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи залучення експерта)), у якому обов`язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об`єкти, що підлягають /дослідженню». Також, згідно ч. 1 ст. 243 КПК України (в редакції від 08.10.2016 року) «сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, в тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого».?

Отже, слідчим в рамках кримінального провадження №12016160500008947, на підставі постанови слідчого, було залучено експерта для проведення транспортно-трасологічної та транспортно-технічної експертиз.

Згідно п. 2.1 Інструкції №53/5 та п.2 ч.3 ст. 69 КПК України експерт має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

14.12.2016 року експертом було складено клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судових інженерно-технічних експертиз №5709, 5710, на яке старшим слідчим Омельченком З.В. було надано допуск від 14.12.2016 року для огляду транспортного засобу ВАЗ-2108 р/н НОМЕР_1 .

Отже, експертом згідно чинного законодавства було заявлено клопотання про надання додаткових матеріалів та отримано дозвіл на огляд транспортного засобу від ініціатора проведення експертизи, а саме слідчого Омельченка З.В.

Відповідно до п. 1.13 Інструкції №53/5 «строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах: 10 календарних днів, 30 к.д.; 60 к.д.; понад 60 к.д. та понад 90 к.д.».

Також, «більш розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. У разі значного завантаження експерта та знаходження в нього на виконанні одночасно понад десяти експертиз, у тому числі комісійних та комплексних, вказані терміни можуть бути переглянуті або встановлені додатково з урахуванням необхідного реального часу на їх виконання».

В супровідному листі від 15.12.2016 року до клопотання від 14.12.2016 року судовий експерт просив погодити строки виконання експертизи не раніше III кварталу 2017 року, у зв`язку з великим навантаженням експерта.

10.01.2017 року ОНДІСЕ отримано листа від слідчого Омельченка З.В., в якому слідчий не заперечував про виконання експертизи не раніше III кварталу 2017 року.

16.02.2017 року експертом К.В. Тихолаз було складно висновок №5709 судової автотехнічної експертизи та 17.02.2018 року висновок №5710 судової транспортно-трасологічної експертизи.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи - на момент ДТП гальмова система, рульове керування, ходова частина і система головного освітлення автомобіля ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_2 перебували в працездатному стані, дозволяли водієві здійснювати рух по наміченій траєкторії, ефективно знижувати швидкість аж до зупинки й не мали несправностей, які б раптово для водія могли обумовити відмову систем, втрату керованості, або відведення автомобіля від заданого водієм напрямку руху.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи - на автомобілі ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_2 в передній лівій кутовій частині та по лівому борту попереду визначається наявність наступних ушкоджень і слідів, які можливо віднести до утворення їх в результаті контактування з пішоходом: пологі увігнутості в лівій частині панелі передка, встановлюваної між декоративної решіткою радіатора і капотом, в лівій частині капоту та на лівій стійці вітрового скла; руйнування вітрового скла; зчоси і подряпини лакофарбового покриття та потертості брудопилового шару, в т.ч. й потертості, схожі за текстурою з тканиною, на передньому бампері в лівій частині, на корпусі лівої головної фари і покажчика повороту, на панелі передка ліворуч, на капоті в лівій частині та на лівій стійці вітрового скла. Розподіл вказаних ушкоджень і міра їх виразності відображають наступний механізм контакту: первинне контактування з передньою лівою кутовою частиною автомобіля ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_2 , приблизно на відстані біля 70 см ліворуч від поздовжньої осі автомобіля, з послідуючим контактом з капотом, вітровим склом і його лівою стійкою.

До даного висновку експерта № 5710 додано таблицю на якій викладено фотофіксацію зовнішнього вигляду та зовнішніх пошкоджень вказаного автомобіля.

18.04.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до ОНДІСЕ щодо неналежного на їх думку проведення огляду судовим експертом автомобіля ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_1 , який перебував на спецмайданчику №1.

Суд позбавлений можливості надати оцінку даному зверненню, оскільки його копія суду не надавалась.

Позивачі посилаються на те, що дане звернення містило прохання провести перевірку і притягнути до дисциплінарної відповідальності експертів ОНДІСЕ, які складали висновки експерта без виїзду на спецстоянку №1 для огляду і вказаного автомобіля, що призвело до неправильних висновків. Також, позивачі посилаються на те, що у своєму зверненні вони просили вручити їм результати проведеної перевірки за зверненням.

У зв`язку зі зверненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОНДІСЕ направив на адресу начальника спецстоянки №1 ОСОБА_4 запит про надання інформації від 28.04.2017 року № 11/А-10/4,5вих за яким просив надати наступну інформацію: 1.Вказати назви журналів реєстрації доставлених транспортних засобів та їх номенклатурні номери, що знаходяться на спецстоянці № 1; 2.Повідомити, яким чином проводиться реєстрація проведеного експертом огляду транспортного засобу, та в якому журналі проставляється відмітка про огляд останнім, вказати номенклатурний номер та назву такого журналу на спецстоянці № 1; 3.Повідомити кількість оглянутих експертом ОСОБА_5 транспортних засобів 14 грудня 2016 року на спецстоянці № 1; 4.Повідомити наявність інтернету, стаціонарного телефону з метою оперативного обміну інформацією про проведення огляду експертом, та підтвердження (спростування) таких випадків.

16.05.2017 року (вх. № А-10/4,5) ОНДІСЕ отримав відповідь начальника спецстоянки №1 ОСОБА_4 , на запит від 28.04.2017 року № 11/А-10/4,5вих, в якій пояснив:

1. Журнали реєстрації йдуть під номерами 1 і 2 нумерація транспортних засобів від 1 до 9999.

2. Реєстрація проходить за направленням слідчого з прикрипленням його до протоколу затриманого т/з.

3. Журналу для реєстрації проведення експертиз не має.

4. На 14.12.2016 експертом ОСОБА_5 було оглянуто 4 т/з.

5. Телефон майданчику 048759 43 30.

В Листі про надання відповіді від 17.05.2017 року №А-10/3,4вих, який адресовано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , директор Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Ріпенко А.І. зазначив наступне:

«Керуючись ст. ст. 14, 15 Закону України «Про звернення громадян директором Одеського науково-дослідного інституту судових експерти Ріпенко А.І. доручено завідувачу відділу АТВД лабораторії ІТВД ОНДІСЕ Ястребу І.С. провести перевірку за викладеними у заяві фактами.

В результаті перевірки встановлено, що 08.12.2016 року до канцелярії Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз MЮ України із ГУНП України в Одеській області надійшли постанови від 25.11.2016 року зареєстровані за № 5709 та №5710 від ст. слідчого СУ ГУНП в Одеській області майора поліції Омельченко З.В. про призначення судової транспортно-трасологічної та транспортно-технічної експертизи за матеріалам і кримінального провадження від 25.11.2016 № 12016160500008947 за ознаками правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

14.12.2016 року за вих. № 11-39/4120 судовим експертом було підготовлене клопотання про надання на дослідження автомобіля ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_1 . В той же день судовий експерт, перебуваючи на спецмайданчику № 1, та виконуючи огляду ТЗ по іншим постановам, провів огляд автомобіля ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_1 . За результатам проведеного огляду по матеріалам кримінального провадження експертом підготовлено два висновки судового експерта судової транспортно-технічної експертизи від 16.02.2017 № 5709 та транспортно-трасологічної № 5710.?

Проведеним аналізом цифрових зображень із об`єктом дослідження автомобілем ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_3 , які експертом були додані до висновку судового експерта № 5710 від 16.02.2017 року встановлено, що дата створення зйомки відповідає даті викладеній у висновку експерта - 14,12.2016, час зйомки відповідає робочому часу та робочому дню, вказаному у висновках експерта за № 5709 та № 5710.

На запит Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України від 28.04.2017 вих. № А-10/4.5 до начальника спецмайданчику Весловського І.І, про перебування судового експерта Одеського НДІСЕ МЮ України Тихолаза К.В. на спецмайданчику 14.12.2016 року отримано позитивну відповідь від 15.05.2017 вх. № А-10/4.5. Також, у відповіді зазначено, що окремо журнал реєстрації оглянутих експертами ТЗ на спецмайданчику № 1 не ведеться.

Оскільки діючими інструкціями не передбачено відображення факту проведення огляду ТЗ у внутрішній документації спецмайданчиків, з боку керівництва вжито корегувальних заходів, а саме доручено завідувачу відділу АТВД лабораторії ІТВД ОНДІСЕ (Ястребу І.С.) вести контроль проведення оглядів ТЗ, а експертам належить долучати копію дозволу слідчого про проведення огляду ТЗ до матеріалів наглядового провадження.

За результатами перевірки факти викладені у заяві громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині не проведення персонально судовим експертом Одеського НДІСЕ МЮ України Тихолаз К.В. огляду автомобіля ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_1 не знайшли свого підтвердження, відповідно підстави для притягнення до відповідальності судового експерта відсутні».

Позивачі, вважаючи, що вказана відповідь на їх звернення є не вмотивованою, посилаються на те, що: Контроль експертами проведення оглядів ТЗ не вівся; Копія дозволу слідчого СУ ГУНП на проведення огляду ТЗ не додавалась до матеріалів наглядового провадження; Не надані докази, що дійсно експерт Тихолаз К.В з оригіналом і копією дозволу слідчого Омельченка З.В. про проведення конкретного автомобіля ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_1 прибув 14.12.2016 року на спецстоянку №1 (з листа слідує, що у відповідача немає копії дозволу слідчого на огляд вказаного транспортного засобу з позитивною резолюцією спецтсоянки) та ін.

Суд, оцінюючи доводи позивачів, звертає увагу на те, що предметом спору є оцінка вмотивованості чи невмотивованості відповіді директора ОНДІСЕ від 17.05.2017 року №А-10/3,4вих на звернення позивачів від 18.04.2017 року.

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави суду вважати, що вмотивованою є відповідь, яка відповідає таким ознакам:

-зазначені конкретні посилання на норми чинного законодавства України на яких вона ґрунтується, з урахуванням матеріалів звернення;

-по суті вимог чи заперечень заявника контролюючий орган висловив свою позицію.

Критерії вмотивованості напрацьовані і в практиці ЄСПЛ.

Так, у Рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ вказав, що «у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються». У Рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України» ЄСПЛ зазначив, що в залежності від обставин справи кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований. Також у Рішенні від 01.07.2003 року у справі «Суомінен проти Фінляндії» ЄСПЛ зазначив, що «хоча національний суд мас певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень». У п. 22-34 рішення «Фомін проти Молдови» (Fomin v. Moldova) від 11.10.2011 року зазначено, що «...право бути вислуханим включає не тільки можливість робити подання суду, але також і кореспондуючий обов`язок суду показати в мотивувальній частині причини, чому відповідні подання були прийняті або відхилені».

Суд вбачає, що директор ОНДІСЕ Ріпенко А.І. в своїй відповіді від 17.05.2017 року №А-10/3,4вих на звернення позивачів від 18.04.2017 року, обґрунтовано висловив свою позицію по суті вимог заявників, з посилання на норми чинного законодавства України на яких вимоги ґрунтувалися, з урахуванням матеріалів звернення, пояснивши в чому саме полягала відмова у притягненні експерта до дисциплінарної відповідальності.

Щодо перевірки судом проведення директором ОНДІСЕ під час перевірки звернення позивачів оцінки та аналізу кожного доречного і важливого аргументу заявників, то суд позбавлений можливості провести таку перевірку, оскільки копія вказаного звернення позивачів в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Відповідно до ч. 3 та 5 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Водночас, за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Матеріали справи та пояснення відповідача підтверджують надання позивачам вмотивованої відповіді на їх звернення.

Будь-які інші докази, які б свідчили про відсутність належного вмотивування відповіді суду не надані.

В зв`язку з цим, суд доходить висновку, що виходячи із вказаних обставин справи та положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, в діях відповідача стосовно належної вмотивованості відповіді на звернення відповідачів не вбачається порушень закону, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-246, 250, 286 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про визнання висновку невмотивованим залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.09.2022 року.

Суддя Л.М. Чернявська